Надійшла пеня від контрагента: облік та подальша доля платежу

Штрафні (господарські) санкції

Відносини установи з іншими установами, підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 ГКУ¹). При укладенні договору кожен із учасників відносин має свої господарські зобов’язання. Продавець/виконавець/підрядник — зобов’язаний передати товар, надати послугу, виконати роботу у строки та в порядку, установленому договором. У свою чергу, покупець/замовник — має прийняти та оплатити відповідний товар, послугу, роботу у визначених обсягах та у відповідні строки (ч. 1 ст. 655, 837, 903 ЦКУ).

¹ Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

У разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань до порушника застосовуються штрафні санкції. Причому передбачено окремі санкції: за порушення грошових та негрошових зобов’язань.

Порушення грошових зобов’язань. Якщо покупець або замовник не виконав обов’язок сплатити гроші за поставлену продукцію, надану послугу чи виконану роботу, відбувається порушення грошових зобов’язань (абз. 2 п.п. 1.1 п. 1 постанови № 14²). Правовими наслідками такого порушення є обов’язок сплатити не лише суму основного боргу, але й неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування та відсоток річних від простроченої суми. При цьому стягнення неустойки, інших нарахувань та їх розміри мають бути передбачені договорами або актами законодавства (абз. 1 п.п. 1.3 постанови № 14, ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

² Постанова ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» від 17.12.2013 № 14.

До речі, сплачується неустойка як у грошовій формі, так і у вигляді іншого майна, яке передається «постраждалій» стороні (ч. 1 ст. 549 ЦКУ). Розмір пені, наприклад, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 1, 3 Закону № 543³).

³ Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР.

Порушення негрошових зобов’язань. Якщо продавець/виконавець/підрядник не здійснив поставку товару, надання послуг, виконання робіт, відбувається порушення негрошових зобов’язань. Саме виходячи з вартості таких невиконаних зобов’язань і визначають розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні. Останні є господарськими санкціями та сплачуються у вигляді грошової суми — неустойки, штрафу, пені (ст. 230 ГКУ).

Зверніть увагу: у разі порушення господарських зобов’язань, коли однією із сторін є суб’єкт господарювання державного сектора економіки, обчислення санкцій здійснюється в розмірах, установлених ч. 2 ст. 231 ГКУ. А це як раз наш випадок, тому далі детальніше.

Розміри санкцій

У разі невиконання господарських зобов’язань за державними контрактами або за зобов’язаннями, які фінансуються за рахунок держбюджету, державного кредиту, застосовуються господарські санкції (штраф та пеня) у таких розмірах:

• за порушення зобов’язань стосовно якості товарів (робіт, послуг) — стягується штраф у розмірі 20 % вартості неякісних товарів (робіт, послуг);

• за порушення строків виконання зобов’язання — стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено невиконання за кожний день прострочення. Якщо прострочення триває понад 30 днів — додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Зазначені пеня та штраф застосовуються лише при порушенні негрошових зобов’язань (п. 2.2 постанови № 14).

Пеня ≠ власні надходження

При сплаті контрагентом пені (штрафу) виникає питання щодо класифікації таких надходжень. Так, чи вважаються ці суми власними надходженнями бюджетної установи? Відповідаємо — ні, жодних підстав для цього немає. І ось чому.

Установи, крім коштів загального фонду, можуть додатково отримувати власні надходження, які включаються до спецфонду (ч. 4 ст. 13 БКУ). Такі надходження поділяються на дві групи. У складі першої групи виділяють такі підгрупи, як:

• плата за послуги, що надаються установами згідно з їх основною діяльністю;

• плата за оренду майна;

• надходження від додаткової (господарської) діяльності та реалізації майна (крім нерухомого).

У складі другої групи інші джерела власних надходжень: гранти, дарунки, благодійні внески тощо.

Вочевидь, санкції (у т. ч. пеня) не належать до жодного із зазначених вище видів надходжень. Цей платіж є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання (ч. 1 ст. 217 ГКУ). Тому після отримання від контрагента пені (штрафу) всю суму слід перерахувати до відповідного бюджету за кодом доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Це підтвердив і Мінфін у листі від 29.01.2018 № 35140-05/23-92/252.

Бухоблік

Розрахунки з підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги відображаємо за субрахунком 6211 (у т. ч. і в разі невиконання або неналежного виконання зазначених господарських зобов’язань).

Розрахунки з бюджетом проводимо за субрахунком 6312. За кредитом субрахунку відображаємо нарахування пені контрагенту за невиконання господарських зобов’язань, за дебетом — зарахування коштів до відповідного бюджету.