34873 0

Мінфін відповідає на актуальні запитання з бухобліку

09.06.15
З 1 січня 2015 року бюджетні установи почали працювати з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Перш за все це НП(С)БО 121 «Основні засоби» та НП(С)БО 123 «Запаси». У зв’язку з цим у бухгалтерів виникла ціла купа запитань як щодо застосування окремих вимог цих стандартів, так і щодо відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Із проханням відповісти на найбільш актуальні запитання редакція нашої газети звернулася до директора Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Миколи Чмерука.

Ред.: Відповідно до абз. 2 п. 3 розд. VI Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації), вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Чи стосується ця норма витрат на виготовлення проектно-кошторисної документації, яка є складовою частиною кошторисної вартості будівництва, капітального ремонту чи поліпшення (добудови, модернізації, реконструкції) основних засобів?

Поясніть, будь ласка: чи правильно відображати витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації на субрахунку 141 «Капітальні інвестиції в основні засоби»? Чи слід оприбутковувати виготовлену проектно-кошторисну документацію як окремий об’єкт основних засобів? Якщо так, то на якому субрахунку вести її облік?

М. Ч.: По-перше, вимоги щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій з ремонту та поліпшення основних засобів визначені у розд. VI Методрекомендацій.

Зокрема, у п. 1 цього розділу Методрекомендацій визначено, що приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється відповідним первинним документом.

Роботи з поліпшення об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) здійснюються за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання зазначених робіт.

Витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт, зокрема поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо), є однією із складових формування вартості зазначених робіт у кошторисах на їх виконання.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об’єктом.

Нагадаю, що прикладами такого поліпшення є:

1) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) упровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Отже, витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт обліковують у складі вартості робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, та включають до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

По-друге, давайте визначимося з обліком витрат на поліпшення об’єктів основних засобів. Як зазначено у п. 1 розд. IX Методрекомендацій, такі витрати з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнаютьсянезавершеними капітальними інвестиціями.

Витрати на поліпшення об’єктів основних засобів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося, відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у необоротні активи.

У Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженому наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611 (далі —План рахунків), передбачено субрахунок 141 «Капітальні інвестиції в основні засоби». На цьому субрахунку установи ведуть облік витрат на придбання, створення (виготовлення) власними силами та поліпшення основних засобів, а також витрат за незакінченими і закінченими, але не зданими в експлуатацію об’єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації основних засобів.

Тому якщо витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт були понесені, але роботи не розпочаті, то вони визнаються капітальними інвестиціями в основні засоби і обліковуються на субрахунку 141.

Ред.: У НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено, що первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких витрат:

— сум, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

— реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

— сум ввізного мита;

— сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору);

— витрат зі страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

— інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У свою чергу, первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (в якості гуманітарної допомоги чи дарунка), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби».

У зв’язку з цим поясніть: чи потрібно включати витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження до первісної вартості основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб? Як правильно відобразити такі витрати в бухгалтерському обліку?

М. Ч.: Так, Ви маєте рацію. Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження потрібно включати до первісної вартості основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб.

Нагадаю: первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби».

Відображення у бухгалтерському обліку витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження, доведення до стану, придатного для використання за призначенням, основних засобів та нематеріальних активів, що включаються до вартості необоротних активів, передбачено пп. 1.2 — 1.5 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями бюджетних установ, яка наведена у додатку 2 до Плану рахунків (далі —Типова кореспонденція). Наведемо такі бухгалтерські записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Відображено суми витрат на транспортування, установку, монтаж, налагодження, доведення до стану, придатного для використання за призначенням, основних засобів та нематеріальних активів, що включаються до вартості необоротних активів

141 — 143

364, 675

Водночас відображають фактичні видатки

801, 802,

811 — 813

402

2

Відображено суми ПДВ, якщо ПДВ не включено до податкового кредиту

141 — 143

364, 675

Водночас відображають фактичні видатки

801, 802,

811 — 813

402

3

Відображено суми ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту

641

364, 675

4

Зараховано об’єкти капітальних інвестицій після введення їх в експлуатацію до складу основних засобів та нематеріальних активів (без сум копійок)

101 — 122

141 — 143

Водночас:

відображають зміни в капіталі

402

401

списані суми копійок з придбаних, створених, побудованих, поліпшених необоротних активів

402

141 — 143

Ред.: Установа придбала в одного постачальника 3 одиниці обладнання, що належить до основних засобів. Вартість першого об’єкта — 52350 грн. (у тому числі ПДВ — 8725 грн.), другого — 27000 грн. (у тому числі ПДВ — 4500 грн.), третього — 3900 грн. (у тому числі ПДВ — 650 грн.).

