Акумулятори на авто: придбаваємо, експлуатуємо, списуємо

Придбання АБ: які є варіанти?

Традиційно бюджетні установи придбавають АБ двома способами: у складі ТЗ або окремо для заміни АБ, які вичерпали свій ресурс чи втратили споживчі властивості. Розглянемо кожен з цих варіантів.

АБ у складі авто

Розпочинається все з того, що АБ надходить до установи разом з ТЗ та є його складовою частиною. Вочевидь, вартість такої АБ постачальник окремо в документах не виділяє. Відповідно її вартість включено до вартості придбаного авто.

Отже, у цьому разі АБ, включену до первісної вартості ТЗ, окремо не обліковуємо. Її показуємо лише складі відповідного ТЗ на субрахунку 1015 «Транспортні засоби».

АБ як запчастина для заміни

Втім, через деякий час будь-яка АБ досягає свого граничного технічного стану і стає непридатною для використання за призначенням. Як наслідок, на заміну відпрацьованого акумулятора доводиться купувати новий. У цьому разі таку АБ слід розглядати як звичайну запасну або комплектуючу частину, придбану для підтримання транспортного засобу у робочому стані.

За таких умов установа має зараховувати придбану АБ до складу запасів.

Будьте уважні: в жодному разі не слід обліковувати АБ у складі основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів. При цьому немає різниці, для роботи якого обладнання, пристрою використовуватимуться такі акумулятори.

З огляду на це, якщо установа придбаває окремо АБ для заміни відпрацьованих акумуляторів, то вони є запчастинами до автомобілів. Такі АБ зараховуємо на субрахунок 1515 «Запасні частини» та обліковуємо у складі запасів.

Про це чітко зазначено в Порядку застосування Плану рахунків*.

* Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, наказ Мінфіну від 29. 12.2015 № 1219.

Незалежно від варіанта надходження АБ, в установі має бути організовано облік та контроль за обігом АБ. Для цього керівник установи має призначити відповідальну особу. Саме ця особа займатиметься документальним оформленням будь-яких операцій з акумулятором.

Зберігання АБ: які основні вимоги?

Основні правила зберігання та експлуатації АБ прописано в спеціальному документі — у Правилах № 795*.

* Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 02.07.2008 № 795.

Так, АБ зберігають поза авто після придбання, якщо її введення в експлуатацію перенесено на більш пізній строк.

При цьому зберігання АБ у складі авто, яке не експлуатується, допускається не більше 30 діб. Але так можливо вчинити з акумулятором за умови, якщо кліматичні умови це дозволяють.

Якщо ж використання авто тимчасово призупинено на строк понад 30 діб, уже введений в експлуатацію акумулятор потрібно зберігати поза таким авто.

Безумовно, зберігання нової АБ або тимчасово виведеної з робочого стану, залежно від її типу, вимагає дотримання відповідних правил та умов зберігання. Детально ці моменти прописано в розд. VI Правил № 795.

Виконання всіх операцій щодо кожної АБ відповідальна особа має фіксувати у Журналі обліку операцій з технічного обслуговування АБ під час зберігання (додаток 11 до Правил № 795). Зокрема, у цьому Журналі відображають напругу АБ, рівень, густину і температуру електроліту в ній під час зберігання.

Експлуатація АБ: що слід контролювати?

Під час експлуатації акумулятора необхідно контролювати тривалість чи обсяг його роботи (так званий наробіток). Цей показник виміряють у календарних місяцях та кілометрах пробігу авто.

Детальну інформацію про АБ відповідальна особа має фіксувати у Картці обліку наробітку та відстежування обігу (додаток 12 до Правил № 795). Дані про наробіток АБ необхідно заносити до Картки щоквартально, а також загалом за рік.

Якщо АБ переставляють з одного авто на інше, у Картці слід зробити відповідні записи про дату зняття АБ і наробіток, а також дату встановлення в інше авто. Цього вимагає п. 8.3 розд. Правил № 795.

Також відповідальна особа має слідкувати за необхідністю замінювати старий акумулятор на новий. У цьому питанні слід керуватися окремим документом — Експлуатаційними нормами № 489*. Ними встановлено показники середнього ресурсу в календарних місяцях використання АБ (п. 3.10 Експлуатаційних норм № 489).

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів та спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку України від 20.05.2006 № 489.

Передаємо АБ в експлуатацію: чи треба списувати з балансу?

Тепер розберемося з питанням, яке чи не найбільше цікавить бухгалтерів. Чи варто списувати АБ з балансу одразу після встановлення на авто?

Ні, ми не радимо списувати такий акумулятор з балансу відразу після встановлення. Таку АБ доцільно продовжувати обліковувати у складі запасів до моменту повного вичерпання ним свого ресурсу. Саме за таких умов у вас є можливість контролювати рух та використання АБ після її введення в експлуатацію.

Техобслуговування та ремонт АБ: коли проводимо?

Під час експлуатації ТЗ для АБ необхідно періодично проводити профілактичні роботи, зокрема, перевіряти надійність установлення АБ на місці її розташування. Такі заходи виконують з метою підтримання АБ у належному стані та забезпечення встановлених виробником характеристик. Техобслуговування АБ зазвичай виконують за регламентом виробника (п. 5.1 Правил № 795).

Особливості проведення заходів щодо технічного обслуговування (далі — ТО) та ремонту АБ визначено в розд. V Правил № 795. Зокрема, тут детально розписано, які роботи належать до того чи іншого виду техобслуговування АБ, а також періодичність виконання таких робіт.

Наприклад, певні операції щодо АБ водій має виконувати із періодичністю не більше 15 діб. Перелік таких операцій наведено в п. 5.2 Правил № 795. Їх виконують під час щозмінного ТО. Операції, які виконують під час інших видів техобслуговувань АБ, наведено в пп. 5.3 та 5.5 Правил № 795.

Перелік операцій, які належать до поточного та капітального ремонту АБ, наведено в п. 5.16 Правил № 795.

Відповідальна особа має контролювати систематичність і відповідність ведення обліку використання ресурсу та виконання операцій з ТО й ремонту АБ. Результати такого контролю слід фіксувати у Журналі обліку операцій з технічного обслуговування і ремонту АБ (додаток 10 до Правил № 795).

Списуємо АБ з балансу: які підстави?

У разі якщо заходи з відновлення працездатності АБ вичерпані, ухвалюють рішення щодо її подальшої долі. Цим питанням має займатися комісія, утворена керівником, яка уповноважена визначати технічний стан акумуляторів (п. 8.4 Правил № 795).

До повноважень такої комісії належать визначення фактичного технічного стану АБ, а також прийняття рішення щодо подальшої долі АБ: ремонт, оформлення претензій до продавця (виробника, виконавця робіт з гарантійного обслуговування та/або ремонту АБ), списання, передача на утилізацію тощо.

Рішення комісії із зазначенням причин зняття АБ із ТЗ фіксують в Картці обліку наробітку та відстежування обігу.

Разом з тим під час списання АБ комісія має визначити, вичерпав акумулятор свій установлений ресурс експлуатації чи ні. Втім, цей показник не може бути єдиною підставою для списання.

Так, досягнення наробітку середнього ресурсу АБ установленої норми — це обов’язкова, але недостатня умова для списання АБ. Про це чорним по білому зазначено в п. 3.12 Експлуатаційних норм № 489.

При цьому під граничним станом розуміють стан, у разі досягнення якого подальша експлуатація АБ недопустима чи недоцільна через зменшення ємкості нижче 40 % від номінальної або відновлення її справності неможливо чи недоцільно.

