Знищено майно громади під час обстрілів: який порядок дій?

Знищено майно: як діти?

Для вирішення подальшої долі майна, зруйнованого або пошкодженого внаслідок обстрілів, розпорядник бюджетних коштів має провести низку організаційних заходів. Механізм проведення таких заходів, органи та особи, відповідальні за їх проведення, а також порядок документального оформлення результатів здійснених заходів унормовано низкою спеціальних документів.

Узагальнимо інформацію про такі заходи в таблиці нижче.

Організаційні заходи у разі пошкодження / знищення майна

* Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 473.

** Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.

*** Методика проведення обстеження та оформлення його результатів, затверджена наказ Мінрозвитку від 06.08.2022 № 144.

**** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

***** Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

****** Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Далі пояснимо детальніше, на що саме слід звернути увагу під час здійснення кожного із вищеперелічених заходів.

Фіксація наслідків обстрілів

Насамперед для підтвердження факту знищення або пошкодження майна, яке перебуває на балансі установи, внаслідок збройної агресії рф цей злочин має бути зафіксований.

Хто ж має займатися цим питанням? Організовує та координує виконання таких робіт виконавчий орган відповідної місцевої ради, а в разі його відсутності — військова адміністрація з урахуванням вимог Порядку № 473.

Зокрема, серед основних завдань зазначених органів такі, як:

— повідомлення територіальних органів ДСНС, органів управління та сил цивільного захисту, правоохоронних органів щодо пошкодження об’єктів;

— здійснення попередніх візуальних оглядів пошкоджених об’єктів з метою формування переліків таких об’єктів, розроблення та затвердження плану робіт з обстеження тощо.

Для попереднього обстеження зруйнованого чи пошкодженого майна уповноважений орган створює відповідну комісію, виконує роботи з комісійного обстеження. Після цього комісійно складають акт обстеження пошкодженого об’єкта відповідно до п. 8¹ Порядку № 473. Примірна форма цього акта наведена у додатку до Порядку № 473.

При цьому пошкодженими об’єктами вважаються об’єкти, на яких унаслідок впливу зовнішніх факторів відбулася часткова руйнація конструктивних елементів, але які не потребують повного демонтажу та можуть бути приведені в експлуатаційно придатний стан шляхом подальшої реставрації, реконструкції або капітального ремонту.

Зауважте: до такого акта обов’язково додають результати фотофіксації об’єкта, що свідчать про характер та обсяг руйнувань. Комісія формує акт в електронній формі за допомогою е-порталу «Дія» та має подати цей документ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

З огляду на вимоги, передбачені Порядком № 473 щодо складання такого акта, а також форму самого документа, його застосовують для фіксування пошкоджень об’єктів нерухомого майна. Тому й не дивно, що в ситуації читача зазначений документ не містить інформацію про перелік іншого майна громади, знищеного внаслідок обстрілів.

Адже, по-перше, вчинення таких дій не передбачено Порядком № 473.

А по-друге, ані працівники ДСНС чи правоохоронних органів, ані комісія з обстеження майна, створена місцевою радою чи військовою адміністрацією, не мають повноважень складати переліки пошкоджених / знищених матеріальних цінностей.

Вочевидь, цими питаннями повинна займатися безпосередньо комісія бюджетної установи. І роботи це слід під час проведення інвентаризації зруйнованого (пошкодженого) майна. Та головне — проведення такого заходу є обов’язковим для всіх бюджетних установ, майно яких було пошкоджено / знищено. Докладніше про це ми розповімо трохи далі.

Обстеження зруйнованого майна

Декілька слів про обстеження зруйнованого майна, механізм проведення його прописано в Порядку № 257. Вимоги цього документа знову ж таки стосуються пошкоджених будівель та споруд, тобто об’єктів нерухомого майна.

Так, технічне обстеження таких об’єктів проводять для вирішення подальшої долі майна, яке зазнало ушкоджень, та розроблення заходів із відновлення. Рішення щодо проведення обстеження таких об’єктів приймає виконавчий орган відповідної місцевої ради, а за його відсутності — військова адміністрація.

Перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому обстеження, наведено п. 3 Порядку № 257. Зокрема, серед них: об’єкти закладів освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, будівлі адмінпризначення. Особливості проведення такого обстеження та оформлення результатів визначено Методикою № 144.

Такі фахівці повинні мати відповідну кваліфікацію. Або ж таке обстеження проводять підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці. Тобто комісія установи, майно якої зазнало пошкоджень, не має жодного стосунку до проведення такого обстеження.

Інвентаризація пошкодженого / знищеного майна

Навіть не сумнівайтеся — для обстеження та фіксування пошкодженого / знищеного майна комісія бюджетної установи має провести в обов’язковому порядку інвентаризацію такого майна. Свого часу на цьому наголосив Мінфін у листі від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

Ба більше, у випадку читача ця процедура в жодному разі не замінює проведення обстеження пошкодженого (знищеного) майна комісією, створеною місцевою радою чи військовою адміністрацією. Відповідно наявність Акта обстеження пошкодженого майна не замінює проведення інвентаризації в установі та відповідного документального оформлення її результатів.

Отже, установа має провести інвентаризацію всього пошкодженого та/або знищеного майна з урахуванням вимог абз. 1 п. 8 розд. І Положення № 879 (ср. USER_SHOW_ID).

Нагадаємо ключові моменти:

1) інвентаризацію необхідно провести на день установлення фактів знищення майна в обсязі, визначеному керівником установи. Таким є припис п. 7 розд. І Положення № 879. Тобто відразу після того, як відбувся обстріл громади, внаслідок чого було пошкоджено або знищено майно, слід провести інвентаризацію;

2) керівник установи в розпорядчому документі (наказі) про проведення інвентаризації майна має визначити, зокрема:

— обсяг майна, що підлягає інвентаризації.

У цьому разі перевірка має охоплювати все пошкоджене та знищене майно, яке обліковують на балансі та поза балансом бюджетної установи;

— строки проведення інвентаризації — це необхідно зробити якнайшвидше, але виключно за умови безпечного доступу до об’єктів інвентаризації;

— склад інвентаризаційної комісії, яка безпосередньо проводитиме інвентаризацію і визначатиме стан об’єктів, які постраждали внаслідок обстрілу;

3) керуючись наданими повноваженнями, створена інвентаризаційна комісія:

— здійснює безпосередній огляд пошкодженого та знищеного майна й оцінює його стан;

— визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;

4) за результатами огляду майна інвентаризаційна комісія установи оформляє матеріали інвентаризації. Зокрема, у випадку читача така комісія має скласти:

— Інвентаризаційні описи необоротних активів;

— Інвентаризаційні описи запасів;

— Звіряльну відомість необоротних активів;

— Звіряльну відомість запасів;

— Протокол інвентаризаційної комісії.

Причому на майно, яке не придатне до експлуатації і не підлягає відновленню, необхідно оформити окремий інвентаризаційний опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин непридатності. Цього вимагає п. 1.8 розд. ІІІ Положення № 879.

Таким чином, за результатами інвентаризації пошкодженого та/або знищеного внаслідок обстрілу майна інвентаризаційна комісія має оформити щонайменше по два інвентаризаційних описи необоротних активів та запасів. В одному з них слід навести об’єкти, пошкоджені, але придатні для подальшого використання, а в другому — знищені (зруйновані), непридатні для експлуатації.

Детально про те, як діяти інвентаризаційній комісії саме у такому разі, читайте в наших матеріалах:

— «Виявлено зіпсоване майно: як заповнити інвентаризаційний опис?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 44);

— «Виявили непридатне майно під час інвентаризації: що з ним робити?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 40).

Крім того, інвентаризаційна комісія має приділити особливу увагу оформленню протоколу. Цей документ комісія складає за підсумками інвентаризації, до якого додають усі матеріали інвентаризації (описи, звіряльні відомості тощо), а також акт обстеження пошкоджених об’єктів.

Зауважте: а протоколі інвентаризаційної комісії слід зробити висновок про стан пошкодженого майна, тобто необхідно визначити, чи підлягає таке майно відновленню з урахуванням ушкоджень, яких воно зазнало, чи ні. При цьому потрібно враховувати не лише технічну можливість, але й економічну доцільність виконання робіт із відновлення. З огляду на це, комісія має запропонувати можливі варіанти подальших дій щодо пошкодженого майна: відремонтувати, списати з наступною утилізацією тощо.

На підставі цих документів керівник установи ухвалює рішення про подальшу долю знищеного або пошкодженого майна.

Списання знищеного майна

Тільки після проведення низки зазначених заходів установа може перейти до списання з балансу пошкодженого (яке не підлягає відновленню) або знищеного майна. В цьому питання як до війни, так і в період воєнного часу керуємося вимогами Порядку № 1314.

Навіть не сумнівайтеся, наразі цей документ є чинним. Поготів, що цьогоріч уряд вніс певні зміни до нього. Тоді як загальні вимоги щодо процедури списання майна, у т. ч. пошкодженого / знищеного внаслідок обстрілу чи бойових дій, залишено без змін та жодних послаблень.

Що стосується комунального майна, то під час його списання розпорядники традиційно мають керуватися положенням про порядок списання майна комунальної власності, затвердженим на місцевому рівні.

Тож радимо передусім уважно прочитати свій місцевий нормативний документ щодо списання комунального майна.

Докладно про те, як підготуватись до списання майна та отримати дозвіл на списання комунального майна, читайте у матеріалі «Окупанти знищили комп’ютерну техніку: як її списати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 34).