Загальна сума витрат на доставку цього обладнання склала 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.).

НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається, зокрема, з витрат на транспортування основних засобів.

Яким чином слід розподілити 1200 грн., сплачених постачальнику за доставку обладнання?

М. Ч.: Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи визначені НП(С)БО 121 «Основні засоби» та Методрекомендаціями.

Оскільки у цих нормативних актах не вказано порядок розподілу транспортних витрат на доставку основних засобів, бюджетна установа може самостійно визначити порядок розподілу вищезазначених витрат, зокрема пропорційно їх вартості.

На підставі вищенаведених числових даних порядок розподілу витрат на доставку установа здійснює таким чином:

— перший об’єкт — 52350 грн. : (52350 грн. + + 27000 грн. + 3900 грн.) х 1200 грн. = 754,59 грн.;

— другий об’єкт — 27000 грн. : (52350 грн. + + 27000 грн. + 3900 грн.) х 1200 грн. = 389,19 грн.;

— третій об’єкт — 3900 грн. : (52350 грн. + + 27000 грн. + 3900 грн.) х 1200 грн. = 56,22 грн.

Ред.: До нашої редакції надійшли запитання від бухгалтерів бюджетних установ, які стосуються проведення переоцінки основних засобів. Будь ласка, дайте відповіді на найбільш актуальні з них.

М. Ч.: Залюбки!

Ред.: Бюджетною установою за рахунок спеціального фонду (благодійних внесків) придбано комп’ютер вартістю 6330 грн. (у тому числі ПДВ — 1055 грн.). Вартість такого об’єкта основних засобів суттєво, тобто більше ніж на 10 %, перевищує балансову (залишкову) вартість тих об’єктів (комп’ютерів), що обліковуються на балансі.

Чи повинна установа у такому випадку переоцінювати усі такі об’єкти основних засобів (комп’ютери)?

М. Ч.: Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені НП(С)БО 121 «Основні засоби».

Відповідно до вимог п. 3 розд. ІІІ цього Стандарту у разі прийняття рішення суб’єктом державного сектору об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

При цьому порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Таким чином, суб’єкт державного сектору може, а не зобов’язаний, здійснювати переоцінку основних засобів за наявності визначених умов. Тобто бюджетна установа самостійно приймає рішення, здійснювати переоцінку основних засобів чи ні.

Також нагадаю: рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єкт державного сектору повинен погодитиз органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

У випадку прийняття рішення про проведення переоцінки об’єкта основних засобів такі заходи суб’єкт державного сектору проводить на річну дату балансу.

Ред.: У п. 3 розд. III НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено, що у разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Наприклад, установою прийнято рішення переоцінити комп’ютери, які обліковуються на балансі. Як правильно у цьому випадку визначити об’єкти, що відносяться до цієї групи основних засобів?

М. Ч.: Пропоную звернутися до визначення такого поняття, як «група основних засобів», яке наведено в абз. 9 п. 4 розд. І НП(С)БО 121 «Основні засоби». Так, під групою розуміють сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів.

Ред.: Згідно з п. 2 розд. ІІІ НП(С)БО 121 «Основні засоби» рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єкт державного сектору погоджує з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

При цьому в п. 1 розд. VII Методрекомендацій зазначено, що суб’єкти державного сектору нижчого рівня погоджують рішення про проведення переоцінки із суб’єктом державного сектору вищого рівня за відомчою підпорядкованістю.

Суб’єкти державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, рішення про проведення переоцінки погоджують із суб’єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.

Якщо можна, поясніть: з яким органом необхідно погодити проведення переоцінки установам комунальної власності?

М. Ч.: Дійсно, НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що установа повинна погодити рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.

Для того щоб зрозуміти, який орган здійснює управління комунальним майном, звернемося до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР. Зокрема, у ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Статтею 26 зазначеногоЗакону передбачено, що питання управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, вирішуються виключно на пленарних засіданнях місцевих рад.

Отже, саме виконавчі органи сільських, селищних, міських та районних у містах рад (у разі їх створення) здійснюють управління об’єктами комунальної власності в межах повноважень, визначених законодавством України, та на підставі рішень відповідної ради. Тому з цими органами установам комунальної власності необхідно узгодити проведення переоцінки об’єктів основних засобів.

Ред.: НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що суб’єкт державного сектору може переоцінити об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

При цьому переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначаються множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

У той же час при проведенні переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку передбачено обов’язкове проведення такої оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Така вимога передбачена у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Тож багатьом незрозуміло: чи може установа самостійно провести переоцінку основних засобів або ж її має проводити суб’єкт оціночної діяльності?

