Лампи освітлення: обліковуємо та списуємо правильно

Лампи освітлення → МШП

Бюджетні установи придбавають різні типи ламп для освітлення приміщень. Наразі це переважно енергоощадні LED-лампи та люмінесцентні.

Традиційно, під час віднесення матеріальних цінностей до тієї чи іншої категорії активів установи орієнтуються на такий показник, як строк використання.

Щодо строку використання LED-ламп, то їх виробники наводять різні цифри. Узагалі такий середній показник для LED-лампи — від 20 до 50 тис. годин залежно від бренду. Тобто такої лампи вистачить максимально на 50 тис. годин, що відповідає 2083 дням або 5 рокам безперервної роботи.

Що стосується люмінесцентних ламп, то їх строк використання не перевищує один рік.

З огляду на те, що строк експлуатації LED-лампи перевищує рік, за загальними правилами такі активи правильно було б визнавати не запасами, а відносити до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) та обліковувати на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Але, відверто кажучи, треба ще пошукати бухгалтера, який щодо кожної LED-лампи дотримуватиметься правил введення в експлуатацію, обліку та списання, передбачених для МНМА.

Поготів, вартість LED-лампи та інших ламп невелика, тому такі активи доцільно обліковувати у складі запасів. Зокрема, для їх обліку слід застосовувати субрахунок 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Лампи освітлення: коли списувати з балансу?

Документування та бухоблік операцій, пов’язаних із надходженням та списанням ламп освітлення, слід здійснювати за правилами, передбаченими для обліку МШП. Пригадаємо ключові з них.

1. Видачу ламп освітлення зі складу в експлуатацію слід оформляти накладною (вимогою) за типовою формою, затвердженою наказом № 431*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 № 431.

2. Вартість ламп освітлення, виданих в експлуатацію, списуємо на витрати звітного періоду. Причому це робимо не тоді, коли та чи інша лампа освітлення стала фактично непридатною, а відразу після передачі в експлуатацію. На підтвердження цього факту щомісяця оформляємо Акт списання запасів. Такий документ традиційно складаємо комісійно за типовою формою, затвердженою наказом № 431.

3. Після передачі ламп освітлення в експлуатацію виключаємо їх вартість зі складу запасів із подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Саме такі правила передбачено п. 37 розд. ІІ Методрекомендацій № 11*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Як організувати ведення оперативного обліку МШП, читайте в матеріалі «Видача МШП працівникам: який документ складати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 12). Нагадаємо лише, що для цього застосовуємо такий регістр, як Книга оперативного обліку МШП.

Отже, протягом строку фактичного використання лампи освітлення, як і будь-які інші види МШП, обліковуємо виключно в кількісному вимірі. Організовуємо такий облік за місцями їх експлуатації та призначеними відповідальними особами.

* Більше інформації про цю бухгалтерську програму ви знайдете за посиланням: fit.com.ua.

4. Після того як лампи освітлення стали непридатними для експлуатації, списуємо їх з оперативного обліку. Так, як і будь-яку операцію, такі дії необхідно оформити відповідним первинним документом. Наприклад, це може бути акт списання МШП, складений у довільній формі. Як варіант, за основу такого документа можна взяти типову форму Акта списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8), затверджену наказом № 145*.

* Наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів» від 22.05.96 № 145.

Також не забудьте про це зробити відповідні записи в регістрі оперативного кількісного обліку МШП. Маємо на увазі Книгу оперативного обліку МШП.

Але запам’ятайте головне — під час списання МШП з оперативного обліку застосовуємо виключно кількісні показники, тобто без вартості за одиницю та сум.

Що робити з відпрацьованими лампами освітлення?

Непридатні лампи освітлення мають статус відходів. Отже, їх слід передати спеціалізованому суб’єкту господарювання для утилізації. Зауважте: ця вимога стосується всіх без винятку ламп.

Річ у тім, що в люмінесцентних лампах міститься ртуть. А відходи, які містять ртуть та сполуки ртуті, вважають небезпечними. Пряму вказівку на це містить п. 17 розділу А Жовтого переліку відходів*. Тому просто викинути відпрацьовані люмінесцентні лампи на смітник не можна.

