Оплата будівельних матеріалів: що «каже» про це Порядок № 590?
Потреба в проведенні ремонтних робіт існує завжди. Але наразі в такі надскладні часи для нашої країни не всі видатки на ремонт можна проводити. Тож розберемося разом із ситуацією, що склалася у дописувача.
Поточний чи капітальний ремонт?
Передусім слід визначитися, до якого виду ремонту належить заміна зазначених у запитанні приладів.
Пригадаймо, що взагалі таке поточний і капітальний ремонт і чим вони відрізняються.
Відповідь на це запитання свого часу надав Держкомбуд у листі від 30.04.2003 № 7/7-401.
Так, під капітальним ремонтом розуміють комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає:
— заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням;
— поліпшення експлуатаційних показників;
— покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.
При цьому капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт — це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.
Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капремонту. Але це не стосується робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі.
Поточний ремонт повинен провадитися із періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капремонту) до моменту зупинки на черговий капремонт (реконструкцію).
ЦІННА ПОРАДА!
Для розмежування капітального та поточного ремонтів використовуйте Примірний перелік № 150**.
Саме це рекомендував Мінжитлокомунгосп у листі від 11.03.2009 № 8/7-2425 (ср. USER_SHOW_ID).
У цьому листі фахівці Міністерства пояснили, що Примірний перелік № 150 можна застосовувати для визначення робіт поточного чи капітального ремонту лікарень, навчальних закладів, адміністративних будівель за рішенням їх власників.
Якщо ж Примірний перелік № 150 не дає чіткої відповіді, до якого виду ремонту належать заплановані роботи, то остаточне рішення щодо класифікації ремонтних робіт ухвалює керівник установи.
Тож аби визначитися, які саме роботи належать до капітального ремонту, а які — до поточного, насамперед необхідно звернутися до Примірного переліку № 150.
Роботи із заміни кранів, засувок та санітарних приладів (умивальників, кухонних раковин, унітазів, пісуарів тощо) належить до капітального ремонту. Про це свідчить п. 2.12.8 Примірного переліку № 150.
І тут виникає закономірне запитання: чи можна взагалі проводити капітальний ремонт господарським способом?
Відповідь знаходимо у листі Держкомбуду від 06.06.2001 № 7/7-540. Так, якщо йдеться про комплексний капітальний ремонт, який є складним і трудомістким, то такий ремонт виконується підрядним способом. Якщо ж йдеться про роботи з вибіркового капітального ремонту, які охоплюють ремонт лише окремих конструктивних елементів, то такий ремонт може виконуватись господарським способом.
ВАЖЛИВО!
При проведенні капітального ремонту будь-яким способом (підрядним чи господарським) обов’язковим є складання проєктно-кошторисної документації
Водночас для технічно нескладних об’єктів склад і зміст розділів проєктно-кошторисної документації може уточнюватися (зменшуватися) залежно від специфіки та умов виконання ремонту. При цьому документи, за якими визначаються фізичні обсяги робіт (дефектний акт) та кошторисна вартість ремонту, мають бути розроблені обов’язково.
Чи дозволені видатки?
Тепер розглянемо, які саме види ремонтів можливо проводити під час дії воєнного стану та які матеріали можна купувати. Для цього звернемось до вимог Порядку № 590.
До речі, зручно згруповані види дозволених ремонтних робіт ви можете переглянути у матеріалі «Видатки на облаштування та ремонт укриттів: чи можливо?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 26.
У другу чергу за загальним фондом кошторису можна проводити видатки на придбання матеріалів, будівельних матеріалів, інвентарю та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом. Це прямо передбачено абз. 3 п.п. 2 п. 19 Порядку № 590.
Як бачимо, вид ремонту (поточний чи капітальний) не має значення, уточнено лише спосіб його проведення — господарський.
Санітарно-технічні прилади, у т. ч. й унітази та пісуари, є складовими системи централізованого водопостачання та водовідведення.
Звісно, такі прилади функціонувати відокремлено не можуть, а тому потребують улаштування (монтажу).
Експлуатація таких приладів можлива тільки після приєднання до інших елементів системи водопостачання та водовідведення.
Таким чином, усі санітарно-технічні прилади незалежно від їх вартості та очікуваного строку експлуатації не є закінченими пристроями, що виконують певні самостійні функції. З огляду на це, немає жодних підстав для їх визнання самостійними об’єктами основних засобів або малоцінними необоротними матеріальними активами. Такі прилади до моменту улаштування (монтажу) слід обліковувати у складі запасів — будівельних матеріалів на субрахунку 1513 «Будівельні матеріали». Адже саме до них належать збірні елементи та обладнання опалювальної, вентиляційної і санітарно-технічної систем.
Про це свідчить опис субрахунку 1513 «Будівельні матеріали», наведений у Порядку № 1219***.
Щодо електролампочок, то до будівельних матеріалів відповідно до того ж опису субрахунку 1513 «Будівельні матеріали» належать електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, ролики, шнур, провід, запобіжники, ізолятори тощо).
Таким чином, підстав для повернення Казначейством оплати у зв’язку з тим, що зазначені прилади не належать до будівельних матеріалів і не можуть бути оплачені, немає.
Бюджетна бухгалтерія, серпень, 2022/№ 32
