Індексація житлового фонду: чи проводити у 2025 році?

Чи проводити індексацію житлового фонду у 2025 році?

Протягом багатьох років бюджетні установи проводили щорічну індексацію житлового фонду. Правила індексації вартості таких об’єктів було прописано в окремих спеціальних нормативних документах: Методика № 163* та Порядок № 1024**.

* Методика визначення балансової вартості об’єктів житлового фонду, затверджена постановою КМУ від 09.03.95 № 163.

** Порядок індексації вартості об’єктів житлового фонду, затверджений постановою КМУ від 31.08.96 № 1024.

Цю процедуру проводили щороку до 15 лютого станом на 1 січня відповідно до індексів, затверджених Мінрегіонрозвитку. Про це свідчить припис п. 2 Порядку № 1024. Для цього Мінрегіонрозвитку щороку затверджував відповідні індекси. Саме на підставі таких індексів установи й здійснювали розрахунок відповідних показників.

Зауважте: щорічну індексацію балансової вартості таких об’єктів здійснювали з метою максимального наближення балансової вартості існуючих об’єктів житлового фонду до їх ринкової вартості. Причому така вимога поширювалася на всі без винятку житлові будівлі та приміщення.

Цікаво також, що Методика № 163 та Порядок № 1024 й досі лишаються чинними. До того ж протягом 2015 — 2018 років Мінрегіонрозвитку продовжував затверджувати та оприлюднювати індекси балансової вартості об’єктів житлового фонду.

Разом із тим вимоги бухоблікового законодавства з 2015 року зазнали суттєвих змін. Зокрема, положення НП(С)БО 121* не виокремлюють житловий фонд серед об’єктів ОЗ. А тому до таких об’єктів слід застосовувати загальну процедуру переоцінки.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Зрозуміло, суперечності між вищезгаданими нормативно-правовими актами плутали бухгалтерів у питаннях індексації житлового фонду.

Остаточну крапку над «і» в цьому питанні поставив Мінфін у 2019 році. Про це свідчить лист Мінфіну «Щодо відображення в бухгалтерському обліку суб’єктів державного сектору інформації про переоцінку об’єктів житлового фонду» від 05.03.2019 № 35220-01-2/6368 (ср. USER_SHOW_ID).

Головний висновок цього листа: у разі ухвалення рішення про переоцінку ОЗ бюджетні установи повинні визначати справедливу вартість таких об’єктів відповідно до чинного законодавства. Крім того, вони мають визначати індекс переоцінки за правилами, встановленими нормативно-правовими актами у сфері бухгалтерського обліку.

При цьому жодної згадки ані про Методику № 163, ані про Порядок № 1024 у цьому роз’ясненні немає.

Причому здійснювати цю процедуру необхідно за правилами, визначеними нормативно-правовими актами, які регулюють питання бухгалтерського обліку, тобто відповідними нормами НП(С)БО 121.

Таким чином, у 2025 році, як і в попередніх роках, бюджетні установі не повинні індексувати вартість об’єктів житлового фонду за правилами, визначеними Порядком № 1024. Якщо ж маєте намір актуалізувати балансову вартість таких об’єктів, тоді варто провести їх переоцінку з урахуванням вимог НП(С)БО 121.

Вирішили провести переоцінку житлового фонду: що слід врахувати?

Основні підстави та правила проведення переоцінки ОЗ прописано в розд. III НП(С)БО 121, а також у розд. VII Методрекомендацій з обліку ОЗ*. Ці правила стосуються абсолютно всіх ОЗ, у т. ч. й таких специфічних об’єктів обліку, як об’єкти житлового фонду.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Далі нагадаємо основні правила переоцінки ОЗ.

1. Бюджетні установи можуть переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу.

При цьому порогом суттєвості є величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єкта ОЗ від його справедливої вартості.

2. Переоцінка ОЗ — це процедура добровільна.

Чинне законодавство не вимагає проводити переоцінку об’єктів ОЗ в обов’язковому порядку. Свого часу це підтвердив і Мінфін у листі від 07.04.2015 № 31-11420-07-5/12145. Тому кожна установа самостійно вирішує, проводити таку процедуру чи ні

3. Рішення щодо проведення переоцінки ухвалює керівник установи.

Але це питання необхідно погодити з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності. Цього вимагає абз. 4 п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Таким чином, установи нижчого рівня обов’язково мають погодити рішення щодо проведення переоцінки з установою вищого рівня за відомчою підпорядкованістю. А ось бюджетні установи подвійного підпорядкування зобов’язані погоджувати рішення щодо переоцінки з установою вищого рівня, яка затверджує кошторис.

4. Визначення результатів переоцінки здійснює бухгалтер. Для цього необхідно мати такі дані про об’єкт житлового фонду, як: первісна та залишкова вартість об’єкта переоцінки, нарахований знос та його справедлива вартість.

Тоді як визначати незалежну (справедливу) вартість майна можуть виключно суб’єкти оціночної діяльності.

5. У разі переоцінки об’єкта ОЗ установа повинна здійснити одночасну переоцінку всіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт. Це прямо передбачено п. 3 розд. ІІІ НП(С)БО 121.

Як бачимо, процедура проведення переоцінки ОЗ, у т. ч. й житлового фонду, — завдання із зірочкою. А тому перш ніж наважитися на переоцінку таких об’єктів, варто зважити всі «за» і «проти».

А тим, хто знайшов можливість для проведення переоцінки, радимо подбати про правильне відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Детальні пояснення щодо цього ви знайдете в матеріалі «Провели переоцінку: як показати в обліку?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 14).