Інформація по темі "" | Публікації по тегу
25.05.23
2668 0
Друкувати
Обране

Технічні засоби реабілітації: від планування в кошторисі до відображення в бухобліку

Візки, милиці, ходунки, протезно-ортопедичні вироби, засоби для переміщенні та підйому — все це для людей з особливими потребами без перебільшення предмети першої необхідності. Тож закономірно, що забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації для їх соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту гарантовано державою. Безпосередньо виконання цього обов’язку покладено на органи соціального захисту населення. Причому забезпечення засобами реабілітації далеко не завжди полягає в їх закупівлі та передачі безпосереднім користувачам. Іноді такі вироби видаються на прокат і підлягають поверненню. Деколи виникає потреба в їх ремонті. Водночас не рідкість і виплата компенсації за самостійно придбані засоби реабілітації. Тож у цій статті розповімо, як правильно планувати видатки на здійснення цих заходів у кошторисі та відображати ці операції на рахунках бухобліку.

Загальні правила забезпечення ТЗР1

1 ТЗР — технічні та інші засоби реабілітації.

Основоположні принципи забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР як способу їх соціальної підтримку, адаптації та інтеграції у суспільство прописано у ст. 26 Закону № 29612І передусім варто зауважити, що особи з інвалідністю забезпечуються необхідними ТЗР за їх індивідуальними заявками безкоштовно (ч. 7 ст. 26 зазначеного Закону).

2 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які забезпечуються ТЗР, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом, ведуть місцеві держадміністрації та органи охорони здоров’я.

До ТЗР, якими забезпечуються особи з інвалідністю, належать:

  • протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття;
  • спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
  • засоби для пересування;
  • допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;
  • меблі та оснащення;
  • спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією;
  • спеціальні засоби для освіти (у тому числі література для сліпих) і зайняття трудовою діяльністю;
  • спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження, спортивний інвентар.

Детальний перелік виробів, призначених для реабілітації таких категорій осіб, визначено урядом та наведено у додатку 1 до постанови № 3213.

3 Постанова КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» від 05.04.2012 р. № 321.

У свою чергу, безпосередньо механізм забезпечення ТЗР зазначених осіб регламентовано Порядком № 3214.

4 Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, затверджений постановою КМУ від 05.04.2012 р. № 321.

Форми забезпечення ТЗР

Органи соцзахисту можуть здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом:

1) безоплатного надання необхідних виробів визначеним категоріям осіб.

Для цього орган соцзахисту спочатку укладає двосторонній договір з підприємством, що відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики.

Після цього придбані ТЗР орган соцзахисту передає відповідним особам з інвалідністю.

При цьому виготовлення та постачання протезів верхніх і нижніх кінцівок, ортезів шарнірних нижніх кінцівок та крісел колісних за такими договорами не здійснюється.

Це випливає з абз. 2 п. 23 Порядку № 321. Пояснюється це тим, що такі вироби повинні чітко відповідати індивідуальним потребам конкретних осіб.

Натомість ремонт будь-яких ТЗР цілком може проводитися за двосторонніми угодами між органом соцзахисту та відповідним підприємством. Тут жодних перепон немає.

До речі, ремонт ТЗР до закінчення його гарантійного строку експлуатації проводить сервісний центр або підприємство за рахунок підприємства-виробника (постачальника).

Тоді як вартість післягарантійного ремонту покривається за рахунок коштів державного бюджету. Пряму вказівку на це містять абз. 2 та 3 п. 50 Порядку № 321;

2) безготівкового перерахування коштів підприємствам за виготовлення ТЗР, надання послуг з їх ремонту. Підставою для цього буде вже тристоронній договір, укладений між органом соцзахисту, підприємством та особою з інвалідністю (абз. 1 п. 23 Порядку № 321).

Суттєво, що особа з інвалідністю (її законний представник) має повне право самостійно обрати підприємство-виробника (постачальника) ТЗР.

З переліком останніх можна ознайомитися на офіційному сайті Мінсоцполітики.

Типові форми тристоронніх договорів про забезпечення ТЗР (надання послуг) затверджено наказом Мінсоцполітики 12.04.2018 р. № 506.

Невід’ємним додатком до таких договорів є узгоджені особою, яка потребує ТЗР, та підприємством замовлення на виготовлення відповідного виробу.