М. Ч.: По-перше, ще раз звертаю увагу: суб’єкт державного сектору може, тобто має право, але не зобов’язаний проводити переоцінку основних засобів. У разі прийняття такого рішення переоцінку основних засобів здійснюють на річну дату балансу.

По-друге, проведення оцінки майна дійсно є обов’язковим у випадку переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку. Саме це зазначено у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

У ст. 24 цього Закону вказано, що органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд держмайна України.

У свою чергу, у ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011 р. № 4107-VI визначено: Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об’єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Зокрема, Фонду держмайна у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності надані повноваження здійснювати державне регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Ред.: НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено порядок відображення результатів дооцінки в бухгалтерському обліку. Окремо визначено порядок відображення дооцінки основних засобів, раніше уцінених, та уцінки основних засобів, раніше дооцінених. Будь ласка, поясніть детальніше такі операції.

М. Ч.: Для того щоб правильно відобразити в бухгалтерському обліку результати дооцінки або уцінки основних засобів, потрібно орієнтуватися на кореспонденції субрахунків, наведені в Типовій кореспонденції. Зокрема, у цьому документі вказано кореспонденції субрахунків щодо відображення результатів дооцінки основних засобів, раніше уцінених, та результатів уцінки необоротних активів, раніше дооцінених. Давайте покажемо їх у таблицях.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Відображено результати дооцінки необоротних активів, раніше уцінених:

— коригування суми зносу

101 — 122

131 — 133

— на суму дооцінки залишкової вартості в межах попередніх уцінок, що були включені до складу витрат

101 — 122

741

— на суму перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок, що були включені до складу витрат

101 — 122

441

Якщо сума дооцінки необоротного активу не перевищує суму попередньої уцінки, то сума його дооцінки визнається доходами суб’єкта державного сектору.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Відображено результати уцінки необоротних активів, раніше дооцінених:

— коригування суми зносу

131 — 133

101 — 122

— на суму уцінки залишкової вартості в межах попередніх дооцінок

441

101 — 122

— на суму перевищення уцінки залишкової вартості над сумою попередніх дооцінок

831

101 — 122

Якщо сума уцінки необоротних активів не перевищує суму попередньої дооцінки, то сума його уцінки зараховується на зменшення капіталу в дооцінках.

Ред.: При передачі об’єкта основних засобів у випадках, передбачених законодавством, суб’єкт державного сектору, що їх передає, нараховує амортизацію в місяці їх передачі за повну кількість календарних місяців перебування об’єкта в експлуатації у звітному кварталі. Такі вимоги передбачені абз. 6 п. 5 розд. IV НП(С)БО 121 «Основні засоби».

Про які саме випадки, передбачені законодавством, іде мова у Стандарті?

Як розрахувати повну кількість календарних місяців перебування об’єкта в експлуатації — як повний календарний місяць з 1-го по 1-ше число або ж розрахунок слід починати з дати введення об’єкта в експлуатацію? Наприклад, уведення в експлуатацію об’єкта відбулося 15 квітня. Як правильно визначити кількість повних місяців перебування в експлуатації?

М. Ч.: Передачу об’єкта основних засобів у випадках, передбачених законодавством, здійснюють у разі:

— безоплатної передачі об’єкта основних засобів відповідно до Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою КМУ від 21.09.98 р. № 1482;

— відчуження (продажу) об’єкта основних засобів відповідно до Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803тощо.

Нарахування амортизації проводять протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (за умови зарахування на баланс).

НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено, що вартість об’єкта основних засобів розподіляють на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації) шляхом нарахування амортизації на дату балансу. Місячну суму амортизації визначають діленням річної суми амортизації на 12. Тобто якщо потрібно нарахувати амортизацію за 2 місяці, то місячну суму амортизації множать на 2, якщо за 3 місяці — то множать на 3.

Таким чином, під повною кількістю календарних місяців перебування об’єкта в експлуатації мається на увазі період з 1-го по 1-ше число місяця. Тому якщо введення в експлуатацію об’єкта основних засобів відбулося 15 квітня, то амортизацію за ІІ квартал нараховують за 2 місяці (травень і червень).

Ред.: НП(С)БО 121 «Основні засоби» передбачено, що нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об’єктів основних засобів.

Також у Методрекомендаціях зазначено, що нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.

Підкажіть, як діяти в ситуації, якщо об’єкт основних засобів (транспортний засіб) передано до станції технічного обслуговування для проведення поточного ремонту?

Чи необхідно у такому випадку припиняти нараховувати амортизацію на транспортний засіб?

М. Ч.: Ні, у цьому випадку не потрібно припиняти нарахування амортизації.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Тобто якщо транспортний засіб не знаходився на реконструкції, модернізації, дообладнанні, установа не припиняє нараховувати амортизацію на такий об’єкт основних засобів.

