Автор : Крот Юлія, економіст-аналітик
БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ
Вересень , 2018/№ 36
За загальним правилом забезпечити умови для збереження майна установи — це обов’язок її керівника. Це випливає зі ст. 131 КЗпП.
Водночас існує низка установ, приміщення яких потребують особливо ретельної охорони. Зокрема, постановою КМУ від 10.08.93 р. № 615 затверджено Перелік об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ договорами. Згідно з останнім до таких об’єктів належать:
• державні архіви та їхні сховища;
• державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об’єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення;
• інспекції пробірного нагляду;
• центральні й обласні аптечні склади;
• склади мобілізаційного резерву;
• психіатричні лікарні з посиленим наглядом;
• спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення судово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вартою, та інші об’єкти.
Крім того, законодавством передбачено безоплатну охорону деяких органів державної влади Національною гвардією. Їх перелік наведено у додатку до постанови КМУ «Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією» від 25.11.2015 р. № 971. Серед них: міністерства (але не всі, а чітко визначені), Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини, Нацагенство з питань запобігання корупції, Держказначейство та облдержадміністрації.
Що стосується охорони приміщень решти бюджетних установ, то конкретних вимог з цього приводу законодавством не передбачено. Тому все залежить від потреб і фінансових можливостей. Наприклад, наявність у вашій установі каси вимагає забезпечення належних умов для збереження готівки та грошових документів. Однак чи багато установ сьогодні мають справу з готівкою? Певно, ні. В епоху надстрімкого розвитку технологій готівкові розрахунки з кожним днем все більше втрачають свою актуальність. Відповідно, питання про обладнання спеціального приміщення для приймання і видачі готівки — каси — відпадає само собою. Але разом з цим переважна більшість установ не обходиться у своїй діяльності без комп’ютерів, оргтехніки, мультимедійних засобів тощо. Не секрет, що все це обладнання коштує не дешево. І звісно ж, охочі прибрати до рук те, що «погано лежить», були, є і завжди будуть. Тому установити охоронну сигналізацію у приміщенні установи дійсно має сенс. Безумовно, самого лише бажання чи навіть обґрунтованої потреби у сигналізації замало. Потрібно ще мати кошти, передбачені на відповідні цілі у кошторисі установи. Адже розпорядники бюджетних коштів можуть брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Чітку вказівку на це містить ч. 1 ст. 48 БКУ.
Далі давайте з’ясуємо, що слід розуміти під системою охоронної сигналізації. Ця інформація потрібна, щоб правильно відобразити операції з її установлення в бухобліку.
Система охоронної сигналізації — це комплекс технічних засобів, призначених для захисту будинку або приміщення від несанкціонованого проникнення. При цьому головним завданням охоронної сигналізації є своєчасна передача сигналу тривоги про спробу незаконного проникнення на об’єкт, що охороняється.
За своєю будовою системи охоронної сигналізації можуть відрізнятися залежно від виду і виробника. Але, як правило, до складу такої системи входять:
1) охоронна панель (прилад приймально-контрольний) — це пристрій, призначений для прийому сигналів від охоронних датчиків, забезпечення їх електроживленням та передачі тривожних сигналів на пульт охорони або виконання інших заздалегідь запрограмованих дій. Охоронна панель є основним пристроєм охоронної сигналізації;
2) пульт управління — відображає стан сигналізації, служить для її програмування, здійснює постановку та зняття з охорони;
3) охоронні датчики — сенсорні пристрої, які фіксують факт незаконного проникнення на об’єкт і передають цю інформацію на охоронну панель. Здебільшого всі елементи системи охоронної сигналізації об’єднані кабельною мережею та мають джерело безперебійного живлення. Хоча зараз не рідкість і бездротові системи (GSM-сигналізації).
До речі, охоронна сигналізація у поєднанні зі спеціальним пристроями (пожежними датчиками, відеокамерами, відеореєстраторами тощо) може виконувати функції протипожежної сигналізації або системи відеонагляду. Такі системи можуть також сигналізувати про витоки газу чи затоплення приміщення.
Незважаючи на всю різноманітність систем охоронної сигналізації, безпека приміщення визначається насамперед якістю датчиків, їх кількістю та розташуванням. Тому правильний підбір обладнання і належне виконання монтажу системи має ключове значення для забезпечення максимального захисту об’єкта.
