Лампи освітлення: особливості обліку та утилізації

Види ламп  

Перш ніж розбирати правила обліку ламп, необхідно з’ясувати, якими ж вони бувають.

1. Лампи розжарювання.

Принцип їх роботи полягає у тому, що за допомогою електричної енергії у лампі нагрівається нитка розжарювання, яка і випромінює світло. Коштує вона дешево, але споживає багато енергії. Строк її використання досить малий й коливається зазвичай від 500 до 1500 год.

2. Галогенні лампи.

Ці лампи за своєю конструкцією схожі на лампи розжарювання. Відрізняються від них тільки тим, що для випромінювання світла в них використовують інертний газ або пар галогенів (зазвичай фтору, хлору, брому або йоду). Їх термін служби складає від 2000 до 3000 год.

3. Люмінесцентні та компактні люмінесцентні лампи.

Ці лампи за своєю конструкцією доволі сильно відрізняються від ламп розжарювання і в чомусь схожі із галогенними лампами. Річ у тім, що для створення світла замість вольфрамової нитки розжарювання використовують пари. Але на відміну від галогенних ламп у люмінесцентних використовують пари ртуті, що знаходяться у скляній колбі і палають під дією електричного струму.

Люмінесцентні лампи на 80 % економніші у порівнянні зі звичайними лампочками. Рівень їх енергоспоживання перебуває десь на тому ж рівні, що у галогенових ламп. Водночас термін служби люмінесцентних ламп складає від 6000 до 15000 год. Ці лампи містять невелику кількість парів ртуті, а отже токсичні, тому правила їх використання та утилізації є доволі специфічні (про це поговоримо нижче).

4. Світлодіодні лампи.

У них світло виникає не через вольфрамову нитку чи пари, а через проходження струму через світлодіоди.

Серед світлодіодних лам виділяють в окрему категорію філаментну лампу — це світлодіодна лампа особливого типу, яка зовні дуже нагадує лампу розжарювання, має таку ж прозору скляну колбу, але всередині розташована не вольфрамова нитка, а світлодіоди особливої конструкції, які за своїм виглядом нагадують нитки.

Світлодіодні лампи характеризуються найнижчим енергоспоживанням при доволі значному випромінюванні світла, довгим періодом роботи, гарною передачею кольору, але мають у порівнянні з іншими лампами високу ціну. Термін їх служби складає близько 50000 год.

Перевагою цих ламп також є те, що вони є найекологічнішими джерелами світла. Вони не мають небезпечних матеріалів, тому не створюють небезпеки при виході з ладу.

Кожна установа сама має вирішувати, які лампи їй слід вибрати для використання у своїй господарській діяльності, з огляду на їх вартість, енергоспоживання і строк служби.

Від цих трьох характеристик буде залежати не тільки вибір виду лампи, а і спосіб їх обліку.

Увага! Під час вибору ламп бюджетні установи мають враховувати вимоги розпорядження КМУ «Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами» від 16.10.2008 р. № 1337-р.

Згідно з цим розпорядженням бюджетні установи зобов’язані застосовувати у приміщеннях і на територіях, на яких вони розміщені, енергоефективні освітлювальні прилади (насамперед вітчизняного виробництва) під час заміни ламп розжарювання, що вийшли з ладу, після повного використання раніше закуплених.

Також під час проведення капітальних і поточних ремонтів будинків та споруд енергетичного господарства необхідно встановлювати лише енергоефективні освітлювальні приладі, на які видано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Держпродспоживслужби про можливість їх застосування.

Отже, з огляду на це, звичайні лампи розжарювання не повинні закуповуватися та використовуватися бюджетними установами. Галогенні також під питанням. В пріоритеті люмінесцентні та світлодіодні лампи (LED-лампи). Але останні дорожчі. 

Що в бухобліку? 

Практично всі лампи денного світла (крім світлодіодних ламп) мають строк використання до одного року. Це стосується і люмінесцентних ламп. У них мінімальний поріг використання складає близько 6000 год. Якщо припустити, що ці лампи будуть експлуатувати цілу добу (24 год), то строк експлуатації цих ламп до року не дотягує.

Враховуючи це, а також їх порівняно невелику вартість, такі активи логічно в обліку відносити до запасів.