Ред.: У НП(С)БО 121 «Основні засоби» визначено, що витрати на поліпшення об’єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об’єкта.

Наприклад, установа провела заміну старих дерев’яних вікон на пластикові. Майбутні економічні вигоди очевидні, адже така заміна є заходом енергозбереження і установа зможе суттєво зекономити при оплаті видатків за теплопостачання.

Раніше установи керувались таким правилом: якщо проводилась заміна частин об’єкта основного засобу, його вартість не змінюється.

Як діяти установам у такій ситуації тепер? Чи слід у цьому випадку збільшувати первісну вартість будівлі?

М. Ч.: У цій ситуації головне — визначити, чи дійсно такі витрати спрямовані на поліпшення експлуатаційних характеристик об’єкта основних засобів. Підставою для визнання витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об’єктом, тощо.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включають до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних суб’єктом державного сектору робіт (чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання) приймає керівник суб’єкта державного сектору з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Роботи з поліпшення об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) здійснюють за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання зазначених робіт.

Ред.: Наступне запитання цікавить установи, які придбавають кімнатні рослини для розміщення у приміщеннях. Як Ви вважаєте, на якому субрахунку необхідно обліковувати кімнатні рослини, які придбавають для розміщення у приміщеннях?

М. Ч.: На це запитання неможливо дати універсальну відповідь, оскільки склад рахунків і субрахунків, які застосовуються бюджетними установами, визначено Планом рахунків.

Призначення і порядок ведення рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, а також інформація про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти діяльності бюджетних установ визначені Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ,який наведено у додатку 1 до Плану рахунків.

Тому при визначенні субрахунку для обліку рослин необхідно враховувати строк корисного використання, вартість та інші умови, притаманні кожній окремій рослині.

Ред.: З 2015 року до Плану рахунків додано субрахунок 851 «Витрати майбутніх періодів». На цьому субрахунку ведеться облік витрат, здійснених у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах (сплачені авансом орендні платежі, передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо). Проте в Типовій кореспонденції відсутня кореспонденція з відображення здійснення витрат майбутніх періодів та їх списання на результати виконання кошторису.

Найбільш поширеним прикладом здійснення витрат майбутніх періодів бюджетними установами є оформлення передоплати на періодичні та довідкові видання. Будь ласка, поясніть: як відображати такі операції в бухгалтерському обліку?

М. Ч.: Давайте розглянемо, як застосувати субрахунок 851 «Витрати майбутніх періодів» на прикладі, коли бюджетна установа здійснила передоплату на періодичні видання в поточному році на наступний рік.

У бухгалтерському обліку операції із застосуванням субрахунку 851 будуть такі:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

дебет

кредит

1

Перераховано грошові кошти в рахунок передоплати за періодичні видання

364

321, 323

2

Списано суму дебіторської заборгованості за періодичні видання на витрати майбутніх періодів

851

364

Операція здійснюється в кінці року при віднесенні результатів виконання кошторису за доходами та витратами.

3

Списано витрати, раніше враховані у витратах майбутніх періодів

801, 802, 811 — 813

851

Операція здійснюється в наступному році.

4

Віднесено видатки звітного періоду на результат виконання кошторису видатків за звітний період

431, 432

801, 802, 811 — 813

Ред.: Згідно з п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 123 «Запаси» запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на дату балансу, в тому числі у разі зміни мети утримання запасів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. При цьому чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів.

Який порядок визначення чистої вартості реалізації запасів? Хто повинен визначати чисту вартість реалізації запасів: комісія із числа працівників установи чи професійний оцінювач?

М. Ч.: Перш за все нагадаю, що чиста вартість реалізації запасів — це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Бюджетні установи відображають запаси за чистою вартістю реалізації у випадках, якщо на дату балансу:

— ціна запасів знизилася;

— запаси зіпсовані або застаріли;

— запаси іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Визначення чистої вартості реалізації запасів здійснює комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника. Отже,бюджетна установа може самостійно визначити чисту вартість реалізації запасів.

Ред.: Із цього року до Плану рахунків додано новий рахунок 26 «Запаси для розподілу, передачі, продажу». Цей рахунок має такі субрахунки:

— 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу»;

— 262 «Державні матеріальні резерви та запаси».

Так, на субрахунку 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» ведеться облік запасів, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, у тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо.

Поясніть: чи може установа обліковувати на субрахунку 261 вторсировину (макулатуру, металобрухт), яка підлягає передачі (продажу) спеціалізованому підприємству?

М. Ч.: Так, бюджетна установа може обліковувати на субрахунку 261 «Запаси для розподілу, передачі, продажу» вторинну сировину (металобрухт тощо), яка підлягає здачі (продажу) спеціалізованому підприємству.

 



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)