Аналогічну функцію може виконувати й анкета на виготовлення/забезпечення кріслом колісним з визначенням функціональних можливостей особи з інвалідністю (абз. 13 п. 23 Порядку № 321).

Увага!

Оплата ТЗР, їх післягарантійного ремонту та реабілітаційних послуг проводиться за фактично виконані роботи, надані послуги у межах Граничних цін5 (абз. 4 п. 53 Порядку № 321).

5 Граничні ціни на технічні та інші засоби реабілітації для осіб з інвалідністю, в тому числі для осіб, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, затверджені наказом Мінсоцполітики від 06.08.2019 р. № 1208.

Якщо вартість ТЗР не вписується у рамки Граничних цін, допускається покриття різниці з місцевого бюджету, за рахунок особистих коштів особи з інвалідністю (її представника), благодійних пожертв, інших джерел, не заборонених законодавством.

Органи соцзахисту перераховують грошові кошти підприємству-виробнику на підставі актів приймання-передачі робіт (надання послуг) та рахунків підприємства на оплату.

Зауважте: такі акти повинні бути підписані керівником (уповноваженою особою) підприємства та органом соцзахисту. У разі ж виконання тристоронньої угоди підписання акта особою з інвалідністю є обов’язковим (пп. 1 — 3 п. 53 Порядку № 321);

3) виплати грошової компенсації особам з інвалідністю за самостійно придбані ТЗР. Перелік ТЗР, вартість яких може бути відшкодовано державою, наведено у додатку 2 до постанови № 321.

Виплата такої компенсації здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті. До речі, відшкодування вартості придбаних ТЗР проводиться також у межах Граничних цін.

Безпосередньо виплату компенсації здійснює орган соцзахисту шляхом поштового переказу або перерахування коштів на особистий банківський рахунок особи з інвалідністю (її представника).

Підставою для виплати буде фіскальний чек, який підтверджує придбання виробу.

Варто зауважити: саме від обраної форми забезпечення ТЗР напряму залежить порядок планування видатків у кошторисі відповідного органу соцзахисту.

Безперечно, це впливає й на відображення таких операцій в бухобліку.

Проте під час обліку ТЗР слід враховувати й особливості користування такими виробами. Тож далі зосередимо увагу на них.

Правила забезпечення ТЗР

Так, Порядком № 321 передбачено декілька правил, за умови дотримання яких проводиться забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР.

Важливо!

Особи з інвалідністю отримують ТЗР (у тому числі шляхом виплати компенсації) без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видається такий засіб.

Це правило № 1 у сфері забезпечення ТЗР осіб з інвалідністю. Воно продиктоване п. 4 Порядку № 321. Фактично з цієї норми випливає, що надання ТЗР особам, які цього потребують, здійснюється на правах користування. Тоді як право розпорядження залишається за відповідним органом соцзахисту. Таким чином, зазначені об’єкти залишаються у державній (комунальній) власності. Однак не варто плутати забезпечення ТЗР з орендою чи позичкою. Адже люди з особливими потребами мають право на безоплатне забезпечення ТЗР. Тобто стягнення будь-якої плати за користування ними не передбачено. І це по-перше, а по-друге — не всі засоби і не завжди підлягають поверненню.

До речі, про поворотність. Це ще одне правило. Справді, деякі ТЗР необхідно повернути до органів соцзахисту у разі смерті особи з інвалідністю або з інших причин (п. 27 Порядку № 321). Конкретний Перелік таких ТЗР та Порядок їх повернення затверджено наказом № 11386.

6 Наказ Мінсоцполітики «Деякі питання забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення» від 10.08.2018 р. № 1138.

Повернуті ТЗР передають для забезпечення інших осіб, комплектування сервісних центрів, пунктів прокату, терцентрів, будинків-інтернатів, інших установ соцзахисту, а також до майстерень з їх ремонту (абз. 1 п. 28 Порядку № 321). Якщо повернуті ТЗР не можуть використовуватися в подальшому, їх списують у встановленому законодавством порядку.

Не потрібно повертати взагалі засоби пересування, оснащені гігієнічними пристроями, а також усі ТЗР, строк експлуатації яких закінчився. Вказівку на це містить абз. 4 п. 28 Порядку № 321.

Де ж власне шукати ці строки служби ТЗР? У додатку 1 до постанови № 321 наведено строк, на який видається той чи інший виріб. Саме ці строки і слід вважати строками експлуатації зазначених об’єктів. Після їх завершення вони підлягають заміні. Відповідно особа з інвалідністю отримує новий ТЗР.

