Інформація по темі "" | Публікації по тегу
18.01.23
9301 0
Друкувати
Обране

Списуємо зіпсоване/знищене: поради від Мінфіну

Ми вже розповідали, як діяти установам, майно яких зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій. Але бухгалтерська спільнота, звісно, хотіла «почути» думку Мінфіну з цього приводу. І от маємо лист Мінфіну*, присвячений порядку списання знищеного або зіпсованого майна у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України. Що слід взяти на озброєння передусім, пояснимо далі.

* Лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

Відразу зазначимо, що позиція Мінфіну не відрізняється від тих рекомендації, які ми наводили у своїх матеріалах*. Утім, є кілька уточнень, на яких варто зупинитися детальніше.

* «Окупанти знищили комп’ютерну техніку: як її списати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 34).

Як списати пошкоджене, знищене або викрадене?

Вочевидь, процедурі списання державного та комунального майна передує проведення низки організаційних заходів, серед яких:

Назва заходу

Мета проведення

Нормативний документ, який регламентує процедуру

Обстеження

Прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення пошкодженого майна

Порядок № 257*

+

Методика № 144**

Фіксація

Фіксація пошкоджень будівель та споруд приватної, державної та комунальної форм власності

Порядок № 473***

Інвентаризація

Встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування майна

Положення № 879****

* Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.

** Методика проведення обстеження та оформлення його результатів, затверджена наказ Мінрозвитку від 06.08.2022 № 144.

*** Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 473.

**** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Детально про кожен із цих заходів, а також про те, які документи оформлюють на кожному етапі, ми розповідали в матеріалі «Інвентаризація зруйнованого та пошкодженого майна» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 22).

Власне, лише після проведення низки зазначених заходів, можна перейти до списання з балансу пошкодженого (яке не підлягає відновленню), знищеного або викраденого майна. При цьому Мінфін ані слова не зазначив про необхідність керуватися у питанні приписами Порядку № 1314*. Але не сумнівайтесь, наразі цей документ є чинним. А тому розпорядники бюджетних коштів, як і раніше, у період дії воєнного часу повинні дотримуватися вимог цього документа при списанні майна, у т. ч. зруйнованого або пошкодженого внаслідок бойових дій.

* Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Як підготуватись до списання майна та якою є процедура отримання згоди ОМС на списання комунального майна, ми розповідали в матеріалі «Окупанти знищили комп’ютерну техніку: як її списати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 34). Тож аби впевнитися у правильності своїх дій, перегляньте наші поради.

Як провести інвентаризацію в умовах воєнного стану?

Мінфін узагальнив вимоги до проведення інвентаризації пошкодженого та знищеного майна установами в районах проведення активних бойових дій. Ці правила прописано в абз. 1 п. 8 розд. І Положення № 879.

Тож пам’ятайте:

по-перше, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей проведення інвентаризації є обов’язковим. Положенням № 879 не передбачено звільнення від такого обов’язку установ, майно яких знаходиться на тимчасово окупованій території та в районах ведення воєнних (бойових) дій;

по-друге, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначено законодавством. На сьогодні визначення районів проведення воєнних (бойових) дій здійснюють на підставі Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Мінреінтеграцїі. Такий документ необхідно використовувати у редакції станом на дату прийняття рішення про проведення інвентаризації;

по-третє, зазначені установи проводять інвентаризацію виключно за можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, необхідних первинних документів і регістрів бухобліку;

по-четверте, керівники установ можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації окремо визначеного майна у разі його викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) на день установлення таких фактів;

по-п’яте, результати інвентаризації мають знайти своє відображення в бухобліку відповідного звітного періоду.

Якими документами оформити результати інвентаризації?

Загальновідомо, що для фіксування наявності, стану та оцінки активів установи та тих активів, які належать іншим установам та обліковуються поза балансом, застосовують окремі інвентаризаційні описи.

При цьому Мінфін зазначив, що такі документи оформлюють з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням № 88*, а також відповідно до Положення № 879. При цьому для відображення результатів інвентаризації бюджетні установи мають використовувати типові форми документів, затверджені наказом № 572**.

* Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

Як урегулювати розбіжності, виявлені при інвентаризації?