Відображати лампи як самостійне джерело світла (на стелі, на стінах, деінде) слід на рахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» як господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб установи.

МШП списують з балансу на витрати в тому ж періоді, коли їх було передано в користування. Для списання ламп-запасів складають накладну або інший документ, що засвідчує їх видачу з місця зберігання.

В подальшому їх обліковують тільки кількісно в довільній формі за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання (п. 9 розд. IV НП(С)БО 123 «Запаси»).

Завдяки цьому, по-перше, підтверджується достовірність даних про оприбуткування та списання на витрати МШП.

По-друге, ведеться оперативний облік з метою уникнення факту втрати, пошкодження тощо та віднесення за потреби відповідних витрат на винну особу.

Зустрічаються також лампи, які є складовими певного обладнання, споруди, транспортних засобів, їх можуть встроювати в меблі. У такому разі лампи, які купуються для заміни спрацьованих, можна обліковувати як запчастини на субрахунку 1515 «Запасні частини». Це передбачено Порядком застосування Плану рахунків бухобліку в держсекторі.

Тобто цей Порядок допускає два варіанти обліку таких ламп — як самостійний об’єкт з коротким строком служби або як частина іншого об’єкта (запчастина).

Який з рахунків запасів обрати — вирішуйте самі залежно від того, з якою метою ви оприбутковуєте ту чи іншу лампу.

Що ж стосується світлодіодних ламп, то оскільки строк їх експлуатації перевищує рік, правильно буде такі активи визнавати не запасами, а відносити до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) та обліковувати на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Підтвердження цього висновку можна відшукати у НП(С)БО 121 «Основні засоби» та Методрекомендаціях з бухобліку основних засобів суб'єктів держсектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11, де говориться, що до МНМА потрапляють активи, які експлуатуються довше ніж рік.

Пам’ятайте про те, що активам, визнаним МНМА, слід присвоїти номенклатурні номери, проводити їх щорічну інвентаризацію, вести на них інвентарну картку обліку, нараховувати амортизацію при введенні в експлуатацію (50 %) і при списанні з балансу (50 %), оформляти акт їх введення в експлуатацію і акт списання за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

Планувати та здійснювати видатки на придбання усіх типів ламп (як тих, що будуть обліковуватись як запаси, так і тих, що потраплять до МНМА), слід за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». 

Лампи — небезпечні відходи? 

Після того як лампи вийшли з ладу, вони визнаються відходами. А отже, їх слід передати комунальному або спеціалізованому підприємству на утилізацію. Це правило стосується усіх без винятку ламп.

Більшість ламп є побутовими відходами, які можна викидати на смітник. Зокрема це звичайні лампи накалювання, галогенні, світлодіодні. За можливості бажано розібрати їх на складові (скло, метал, пластик), щоб сортувати сміття. Але на нормативному рівні поки що такої вимоги нема.

Пам’ятати слід тільки про головне: після того, як вийдуть з ладу люмінесцентні лампи, вони, на відміну від інших видів ламп, стають не простими побутовими відходами, а небезпечними відходами.

Річ у тім, що, як було сказано вище, у люмінесцентних лампах міститься ртуть, яка апріорі робить такі лампи небезпечними не тільки для навколишнього середовища, а і для людей.

Про те, що люмінесцентні лампи є небезпечними відходами, вказують Класифікатор відходів ДК 005-96, відповідно до якого люмінесцентні лампи віднесено до коду 7710.3.1.26 «Лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, інші зіпсовані або відпрацьовані», та п. 17 розд. А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120, згідно з якими такі відходи віднесено до небезпечних як відходи, що містять ртуть.

Отже, з цього випливає, що просто викинути у смітник такі лампи не можна. З ними слід поводитися як із небезпечними відходами.

Їх потрібно здавати на переробку спеціалізованим компаніям, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (ч. 9 ст. 35¹ Закону України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР).

У зв’язку з цим установа може понести видатки на оплату послуг з утилізації та з транспортування (якщо у вашому населеному пункті немає відповідних точок прийому відходів). Такі видатки слід передбачати в кошторисі та проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». В обліку це будуть витрати поточного періоду (Дт субрахунку 8013 або 8113).