Загалом це основні моменти, на які варто звернути увагу бухгалтеру органу соцзахисту, аби правильно запланувати видатки на забезпечення ТЗР осіб з інвалідністю і показати їх в бухобліку.

КЕКВ

Як завжди, підказки щодо застосування КЕКВ слід шукати насамперед в Інструкції № 3337. Окрім того, нещодавно фахівці Держказначейської служби надали роз’яснення з питання, що нас цікавить, у своєму листі8 (див «Щодо КЕКВ для забезпечення окремих категорій населення засобами реабілітації та їх ремонту» цього номера).

7 Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

8 Лист Держказначейської служби «Про КЕКВ послуг з післягарантійного ремонту засобів реабілітації» від 02.06.2020 р. № 16-07-07/9563.

Порядок застосування КЕКВ при здійсненні видатків, пов’язаних із забезпеченням ТЗР осіб з інвалідністю, в узагальненому вигляді наведено у таблиці нижче.

Порядок застосування КЕКВ при здійсненні видатків на забезпечення окремих категорій населення ТЗР

Заходи (цілі видатків)

КЕКВ

Норма Інструкції № 333

Придбання (виготовлення) ТЗР (крім автомобілів) для забезпечення осіб з інвалідністю

2282*

«Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку»

п. 5 п.п. 2.2.8.2

Виплата грошової компенсації особам з інвалідністю за самостійно придбані ТЗР

2730

«Інші виплати населенню»

п. 26 п.п. 2.5.3

Оплата послуг з післягарантійного ремонту ТЗР

2240

«Оплата послуг (крім комунальних)»

п. 32 п.п. 2.2.4

* КЕКВ 2282 належить до поточних видатків. Відповідно за цією категорією планують і проводять видатки на придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби. Це випливає з п. 2.2 Інструкції № 333. Відтак видатки на придбання ТЗР, які належать до основних засобів, слід планувати за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Отже, з цим усе зрозуміло. А тепер перейдемо до порядку бухгалтерського обліку ТЗР в органах соцзахисту.

Бухоблік

Ми вже з’ясували, що порядок обліку ТЗР залежить не лише від форми забезпечення ними (безплатне надання, грошова компенсація), але й від особливостей користування цими виробами. І передусім визначальне значення має ймовірність їх повернення. Тож далі поглянемо на бухоблік ТЗР з урахування цих нюансів.

Придбання ТЗР, які НЕ підлягають поверненню

ТЗР, які були придбані для надання особам з інвалідністю та не підлягають поверненню, слід зараховувати на субрахунок 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу». При цьому не має значення ані вартість таких виробів, ані тип договору (двосторонній чи тристоронній) на їх постачання. Головне їх призначення — подальша безоплатна передача.

Одразу після передачі ТЗР особі, яка їх потребує, вартість відповідних виробів підлягає списанню на витрати звітного періоду. При цьому дебетуємо субрахунок 8013 «Матеріальні витрати». Підставою для списання цілком може бути Акт списання типової форми № З-2.

Вести позабалансовий чи оперативний облік переданих у користування ТЗР, які не підлягають поверненню, надалі не потрібно.

А от зробити відмітку про забезпечення відповідним засобом у особовій справі отримувача — слід обов’язково. Передусім цього вимагає абз. 4 п. 27 Порядку № 321. До того ж у майбутньому це допоможе планувати видатки на оновлення та заміну ТЗР, виданих у користування відповідним категоріям осіб.

Як правильно відображати такі операції на рахунках бухобліку, покажемо на умовному прикладі.

Приклад 1. Управління соцзахисту населення придбало протези гомілки модульні з вкладишем із силіконової композиції для забезпечення осіб з інвалідністю у кількості 2 шт. Вартість виробів становить 94775 грн.

Протези передано відповідним особам. За фактом забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР оформлено Акти приймання-передачі робіт (надання послуг).

Вартість переданих у постійне користування ТЗР було списано з балансу на підставі Акта списання за типовою формою № З-2, оскільки зазначені вироби не підлягають поверненню.

