Закупівля товарів для ЗСУ, середньострокове планування та інші зміни: вивчаємо разом

* Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України» від 18.09.2024 № 3979-IX.

** Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Придбання товарів (робіт, послуг) для потреб ЗСУ стало можливим

Проблематика фінансування Збройних Сил України (далі — ЗСУ) з місцевих бюджетів за час воєнного стану всім вже добре відома. Адже ще донедавна закуповувати матеріальні цінності для потреб ЗСУ за кошти місцевого бюджету було неможливо. Допомогти військовим вдавалося, виключно надавши субвенцію з місцевого бюджету до державного бюджету.

Це було зумовлено тим, що забезпечення функціонування установ та закладів ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань належить до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України. Це чорним по білому прописано у п. 6¹ ч. 1 ст. 87 БКУ.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 85 БКУ установа не може фінансуватися з двох бюджетів одночасно.

Втім, на період дії воєнного стану було встановлено виняток із цього правила, прописаний у п. 22⁵ розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ.

Так, у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії рф проти України, забезпечення нацбезпеки, заходів тероборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення органи місцевого самоврядування (далі — ОМС), місцеві держадміністрації (військово-цивільні адміністрації або військові у разі їх утворення) можуть ухвалювати рішення про здійснення видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів БКУ, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Але такі видатки можливо було здійснити виключно шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.

Тож придбати товари (роботи, послуги) для ЗСУ за кошти місцевих бюджетів було фактично неможливо.

Деякі позитивні зрушення в цьому процесі намітилися ще раніше та були втілені у проєкті Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з підтримки сектору безпеки і оборони України» № 9559-д. Про це ми розповідали у матеріалі «Допомога ЗСУ з місцевих бюджетів: маємо позитивні зрушення» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 24.

Утім, прийняття самого лише цього Закону було замало, адже наділити виконавчі органи місцевих рад певними повноваженнями недостатньо. Тому всі із нетерпінням чекали саме на внесення відповідних змін до БКУ.

І нарешті це сталося.

До речі, пропозиції щодо внесення відповідних змін до БКУ подавали і фахівці нашої редакції. Тому дуже тішимося, що нарешті ці зміни прийнято. Адже всі ми добре розуміємо, як важливо наразі оперативно допомагати нашим захисникам.

Так, Законом № 3979 внесені відповідні зміни до п. 22⁵ розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ. Зокрема, передбачено, що видатки на утримання установ одночасно з різних бюджетів можуть здійснюватися шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету або придбання товарів (робіт, послуг) для подальшої передачі бюджетним установам, які утримуються з інших бюджетів.

Використання вільних залишків

Напрями використання вільних залишків коштів також було змінено Законом № 3979.

Так, у період дії воєнного стану вільні залишки коштів місцевих бюджетів (крім субвенцій з інших бюджетів) та залишки коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів (крім субвенцій з інших бюджетів і коштів місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень), які утворилися на кінець бюджетного періоду, спрямовуються за рішеннями ВР АР Крим, відповідних місцевих рад (військових адміністрацій) розпорядникам та/або одержувачам бюджетних коштів на (п. 22⁸ розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ):

— оплату праці;

— нарахування на заробітну плату;

— придбання медикаментів і перев’язувальних матеріалів;

— забезпечення продуктами харчування;

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

— погашення кредиторської заборгованості, яка утворилася на кінець бюджетного періоду;

— обслуговування та погашення місцевого боргу;

— соціальний захист та соціальне забезпечення;

— створення умов для лікування, відновлення та реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України;

— облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб;

— заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки;

— підтримку сил безпеки і оборони;

— проєктування, будівництво, реконструкцію, ремонт, облаштування захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів), споруд подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд цивільного захисту;

— придбання первинних (мобільних) укриттів, ремонт та облаштування (пристосування) приміщень, які плануються до використання для укриття населення;

— проєктування, будівництво, реконструкцію, ремонт пошкоджених або знищених внаслідок такої збройної агресії об’єктів критичної інфраструктури, соціально-культурної сфери, соціального захисту населення та житлового призначення;

— заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (у т. ч. створення регіональних та місцевих матеріальних резервів);

— збільшення обсягу резервного фонду;

— будівництво фортифікаційних споруд;

— підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення;

— придбання модульних котелень для забезпечення населення, установ та організацій альтернативним опаленням;

— проєктування, будівництво, ремонт систем опалення;

— співфінансування з місцевих бюджетів;

— платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань АР Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади;

— придбання державних цінних паперів із строком обігу більше одного року.