Загалом процес установлення охоронної сигналізації передбачає виконання таких робіт:
З вищезазначеного зрозуміло, що установлення охоронної сигналізації — справа відповідальна і серйозна. Придбати все необхідне обладнання замало, його тебе ще правильно установити і налаштувати. І вочевидь, виконання цих робіт краще доручити кваліфікованим фахівцям. Власними силами тут не обійдешся.
Безперечно, першочерговим завданням для бухгалтера є правильно запланувати і провести видатки за відповідними КЕКВ. І лише потім можна говорити про документальне оформлення операції та її відображення в бухобліку. Однак відправною точкою при застосуванні КЕКВ є саме економічна характеристика операцій. На це вказує п.п. 1.1 Інструкції № 333 (ср. 031233400). Тому насамперед потрібно визначити економічну суть господарської операції.
Як же правильно класифікувати операцію з установлення охоронної сигналізації у приміщенні установи? Це придбання (створення) нового окремого об’єкта основних засобів (далі — ОЗ)? Чи все ж таки це роботи з поліпшення (модернізація) вже існуючого об’єкта ОЗ — будівлі установи? Відразу зазначимо: обидва підходи є правильними, і ви можете застосовувати будь-який із них.
Щоб аргументовано пояснити свій погляд, звернемося до методології бухобліку.
Перший варіант — окремий об’єкт ОЗ
Відповідно до п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 121 об’єктом ОЗ є:
• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
• відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення із загальними пристосуванням, приладдям для їх обслуговування, керування ними та єдиним фундаментом. При цьому кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
• інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється суб’єктом державного сектору.
Разом з тим складові частини одного об’єкта ОЗ з різним строком експлуатації можуть визнаватися в бухобліку як окремі об’єкти ОЗ.
Таким чином, система охоронної сигналізації цілком відповідає визначенню об’єкта ОЗ. Адже вона фактично є комплексом конструктивно поєднаних пристроїв, які разом виконують охоронну функцію.
Натомість можливість визнання складових частин цієї системи окремими об’єктами ОЗ — під великим питанням. Погодьтеся: охоронні датчики без охоронної панелі і навпаки — панель без датчиків — виконувати свої функції не можуть. До того ж виникають питання щодо достовірної оцінки кожної такої складової частини. Тоді як саме можливість визначення вартості того чи іншого об’єкта є обов’язковою умовою для його визнання активом, а значить — і для оприбуткування на баланс. Така вимога продиктована абз. 3 п. 2 розд. ІІ НП(С) БО 121.
Важливо! Первісну вартість системи охоронної сигналізації слід визначати виходячи з вартості придбання обладнання, суми транспортних витрат, витрат на монтаж іналагодження.
Тобто всі ці витрати включаємо до первісної вартості сигналізації при її зарахуванні на баланс як об’єкта ОЗ. Такий порядок формування первісної вартості — не новий. Він єдиний для всіх необоротних матеріальних активів і прописаний у п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 121. А от витрати на техобслуговування сигналізації після її установлення слід відносити до фактичних витрат відповідного звітного періоду.
Другий варіант — поліпшення об’єкта ОЗ
Нагадаємо: характер робіт визначають виходячи з того, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта чи лише на підтримання його у робочому стані. Остаточне рішення за керівником установи. На це вказує п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11. Причому позицію керівника варто зафіксувати у наказі (розпорядженні).
Увага!
Витрати на поліпшення об’єкта ОЗ збільшують його первісну вартість за умови, якщо (п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 121):
- існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності;
- та/або відбувається збільшення потенціалу корисності такого об’єкта.
Безперечно, установлення сигналізації у приміщенні (будівлі) підвищує рівень його безпеки і надійності. Крім того, при здаванні такого приміщення в оренду наявність охоронної сигналізації може слугувати приводом для встановлення більш високої орендної плати.
З огляду на це, установлення охоронної сигналізації дійсно можна розглядати як поліпшення будівліустанови. Відповідно, всі витрати (у тому числі вартість обладнання) на виконання таких робіт слід включати до капітальних інвестицій з подальшим збільшенням первісної вартості будівлі.
Отже, із варіантами кваліфікації та обліку цієї операції ми розібралися. А от який із них обрати, вирішувати вам. При цьому варто враховувати конкретні обставини та наскільки така охоронна система є невід’ємною частиною будівлі. Зокрема, якщо після установлення сигналізацію можна без особливих труднощів перенести в інше приміщення (будівлю), тоді доцільно зупинитися на першому варіанті обліку. Якщо ж демонтаж сигналізації та її установлення в іншому місці неможливі (може призвести до порушення цілісності будівельних конструкцій чи обладнання охоронної системи), тоді слід віддати перевагу другому варіанту.
Ці два варіанти обліку передбачають різний порядок здійснення видатків, документального оформлення і відображення цієї операції на рахунках бухобліку. Для наочності покажемо особливості застосування кожного з цих підходів у таблиці нижче:
Вимога до порядку обліку |
Варіанти обліку |
|
Варіант 1 (окремий об’єкт ОЗ) |
Варіант 2 (поліпшення об’єкта ОЗ) |
|
Застосування КЕКВ |
Придбання виробничого обладнання і предметів довгострокового користування для установ та створення комплексних систем слід планувати і проводити за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (п.п. 3.1.1 Інструкції № 333). Видатки на транспортування, монтаж та пусконалагоджувальні роботи необхідно здійснювати також за КЕКВ 3110 за умови включення вартості цих робіт до вартості придбання обладнання згідно з договором. Це випливає з норми абз. 2 п. 1.4 Інструкції № 333 Якщо ж роботи з побудови, створення і впровадження системи охоронної сигналізації виконуються за окремим договором, тоді їх оплату слід проводити за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (п.п. 13 п.п. 2.2.4 Інструкції № 333)*. За цим же КЕКВ проводимо й оплату пасивного обладнання (розеток, кабелів, з’єднувачів тощо), якщо воно є невід’ємною частиною робіт (послуг) |
Роботи з поліпшення об’єкта ОЗ відповідно до п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11 проводяться за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання таких робіт. У свою чергу, видатки на модернізацію (обладнання, устаткування тощо) інших об’єктів передбачено здійснювати за КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (п.п. 8 п.п. 3.1.3.2 Інструкції № 333). Саме за цим КЕКВ слід проводити видатки і на виготовлення проектно-кошторисної документації, і на придбання обладнання, і на оплату безпосередньо робіт з установлення охоронної сигналізації |
* Не варто застосовувати КЕКВ 2240 у разі вибору другого варіанта обліку операцій з установлення сигналізації — як поліпшення будівлі. Такий підхід суперечить нормі п. 2 розд. VI Методрекомендацій № 11 і може бути розцінено як нецільове використання бюджетних коштів. Також не слід здійснювати окремо видатки на придбання обладнання (вартістю до 6000 грн.) для створення системи охоронної сигналізації за КЕКВ 2210 й окремо оплату монтажних робіт за КЕКВ 2240. Це може викликати запитання з боку контролюючих органів. Необхідність проведення витрат на створення ОЗ за відповідним КЕКВ капітальних видатків підкреслила і Держказначейська служба у листі від 26.03.2015 р. № 14-04/26-5630. |
||
Документальне оформлення |
Згідно з Методрекомендаціями № 68** на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань за КЕКВ 3110 при отриманні товарів, робіт, послуг розпорядник подає такі документи: • договір; • акт виконаних робіт / постачання товарів; • накладну. При введенні в експлуатацію необхідно оформити Акт введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом № 818. Одночасно бухгалтерська служба установи має відкрити на об’єкт Інвентарну картку обліку об’єкта основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом № 818 |
Перелік, наведений у додатку до Методрекомендацій № 68, вказує на необхідність подання таких документів для реєстрації бюджетних зобов’язань за КЕКВ 3132 (при отриманні товарів, робіт, послуг): • договір; • зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва; • об’єктний кошторис; • довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3); • накладна / товарно-транспортна накладна (при придбанні матеріалів, обладнання, конструкцій тощо); • акт приймання виконаних робіт. На підставі останнього акта необхідно зробити записи про поліпшення будівлі та зміну її первісної вартості до Інвентарної картки обліку об’єкта основних засобів |
** Перелік підтвердних документів, наведений у додатку до Методрекомендацій № 68, є орієнтовним і може змінюватися залежно від змін у законодавстві. Документи слід подавати до органу Держказначейської служби на паперових та електронних носіях. |
||
Відображення на рахунках бухобліку |
Витрати на створення системи охоронної сигналізації (на придбання обладнання, доставку, виготовлення проектно-кошторисної документації, монтаж та налагодження) необхідно накопичувати на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Після введення в експлуатацію охоронну сигналізацію слід обліковувати на субрахунку 1014 «Машини та обладнання» у складі восьмої підгрупи |
Витрати на поліпшення будівлі (на придбання охоронного обладнання, його доставку, виготовлення проектно-кошторисної документації, монтаж та налагодження) слід накопичувати на субрахунку 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби». Після введення сигналізації в експлуатацію загальну суму витрат на її установлення відносимо на збільшення первісної вартості будівлі за дебетом субрахунку 1013 «Будівлі, споруди та передавальні пристрої» |
Щоб як слід розібратися із застосуванням цих двох варіантів обліку охоронної сигналізації, розглянемо умовний приклад.
Приклад. Керівництво бюджетної установи прийняло рішення про установлення у будівлі системи охоронної сигналізації. Згідно з умовами договору весь комплекс робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації, постачання комплектуючих, установлення, монтажу та налагодження охоронної сигналізації здійснює один виконавець. Загальна сума договору — 7267 грн., у тому числі:
• охоронна панель — 3300 грн.;
• датчики охоронний 4 шт. — 288 грн. (72 грн. х 4 шт.);
• тривожна кнопка — 800 грн.;
• кабель сигнальний 30 м — 117 грн.;
• транспортні витрати — 400 грн.;
• монтажні роботи — 1084 грн.
• пусконалагоджувальні роботи — 1278 грн.
За результатами виконання роботи підрядник надав акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
Варіант 1. Комісією установи прийнято рішення про зарахування системи охоронної сигналізації на баланс як окремого об’єкта ОЗ. Первісна вартість об’єкта становить 7267 грн. При введенні в експлуатацію системи охоронної сигналізації комісією оформлено Акт введення в експлуатацію основних засобів за типовою формою. Бухгалтерська служба установи відкрила на цей об’єкт інвентарну картку із зазначенням його технічних характеристик і очікуваного строку служби.
Варіант 2. Комісією установи прийнято рішення про відображення установлення охоронної сигналізації як робіт з поліпшення будівлі. Зміну первісної вартості будівлі та факт поліпшення її технічних характеристик зафіксовано в інвентарній картці.
Для відображення цих операцій на рахунках бухобліку слід зробити такі записи:
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція субрахунків |
Сума, грн. |
№ меморіального ордера |
|
дебет |
кредит |
||||
Варіант 1 |
|||||
1 |
Отримано фінансування для установлення системи охоронної сигналізації |
2313 |
5411 |
7267 |
2 |
2 |
Виконано роботи з установлення системи охоронної сигналізації |
1311 |
6211 |
7267 |
6 |
3 |
Оприбутковано охоронну сигналізацію після введення в експлуатацію |
1014 |
1311 |
7267 |
17* |
Одночасно зроблено другий запис |
5411 |
5111 |
7267 |
17* |
|
4 |
Перераховано кошти підряднику за установлення охоронної сигналізації |
6211 |
2313 |
7267 |
2, 6 |
Варіант 2 |
|||||
1 |
Отримано фінансування для поліпшення будівлі — установлення системи охоронної сигналізації |
2313 |
5411 |
7267 |
2 |
2 |
Виконано роботи з установлення системи охоронної сигналізації |
1311 |
6211 |
7267 |
6 |
3 |
Збільшено первісну вартість будівлі на суму поліпшення після введення охоронної сигналізації в експлуатацію |
1013 |
1311 |
7267 |
17* |
Одночасно зроблено другий запис |
5411 |
5111 |
7267 |
17* |
|
4 |
Перераховано кошти підряднику за установлення охоронної сигналізації |
6211 |
2313 |
7267 |
2, 6 |
* Для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 — 16, слід застосовувати меморіальний ордер № 17 за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 08.09.2017 р. № 755. |
Отже, тепер ви знаєте, які варіанти обліку є у вашому розпорядженні й у чому їх суть. Більше того, вам відомо, як краще не робити, аби не мати зайвого клопоту. До речі, всі вищезазначені рекомендації цілком справедливі і для обліку установлення системи відеонагляду.
Обидва ці варіанти обліку можна реалізувати за допомогою платформи для ведення бухгалтерського обліку в бюджетній установі «FIT-Бюджет». А як це зробити, докладно показано і розказано у відео, яке ми для вас підготували.