Облік фінансових інвестицій: що планує змінити Мінфін?

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 28.12.2009 № 1541.

** Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.

*** Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.

**** Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568.

***** Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

****** Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 28.02.2017 № 307.

У чому суть змін?

Головна мета запланованих змін — узгодження норм НП(С)БО 133 з приписами Міжнародного стандарту бухобліку для держсектору 36 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» з урахуванням особливостей національного законодавства.

Зокрема, серед планів Мінфіну:

— додати визначення «балансоутримувач фінансових інвестицій» та «контрольовані підприємства»;

— уточнити порядок визнання фінансових інвестицій;

— запровадити порядок обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі (далі — МУК) контрольованих підприємств;

— уточнити окремі положення щодо відображення фінансових інвестицій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Заплановані Мінфіном зміни стосуються суб’єктів державного сектору, які здійснюють операції з фінансовими інвестиціями. Зауважте: до таких операцій належать здійснення внесків до статутного або пайового капіталу контрольованих суб’єктів у державному та комунальному секторах. І стосуються такі операції суб’єктів управління державного та комунального секторів економіки, котрі здійснюють подібні внески.

Таким чином, насамперед йдеться про внески, які здійснюють органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) з метою поповнення статутного капіталу комунальних підприємств (далі — КП) та комунальних некомерційних підприємств (далі — КНП). Тобто це КП та КНП, які, з огляду на вимоги Закону № 4196*, мають бути перетворені на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Докладно про це читайте в матеріалі «Скасування ГКУ: наслідки для комунальних установ та закладів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2025, № 29).

* Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX.

Майте на увазі: зазначені операції (поповнення статутного капіталу), як і будь-яка інша господарська операція, підлягають обов’язковому відображенню в бухгалтерському обліку установи, котра здійснила таку операцію. Крім того, здійснені внески мають бути відображені у фінансовій звітності та консолідованій фінансовій звітності контролюючого суб’єкта державного сектору.

Звісно, обліковувати операції з поповнення статутного капіталу ОМС повинні були й раніше згідно з вимогами НП(С)БО 133. Але після запровадження запланованих змін про це буде чітко зазначено в новому абз. 3 п. 3 розд. І НП(С)БО 102.

Далі розглянемо найсуттєвіші нововведення.

1. Нова термінологія

Мінфін планує доповнити НП(С)БО 133 низкою нових термінів.

По-перше, з’явиться термін «балансоутримувач фінансових інвестицій». Таким вважається суб’єкт державного сектору, який здійснює повноваження щодо реалізації прав держави / територіальної громади як власника активів, які визнаються об’єктами фінансових інвестицій.

Тобто балансоутримувачем фінансових інвестицій є власник активів, які визнаються об’єктами фінансових інвестицій. Саме такий суб’єкт державного сектору здійснює повноваження щодо реалізації прав держави / територіальної громади. Зокрема, щодо об’єктів комунальної власності повноваження балансоутримувача фінансових інвестиції належатимуть відповідній територіальній громаді в особі ОМС.

По-друге, додано визначення контрольованих підприємств. Такими визнаються суб’єкти господарювання державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, що здійснює повноваження щодо реалізації прав держави / територіальної громади як власника активів — об’єктів фінансових інвестицій.

Тобто йдеться про звичайні підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору.

По-третє, Мінфін планує доповнити НП(С)БО 133 визначенням методу обліку фінансових інвестицій. Так, це метод, згідно з яким первісне визнання фінансових інвестицій здійснюється за собівартістю, яка згодом збільшується або зменшується на суму змін в статутному / пайовому капіталі та додатковому капіталі контрольованих підприємств пропорційно частці суб’єкта державного сектору.

Таким чином, цей метод передбачає первісне визнання фінансових інвестицій за собівартістю, яка надалі може бути скоригована (збільшена або зменшена) на суму змін у капіталі контрольованого підприємства. Причому таке коригування має відбуватися пропорційно частці суб’єкта державного сектору в капіталі зазначених підприємств.

Крім того, є ще один новий термін, який планує запровадити Мінфін. Він буде доданий до НП(С)БО 101.

Так, для цілей цього нацстандарту групою вважатиметься група суб’єктів державного сектору, до складу якої входять контролюючий суб’єкт державного сектору та один або кілька контрольованих суб’єктів державного сектору. Таку групу контрольованих суб’єктів держсектору контролюючий суб’єкт має визначити з урахуванням специфіки діяльності.

І саме за такою групою контролюючий суб’єкт складає консолідовану фінансову звітність. Про це свідчать оновлені вимоги НП(С)БО 102.

2. Новий порядок визнання фінінвестицій

Мінфін має намір доповнити НП(С)БО 133 низкою правил щодо визнання фінансовий інвестицій у контрольовані підприємства. Спочатку узагальнимо ці нові правила в таблиці нижче, а далі пояснимо кожну з вимог детальніше.

Правила оцінки та визнання фінансових інвестицій

Первісне визнання. Фінансові інвестиції у контрольовані підприємства визнаються тоді, коли суб’єкт держсектору здійснює господарську операцію, що призводить до набуття або збільшення частки держави (територіальної громади) у статутному (пайовому) або додатковому капіталі контрольованого підприємства.

При цьому одночасно:

— визнається фінансова інвестиція (актив);

— збільшується власний капітал суб’єкта державного сектору — у частині капіталу у підприємствах.

Оцінка на дату балансу. Як свідчать запропоновані зміни, на кожну дату балансу фінансові інвестиції в контрольовані підприємства відображаються за МУК.

