Надання публічної інформації: на який рахунок зарахувати кошти за копіювання та друк?

Основи надання публічної інформації

Насамперед звернемося до норм Закону № 2939* та з’ясуємо, що ж узагалі таке публічна інформація.

* Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) та інші суб’єкти, які здійснюють владні управлінські функції, є розпорядниками публічної інформації, отриманої або створеної ними в процесі виконання своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

— в офіційних друкованих виданнях;

— на офіційних вебсайтах в мережі «Інтернет»;

— на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;

— на інформаційних стендах;

— будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

При цьому запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію має містити (ч. 5 ст. 19 Закону № 2939):

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строки надання інформації

Строки, в які необхідно надати інформацію, наведені у ст. 20 Закону № 2939 (ср. USER_SHOW_ID).

Так, розпорядник інформації має надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Якщо ж запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Проте клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

Також зауважте: у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

При цьому розпорядник інформації повідомляє запитувача про продовження строку в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Плата за надання інформації

Зазвичай інформація на запит надається безкоштовно.

Втім згідно з ч. 2 ст. 21 Закону № 2939 у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

При цьому, як випливає з ч. 3 ст. 21 Закону № 2939, розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк у межах граничних норм, визначених постановою № 740*.

* Постанова КМУ «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» від 13.07.2011 № 740.

Зверніть увагу: у разі надання особі інформації про неї та інформації, яка становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Винятком є випадки надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Який рахунок застосувати?

А тепер безпосередньо до запитання: на який саме рахунок мають перерахувати кошти запитувачі інформації у разі платного її отримання?

Все залежить від того, з якого саме фонду (загального чи спеціального) проводяться видатки. Відповідно на такий фонд і відбуватиметься відшкодування видатків і такий рахунок слід застосувати.

Нагадаємо, що відкриття рахунків в органах Держказначейської служби відбувається відповідно до вимог Порядку № 758*.

* Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 22.06.2012 № 758.

У подальшому необхідно провести відновлення касових видатків. Тобто на суму коштів, отриманих як відшкодування витрат на копіювання та друк документів, необхідно провести відновлення касових видатків з КЕКВ 0000 на відповідні КЕКВ, за якими і були здійснені відповідні видатки. Так, наприклад, якщо йдеться про видатки на придбання паперу, тоді слід зробити відновлення касових видатків на КЕКВ 2210, якщо ж ідеться про видатки на оплату послуг заправлення картриджа, техобслуговування копіювальних, друкувальних пристроїв тощо — тоді на КЕКВ 2240.