* Жовтий перелік відходів, затверджений постановою КМУ «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією / видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів» від 13.07.2000 № 1120.

Так, під час зберігання, розміщення та утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп бюджетні установи повинні дотримуватися вимог, передбачених чинним законодавством у сфері поводження з відходами.

Зокрема, серед основних вимог є такі:

— зберігати відпрацьовані лампи слід із дотриманням технологічних вимог виробника. Тобто відпрацьовані люмінесцентні лампи передають із місця використання на склад із записом у журналі обліку. Використані лампи складають в упаковки заводу-виробника, так щоб не допустити їх пошкодження під час переміщення;

— відпрацьовані лампи зберігають у складському приміщенні за температури від +3 С до +40 °С і відносній вологості повітря 80 % та відсутності в ньому кислотних парів, які шкідливо діють на матеріали ламп;

— якщо лампу пошкоджено (розбито), необхідно ретельно зібрати залишки ртуті гумовою грушею, помістити в металевий ящик і закрити кришкою, а місце, де була розбита лампа, промити марганцевокислим калієм.

За неналежне поводження з відходами можна потрапити під адмінвідповідальність за ст. 82 КупАП*. Зокрема, за таке порушення загрожує адмінштраф — від 850 до 1700 грн.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

У разі якщо неналежне поводження з відходами призвело до забруднення навколишнього середовища, притягти винних можуть не тільки до дисциплінарної, адміністративної чи цивільної відповідальності, а й до кримінальної.

Куди ж подіти небезпечні відходи? Установа може здати відпрацьовані лампи передусім спеціалізованим підприємствам, які мають ліцензію на їх утилізацію.

Цю декларацію зобов’язані подавати всі утворювачі небезпечних відходів незалежно від обсягу утворення таких відходів. Форму декларації та порядок її подання затверджено постановою № 556*.

* Деякі питання подання декларації про відходи, затверджені постановою КМУ від 07.05.2022 № 556.

Таку звітність установи, які мають небезпечні відходи, повинні подавати один раз на рік до 20 лютого року, наступного за звітним, в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Уперше за цією формою звітували у 2024 році за попередній рік.

Чи сплачувати екоподаток?

Сплачувати екоподаток у разі утворення відходів у вигляді відпрацьованих люмінесцентних ламп бюджетна установа не повинна.

Річ у тім, що сплачують його тільки ті суб’єкти, які здійснюють розміщення відходів, тобто здійснюють постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ПКУ*).

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Отже, бюджетна установа, яка тимчасово зберігає на своїй території відходи, в т. ч. небезпечні (зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи), не є платником екоподатку.

Утім, з цього питання маємо свіже роз’яснення податківців. Зокрема, наразі вони вважають: підставою для визначення суб’єкта господарювання платником екоподатку є розміщення таким суб’єктом відходів власного виробництва або відходів, отриманих у межах виконання договорів про розміщення відходів. При цьому фахівці ДПСУ наполягають, що суб’єкт господарювання є платником екоподатку за розміщення відходів, оскільки здійснює тимчасове розміщення відходів, у т. ч. небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини. Такого висновку фіскали дійшли у своїх консультаціях, розміщених у категорії 117.01 ЗІР.

Та якщо бюджетні установи на своїй території тільки тимчасово зберігають небезпечні відходи (зокрема, відпрацьовані люмінесцентні лампи), а не здійснюють їх розміщення, стверджувати про необхідність сплати екоподатку — абсолютно безпідставно. Відповідно за наявності укладеного договору на видалення та утилізацію відходів із спеціалізованими підприємствами установам, як і раніше, сплачувати екоподаток не потрібно.

Детальне обґрунтування такого висновку читайте в матеріалі «Екоподаток за побутові відходи, шини/акумулятори тощо: фіскальне дежавю» // «Податки & бухоблік», 2024, № 38 (ср. USER_SHOW_ID).