Знищено майно: як заповнити інвентаризаційний опис?

Особливості інвентаризації знищеного майна

Інвентаризація — обов’язкова процедура у разі пошкодження (руйнування, знищення) майна бюджетної установи. Про це свідчить припис п. 7 розд. І Положення № 879*. На цьому свого часу наголошував і Мінфін у своєму листі від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Визначимо ключові моменти, на які варто звернути увагу установі в такому разі:

1) інвентаризацію необхідно провести на день установлення фактів пошкодження майна в обсязі, визначеному керівником установи. Тобто після ворожого обстрілу, внаслідок якого було знищено або пошкоджено майно, необхідно провести інвентаризацію. Звісно ж, до інвентаризації слід приступати тільки після виконання невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії рф та обстеження пошкодженого об’єкта у встановленому законодавством порядку;

2) в розпорядчому документі (наказі) про проведення інвентаризації майна керівник установи має визначити, зокрема:

— обсяг майна, що підлягає інвентаризації. В цьому разі перевірка має охоплювати все знищене та пошкоджене майно, яке обліковується на балансі та поза балансом бюджетної установи;

— строки проведення інвентаризації — це необхідно зробити якнайшвидше, але виключно за умови безпечного доступу до об’єктів інвентаризації;

— склад інвентаризаційної комісії, яка безпосередньо проводитиме інвентаризацію і визначатиме стан об’єктів, які постраждали внаслідок обстрілу;

3) керуючись наданими повноваженнями, створена інвентаризаційна комісія:

— здійснює безпосередній огляд знищеного та пошкодженого майна та оцінює його стан;

— визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого його використання і вносить відповідні пропозиції;

4) за результатами огляду майна інвентаризаційна комісія оформлює матеріали інвентаризації. Зокрема, така комісія має скласти:

— Інвентаризаційні описи необоротних активів;

— Інвентаризаційні описи запасів;

— Звіряльну відомість необоротних активів;

— Звіряльну відомість запасів;

— Протокол інвентаризаційної комісії.

Як виокремити знищене майно?

З огляду на те, що на момент проведення інвентаризації пошкоджене (знищене) майно продовжує обліковуватися на балансі установи, його фактичну наявність слід підтвердити і відобразити в інвентаризаційних описах. Але зробити це слід з урахуванням певних особливостей.

Це випливає з приписів пп. 1.8 та 4.4 розд. III Положення № 879. До речі, такий опис слід оформлювати за типовою формою, затвердженою наказом № 572*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» від 17.06.2015 № 572.

У разі відображення непридатних та/або зіпсованих матеріальних цінностей, виявлених при інвентаризації, всі графи інвентаризаційного опису заповнюють у загальному порядку, зокрема:

— інвентаризаційна комісія зазначає інформацію про фактичну наявність;

— бухгалтерська служба — кількісні та цінові показники за даними бухобліку.

Водночас у графі 16 «Інші відомості» Інвентаризаційного опису необоротних активів необхідно навести інформацію про стан таких активів та причини їх непридатності. Якщо ж під час інвентаризації виявлено зіпсовані запаси, то причини, ступінь і характер псування, а також пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання у господарських цілях зазначаємо в графі 12 «Інші відомості» Інвентаризаційного опису запасів.

Таким чином, за результатами інвентаризації пошкодженого / знищеного внаслідок обстрілу майна інвентаризаційна комісія має оформити щонайменше по два інвентаризаційних описи для фіксування наявності та стану необоротних активів і запасів. В одному з них слід навести об’єкти, пошкоджені, але придатні для подальшого використання, а в другому — знищені (зруйновані), непридатні для експлуатації.

Підбиття підсумків інвентаризації

Після цього оформлені матеріали інвентаризації комісія передає для перевірки до бухгалтерської служби установи. Її завдання — визначити правильність підрахунків в описах, проставити вартісні показники у відповідних рядках та порівняти дані бухгалтерського обліку з даними про фактичну наявність цінностей.

Зауважте: усі виявлені розбіжності між фактичною наявністю активів та обліковими даними фіксують у звіряльних відомостях.

Причому складають по одній звіряльній відомості на необоротні активи та запаси. Проте в таких документах не виокремлюють пошкоджене / знищене майно. Їх оформлюють у загальному порядку.

Декілька слів щодо протоколу інвентаризаційної комісії. Цей документ комісія складає за підсумками інвентаризації і додає до нього всі матеріали інвентаризації (описи, звіряльні відомості тощо), а також акт обстеження майна.

На підставі цих документів керівник установи ухвалює рішення про подальшу долю пошкодженого / знищеного майна і, зокрема, про списання непридатного майна з подальшою його утилізацією. Строк розгляду матеріалів інвентаризації та затвердження протоколу — п’ять робочих днів.

Урешті-решт, інвентаризаційні описи з інформацією про непридатне майно є підставою для підготовки до наступного етапу — списання такого майна з балансу.

Детально про новий механізм підготовки документів щодо списання пошкодженого / зруйнованого майна читайте в матеріалі «Порядок списання держмайна: чергове оновлення» // «Бюджетна бухгалтерія», 2025, № 23.