Коли Казначейство каже «ні»: підстави для відмови в реєстрації зобов’язань і проведенні платежів

Нормативне регулювання

Органи Державної казначейської служби України виконують ключову функцію контролю на етапах реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення відповідних платежів розпорядників і одержувачів бюджетних коштів. Такий контроль передбачено Бюджетним кодексом України та низкою підзаконних актів:

• Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407;
• Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Мінфіну від23.08.2012 № 938;
• Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309;
• нормативно-правовими актами Мінфіну та ДКСУ, що регулюють порядок подання та оформлення документів.

Саме ці документи визначають межі повноважень органів Казначейства та підстави для відмови у реєстрації зобов’язань і здійсненні платежів. 

Підстави для відмови у реєстрації бюджетних зобов’язань

1. Відсутність або недостатність бюджетних асигнувань

Згідно зі ст. 48 БКУ, бюджетні зобов’язання можуть братися виключно в межах відповідних бюджетних асигнувань, установлених кошторисом.

Органи Казначейства відмовляють у реєстрації зобов’язання, якщо:

• видатки не передбачені кошторисом або планом асигнувань;
• сума договору перевищує затверджені призначення;
• відсутній або не затверджений паспорт бюджетної програми (для головних розпорядників і відповідальних виконавців).

2. Невідповідність застосованого КЕКВ економічній суті операції

Відповідно до п. 11.2 Порядку № 1407, Казначейство здійснює контроль за відповідністю бюджетних зобов’язань бюджетній класифікації.

Підставами для відмови є:

• неправильне застосування КЕКВ;
• невідповідність предмета договору обраному коду;
• відсутність передбачених заходів у бюджетній програмі.

Формальна наявність КЕКВ у кошторисі не є достатньою — важливо, щоб він відповідав економічному змісту операції.

3. Порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель

Казначейство не реєструє бюджетні зобов’язання, взяті з порушенням законодавства.

Зокрема, відмова можлива, якщо:

• договір укладено без проведення обов’язкових процедур закупівель;
• допущено штучне дроблення предмета закупівлі;
• відсутні або неправильно оформлені документи, що підтверджують закупівлю.

4. Неналежне оформлення підтвердних документів

Документи, подані для реєстрації зобов’язань, мають бути оформлені належним чином.

Причинами відмови можуть бути:

• відсутність обов’язкових реквізитів;
• підписи неуповноважених осіб;
• розбіжності між договором і доданими документами;
• подання неповного пакета документів.

5. Порушення строків та порядку реєстрації

Згідно зі ст. 48 БКУ, бюджетні зобов’язання та фінансові зобов’язання підлягають обов’язковій реєстрації в органах Казначейства. Наявність прострочених або нереєстрованих зобов’язань може стати підставою для зупинення реєстрації нових. 

Підстави для відмови у проведенні платежів

1. Відсутність зареєстрованого бюджетного зобов’язання

Відповідно до ст. 49 БКУ, платежі з бюджету здійснюються лише в межах зареєстрованих бюджетних зобов’язань. Якщо бюджетне зобов’язання не зареєстроване або сума платіжної інструкції його перевищує, Казначейство платіж не проведе.

2. Відсутність фактичних надходжень спеціального фонду

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спецфондом виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціфонду (ст. 48 БКУ). Відповідно, якщо грошей на спецрахунку не вистачає, то й мови о проведенні платежу не може бути.

3. Невідповідність платіжних документів умовам договору

Казначейство перевіряє відповідність платіжних документів умовам зареєстрованого зобов’язання.

Відмова можлива у разі:

• відсутності актів, накладних, рахунків;
• невідповідності предмета або суми оплати;
• порушення строків оплати, визначених договором.

4. Недотримання черговості платежів

Відповідно до ст. 55 БКУ, у разі обмеженого ресурсу платежі здійснюються з урахуванням пріоритетності захищених видатків. Але на на період дії воєнного стану при проведенні видатків правило «захищених статей» не застосовується (абз. 12 п.п. 1 п. 22 розд. VI БКУ). Натомість черговість здійснення видатків на період дії воєнного стану визначено п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

5.Обмеження здійснення видатків, арешт коштів

Органи Казначейства можуть відмовити у реєстрації платежу або провести зупинення/відмову у прийнятті платіжної інструкції, якщо:

• на рахунку накладено арешт коштів за рішенням суду/виконавчих органів;
• існують обмеження щодо здійснення видатків, встановлені законодавством чи відповідними нормативними актами;
• платіж не відповідає відомчій чи бюджетній класифікації.

6. Недотримання вимог щодо оформлення поданих документів

Порядки № 1407 і № 938 містять вимоги щодо оформлення платіжних документів (платіжних доручень/інструкцій):

• правильність реквізитів;
• відповідність реєстрованим зобов’язанням;
• наявність відповідних бюджетних призначень.

Будь-яка неточність у реквізитах, несвоєчасне подання чи неподання платіжних документів у встановлені строки може стати підставою для їх повернення  без виконання. 

Адміністративно-правові наслідки та заходи впливу

Згідно з ст. 116–118 БКУ, порушення бюджетного законодавства — включаючи неналежну реєстрацію зобов’язань чи необґрунтовану відмову казначейства — тягне застосування заходів впливу:

• попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства;
• зупинення операцій із бюджетними коштами;
• призупинення чи зменшення бюджетних асигнувань тощо. 

Ключовий момент: відмова Казначейства завжди має бути письмово або електронно зафіксована, чітко обґрунтована, із посиланням на конкретні положення нормативних актів. Протилежний випадок може призвести до відповідальності працівників органу Казначейства.

Якщо формулювання відмови загальне або без нормативного обґрунтування — бухгалтер має право вимагати уточнення підстав відмови. 

Висновок

Відмова органів Казначейства у реєстрації зобов’язань або проведенні платежів є наслідком реалізації контрольних повноважень, передбачених БКУ. Це, за своєю суттю, механізм захисту бюджетного законодавства і ефективного управління публічними коштами.

У більшості випадків причиною таких відмов є не відсутність коштів, а порушення порядку планування, класифікації або документального оформлення операцій.

Для розпорядників бюджетних коштів важливо знати нормативні підстави таких відмов (БКУ, Порядки № 309, № 1407, № 938) і максимально мінімізувати ризики помилок: чітко оформлювати документи, дотримувати процедур, своєчасно відслідковувати бюджетні асигнування та забезпечувати відповідність внутрішніх процедур чинному законодавству.