Як обліковувати витрати на зарядку електромобілів?

Зарядка електромобіля

Незалежно від того, де заряджається електромобіль (в установі через власний зарядний пристрій чи звичайну розетку, або на станції зарядки електромобілів), дізнатися фактичний обсяг споживання електроенергії неважко.

Так, якщо зарядка відбувається від власної електромережі установи, то обсяг спожитої електроенергії можна визначити, опираючись на прилади обліку, встановлені в установі.

У випадку коли електромобіль заряджається на станції зарядки, таку інформації можна відшукати в складеному власником зарядної станції акті на послугу з зарядки електромобіля (вона буде включати як безпосередньо вартість використаної для зарядки електроенергії, так і суму оренди зарядної станції протягом часу зарядки).

Враховуючи це, здається, що обліковувати електроенергію, використану на зарядку електромобіля, слід за аналогією із заправкою паливом автомобілів з двигуном внутрішнього згорання.

Насправді ж, це зовсім не так. Розберемося з цим далі. 

Товар чи послуга

Перш за все давайте розберемося із статусом електроенергії для власника електромобіля.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII  електрична енергія — це енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

При цьому, щоб електроенергія була товаром, її купівля-продаж має відбувається на основі укладених договорів купівлі-продажу електроенергії, про які йдеться в пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону. Такі договори зазвичай складаються між виробниками електроенергії і її постачальниками.

Коли електроенергія надходить до споживача (в установу), то це відбувається за зовсім іншими договорами. А тому для споживача отримана електроенергія не буде вважатися товаром.

Для споживача отримана електроенергія буде класифікуватися як послуга, адже вона споживається відразу в момент її отримання (іде на зарядку акумулятора електромобіля).

На це вказують і податківці (див. лист ДПСУ від 20.08.2018 № 3600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 02.06.2020 № 2270/ІПК/04-36-04-01-16).

Якщо брати до уваги зарядку електромобіля на зарядній станції, то про те, що в цьому випадку відбувається придбання товару, і мова не йде. На це прямо вказує ч. 5 ст. 58 Закону № 2019. У ній говориться, що діяльність з надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів за допомогою електрозарядних станцій є споживанням електричної енергії та не є постачанням електричної енергії.

Отже, заправку електроенергією електромобілів слід розглядати як отримання послуг, а не як придбання товарів. 

Правила обліку

Якщо зарядка електромобіля вважається отриманням послуги, то сміливо можна заявляти, що правила списання палива на роботу автотранспорту до цього випадку застосовувати не можна. Тобто установі не потрібно електроенергію як паливо зараховувати на баланс. А потім списувати на витрати при її використанні (див. лист Мінфіну від 02.09.2003 № 31-04220-29-18/1497).

Так як тоді обліковувати електрозаряд?

На сьогодні існують два підходи до обліку вартості електроенергії, що приводить в рух електромобіль:

1) при зарядці включити вартість електроенергії до витрат майбутніх періодів за дебетом субрахунка 2911 «Витрати майбутніх періодів розпорядників бюджетних коштів», а потім списувати на витрати тієї діяльності, де використовується автомобіль, виходячи з фактичного пробігу автомобіля (Дт 2911 — Кт 6211; Дт 8013, 8113 — Кт 2911);

2) одразу при зарядці автомобіля включити вартість електроенергії до витрат звітного періоду, а саме до витрат тієї діяльності, де використовується автомобіль (Дт 8013, 8113 — Кт 6211).

Нам ближче другий варіант. Адже саме так обліковується і заряд, наприклад, мобільних телефонів, powerbankів тощо: відразу на витрати. Ніхто не слідкує за процесом використання заряду на акумуляторі телефона, бо це виглядає дещо абсурдним. Погодьтеся, це неабиякий клопіт. Крім того, споживання електроенергії як послуги відбувається у момент заправлення електромобіля. По суті, заряд акумулятора далі нікуди не йде. Використовувати його може тільки конкретний електрокар. На відміну від класичного палива, яке можна, наприклад, злити, продати на сторону тощо.

Зрештою, установа може самостійно вирішити, який з варіантів обліку їй більш підходить. Головне – закріпити таке рішення в наказі про облікову політику.

Що стосується застосування КЕКВ, то тут традиційно слід звернутися до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.  

З урахуванням її норм, якщо електромобіль заряджається на власній території установи (від власної електромережі), то видатки на електроенергію проводяться за КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії».

Якщо ж електромобіль заряджається на сторонніх зарядних станціях (наприклад, AutoEnterprise, Go To-U, Tesla Supercharger), то застосовуємо КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв» (якщо послуга виставляється як «зарядка авто») або КЕКВ 2273, якщо в рахунках це прямо вказано як електроенергія. 

Контроль за використанням

Який би варіант обліку установа не обрала, контролювати використання електроенергії на електромобілі все одно потрібно.

Використовуйте подорожні листи. Складіть подорожні листи у довільній формі, адаптувавши їх для електромобілів. В них можна зазначити марку електромобіля, прізвище водія, господарське завдання, маршрут пересування авто, показання спідометра та, відповідно, кількість спожитої електроенергії та її вартість. 

Зверніть увагу: жодних норм витрат електроенергії при використанні електромобілів, на відміну від норм витрат пального на автомобіль з двигуном внутрішнього згорання, не існує. І встановлювати власні норми також не потрібно.

Хоча приблизний розрахунок витрат для підтвердження цільового та раціонального використання коштів та зручності обліку на 100 км зробити можна. Робити його слід спираючись на дані виробника електромобіля про кількість кілометрів, які може проїхати електромобіль на одному заряді.

До відома: пробіг автомобіля на одному заряді залежить від ємності акумулятора електромобіля. Так, наприклад, якщо в електромобілі стоїть акумулятор ємністю 40 кВт·год, то це дозволить проїхати до 320 км без підзарядки, а якщо ємність буде на рівні 60 кВт·год, то до 550 км. Але це номінальна ємність. Якщо ж акумулятор не новий, а також у випадку, коли електроенергія витрачається на інші цілі (роботу кондиціонера у літній та зимовий час, простоювання в пробках тощо), то ємність акумулятора електромобіля буде витрачатися більше. А отже, і пробіг автомобіля буде менший, ніж заявлено. Тому здійснюючи приблизний розрахунок кількості кілометрів, які можна проїхати на одному заряді, ці нюанси слід ураховувати.

Якщо в установи буде приблизний розрахунок дальності проїзду електромобіля на одному заряді, а також подорожній лист, який підтверджує, що автівка використовувалася виключно у господарських цілях в межах розрахованого пробігу, то проблем з контролем за використанням електроенергії для авто, не буде.