Прострочені продукти харчування: як списати?

Спочатку інвентаризація…

У разі встановлення фактів псування цінностей проведення інвентаризації є обов’язковим (на день установлення таких фактів). Пряму вказівку на це містить абз. 5 п. 7 розд. І Положення № 879*. При цьому обсяги такої інвентаризації визначає керівник установи.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Водночас ми наполегливо радимо перевірити стан і наявність не лише швидкопсувних продуктів, а й всіх продуктів харчування, які зберігаються в харчоблоці та на складі. Навіщо? Це дозволить виявити і відокремити зіпсовані продукти, ті, строк придатності яких добігає кінця, від продуктів, яким не загрожує псування найближчим часом. У свою чергу, це допоможе прийняти виважені та правильні рішення щодо запобігання псуванню та подовження строків зберігання продуктів, які ще придатні для вживання.

За результатами інвентаризації продуктів слід оформити матеріали за типовими формами, затвердженими наказом № 572**. Тобто інвентаризаційна комісія має скласти:

— Інвентаризаційний опис запасів (за субрахунком 1511). У графі «Інші відомості» слід зробити позначку про псування відповідного продукту та зазначити кінцеву дату споживання згідно з рекомендаціями виробника;

— Звіряльну відомість результатів інвентаризації запасів (за субрахунком 1511);

— Протокол інвентаризаційної комісії. У протоколі комісія має зазначити конкретні причини псування продуктів харчування та відповідальних за це. Також у цьому документі слід навести можливі шляхи подовження строку зберігання придатних для споживання продуктів (заморожування, консервування тощо). Якщо ж це неможливо або недоцільно, з метою запобігання псуванню продуктів харчування доцільно розглянути можливість їх безоплатної передачі іншим установам, організаціям, внутрішньо переміщеним особам, членам підрозділів тероборони тощо.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

І, як завжди, керівник установи має затвердити протокол інвентаризаційної комісії протягом п’яти робочих днів із моменту завершення інвентаризації.

…потім списання

Продукти, які втратили свої споживчі властивості через закінчення строку придатності, підлягають списанню з балансу.

Але майте на увазі: сам собою факт запровадження воєнного стану на території України не може бути причиною псування продуктів харчування. Непридатність продуктів для вживання — це наслідок порушення умов їх зберігання та/або невжиття (несвоєчасного вжиття) заходів для запобігання псуванню. Звісно, знищення продуктів харчування внаслідок бойових дій або їх псування через відсутність доступу до місць зберігання таких продуктів цілком можна вважати об’єктивними причинами їх незбереження. Та зовсім інша річ, якщо ваш заклад розташований на території, де не велися активні бойові дії. А продукти просто лежали на складі і псувалися лишень через те, що заклад тимчасово зачинив свої двері. У такому разі слід обов’язково визначити всіх причетних, установити винних і докласти зусиль для відшкодування завданих збитків. Адже за таких умов фактично йдеться про недбалість та невиконання трудових обов’язків відповідними працівниками. Хто конкретно в цьому винен, покаже службове розслідування або розслідування правоохоронних органів.

Також нагадаємо: у разі фактичної нестачі та після взаємозаліку нестач і лишків внаслідок пересортиці продукти харчування списують з урахуванням природного убутку.

Природним убутком вважаються витрати на усихання та розпилювання рідких і порошкоподібних продуктів, розкришення при обробленні м’яса тощо. Обсяг таких витрат визначають за кожним видом продуктів окремо як добуток норми, вираженої у відсотках, на кількість (суму) відпущеного товару за період між інвентаризаціями.

Суттєво: норми природного убутку є граничними. Тобто списання продуктів проводиться у фактичних розмірах, але не більше розрахованих за нормами.

І ще один важливий нюанс. Списання природного убутку товарів може здійснюватися тільки після їх інвентаризації на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку. При цьому можна скористатися Нормами № 88*** (додатки № 6 і 7). Цей нормативний документ і досі є чинним і може застосовуватися на території України. Відповідно, його можна взяти за орієнтир при розробленні власних норм природного убутку. Головне — порядок урегулювання розбіжностей, виявлених під час інвентаризації, має бути чітко прописано в наказі про організацію бухобліку вашої установи.

*** Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування, затверджені наказом Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88.

Такою є вимога абз. 4 п. 4 розд. IV Положення № 879.

Документуємо

Окремого документа для списання зіпсованих продуктів харчування законодавством не передбачено. Тому їх списання слід оформляти в загальному порядку. Таким чином, продукти харчування, строк придатності яких закінчився, списуємо на підставі Акта списання запасів. Форму останнього наведено в додатку до Методрекомендацій № 11****.

**** Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Такий Акт може оформити безпосередньо інвентаризаційна комісія. Водночас він підлягає обов’язковому затвердженню керівником установи.

Показуємо в бухобліку

Вартість зіпсованих продуктів списуємо на витрати за дебетом субрахунку 8013 (8113) «Матеріальні витрати».

Пам’ятайте: втрати від псування цінностей слід відносити на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. Якщо ж винуватці не відомі, ці суми слід зарахувати на позабалансовий рахунок.

Списати втрати з позабалансового обліку можна не раніше, ніж буде встановлено винних осіб або закрито справу. До того часу суми втрат від псування продуктів слід обліковувати на позабалансовому субрахунку 073 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів».

Після вирішення питання з винними необхідно визначити розмір завданого збитку та віднести цю суму на конкретну особу. При цьому відображаємо заборгованість за субрахунком 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» та доходи за субрахунком 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)».