Про попередні напрями спрямування вільних залишків можна прочитати у матеріалі «Залишки коштів місцевих бюджетів: куди можна спрямувати?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 47 (ср. USER_SHOW_ID). Утім, скажемо одразу, що коло напрямів спрямування вільних залишків, визначене Законом № 3979, значно розширилося.

Ба більше, відтепер передбачені п. 22⁸ розд VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ видатки можна здійснювати шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету або придбання товарів (робіт, послуг) для подальшої передачі бюджетним установам, які утримуються з інших бюджетів.

Отже, тепер надавати допомогу підрозділам сил оборони можливо і за рахунок вільних залишків коштів місцевих бюджетів.

Середньострокове планування

Ще однією важливою новиною стало відновлення середньострокового планування на рівні місцевих бюджетів.

Нагадаємо, що програмно-цільовий метод у бюджетному процесі передбачає застосування середньострокового бюджетного планування. Воно полягає у бюджетному плануванні на три роки вперед (плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди). При цьому для держбюджету було запроваджено середньострокову бюджетну декларацію, а для місцевих бюджетів — прогнози місцевих бюджетів.

Утім, з 21.03.2022 на підставі Закону № 2134* в умовах воєнного стану всі норми БКУ щодо бюджетної декларації та прогнозів місцевих бюджетів не застосовувались. Але поступово ці норми почали відновлюватися. Відтак з 01.01.2024 на підставі Закону № 3278** відновили вимогу щодо складання бюджетної декларації на середньостроковий період.

* Закон України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» від 15.03.2022 № 2134-IX.

** Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості» від 27.07.2023 № 3278-IX.

І ось тепер дійшла черга і до місцевих бюджетів. Так, Законом № 3979 було внесено зміни до п. 22⁹ розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ. Відповідно до цих змін у період дії воєнного стану прогноз місцевого бюджету відповідно до ст. 75¹ БКУ може не складатися, якщо території територіальної громади чи її окремих населених пунктів вважаються такими, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованими рф та які в установленому КМУ порядку включені до Переліку № 309*.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Таким чином, громади, які не перебувають у зоні бойових дій, не є тимчасово окупованими та не межують з рф, повинні здійснювати середньострокове бюджетне планування у загальному порядку.

Нові повноваження ОМС

Законом № 3979 також внесені зміни до Закону № 280*, якими розширено повноваження ОМС.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Так, відповідно до оновленої ст. 26 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради, мають право ухвалювати:

— рішення про відновлення пошкодженого / знищеного нерухомого майна на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яке постраждало внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, і затвердження відповідних місцевих програм з відновлення пошкоджених / знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна;

— рішення про передачу у власність отримувачам компенсації за пошкоджені / знищені об’єкти нерухомого майна, які було пошкоджено / знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, об’єктів нерухомого майна, відновлених у межах реалізації місцевих програм з відновлення пошкоджених / знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна або в іншому порядку, передбаченому законодавством України.

Такі ж права щодо районних та обласних програм тепер мають районні та обласні ради згідно з оновленою ст. 43 Закону № 280.

І відповідно ОМС можуть затверджувати місцеві програми щодо відновлення пошкоджених об’єктів нерухомого майна згідно з оновленою ст. 10 Закону № 2923*.

* Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 № 2923-IX.

При цьому у разі затвердження ОМС місцевих програм щодо відновлення пошкоджених / знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна та відновлення об’єктів до Реєстру пошкодженого та знищеного майна щодо таких об’єктів має бути внесена відповідна відмітка про отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна або включення до місцевої програми.

Розрахунок обсягу компенсації за пошкоджені / знищені (зруйновані) об’єкти нерухомого майна визначає Кабмін у Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» та в Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Це прописано в оновленій ст. 13 Закону № 2923.

Рішення про надання компенсації за пошкоджені / знищені об’єкти нерухомого майна, ухвалені раніше в порядку, визначеному місцевими програмами відновлення пошкоджених / знищених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна, вважаються такими, що ухвалені відповідно до Закону № 2923.