Капремонт двигуна - не капремонт авто: нюанси планування та відображення видатків

Ремонт авто буває різний

Уже багато років поспіль незмінним дороговказом у питаннях техобслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів (далі — ДТЗ) для всіх юридичних осіб та фізосіб-підприємців є Положення № 102*.

* Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 № 102.

Так, згідно з абз. 13 п. 1.3 цього Положення під ремонтом слід розуміти комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин. При цьому розрізняють поточний і капітальний ремонти.

Поточний ремонт — це ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності ДТЗ та полягає в заміні та (або) відновленні окремих частин. Поточний ремонт виконують за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану ДТЗ або за наявності несправностей (п. 3.12 Положення № 102).

Зауважте: до поточного ремонту ДТЗ належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами) (п. 3.13 Положення № 102).

Які ж саме агрегати є базовими? Перелік базових агрегатів наведено в додатку Г до Положення № 102. І зокрема, до нього належать:

— двигун з картером зчеплення у зборі;

— коробка передач, роздавальна коробка;

— гідромеханічна передача;

— задній міст (вісь);

— середній міст (вісь);

— передня вісь (міст);

— рульове керування;

— кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля;

— кузов автобуса;

— рама;

— підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида.

Це прямо прописано в п. 3.14 Положення № 102.

Натомість капітальний ремонт — це ремонт, який виконується для відновлення справності і повного (чи близького до повного) відновлення ресурсу виробу із заміною або відновленням будь-яких частин, у т. ч. базових. Капітальний ремонт проводять за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану ДТЗ (п. 3.15 Положення № 102). Причому такий ремонт призначений для збільшення строку експлуатації автомобіля.

До капремонту належать роботи, пов’язані із (п. 3.16 Положення № 102):

— заміною кузова — для автобусів та легкових автомобілів;

— заміною рами — для вантажних автомобілів;

— одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів.

До капітального ремонту причепів належать роботи, пов’язані із заміною рами.

Таким чином, якщо йдеться про ремонт або відновлення певного агрегату автомобіля (із заміною дрібних деталей, частин), тоді це 100 % поточний ремонт. Ба більше, навіть повна заміна одного чи двох базових агрегатів, як-то двигун чи коробка передач, також вважається поточним ремонтом транспортного засобу.

Отже, з технічного погляду, капітальний ремонт двигуна — це поточний ремонт автомобіля.

Останнє слово за керівником

З огляду на зазначене вище, цілком очевидно, що капітальний ремонт авто — справа не надто поширена. Адже потреба в одночасній заміні трьох і більше базових агрегатів виникає не так часто, хіба що в разі аварії. Якщо ж така потреба зумовлена фізичним зносом ДТЗ, тоді постає питання щодо економічної доцільності ремонту та подальшої експлуатації такого авто взагалі. Та в будь-якому разі остаточне рішення за керівником установи.

Це прямо передбачено п. 2 розд. VI Методрекомендацій з обліку ОЗ*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Тобто саме керівник вирішує, чи спрямовані відповідні роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються лише для його підтримання в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. При цьому керівник має враховувати результати аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Тож, теоретично, керівник може визнати роботи з капремонту двигуна службового авто такими, що підвищують його техніко-економічні можливості та призведуть до збільшення майбутніх економічних вигод. Відповідно всі витрати, пов’язані з виконанням таких робіт, слід розглядати як витрати на поліпшення конкретного транспортного засобу. Але пам’ятайте: таке рішення має бути обґрунтованим та оформленим письмово (як наказ або розпорядження керівника).

Плануємо видатки з огляду на економічну суть

Планувати та проводити видатки, в т. ч. на ремонт службового автомобіля, слід з огляду на економічну суть господарської операції та з урахуванням вимог Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Для зручності наведемо загальні підходи до застосування КЕКВ під час здійснення видатків на ремонт та поліпшення ДТЗ у таблиці нижче.

Застосування КЕКВ у разі ремонту та поліпшення транспортних засобів

Таким чином, у загальному випадку видатки на капітальний ремонт двигуна службового автомобіля, що з технічного погляду є поточним ремонтом транспортного засобу, слід планувати та здійснювати за КЕКВ 2240. (ср. USER_SHOW_ID) Якщо ж за умовами договору установа-замовник надає виконавцю власні складові частини та матеріали для проведення ремонту, тоді слід окремо запланувати видатки на закупівлю запчастин — за КЕКВ 2210.

Натомість, якщо за рішенням керівника установи такі роботи будуть визнані поліпшенням транспортного засобу, тоді видатки на загальну суму слід планувати і проводити за КЕКВ 3132.

До речі, в умовах воєнного стану не слід забувати про черговість здійснення видатків бюджетними установами. Так, згідно з п.п. 2 п. 19 Порядку № 590* видатки на придбання запчастин та матеріалів для ремонту, оплату послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільного транспорту дозволено проводити у другу чергу. Тоді як про видатки на оплату робіт з поліпшення (модернізації, дообладнання тощо) службових авто в п. 19 Порядку № 590 жодної згадки. Тож такі видатки можливо провести лише в третю чергу.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Особливості обліку ремонту

Наостанок нагадаємо порядок обліку витрат на ремонт транспортних засобів. А порядок цей простий й єдиний, незалежно від виду ремонту.

Це чітко прописано в п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Тож якщо витрати здійснюються для відновлення або підтримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності основного засобу, тоді такі витрати такі витрати НЕ збільшують первісну вартість відремонтованого об’єкта. Причому вид ремонту (поточний чи капітальний) значення не має.

Таким чином, витрати на ремонт (у т. ч. капремонт двигуна) службового автомобіля слід відображати за дебетом субрахунку 8013 або 8113 «Матеріальні витрати» залежно від призначення такого авто.

Інша справа — витрати на поліпшення транспортного засобу. Їх слід відносити на збільшення первісної вартості авто протягом усього строку експлуатації, якщо існує ймовірність отримання установою додаткових економічних вигід у майбутньому та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта. Це випливає з п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121.