Авторський і технічний нагляд: як обліковувати витрати?

Авторський і технічний нагляд

Авторський і технічний нагляд здійснюється під час будівництва об’єкта архітектури (ч. 1 ст. 11 Закону № 687¹). При цьому під будівництвом об’єкта архітектури слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд тощо.

¹ Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 № 687-XIV.

Авторський нагляд здійснюється протягом усього періоду будівництва для контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт проєкту. Виконувати авторський нагляд має генеральний проєктувальник. Це може бути архітектор — автор проєкту об’єкта архітектури — або інші розробники затвердженого проєкту та їх уповноважені особи (п. 2 постанови № 903²). Підставою для проведення нагляду є договір із замовником будівництва.

² Постанова КМУ «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури» від 11.07.2007 № 903.

Результат авторського нагляду генеральний проєктувальник фіксує в журналі, що оформлюється у двох примірниках, один з яких зберігає у себе замовник, а другий — генеральний проєктувальник. До обох примірників журналу генпроєктувальник заносить зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проєкту та пропозиції стосовно їх усунення. З ними під розпис ознайомлюють представника підрядника (абз. 1, 2 п. 5 постанови № 903). У разі відмови останнього виконати роботи з усунення виявлених відхилень генеральний проєктувальник письмово повідомляє про це замовника та відповідні органи державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів (п. 6 постанови № 903).

Технічний нагляд забезпечує замовник протягом усього періоду будівництва об’єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил. Також контролюються якість та обсяг робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об’єкта (п. 2 постанови № 903).

Обов’язок щодо здійснення технагляду замовник може покласти на спеціалізовану організацію, спеціаліста з технічного нагляду або інженера-консультанта (ч. 6 ст. 11 Закону № 687). Примірну форму договору про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг затверджено наказом № 89³. До речі, у договорі підряду також визначаються повноваження цих осіб.

³ Наказ Мінрозвитку громад та територій «Про затвердження примірних форм договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві» від 13.04.2020 № 89.

Важливо: технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат (ч. 2 ст. 11 Закону № 687).

Незабезпечення нагляду карається

Незабезпечення замовником будівництва авторського і технічного нагляду (якщо вони є обов’язковими) тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 8500 грн до 17000 грн (ст. 96 КпАП).

Відповідальність за правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності ще вагоміша. Зокрема, незабезпечення замовником будівництва технічного нагляду, якщо він є обов’язковим, передбачає штраф у розмірі 40 ПМПО (п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону № 208⁴). Тобто наразі сума штрафу становить 99240 грн (2481 грн х 40). Якщо ж замовник будівництва не забезпечив авторський нагляд, йому «світить» штраф у розмірі 50 ПМПО (п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону № 208). Наразі це аж 124050 грн (2481 грн х 50).

⁴ Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.94 № 208/94-ВР.

Бухоблік

Авторський і технічний нагляд входять до комплексу робіт, пов’язаних зі створенням об’єкта архітектури (абз. 6 ст. 4 Закону № 687). Відповідно, облік витрат на їх здійснення залежатиме від суті й мети проведення всього комплексу робіт.

Поліпшення об’єкта

Якщо здійснюється поліпшення об’єкта ОЗ — проводиться його реконструкція, реставрація, модернізація, добудова — витрати (у т. ч. на здійснення авторського й технічного нагляду) збільшують первісну вартість об’єкта. Адже існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності зазначеного об’єкта (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121).

Зазначені роботи з поліпшення від початку і до закінчення та до моменту введення об’єкта в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (п. 1 розд. IX Методрекомендацій № 11⁵). Їх ми обліковуємо на субрахунку 1311.

⁵ Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Нагадаємо: з місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта ОЗ на реконструкцію, добудову тощо, припиняється нарахування амортизації. Поновлюється нарахування починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, добудови тощо (п. 9 розд. V Методрекомендацій № 11).

Дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, площа) в результаті поліпшення неодмінно слід занести до Інвентарної картки об’єкта ОЗ (п. 5 розд. VI Методрекомендацій № 11).

Капітальний ремонт

Якщо авторський і технічний нагляд здійснюються при проведенні капремонту — понесені витрати визнаються витратами звітного періоду. Адже такі витрати спрямовані на відновлення (підтримання) потенціалу корисності об’єкта на первісно оціненому рівні (п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121).

Якщо об’єкт, що ремонтується, використовується в основній діяльності — відображаємо витрати за субрахунком 8013. Якщо об’єкт використовується для надання послуг — витрати на проведення його капремонту (у т. ч. на здійснення авторського і технічного нагляду) відображаємо за субрахунком 8113.

Однак не забуваємо: остаточне рішення щодо визнання характеру здійснюваних робіт залишається за керівником установи (п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11). Керівник на підставі результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат вирішує, чи спрямовані такі витрати на утримання об’єкта ОЗ або на підвищення його техніко-економічних можливостей. У будь-якому разі рішення керівника установи має бути зафіксовано у розпорядчому документі.