До регістрів бухобліку зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Отримано фінансування для закупівлі ТЗР

2313

7011

94775

2

2

Оприбутковано придбані протези, призначені для подальшої передачі визначеним особам

1815

6211

94775

6

3

Перераховано кошти постачальнику за ТЗР

6211

2313

94775

2, 6

4

Списано вартість переданих у постійне користування ТЗР (вироби не підлягають поверненню)

8013

1815

94775

13

Придбання ТЗР, які підлягають поверненню

Із обліком ТЗР, які підлягають поверненню, дещо складніше, ніж з тим, які повертати не треба.

Насамперед такі вироби доцільно обліковувати у складі необоротних активів. А конкретно, вони підлягають зарахуванню залежно від вартості придбання:

  • або на субрахунок 1018 «Інші основні засоби»;
  • або на субрахунок 1117 «Інші необоротні матеріальні активи».

Тепер аргументуємо нашу позицію і пояснимо, чому саме такі ТЗР слід обліковувати як необоротні активи.

Аргументом № 1, безперечно, є строк служби ТЗР. Він згідно з додатком 1 до постанови № 321 абсолютно для всіх виробів становить не менше одного року.

Аргументом № 2 слугуватиме використання таких об’єктів для досягнення поставленої мети та задоволення потреб визначних категорій населення. І це також незаперечний факт. Відтак ТЗР повністю відповідають визначенню основних засобів, наведеному в абз. 15 п. 4 розд. І НП(С)БО 1219.

9 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Звісно, нічого кримінального немає у зарахуванні таких виробів до складу запасів (на субрахунок 1815). Однак такий підхід не зовсім відповідає суті цих активів. До того ж облік ТЗР як необоротних активів дозволяє краще контролювати їх рух та строки використання.

Найбільш бажаним є відображення у складі необоротних активів виробів, які використовуються у пунктах прокату ТЗР, відділеннях терцентрів стаціонарного догляду, будинках-інтернатах тощо.

Зауважте: факт передачі ТЗР у безоплатне користування на рахунках бухобліку не відображається. Вартість таких об’єктів відносимо на витрати шляхом поступового нарахування амортизації протягом усього строку їх служби.

Водночас незалежно від обраного вами підходу до обліку інформацію про вироби, видані відповідним категоріям населення, необхідно узагальнювати поза балансом.

Зокрема, для цього призначено субрахунок 091 «Передані (видані) активи відповідно до законодавства розпорядників бюджетних коштів». При передачі у користування ТЗР, щодо яких існує ймовірність повернення, дебетуємо зазначений субрахунок.

А от зменшення залишку за ним відбувається або у разі повернення раніше виданих засобів, або у разі закінчення строку їх експлуатації та, відповідно, списання.

Загалом для оприбуткування, аналітичного обліку та списання ТЗР слід використовувати типові форми з обліку основних засобів для бюджетних установ.

Нагадаємо: їх затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818.

При цьому в інвентарній картці ТЗР доцільно робити запис про його передачу у користування та повернення (списання).

Майте на увазі: порядок списання повернутих ТЗР, затверджений наказом № 1138відрізняється від загальноприйнятого для основних засобів. Так, підставою для списання ТЗР з балансу цілком може бути закінчення його строку експлуатації. Причому для списання достатньо висновку постійно діючої комісії органу соцзахисту, якщо вартість такого об’єкта є меншою 10 тис. грн.

А от оформляти цю операцію слід у загальному порядку.

Тут жодних відмінностей від списання будь-яких інших необоротних активів немає.

Проілюструємо порядок обліку ТЗР, що підлягають поверненню, умовним прикладом.

Приклад 2. Для пункту прокату ТЗР було придбано багатофункціональне крісло колісне базове вартістю 14896 грн. Після оприбуткування на підставі Акта введення в експлуатацію основних засобів крісло було передано у безоплатне користування. Факт передачі у використання зафіксовано в Акті приймання-передачі робіт (надання послуг) довільної форми.

Також було зроблено відповідний запис до особової справи особи з інвалідністю та інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів.

Окрім того, протягом звітного місяця до пункту прокату ТЗР було повернуто раніше видані у користування милиці ліктьові у кількості 4 шт. (по 240 грн/од.) та палиці регульовані — 2 шт. (по 130 грн/од.). Загальна вартість повернутих ТЗР становить 1220 грн.

Повернення зазначених виробів було відображено у відповідних інвентарних картках групового обліку основних засобів та особових справах відповідних осіб.

