Робота Казначейства в умовах воєнного стану

Робота органів Казначейства

Механізм виконання Казначейством та його органами повноважень, пов’язаних зі здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів, в умовах воєнного стану визначено Порядком № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Органи Казначейства здебільшого продовжують виконувати свої функції, як і раніше. Але у виняткових випадках деякі з них можуть прийняти рішення про тимчасове припинення роботи. Із моменту прийняття такого рішення казначейське обслуговування бюджетних коштів цими органами не здійснюється.

Водночас повноваження органів Казначейства, що не працюють у штатному режимі, щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів за рішенням Казначейства можуть бути передані іншим органам Казначейства. Це передбачено п. 8 Порядку № 590.

Тож якщо ви перебуваєте в зоні активних бойових дій і ваше Казначейство не працює, дізнайтеся, можливо, його функції передано іншому органу Казначейства в більш-менш спокійній місцевості.

Казначейське обслуговування доходів та інших надходжень

Передусім слід розуміти, що всі доходи загального фонду місцевих бюджетів тих населених пунктів, на територіях яких введено воєнний стан, спрямовуються на:

— погашення позик (за наявності), наданих на покриття тимчасових касових розривів;

— обслуговування місцевого боргу.

У разі припинення діяльності ОМС залишки коштів місцевих бюджетів тимчасово (до скасування воєнного стану) зберігаються на рахунках таких місцевих бюджетів, відкритих у Казначействі. Зберігання залишків коштів на відповідних рахунках передбачено до моменту прийняття рішення щодо їх спрямування та використання.

Повернення коштів помилково або надміру зарахованих до тих місцевих бюджетів, де ОМС тимчасово не можуть здійснювати свої повноваження, здійснюють головні управління Казначейства.

Розрахунково-касове обслуговування

Розпорядники бюджетних коштів, які у зв’язку з введенням воєнного стану переміщені в інші населені пункти, щодо розрахунково-касового обслуговування звертаються до відповідного органу Казначейства, який працює у штатному режимі.

Так, у разі переміщення розпорядника (одержувача) бюджетних коштів у зв’язку зі службовою необхідністю його розрахунково-касове обслуговування може здійснюватися органом Казначейства за місцем дислокації (п. 21 Порядку № 590).

За потреби головні розпорядники можуть звертатися до Казначейства щодо припинення здійснення розрахунків розпорядників або одержувачів їх мережі, розташованих на територіях з воєнним станом. При цьому органи Казначейства мають вжити негайних заходів щодо припинення здійснення видатків таких розпорядників чи одержувачів. Це передбачено п. 17 Порядку № 590.

Цю черговість визначено п. 19 Порядку № 590. Зокрема, встановлено три черги здійснення видатків. До видатків першої черги належать видатки на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Серед видатків другої черги видатки на:

— оплату праці працівників бюджетних установ;

— погашення та обслуговування державного та місцевого боргу, виконання гарантійних зобов’язань тощо;

— виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій;

— соціальне забезпечення, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

— забезпечення продуктами харчування;

— медичне обслуговування населення;

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

— поточні трансферти місцевим бюджетам;

— інші захищені видатки.

Повний перелік видатків другої черги наведено в п.п. 2 п. 19 Порядку № 590. До речі, нещодавно його будо розширено. Так, на підставі постанови № 308** до списку видатків, що здійснюються у другу чергу, додалися вкрай важливі наразі позиції. Ідеться про видатки на:

** Постанова КМУ «Про внесення змін до пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» від 17.03.2022 № 308.

— здійснення заходів і програм з підтримки ЗСУ та підрозділів тероборони;

— оплату послуг з підготовки кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

— проведення ремонтних робіт та придбання матеріалів для облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб;

— придбання матеріалів для ремонту тепло-, водо-, електромереж;

— придбання насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин для весняно-польових робіт.

У третю чергу здійснюються платежі за іншими видатками та наданням кредитів.

Перерахування міжбюджетних трансфертів

В умовах воєнного стану має свої особливості і процес перерахування міжбюджетних трансфертів.

Таку заборону передбачено п. 22 Порядку № 590.

Крім того, не здійснюється перерахування реверсної дотації до державного бюджету з місцевих бюджетів територій, на яких введено воєнний стан.

Водночас тим місцевим бюджетам, з яких фінансуються бюджетні установи, розташовані на тимчасово неконтрольованих територіях, Казначейство перераховує міжбюджетні трансферти в обсягах, зменшених на суму бюджетних призначень, передбачених для таких установ. Для цього за день до перерахування трансфертів головний розпорядник подає відповідному органу Казначейства розподіл асигнувань з урахуванням зменшених обсягів.

До речі, такі «зекономлені» кошти міжбюджетних трансфертів можуть бути надані до інших місцевих бюджетів. Наприклад, до тих, на території яких переміщено населення з тимчасово окупованих територій. Адже саме тут переміщене населення отримуватиме гарантовані державою послуги (медичні, освітні, соціальні тощо).

Складання та подання звітності

Тепер декілька слів щодо складання та подання звітності під час воєнного стану.

Головне — у разі неможливості подання звітності розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів головний розпорядник включає до зведеної бюджетної та консолідованої фінансової звітності показники звітності за попередній звітній період. Таку можливість передбачено п. 24 Порядку № 590.

Якщо орган Казначейства не працює в штатному режимі або його діяльність припинено, його повноваження щодо складання управлінської, бюджетної та фінансової звітності може бути передано іншому органу Казначейства (п. 26 Порядку № 590).