Підвищення кваліфікації кухарів: за яким КЕКВ провести видатки?
В яку чергу проводити видатки?
Передусім слід з’ясувати, в яку чергу можна здійснювати видатки на підвищення кваліфікації в період дії воєнного стану. Для цього необхідно звернутися до норм Порядку № 590*.
Так, п. 19 Порядку № 590 передбачено здійснення у другу чергу видатків на навчання, підготовку чи перепідготовку кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої або вищої освіти.
Причому такі видатки можливо проводити за кошти як загального, так і спеціального фонду.
Натомість усі інші видатки на підвищення кваліфікації, в т. ч. підготовку та перепідготовку кадрів в інших освітніх закладах, можуть бути здійснені тільки у третю чергу.
Який КЕКВ застосувати?
У питаннях застосування КЕКВ слід виходити з економічної суті платежу та керуватися Інструкцією № 333*.
Оплату післядипломної підготовки (перепідготовки) кадрів, підвищення кваліфікації кадрів за договорами у закладах, які мають необхідну ліцензію на проведення таких навчань, та/або результатом яких є отримання посвідчення (сертифіката) установленого зразка щодо набуття відповідних професійних навиків, слід здійснювати за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку».
Це прямо передбачено п.п. 2.2.8.2 Інструкції № 333.
Щодо застосування КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження», то вважаємо застосування такого коду в цьому разі неправильним. І ось чому.
Як випливає з п. 1 розд. І Інструкції № 59*, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Утім, під час курсів підвищення кваліфікації працівники навчаються, а не виконують службові доручення. Таким чином, навчання в жодному разі не може вважатися службовим відрядженням.
На це свого часу звертав увагу і Мінфін у листі від 20.05.2013 № 31-07230-16-27/15177.
Висновок: усі видатки, пов’язані з підвищенням кваліфікації, слід планувати і здійснювати за КЕКВ 2282.
Підстави для відмови Казначейства у проведенні платежу
Нагадаємо підстави для відмови Казначейства у проведенні платежу. Для цього звернемося до норм п. 10.8 Порядку № 938*.
Так, платіжна інструкція не приймається до виконання у разі:
а) неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог до оформлення платіжної інструкції;
б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань;
в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов’язанням та бюджетним фінансовим зобов’язанням;
г) невідповідності зазначеного КЕКВ та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;
ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;
д) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;
є) скасування процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922* на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922;
ж) відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів;
и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт / послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування;
і) відсутності затвердженого за погодженням з місцевим фінансовим органом в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.
* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Отже, дійсно, однією із причин відмови у прийнятті платіжної інструкції до оплати є невідповідність зазначеного у такій інструкції КЕКВ економічній характеристиці платежу. Але в ситуації читача КЕКВ було обрано правильно, бо, як ми вже з’ясували, такі видатки слід проводити саме за КЕКВ 2282.
Бюджетна бухгалтерія, грудень, 2024/№ 47