Утилізовувати люмінесцентні лампи можна не одразу. Можна деякий час почекати, поки накопичиться певна кількість таких відходів, щоб мінімізувати вартість транспортування. Але пам’ятайте, що таке зберігання не має бути безстроковим. Справа в тому, що згідно з ч. 3 ст. 34 Закону про відходи не підлягає ліцензуванню накопичення суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення передають небезпечні відходи суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами.

Зберігати відпрацьовані лампи слід з дотриманням технологічних вимог виробника. Тобто відпрацьовані люмінесцентні лампи здають із місця використання на склад із записом у журналі обліку.

У зв’язку з відсутністю спеціально розробленої форми журналу обліку відпрацьованих ламп установи можуть вести такий журнал у довільній формі. Головне, щоб за допомогою цього документа була забезпечена можливість перевірки даних про кількість відходів, що утворилися, та своєчасність передачі їх на утилізацію спеціалізованим підприємствам. Такий журнал може виглядати так: 

                           ЖУРНАЛ ОБЛІКУ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ЛАМП 

Контроль та облік за відпрацьованими лампами в установі, у тому числі й ведення журналу обліку відпрацьованих ламп, повинна здійснювати відповідальна особа, призначена наказом керівника установи.

Лампи, які були у використанні, складають в упаковки заводу-виробника. До того ж складають досить щільно, щоб не допустити їх биття при переміщенні.

Відпрацьовані лампи зберігають у складському приміщенні при температурі від +3 °С до +40 °С і відносній вологості повітря 80 % та відсутності в ньому кислотних парів, які шкідливо діють на матеріали ламп.

Якщо лампу пошкоджено (розбито), то необхідно ретельно зібрати залишки ртуті гумовою грушею, помістити у металевий ящик і закрити кришкою, а місце, де була розбита лампа, промити марганцевокислим калієм.

За неналежне поводження з відходами можна потрапити під адмінвідповідальність за ст. 82 КУпАП. За таке порушення накладають адмінштраф на посадових осіб від 850 до 1700 грн.

А за передання відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій, посадовим особам загрожує штраф від 34 до 85 грн (ст. 82⁵ КУпАП).

Якщо ж неналежне поводження з відходами призвело до забруднення навколишнього середовища, то притягти винних можуть не тільки до дисциплінарної, адміністративної чи цивільної відповідальності, а і до кримінальної. 

Чи сплачувати екоподаток за розміщення? 

Сплачувати екоподаток у випадку утворення відпрацьованих люмінесцентних ламп звичайній установі не слід.

Річ у тім, що сплачують його тільки ті суб’єкти, які здійснюють розміщення відходів, тобто здійснюють постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 ПКУ).

Оскільки звичайна установа максимум — це тимчасово зберігає у себе відпрацьовані люмінесцентні лампи до моменту передачі їх на утилізацію, то сплачувати екоподаток вона не повинна.

Податківці також погоджуються з цим. Водночас вони висувають одну додаткову умову. На їх погляд, звільнення діє за умови наявності договору на видалення та утилізацію відходів із суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо), в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Такої вимоги в ПКУ не існує. Але оскільки без договору лампи не вдасться передати на утилізацію, то виконати цю умову дуже легко. 

Приклад бухобліку придбання, експлуатації та утилізації ламп 

Бюджетна установа (неплатник ПДВ) придбала:

• 10 люмінесцентних ламп за ціною 60 грн, які планується обліковувати як МШП, на загальну суму 600 грн;
• 4 люмінесцентні лампи за ціною 20 грн, які призначені для заміни відповідних елементів у обладнанні (планують обліковувати як запчастини), на загальну суму 80 грн;
• 5 світлодіодних ламп за ціною 100 грн, які планують обліковувати як МНМА, на загальну суму 500 грн.

Відразу ж після придбання було встановлено 3 лампи — МШП, 4 лампи — запчастини та 2 світлодіодні лампи.

Відповідно, 7 шт.люмінесцентних ламп, що перегоріли, а також 10 ламп, що тимчасово зберігались для утилізації, передано спеціалізованому підприємству. Витрати на утілізацію ламп склали 170 грн.

Усі розрахунки проведено коштами загального фонду кошторису.