Після повернення зазначених ТЗР постійно діюча комісія органу соцзахисту установила непридатність двох милиць (загальна первісна вартість обох — 480 грн) для подальшої експлуатації та недоцільність їх ремонту. З огляду на це було прийнято рішення про їх списання. Для цього комісією оформлено Акт списання групи основних засобів за типовою формою.

До регістрів бухобліку було зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Придбання та передача ТЗР

1

Отримано фінансування для закупівлі ТЗР

2313

5411

14896

2

2

Відображено витрати на придбання крісла колісного

1311

6211

14896

6

3

Оприбутковано придбане крісло колісне після введення в експлуатацію

1018

1311

14896

17

 

Водночас зроблено другий запис

5411

5111

14896

17

4

Перераховано кошти постачальнику за ТЗР

6211

2313

14896

2, 6

5

Відображено передачу крісла колісного у строкове безоплатне користування у позабалансовому обліку

091

14896

16

Повернення та списання ТЗР

1

Відображено повернення раніше виданих ТЗР у позабалансовому обліку

091

1220

16

2

Відображено списання з балансу милиць у зв’язку з їх непридатністю для подальшого використання:

на суму амортизації у місяці списання

(50 % х 480 грн)

8014

1412

240

17

на суму первісної вартості

1412

1117

480

17

3

Віднесено до накопичених фінансових результатів первісну вартість списаних необоротних активів

5111

5512

480

17

Виплата компенсації за самостійно придбані ТЗР

Цей варіант є найбільш простим для установи соцзахисту з погляду оформлення та відображення в бухобліку. Адже в такому разі вести облік (у тому числі позабалансовий) ТЗР не потрібно. У свою чергу, не доведеться проводити й списання зазначених об’єктів.

Головне — проконтролюйте наявність відповідно виробу у Переліку ТЗР, за які може виплачуватися компенсація (додаток 2 до постанови № 321). І не забудьте порівняти суму, зазначену у фіскальному чеку, із Граничними цінами. Також пильнуйте дату оформлення чека, наданого особою з інвалідністю (її представником). Пам’ятайте: законодавством установлено шестимісячний строк для передачі оригіналу цього документа до органу соцзахисту (абз. 12 п. 53 Порядку № 321). І звісно ж, не варто затягувати із виплатою компенсації. Рішення про компенсацію таких витрат має бути прийнято не пізніше ніж через 14 робочих днів з дня отримання фіскального чека.

Що стосується відображення таких операцій на рахунках бухобліку, то тут усе просто. Нічого вигадувати не потрібно, законодавець уже все передбачив.

Зокрема, кореспонденцію субрахунків з нарахування та виплати компенсацій громадянам з бюджету згідно із законодавством наведено у пп. 8.6 та 8.13 Типової кореспонденції10.

10 Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

Таким чином, для обліку розрахунків за надходженнями на виплату допомоги і компенсацій громадянам (особам з інвалідністю, їх представникам) застосовуємо субрахунок 6414 «Розрахунки за спеціальними видами платежів».

До речі, ніхто не забороняє вам вести облік розрахунків за такими виплатами на субрахунку 6415 «Розрахунки з іншими кредиторами». Помилкою це точно не буде. Просто зафіксуйте обраний вами варіант у робочому плані рахунків вашої установи.

А от із видатки все однозначно. Витрати, пов’язані з наданням всіх видів поточних трансфертів населенню (у тому числі й виплатою компенсації вартості придбаних ТЗР), обліковуємо на субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями».

Для наочності покажемо порядок обліку виплати грошової компенсації за самостійно придбані ТЗР на умовному прикладі.

Приклад 3. Законний представник особи з інвалідністю надав Управлінню соціального захисту населення документи, які підтверджують придбання крісла багатофункціонального колісного з функцією зміни кута нахилу системи опори тіла. Вартість крісла згідно з фіскальним чеком становить 26696 грн.

Грошову компенсацію у сумі 26696 грн було перераховано на банківський рахунок представника особи з інвалідністю на підставі платіжного доручення. Інформацію про виплату компенсації внесено до особової картки та банку даних.

До регістрів бухобліку було зроблено такі записи:

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

1

Нараховано компенсацію законному представнику особи з інвалідністю за самостійно придбаний ТЗР

8511

6414

26696

6

2

Отримано фінансування для виплати грошової компенсації

2313

7011

26696

2

3

Перераховано компенсацію законному представнику особи з інвалідністю за самостійно придбаний ТЗР

6414

2313

26696

2, 6

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Бюджетна бухгалтерія»



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі