Скасування Господарського кодексу: що слід врахувати замовникам?

* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Чи треба вносити зміни до договорів про закупівлю?

Нещодавно Мін’юст надав роз’яснення про порядок укладання, внесення змін та розірвання господарських договорів у зв’язку зі скасуванням ГКУ. І на це роз’яснення варто звернути увагу всім учасникам договірних відносин.

А от що стосується замовників, то для них, як і раніше, договором про закупівлю є господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Причому під час укладання, виконання та унесення змін до закупівельних договорів вони обов’язково мають враховувати особливості, передбачені Законом № 922* та постановою № 1178**.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

** Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

До речі, нехай вас не бентежить, що в вищезгаданих документах та інших нормативно-правових актах є згадки про ГКУ. Адже для узгодження величезної купи нормативки з вимогами Закону № 4196* законодавцям потрібен певний час.

* Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX.

Інша справа — договори, укладені замовниками.

І зробити це рекомендуємо вже зараз.

Таким чином, до 28.08.2025 варто ретельно перевірити тексти укладених договорів та:

1) проаналізувати всі пункти, які містять посилання на ГКУ;

2) видалити згадки та посилання на норми ГКУ;

3) замінити такі посилання на конкретні умови (формулювання) або на відповідні норми ЦКУ (якщо такі є).

Зауважте: таку перевірку варто провести як щодо закупівельних договорів, проєктів таких документів та тендерної документації, так і щодо прямих договорів.

Змінено правила застосування типових та примірних договорів

Завдяки Закону № 4196 зміняться правила застосування типових та примірних договорів. Про це свідчать зміни, унесені до ч. 1 ст. 630 ЦКУ.

Застосування типових та примірних договорів у сфері закупівель — справа буденна для замовників. Наприклад, постачальники-монополісти під час укладання договорів на надання послуг укладають саме такі договори із замовниками.

Зокрема, ч. 1 ст. 630 ЦКУ передбачено такі правила укладання зазначених договорів:

— законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду;

— типові та примірні договори затверджує КМУ або уповноважений ним чи законом орган державної влади;

— сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх;

— сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Як зміняться вимоги до істотних умов договорів?

Наразі ГКУ передбачено три обов’язкові умови договору, які вважаються істотними: предмет, ціна та строк дії договору (ч. 4 ст. 180 ГКУ). Натомість серед істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 638 ЦКУ, визначено такі:

— предмет договору;

— умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду;

— умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас в умовах воєнного стану під час визначення істотних умов договорів замовники керуються насамперед постановою № 1178, а також низкою спеціальних документів залежно від предмета договору. Тому скасування ГКУ не повинно викликати питань щодо правомірності застосування особливих істотних умов чинних закупівельних договорів.

Відповідальність за порушення грошових зобов’язань

Завдяки Закону № 4196 також зміняться правила нарахування пені за прострочення грошового зобов’язання. Про це свідчать зміни, унесені до ч. 3 ст. 549 ЦКУ.

Так, після 28.08.2025 на вимогу кредитора боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань, має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. При цьому право на стягнення пені виникає не лише у разі, коли така пеня передбачена договором, а й на підставі норми, встановленої ч. 3 ст. 549 ЦКУ (ср. USER_SHOW_ID).

Зауважте: договором може бути визначено і менший розмір цієї санкції.

Тому вже зараз перевірте, яка відповідальність передбачена у ваших договорах, а за потреби внесіть відповідні зміни (зокрема, наведіть чіткі формулювання та виключіть посилання на норми ГКУ).