Процедуру визначення граничного стану АБ детально описано в додатку 13 до Правил № 795. Зауважте: визначення цього стану не є повноваженнями комісії установи. Радимо з цього приводу звернутися до автосервісу. В результаті установа отримає повну інформацію про стан акумулятора, його реальну ємність та відомості про можливість відновлення АБ.

Таким чином, акумулятор підлягає списанню, якщо він:

— досяг граничного технічного стану, вичерпав установлений ресурс та є непридатним для використання за призначенням

або

— досяг граничного технічного стану, не вичерпав установлений ресурс, але фактично є непридатним для виконання своїх функцій.

Зверніть увагу: АБ підлягає списанню у разі виявлення її виробничих чи експлуатаційних дефектів, які неможливо усунути за допомогою ремонту або його здійснення є економічно недоцільним (п. 3.13 Експлуатаційних норм № 489).

Списуємо АБ з балансу: як оформлюємо?

Порядок документального оформлення списання АБ визначено п. 8.4 Правил № 795. Так, оформлена Картка обліку наробітку та відстежування обігу з висновками про списання АБ є актом на її списання. Звісно, детальна інформація про АБ, що підлягає списанню, має обов’язково знайти своє відображення в цій Картці, але цього буде недостатньо.

Водночас майте на увазі, що АБ належать до запасів бюджетних установ, тому під час їх списання з балансу необхідно в обов’язковому порядку скласти Акт списання запасів за типовою формою.

Що робити з відпрацьованими АБ?

Відпрацьована АБ має статус небезпечних відходів, оскільки містить у своєму складі свинець або його сполуки. Пряму вказівку на це містить п. 32 розділу А Жовтого переліку відходів*. Тому її необхідно обов’язково утилізувати.

* Жовтий перелік відходів, затверджений постановою КМУ «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів» від 13.07.2000 № 1120.

При цьому відповідальність за утилізацію відпрацьованих АБ може бути покладено на особу, відповідальну за облік і обіг АБ в установі. Про це свідчить абз. 3 п. 9.2 Правил № 795.

До обов’язків такої відповідальної особи належать:

— забезпечення обліку відпрацьованих АБ кожного сорту за ДСТУ 3211:2009 / ГОСТ 1639:2009* з відображенням даних у Журналі обліку і обігу відпрацьованих АБ (додаток 14 до Правил № 795);

— щомісячне інформування керівника про накопичені обсяги старих АБ;

— своєчасна здача АБ на спецпідприємства з утилізації або підприємства, які їх транспортують на спецпідприємства з утилізації;

— контролювання повернення спеціалізованої тари;

— облік і зберігання документів, що підтверджують факт здачі старої АБ на утилізацію.

* ДСТУ 3211:2009 / ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови», затверджені наказом Держспоживстандрату від 05.10.2009 № 357.

Майте на увазі: не можна накопичувати відпрацьовані АБ та їх зберігати в установі безстроково. Такі акумулятори потрібно здати не пізніше трьох місяців після їх списання. Цього вимагає п. 9.9 Правил № 795. Відповідно контролювати дотримання цих строків має саме відповідальна особа, призначена керівником установи.

До речі, через низький вміст дорогоцінних металів у своєму складі, зокрема срібла, відпрацьований акумулятор не підлягає утилізації як дорогоцінний метал (абз. 2 п. 9.1 Правил № 795).

Отже, здавати відпрацьовані акумулятори потрібно лише спеціалізованим підприємствам, які мають відповідні дозвіл і ліцензію.

Натомість не потребує отримання ліцензії діяльність зі зберігання відходів, якщо протягом одного року утворені відходи передаються суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами (ч. 2 ст. 44 Закону № 2320*).

* Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX.

Установа може здати стару АБ передусім спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензію на їх утилізацію. Також її можна здати постачальникам АБ, які збирають відпрацьовані акумулятори для наступної передачі переробним підприємствам на утилізацію.

