Розрахунок кошторисних призначень на будматеріали: чи подавати до Казначейства?

У самому розпалі пора ремонтів. Тому й запитань про це наразі чимало. Цього разу розглянемо питання щодо необхідності складання та надання розрахунку кошторисних призначень на будматеріали при ремонті, який виконується господарським способом.

В яку чергу провести видатки?

Підказки щодо черговості проведення видатків на різні види ремонтів ви знайдете у матеріалі «Ремонти будівель: в яку чергу проводити видатки?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 19.

Так, у другу чергу за загальним фондом кошторису можна проводити видатки на придбання матеріалів, будівельних матеріалів, інвентарю та інструментів для проведення ремонтних робіт господарським способом. Це прямо передбачено п. 19 Порядку № 590.

При цьому вид ремонту (поточний чи капітальний) не має значення.

Тож жодних перепон для проведення ремонтів господарським способом немає і такі видатки можуть бути проведені у другу чергу без проблем.

Розрахунок кошторисних призначень: обов’язковий?

Господарським способом може бути проведено як поточний, так і капітальний ремонт. На це свого часу звертав увагу Держкомбудівництва у листі від 06.06.2001 № 7/7-540.

При цьому поточний ремонт не належить до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, які діють у будівництві.

Про це зазначив Мінрегіон у листі від 11.03.2014 № 7/15-2747.

З огляду на це, виконання робіт з поточного ремонту не вимагає ні розроблення проєктно-кошторисної документації, ні дотримання кошторисних норм у будівництві при визначенні вартості таких робіт.

Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.

Водночас вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.

Щодо капітального ремонту, то комплексний капітальний ремонт як складний і трудомісткий, виконується здебільшого підрядним способом, а роботи з вибіркового капітального ремонту, які охоплюють ремонт лише окремих конструктивних елементів, можуть виконуватись господарським способом. На це звертав увагу Держкомбудівництва у вищезгаданому листі.

Та в будь-якому разі проведення капремонту, незалежно від способу виконання робіт (підрядного чи господарського), вимагає складання проєктно-кошторисної документації та дотримання кошторисних норм при визначенні вартості робіт.

Отже, необхідність розрахунку кошторисних призначень на будівельні матеріали залежить від того, який саме ремонт планується проводити господарським способом: поточний чи капітальний.

Документи для реєстрації зобов’язань у Казначействі

Тепер з’ясуємо, чи потрібно подавати до Казначейства розрахунок кошторисних призначень для реєстрації фінансових зобов’язань.

Для цього звернемося до норм Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Нагадаємо: бюджетне фінансове зобов’язання — зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.

Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання. Цього вимагає норма п. 2.2 Порядку № 309.

Реєстр подається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 309 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях.

При цьому розрахунок кошторисних призначень до документів, які підтверджують факт узяття бюджетних зобов’язань, не належить.

Що ж стосуються додаткових документів, наприклад необхідних для проведення закупівлі, то орган Казначейства може перевірити документи згідно з вимогами законодавства у сфері закупівель шляхом їх перегляду в електронній системі закупівель. Це випливає з п. 2.1 Порядку № 309.