Тобто балансова вартість таких інвестицій коригується на частку суб’єкта державного сектору у зміні капіталу контрольованих підприємств за звітний період.

Виняток становлять зміни, що виникають у результаті взаємних операцій між суб’єктом держсектору та контрольованими підприємствами (наприклад, передача майна або фінансування з бюджету).

Зміна балансової вартості протягом періоду. Як передбачається, балансова вартість фінансових інвестицій протягом звітного періоду:

— збільшуватиметься — на суму внесків до статутного, пайового або додаткового капіталу підприємств;

— зменшуватиметься — на суму вилучених активів, які раніше були визнані фінансовими інвестиціями.

Та що цікаво, на дату балансу вартість інвестицій коригуватиметься на частку суб’єкта держсектору в сумі змін у капіталі контрольованих підприємств (збільшення або зменшення). Визначати таку вартість доведеться на кінець звітного періоду порівняно з попереднім звітним періодом. При цьому одночасно збільшуватиметься (зменшуватиметься) власний капітал у частині капіталу у підприємствах.

Також Мінфін визначив порядок обліку фінансових інвестицій у разі їх вибуття. Зокрема, це може відбуватися, якщо контрольоване підприємство вилучають зі сфери управління суб’єкта держсектору.

Так, у разі передачі контрольованого підприємства до іншого суб’єкта управління:

— зменшується балансова вартість відповідної фінінвестиції;

— водночас зменшується власний капітал у частині капіталу у підприємствах;

— якщо виникає різниця між балансовою вартістю інвестиції та сумою вилучення — її відносять на фінансовий результат звітного періоду.

3. Типова кореспонденція: які зміни підготував Мінфін?

Водночас з унесенням змін до нацстандартів щодо обліку операцій з фінансовими інвестиціями Мінфін планує відкоригувати і приписи Типової кореспонденції. Та одразу заспокоїмо: заплановані зміни не мають революційного характеру, а передбачають переважно уточнення та косметичні корективи.

Так, субрахунки для обліку операцій з фінансовими інвестиціями не зміняться.

Тож, як і раніше, для обліку внесків до статутного / пайового капіталу та додаткового капіталу ОМС слід застосовувати:

— субрахунок 2513 «Довгострокові фінансові інвестиції у капітал підприємств» — для обліку фінінвестицій;

— субрахунок 5212 «Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі» — для обліку капіталу.

Крім того, у пп. 4.2 — 4.4 Типової кореспонденції Мінфін планує відкоригувати лише зміст господарських операцій згідно з новою термінологією, тоді як суть і кореспонденція субрахунків залишаться незмінними.

Єдине нововведення, яке дійсно привертає увагу, — це новий п.п. «в» п. 4.2 Типової кореспонденції.

Йдеться про придбання фінансових інвестицій шляхом внесення необоротних активів до статутного / пайового капіталу та додаткового капіталу суб’єкта господарювання. Причому під час передачі таких активів орган, уповноважений управляти об’єктами державної (комунальної) власності, здійснює лише збільшення фінансових інвестицій з одночасним збільшенням власного капіталу у частині капіталу у підприємствах: Дт 2513 — Кт 5212.

На нашу думку, така кореспонденція субрахунків може бути складена у разі передачі необоротних активів з балансу суб’єкта держсектору, підпорядкованого відповідному органу, уповноваженому управляти об’єктами державної (комунальної) власності, безпосередньо на баланс суб’єкта господарювання. Тобто, ймовірно, йдеться про передачу активів без зарахування такого майна на баланс суб’єкта управління. Відповідно такий суб’єкт показує в бухобліку лише здійснення внеску до статутного капіталу — збільшення фінансових інвестицій та капіталу в підприємствах.

4. Фінансова звітність: яких змін очікувати?

Мінфін підготував проєкт змін до Порядку № 307. Головна мета таких змін — удосконалення підходів до складання фінансової звітності суб’єктами державного сектору з урахуванням нових вимог щодо консолідації звітності та взаємного виключення операцій між підпорядкованими установами.

Які саме новації планує запровадити Мінфін до Порядку № 307?

1. Послаблення щодо подання консолідованої фінансової звітності. Мінфін дозволить контролюючим суб’єктам державного сектору не подавати консолідовану фінансову звітність органам Казначейства, у разі якщо:

— вони самі є контрольованими суб’єктами іншої групи;

або

— власник ухвалив відповідне рішення у встановленому порядку.

2. Уточнення щодо території воєнних дій. Буде уточнено формулювання, наведене в п. 10 розд. І Порядку № 307, щодо територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими у період дії воєнного стану.

Нагадаємо, що згадана норма Порядку № 307 стосується контролюючих суб’єктів державного сектору, які до консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності суб’єктів державного сектору, що перебувають на зазначених територіях. Як і раніше, до такої звітності включають показники, наведені в звітності, яку вони подали за попередній звітний період.

3. Запроваджено взаємовиключення операцій у межах групи. Мінфін передбачив під час складання консолідованої фінансової звітності взаємовиключення:

— дебіторської заборгованості за операціями внутрівідомчої передачі згідно з НП(С)БО 102;

— зобов’язань за розрахунками за операціями з внутрівідомчої передачі згідно з НП(С)БО 102.

4. Уточнення щодо фінансових інвестицій. У Порядку № 307 передбачено уточнення щодо заповнення окремих рядків форми № 4-дс «Звіт про власний капітал». Зокрема, йдеться про рядки, призначені для відображення збільшення та зменшення капіталу з урахуванням нової термінології. А от порядок їх заповнення залишився без жодних змін.