Ще один важливий момент. Якщо у вас утворилися небезпечні відходи у вигляді відпрацьованих акумуляторів, не забудьте подати декларацію про відходи. Таку декларацію зобов’язали подавати всіх утворювачів небезпечних відходів незалежно від обсягу утворення таких відходів. Форму декларації та порядок її подання затверджено постановою № 556*.

* Деякі питання подання декларації про відходи, затверджені постановою КМУ від 07.05.2022 № 556.

Таку звітність установи, які мають небезпечні відходи, повинні подати один раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним, в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (ст. 45 Закону № 2320). Вперше за цією формою звітували у 2024 році за попередній рік.

Чи сплачувати екоподаток?

Платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, які в процесі своєї діяльності здійснюють розміщення відходів (п.п. 240.1.3 ПКУ*).

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

У свою чергу, розміщення відходів — це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Отже, бюджетна установа, яка тимчасово зберігає на своїй території відходи, в т. ч. небезпечні (зокрема, відпрацьовані акумулятори), не є платником екоподатку.

Втім, з цього питання є «свіже» роз’яснення податківці. Зокрема, вони вважають: підставою для визначення суб’єкта господарювання платником екоподатку є розміщення таким суб’єктом відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів. При цьому фахівці ДПСУ наполягають, що суб’єкт господарювання є платником екоподатку за розміщення відходів, оскільки здійснює тимчасове розміщення відходів, в т. ч. небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини. До такого висновку фіскали дійшли у своїй консультації, розміщеній у категорії 117.01 ЗІР.

Та якщо бюджетні установи на своїй території виключно тимчасово зберігають небезпечні відходи (зокрема, відпрацьовані акумулятори), а не здійснюють їх розміщення, стверджувати про необхідність сплати екоподатку — абсолютно безпідставно. Відповідно, за умови наявності укладеного договору на видалення та утилізацію відходів із спеціалізованими підприємствами установам, як і раніше, сплачувати екоподаток не потрібно.

Детальне обґрунтування такого висновку читайте в матеріалі «Екоподаток за побутові відходи, шини/акумулятори тощо: фіскальне дежавю» // «Податки & бухоблік», 2024, № 38 (ср. USER_SHOW_ID).

Що в бухобліку?

Залежно від варіанта надходження АБ до установи, є певні особливості щодо її подальшого обліку та списання.

Так, якщо АБ потрапила в установу разом з ТЗ, її вартість включено до первісної вартості такого активу. В такому разі безпосередньо АБ окремо не обліковуємо, її вартість відображається у складі відповідного ТЗ на субрахунку 1015 «Транспортні засоби». Відповідно ані надходження акумулятора в складі ТЗ, ані його списання на рахунках бухобліку не відображаємо.

Інша річ — АБ, придбана окремо на зміну відпрацьованій. Як було зазначено вище, новий акумулятор підлягає зарахуванню на субрахунок 1515 «Запасні частини».

Для зручності деталізуйте операції з обліку акумуляторів за допомогою аналітичних рахунків. Наприклад, пропонуємо такі рахунки:

— 1515/1 «АБ на складі» — для обліку нових АБ;

— 1515/2 «АБ введені в експлуатацію» — для обліку АБ, уведених в експлуатацію;

— 1515/3 «АБ на тимчасовому зберіганні» — для обліку тимчасово виведених із робочого стану АБ;

— 1515/4 «АБ на ремонті або ТО» — для обліку АБ, які перебувають на ремонті або ТО.

У разі списання АБ, які обліковуються на субрахунку 1515, їх вартість списуємо на витрати звітного періоду. На підтвердження робимо запис: Дт 8013 — Кт 1515.

Для оприбуткування брухту свинцю після списання старої АБ застосовуємо субрахунок 1518 «Інші виробничі запаси». А от відображати дохід на субрахунку 7211 «Доходи від реалізації активів» доведеться двічі: під час оприбуткування брухту та після його реалізації.