Відповідаючи на це запитання, Мінфін обмежився загальним формулюванням норм Положення № 879. Такі правила прописано в п. 4 розд. IV Положення № 879.

Порядок урегулювання розбіжностей між фактичною наявністю активів та зобов’язань і даними бухгалтерського обліку наведено у таблиці нижче.

Порядок урегулювання нестач, втрат, пересортиці

Вид відхилень

Порядок урегулювання

Нестача у межах установлених норм

Списують на витрати звітного періоду (за розпорядженням керівника установи).За відсутності норм природного убутку втрату розглядають як нестачу понад норму

Наднормативні нестачі

Винну особу встановлено

Списують з балансу установи + відносять на рахунок винної особи

Винну особу НЕ встановлено

Списують з балансу установи + зараховують на позабалансовий облік*

Нестачі внаслідок пересортиці

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці допускається лише щодо запасів:

— однакового найменування та тотожної кількості;

— лишки та нестачі за якими виявлено за один і той самий період;

— акріплених за однією і тією ж матеріально відповідальною особою.

Якщо нестача > лишків різницю відносять на рахунок винної особи.

Якщо лишки > нестачі відображають збільшення залишку відповідних запасів + визнання доходу

* До моменту встановлення винних осіб або припинення кримінального провадження.

Як визначити розмір збитків?

Мінфін підкреслив, що розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей внаслідок збройної агресії РФ слід визначати відповідно до Порядку № 326*.

* Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 326.

Зі свого боку додамо, що цей документ містить основні показники, які варто взяти до уваги для визначення втрат, зокрема об’єктів громадських будівель. До числа останніх належать: об’єкти освіти, спорту, соціального захисту, охорони здоров’я, культури, адміністративні будівлі тощо.

Але для правильного визначення шкоди та збитків необхідно керуватись спеціальними методиками, затвердженими наказом Мінінфраструктури за погодженням з Мінцифри, ФДМУ та Мінреінтеграції. Наразі такі документи знаходяться на стадії розробки та доопрацювання.

Для чого взагалі визначати розмір таких збитків? Насамперед така інформацію знадобиться для формування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ та виплати компенсації постраждалим.

Та оскільки наразі механізм відшкодування збитків не відпрацьований, вочевидь, від цього документа бюджетним установам поки що жодної користі.

Як вчинити з активами, до яких відсутній доступ?

Окрему увагу Мінфін приділив необоротним активам та запасам, які відображалися в бухобліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення бойових дій. Тобто фактично йдеться про ті активи, до яких установа наразі не має доступу. Відповідно не має змоги провести їх інвентаризацію та достовірно оцінити їх стан.

Позиція Мінфіну щодо цього така: зазначені активи слід продовжувати обліковувати у складі активів установи. Списанню вони не підлягають.

Разом з тим фахівці Мінфіну пропонують установам вже зараз оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів.

Але виконати цю рекомендацію Мінфіну та оцінити такі втрати установа зможе лише після того, як з’ясує наявність ознак зменшення корисності активу. Такі ознаки наведено в п. 2 розд. II П(С)БО 127*. Звісно ж, визначити наявність цих ознак можливо не раніше, ніж буде відновлено доступ до зазначених активів.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 № 1629.

Як показати у фінзвітності активи, до яких обмежено доступ?

Мінфін не виключає, що далеко не всі установи зможуть виконати одну з обов’язкових умов складання річної фінзвітності. Маємо на увазі обов’язкове проведення річної інвентаризації активів та зобов’язань.

Та головна причина невиконання такої вимоги — відсутність безпечного та безперешкодного доступу до активів, первинних документів та регістрів бухобліку.

За таких умов у річній фінансовій звітності інформацію про активи установам доведеться відображати на підставі даних бухобліку. До речі, таку можливість передбачено абз. 11 п. 12 Положення № 419*, а Мінфін лише нагадав про це.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Та пам’ятайте: інформацію про відсутність доступу до активів та первинних документів необхідно обов’язково зазначити у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс). Водночас оскільки в Примітках не передбачено окремого рядка для інформації про таке майно, доведеться зазначити про це в додатковому рядку.

Бюджетна бухгалтерія, листопад, 2022/№ 43

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Бюджетна бухгалтерія»



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі