Відшкодування послуг орендарями: чи включати зарплату кочегара?

Насамперед нагадаємо деякі норми щодо відшкодування орендарями вартості комунальних послуг та послуг на утримання майна.

Спочатку звернемося до норм Методики № 630. Ця Методика поширюється на оренду державного майна. ОМС, у свою чергу, можуть прийняти свої місцеві Методики розрахунку орендної плати комунальної майна. За відсутності ж таких місцевих Методик, у питаннях оренди комунального майна слід керуватися нормами Методик № 630.

Це передбачено п. 4 Методики № 630.

Тож відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у т. ч. місць загального користування та прибудинкових територій) і надання комунальних послуг орендарю має здійснюватися відповідно до окремого договору, укладеного між балансоутримувачем та орендарем. Примірну форму такого договору затверджує ФДМУ. Поки що продовжує діяти Примірний договір № 1774¹.

¹ Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затверджений наказом ФДМУ від 23.08.2000 № 1774.

Порядок і строки укладання такого договору регламентовано п. 6.5 Незмінюваних умов Примірного договору № 820².

² Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.

Так, протягом п’яти робочих днів з дати укладання договору про оренду балансоутримувач зобов’язаний надати орендареві для підписання два примірники договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг.

У свою чергу, орендар повинен протягом десяти робочих днів з моменту отримання цих примірників:

• або підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору;

• або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкових територій. Тоді як орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання зазначених робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру наданих послуг.

Це прописано в п. 1.1 Примірного договору № 1774.

Отже, законодавець передбачає відшкодування орендарем витрат на утримання нерухомого майна, але ні Закон № 157, ні Методика № 630 не містять чіткого їх визначення.

Таким чином, під визначення поняття «обслуговування та експлуатація будівлі» можливо підвести майже всі витрати орендодавця на:

• придбання твердого або іншого палива;

• заробітну плату (з нарахуванням ЄСВ) опалювачів, кочегарів тощо;

• електропостачання, водопостачання і водовідведення;

• вивіз сміття;

• прибирання місць загального користування;

• охорону або сигналізацію;

• ремонт;

• дезінсекцію та дератизацію тощо.

Тепер докладніше про витрати орендодавця на опалення приміщення — об’єкта оренди.

Так, із запитання читача зрозуміло, що опалення приміщення здійснює орендодавець самостійно.

І ймовірно, для цього застосовується тверде паливо, а опалення здійснюється за допомогою котла, який обслуговує кочегар.

Саме таку назву передбачено п. 83 Довідника № 336³.

³ Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336.

Докладніше про приймання такого працівника на роботу читайте в матеріалі «Сучасні Прометеї: приймаємо опалювача, кочегара, оператора котельні» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 36, с. 26 — 28). Отже, витрати балансоутримувача на опалення приміщення будуть складатися з витрат на:

• придбання твердого палива;

• заробітну плату (з нарахуванням ЄСВ) машиніста (кочегара) котельні.

Відповідно, до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю балансоутримувач може й повинен включити витрати на заробітну плату машиніста (кочегара) котельні. Адже такі витрати фактично здійснюються для опалення приміщень — об’єкта оренди.

При цьому доволі цікавим моментом є застосування КЕКВ орендарем, у випадку якщо ним є бюджетна установа.

Так, планувати видатки на опалення приміщень та оплату праці машиністів (кочегарів) котельні за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», 2120 «Нарахування на оплату праці» або 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг» орендар не має права. Чому? Все просто. Такі працівники не є штатними працівниками орендаря, а придбання дров, вугілля тощо орендарем фактично не здійснюється.

Натомість бюджетна установа — орендар має планувати та здійснювати видатки на опалення приміщень та відшкодування витрат орендодавця на заробітну плату машиністів (кочегарів) котельні як за спожиті послуги теплопостачання. Тобто такі видатки слід проводити за КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання». Це цілком відповідає економічній суті платежу.

У подальшому таке відшкодування надходить на реєстраційний рахунок орендодавця за КЕКВ 0000 та розподіляється ним як відшкодування видатків за відповідними КЕКВ — 2111 «Заробітна плата», 2120 «Нарахування на оплату праці» та 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інші комунальні послуги».

До речі, свого часу на цьому наголошувала Держказначейська служба в листі від 03.05.2007 № 3.4-06/1115-5385 (ср. USER_SHOW_ID).