Облаштування пункту незламності: хто має фінансувати і за яким КПКВК?
Ухвалення місцевих програм
Передусім зауважимо, що створенням та облаштуванням пунктів обігріву, здебільшого, займається ДСНС. Адже саме цей орган займається реалізацією державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій тощо, що обумовлено п.п. 1 п. 3 Положення № 1052*.
Проте з огляду на реалії сьогодення, облаштуванням численних пунктів незламності цілком можуть опікуватися й органи місцевого самоврядування (далі — ОМС).
Для цього ОМС ухвалюють місцеві програми захисту населення і територій, в яких і передбачають видатки на облаштування таких пунктів.
Можливість ухвалення такої місцевої програми закріплено в п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280*. Так, до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.
* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.
При цьому можливість фінансування таких програм за рахунок коштів місцевих бюджетів передбачено ч. 1 ст. 91 БКУ*.
* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.
Хто має здійснювати видатки на облаштування пунктів незламності?
Саме у відповідній місцевій програмі має бути визначено конкретних відповідальних виконавців такої програми та джерела фінансування видатків.
Тож якщо виконавцем програми визначено відділ освіти і прописано, що видатки на виконання програми здійснює саме він, то видатки на облаштування пункту незламності має здійснювати відділ освіти.
Якщо ж виконавцем визначено виконавчий орган місцевої ради, тоді витрати на облаштування і утримання пункту незламності мають покладатися саме на виконавчий орган.
Таким чином, все залежить від того, кого саме визначено відповідальним виконавцем ухваленої програми з облаштування пункту незламності.
Який КПКВК застосувати?
Як відомо, всі видатки місцевих бюджетів мають знайти своє відображення в бюджетних програмах. А щоб визначитися, за яким КПКВК слід проводити видатки на облаштування пунктів незламності, варто звернутися до норм наказу № 793*.
У разі ухвалення місцевої цільової програми із облаштування пунктів незламності такі видатки цілком можуть бути заплановані та проведені за КПКВК 8110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха».
В яку чергу здійснити видатки?
У період дії воєнного стану перед плануванням будь-яких видатків передусім необхідно визначити, в яку чергу їх можливо здійснити. Для цього необхідно звернутися до норм Порядку № 590*.
Першочерговими в цей період незмінно залишаються видатки на національну безпеку та оборону.
Проаналізувавши видатки другої черги, бачимо, що проблем зі здійсненням видатків на облаштування пункту незламності бути не повинно.
УВАГА!
Відповідно до п. 19 Порядку № 590 видатки на облаштування пунктів незламності можуть здійснюватися у другу чергу
Також майте на увазі: будь-які видатки можливо провести у другу чергу в межах реалізації проєктів та виконання програм допомоги за підтримки ЄС, урядів іноземних держав, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінорганізацій, у т. ч. на умовах співфінансування.
Висновки
- Фінансування пунктів незламності можливе в межах затвердженої місцевої програми, яка визначає відповідального виконавця та джерела фінансування.
- Виконавець місцевої програми (відділ освіти чи виконавчий орган) і є тим суб’єктом, який має здійснювати видатки на облаштування та утримання пункту незламності.
- Для проведення видатків на облаштування пунктів незламності рекомендовано застосовувати КПКВК 8110, адже саме цей код відповідає заходам із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.
- Видатки на облаштування пунктів незламності належать до другої черги видатків.
