Непридатні вогнегасники: які умови списання?

Пожежна безпека та вогнегасники: хто відповідає?

Основні вимоги до експлуатації вогнегасників та норми їх належності в будинках та приміщеннях, які експлуатуються суб’єктами господарювання (незалежно від виду діяльності та форм власності), визначено Правилами № 25*. Крім того, для деяких бюджетних установ вимоги щодо розміщення вогнегасників та норми забезпечення передбачено окремими документами. Наприклад, для закладів освіти такі вимоги встановлено Правилами № 974**.

* Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 № 25.

** Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені наказом МОН від 15.08.2016 № 974.

Забезпечення пожежної безпеки в установі — один з обов’язків його керівника. Втім, безпосередньо питаннями забезпечення пожежної безпеки в установі має займатися відповідальна особа (інженерно-технічний працівник установи). Таку особу керівник призначає розпорядчим документом.

При цьому основні обов’язки та повноваження особи, відповідальної за пожежну безпеку в установі, мають бути прописані в її посадовій (робочій) інструкції. Про це свідчать вимоги п. 2 розд. II Правил № 1417*.

* Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС від 30.12.2014 № 1417.

Серед основних обов’язків відповідальної особи:

— огляд вогнегасників перед розміщенням та під час експлуатації;

— ведення Журналу обліку вогнегасників (додаток 2 до Правил № 25);

— організація технічного обслуговування вогнегасників з метою забезпечення їх робочого стану та якісної експлуатації.

У разі невиконання обов’язків, покладених на відповідальну особу, вона може буде притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил пожежної безпеки, прописаних в Правилах № 1417 та Правилах № 25.

Хто визначає непридатність вогнегасника?

Для підтримання вогнегасників у робочому стані та забезпечення їх правильної експлуатації особа, відповідальна за пожежну безпеку в установі, має організувати їх технічне обслуговування протягом усього строку експлуатації. Технічне обслуговування вогнегасників включає технічне діагностування, ремонт, перезарядження вогнегасників.

Передусім для надання послуг з техобслуговування вогнегасників установі слід укласти договір зі спеціалізованим підприємством з техобслуговування вогнегасників (далі — ПТОВ), що має відповідну ліцензію на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Де можна про них дізнатися? На етикетці вогнегасника має бути зазначено інформацію про суб’єкта, що надає послуги з його обслуговування.

Саме під час технічного діагностування вогнегасника визначають його технічний стан, виявляють несправності та ухвалюють рішення щодо його ремонту, перезаряджання або завершення експлуатації. Також під час чергового технічного діагностування може бути виявлено, що вогнегасник непридатний до подальшої експлуатації.

Крім того, п. 11 розд. ІІІ Правил № 25 передбачено низку випадків, коли особа, відповідальна за пожежну безпеку в установі, зобов’язана організувати технічне обслуговування вогнегасників. Зокрема, це слід зробити у разі:

— пошкодження або відсутності маркування, пломб або пристроїв блокування на них;

— наявності механічних пошкоджень і слідів корозії на їх корпусах або запірно-пускових пристроях;

— відсутності робочого тиску в корпусі та (або) наявності надмірного тиску (для вогнегасників закачного типу);

— після використання за призначенням;

— після закінчення гарантійного терміну експлуатації, передбаченого експлуатаційною документацією виробника.

Про це свідчать норми пп. 11 та 12 розд. ІІІ Правил № 25.

Якщо за результатами технічної діагностики вогнегасники визнано непридатними для подальшого використання за призначенням, саме ПТОВ ухвалює рішення про їх ремонт, технічний огляд, перезарядження або завершення експлуатації.

Та у будь-якому разі рішення про зняття з експлуатації та утилізацію непридатних вогнегасників має бути документально підтверджене ПТОВ. Таке рішення може бути оформлено Актом дефектації вогнегасників. Також це може бути підтверджено іншим документом ПТОВ, в якому зафіксована технічна неможливість або недоцільність подальшого застосування вогнегасника за призначенням чи його технічне обслуговування.

З огляду на це, лише за наявності документа, виданого ПТОВ, який підтверджує факт непридатності вогнегасника, комісія установи має підстави розпочати процедуру списання його з балансу.

Безпосередньо списання вогнегасників установа здійснює вже за стандартною процедурою списання інших необоротних матеріальних активів з урахуванням вимог Порядку № 1314*. Докладно про порядок відображення в бухобліку списання таких активів читайте у матеріалі «Заміна лічильника: як показати в бухобліку?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 15.

* Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Отже, в жодному разі не радимо комісії установи самостійно ухвалювати рішення про непридатність вогнегасників. Для цього слід обов’язково звертатися до ПТОВ. Саме такі суб’єкти здійснюють не тільки техобслуговування вогнегасників, надають відповідні висновки про їх технічний стан, але й за потреби здійснюють утилізацію вогнегасних речовин, складових частин і корпусу вогнегасника.