Інформація по темі "" | Публікації по тегу
05.12.22
5868 0
Друкувати
Обране

Підвіз учнів до школи

Питання підвозу учнів до шкіл є актуальними завжди, особливо в сільській місцевості. У цьому матеріалі розглянемо, хто відповідає за підвіз учнів, як організувати такий підвіз, у яку чергу наразі можна провести видатки, пов’язані з підвозом учнів, та багато іншого цікавого.

Хто відповідає за підвіз учнів?

Передусім звернемось до норм профільного освітнього закону Закону № 2145*.

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Діти, які здобувають середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу загальної середньої освіти (далі ЗЗСО) та у зворотному напрямку, мають право бути забезпечені таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів.

Водночас має бути забезпечено доступність відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Це прямо передбачено нормою ч. 4 ст. 13 Закону № 2145.

ВАЖЛИВО!

Саме місцеві ради мають забезпечити та профінансувати підвезення учнів і педпрацівників до закладів початкової та базової середньої освіти

Це випливає зі ст. 66 Закону № 2145.

Ба більше, за потреби транспортні засоби мають бути забезпечені пристосуваннями для перевезення осіб, які пересуваються на колісних кріслах.

Як організувати підвіз учнів?

Залежно від існуючих інфраструктурних умов, матеріально-технічної бази та фінансової спроможності конкретної громади для забезпечення підвезення учнів та педпрацівників можуть використовуватися:

— шкільні автобуси;

— сторонні транспортні засоби;

— громадський транспорт місцевого сполучення.

Коротко розглянемо кожен із варіантів.

Шкільний автобус

Шкільний автобус є спеціальним транспортним засобом для регулярних перевезень, які здійснюються за встановленим маршрутом і розкладом, з посадкою і висадкою дітей та педпрацівників на передбачених маршрутом зупинках до місць навчання і додому.

Також шкільний автобус може використовуватися для екскурсійних поїздок, здійснення нерегулярних перевезень учнів та педагогів до місць проведення позакласних і позашкільних, культурно-масових заходів і спортивних змагань, до пунктів тестування ЗНО тощо.

Ще у 2003 році запрацювала Державна цільова соціальна програма «Шкільний автобус», затверджена постановою № 31*.

* Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус» від 16.01.2003 № 31.

На виконання цієї програми були прийняті регіональні програми «Шкільний автобус», які фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Також на місяцях, де були придбані шкільні автобуси, відповідними органами місцевого самоврядування (далі ОМС) затверджено Положення про порядок використання шкільних автобусів.

Про нюанси відображення шкільних автобусів у бухобліку читайте у матеріалі «Шкільний автобус: шукаємо варіанти обліку» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 15 (ср. USER_SHOW_ID).

Сторонні транспортні засоби

Якщо у громади немає можливості придбати шкільний автобус, можна скористатися сторонніми транспортними засобами. Так, автобус можна взяти в оренду або використовувати за договором надання транспортних послуг.

Договір оренди автобуса може укласти керівник ЗЗСО або керівник відділу (управління) освіти з власником автобуса. В подальшому всі видатки (витрати на паливно-мастильні матеріали, оплату праці водія тощо) слід здійснювати так, якби то був власний шкільний автобус.

При цьому в договорі оренди доцільно прописати, хто саме (орендар чи власник автобуса) має проводити його ремонт і технічне обслуговування.

Також керівник закладу освіти або керівник відділу (управління) освіти можуть укласти з перевізником договір про надання транспортних послуг.

Зауважте: для здійснення пасажирських перевезень перевізник повинен мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів відповідно до ст. 9 Закону № 2344*.

* Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Громадський транспорт місцевого сполучення

Це найменш поширений варіант. Адже у багатьох громад він неможливий за відсутності належних місцевих транспортних сполучень, доріг та відповідних маршрутів.

Але такий варіант також може бути застосований.

В яку чергу можна провести видатки?

В умовах воєнного стану актуальним є визначення черговості проведення тих чи інших видатків. Для такого визначення необхідно звернутися до норм п. 19 Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Для вашої зручності одразу позначимо і КЕКВ, за якими слід здійснювати такі видатки. При цьому традиційно виходимо з економічної суті платежу та керуємося Інструкцією № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Так, у другу чергу за кошти як загального, так і спеціального фонду можуть здійснюватися видатки на:

— придбання пально-мастильних матеріалів (талонів), запчастин та матеріалів для ремонту за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар»;

— оренду автотранспорту за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»;

— оплату послуг з техобслуговування та ремонту автотранспорту за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» (техобслуговання, поточний ремонт), 3132 «Капітальний ремонт інших об’єктів» (капремонт);

— оплату послуг з обслуговування автотранспортом за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

УВАГА!

Придбати шкільний автобус у другу чергу наразі можливо лише за кошти спецфонду

Видатки на придбання шкільних автобусів плануйте та проводьте за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Всі решта видатків можуть бути здійснені лише у третю чергу.

До речі, автобус належить до автомобільного транспорту, про що свідчить ст. 1 Закону № 2344.

Підвіз із різних громад

Нерідко в одному ЗЗСО навчаються діти з кількох сусідніх територіальних громад (далі — ТГ). Чи має право керівник закладу освіти чи управління (відділу) освіти затверджувати маршрут шкільного автобуса для підвезення дітей іншої громади до ЗЗСО та у зворотному напрямку? Чи не буде це розцінено як нецільове використання бюджетних коштів?

Розберемося з цими питаннями разом.

ОМС різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад (далі — ТГ) спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього та у зворотному напрямку. Це передбачено ч. 5 ст. 13 Закону № 2145.

Такий підвіз цілком можна організувати та виділити на нього кошти в рамках співробітництва громад.

Нагадаємо основні моменти.

Співробітництво ТГ — це відносини між двома або більше ТГ, які здійснюються на договірних засадах у визначених Законом № 1508* формах.

* Закон України «Про співробітництво територіальних громад» від 17.06.2014 № 1508-VII.

Метою таких взаємовідносин є забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання ОМС визначених законом повноважень.

Підставами для організації співробітництва є згода ОМС як громади — ініціатора співробітництва, так і інших громад — потенційних суб’єктів співробітництва.

Надання згоди на організацію співробітництва оформлюють у вигляді рішення.

Ініціювання співробітництва полягає у тому, що зацікавлена ТГ виносить на розгляд місцевої ради пропозицію щодо ініціювання співробітництва з іншими ТГ.

Співробітництво здійснюється у таких формах (ч. 1 ст. 4 Закону № 1508):

перша форма — делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;

друга форма — реалізація спільних проєктів, що передбачає координацію діяльності суб’єктів співробітництва та акумулювання ними на визначений період ресурсів з метою спільного здійснення відповідних заходів;

третя форма — спільне фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва підприємств, установ та організацій комунальної форми власності — інфраструктурних об’єктів;

четверта форма — утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій — спільних інфраструктурних об’єктів;

п’ята форма — утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень.

Найбільш прийнятною формою співробітництва для організації спільного підвозу учнів вважаємо другу форму. Тобто ТГ спільно реалізують проєкт щодо організації здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти та забезпечення підвезення здобувачів освіти.

Водночас цілком може бути застосована й третя форма щодо спільного фінансування установи, наприклад спільне фінансування закладу освіти у частині організації підвозу учнів громад.

Докладніше про співробітництво ТГ читайте у матеріалі «Співробітництво ТГ: як організувати?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 30.

Бюджетна бухгалтерія, грудень, 2022/№ 45

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі