Інвентаризація зруйнованого та пошкодженого майна

Процедурні моменти

Обстеження — передусім

Для вирішення подальшої долі майна, яке зазнало ушкоджень або руйнувань, ключове значення має його обстеження та фіксування результатів такого огляду. Рішення щодо проведення обстеження зруйнованих та пошкоджених об’єктів приймає виконавчий орган відповідної місцевої ради, а за його відсутності — військова адміністрація. При цьому слід чітко дотримуватися вимог Порядку № 257*.

* Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.

Так, в умовах воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування виконавцями робіт з обстеження пошкоджених об’єктів можуть бути (п. 2¹ Порядку № 257):

— експерт з обстеження будівель і споруд;

— інженер-проєктувальник із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «інженерно-будівельне проєктування у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

— експерт будівельний із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія», який має кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «експертиза проєктної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості»;

— інженер-консультант (будівництво) із кваліфікаційним рівнем «провідний» або «I категорія».

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт відповідно до п. 8¹ Порядку № 257. До зазначеного звіту також додається акт обстеження. Останній повинен містити інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.

Інвентаризація — обов’язкова

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів визначено Положенням № 879**.

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

У такому разі інвентаризація проводиться на день установлення таких фактів в обсязі, визначеному керівником установи. Таким є припис п. 7 розд. І Положення № 879.

Водночас якщо установа розташована на тимчасово окупованій території та/або на території проведення АТО/ООС, проводити інвентаризацію слід тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний і безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку. Це прямо передбачено п. 8 розд. І Положення № 879. Вважаємо, ця вимога поширюється і на нашу ситуацію.

Таким чином, установи повинні провести інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, наступного за місяцем усунення перешкоди доступу до активів, первинних документів та облікових регістрів.

З огляду на це, керівник установи в розпорядчому документі (наказі) про проведення інвентаризації майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, має визначити:

по-перше, обсяг інвентаризації — об’єктами перевірки мають бути всі пошкоджені, зруйновані будівлі та споруди, які обліковуються на балансі (поза балансом) відповідної бюджетної установи;

по-друге, строки проведення інвентаризації — це необхідно зробити якнайшвидше після закінчення бойових дій на відповідній території, але виключно за умови забезпечення безпечного доступу до об’єктів інвентаризації. При цьому перевірку слід проводити станом на 1-ше число наступного місяця. Наприклад, якщо доступ до відповідних об’єктів відновлено у травні, то інвентаризацію необхідно здійснити станом на 1 червня.

Цим же розпорядчим документом може бути покладено обов’язки з організації та проведення інвентаризації на постійно діючу інвентаризаційну комісію. За відсутності такої комісії в установі або за відсутності можливості скликання комісії в повному складі варто оформити окремий наказ (розпорядження) про створення інвентаризаційної комісії.

Інвентаризаційна комісія передусім має визначити стан об’єктів, які постраждали внаслідок бойових дій. При цьому всі об’єкти нерухомості потрібно поділити на дві групи:

1) пошкоджені об’єкти — об’єкти, на яких унаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася часткова руйнація конструктивних елементів, але які не потребують повного демонтажу та можуть бути приведені в експлуатаційно придатний стан шляхом подальшої реставрації, реконструкції або капітального ремонту;

2) зруйновані об’єкти — об’єкти, на яких унаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася руйнація у значному обсязі конструктивних елементів, у зв’язку з чим відновлення яких є неможливим (значно ускладненим) або економічно необґрунтованим.

Інакше кажучи, необхідно визначити,підлягає відповідний об’єкт відновленню з урахуванням ушкоджень, яких він зазнав, чи ні. Безперечно, при цьому слід враховувати й економічну доцільність виконання робіт із відновлення відповідних об’єктів.

Нагадаємо: загальний механізм визначення непридатності до використання майна прописано в Порядку № 1314***. Тому далі звернемося до його норм. Так, комісія зі списання майна (п. 13 зазначеного Порядку):

— проводить інвентаризацію майна;

— здійснює огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухобліку;

— визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;

— установлює конкретні причини списання майна;

— визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню;

— здійснює контроль за вилученням із майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння;

— складає акти на списання майна за встановленою типовою формою.

*** Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Згідно з приписами Порядку № 1314 вищезазначені повноваження покладено на комісію зі списання майна. Водночас з урахуванням обставин проведення інвентаризації, вважаємо за доцільне покладення цих обов’язків на інвентаризаційну (постійно діючу) комісію установи. Тобто створювати окрему комісію для встановлення доцільності (недоцільності) відновлення та шляхів подальшого використання майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ, не потрібно.

Отже, підсумуємо: інвентаризаційна комісія має провести огляд пошкоджених (зруйнованих) об’єктів нерухомого майна, які перебувають на обліку відповідної установи. При цьому інвентаризаційна комісія повинна визначити економічну доцільність чи недоцільність відновлення такого майна на основі акта обстеження. Тоді як робити висновки про характер та обсяги пошкоджень (руйнувань) будівель і споруд ані бухгалтерська служба установи, ані інвентаризаційна комісія не можуть. Цим мають займатися спеціальні виконавці — сертифіковані фахівці в галузі будівництва та архітектури.

Документальне оформлення

Загальний порядок документального оформлення матеріалів інвентаризації визначено Положенням № 879. Зокрема, за результатами роботи інвентаризаційна комісія має оформити:

— Інвентаризаційні описи необоротних активів;

— Звіряльну відомість необоротних активів;

— Протокол інвентаризаційної комісії.

Типові форми для відображення результатів інвентаризації бюджетними установами затверджено наказом № 572****.

**** Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

Причому на ОЗ, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, необхідно оформити окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин їх непридатності. Цього вимагає п. 1.8 розд. ІІІ Положення № 879.

Отже, за результатами інвентаризації пошкоджених та/або зруйнованих будівель і споруд унаслідок бойових дій комісія має оформити щонайменше два інвентаризаційні описи необоротних активів. В одному з яких слід навести об’єкти, пошкоджені, але придатні для подальшого використання, а в другому — зруйновані, непридатні для експлуатації.

Проте особливу увагу слід приділити оформленню саме протоколу інвентаризаційної комісії. Так, у протоколі комісія має навести всю необхідну та суттєву інформацію для прийняття рішень стосовно усунення негативних наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру. Зокрема, інвентаризаційна комісія повинна обґрунтувати: доцільність відновлення пошкоджених/зруйнованих будівель та споруд, можливість їх подальшої експлуатації, необхідність вилучення та оприбуткування матеріальних цінностей, що утворювалися в результаті руйнувань (будівельні матеріали, брухт тощо).

Протокол інвентаризаційної комісії протягом п’яти днів має затвердити керівник установи — голова відповідної місцевої ради.

Майте на увазі: до протоколу інвентаризаційної комісії має бути прикладено всі матеріали інвентаризації (описи, звіряльні відомості), а також акт обстеження нерухомого майна. Саме на підставі цих документів керівник ухвалює рішення про:

— списання та демонтаж зруйнованих об’єктів, подальше використання яких неможливе;

— проведення відновлення (ремонту) пошкоджених будівель та споруд;

— консервацію пошкоджених об’єктів нерухомості, використання яких наразі неможливе або недоцільне;

— оцінку та оприбуткування матеріалів, брухту, вилучених у результаті відновлювальних робіт або демонтажу знищених об’єктів.

Відображення в бухобліку

Насамперед слід пам’ятати: результати інвентаризації мають знайти своє відображення в бухобліку того звітного періоду, в якому було завершено інвентаризацію.

При цьому можливі декілька варіантів усунення наслідків ушкоджень/руйнувань будівель і споруд у результаті бойових дій. Відповідно від обраного варіанта залежатиме і порядок відображення таких операцій в бухобліку. Для наочності можливі варіанти покажемо в таблиці нижче.

Відображення в бухобліку результатів інвентаризації пошкодженого/зруйнованого нерухомого майна

Детально про порядок документування та відображення на рахунках бухобліку відновлення, консервації та демонтажу пошкоджених/зруйнованих об’єктів ОЗ ми розповімо в наступних наших публікаціях. Тож стежте уважно за виходом свіжих матеріалів «Бюджетної бухгалтерії», аби не пропустити важливе і цікаве.