Відшкодування «комуналки» підрозділом ЗСУ: на загальний чи спеціальний фонд?

Підстави перебування підрозділу ЗСУ у приміщенні

Насамперед пригадаємо, на яких саме умовах можна передати приміщення для використання підрозділами ЗСУ. І почнемо з головного.

Це чітко прописано у ч. 2 ст. 9 Закону № 157*. І жодних винятків із цього правила чи послаблень у зв’язку з воєнним станом не передбачено.

* Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

Таким чином, надати приміщення для розташування підрозділу ЗСУ у позичку неможливо. Законним способом розміщення підрозділів ЗСУ є лише оренда. При цьому така оренда цілком може передбачати певні пільги.

Далі пояснимо, які саме та на якій підставі.

Орендні відносини між бюджетною установою (орендодавцем) та підрозділом ЗСУ (орендарем) мають бути оформлені договором оренди. При цьому можна застосувати Примірний договір оренди*.

* Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.

Щодо розміру орендної плати, то здати майно в оренду підрозділу ЗСУ можна за 1 грн на рік.

Це прямо передбачено п. 13 Методики № 630*.

* Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою КМУ від 28.04.2021 № 630.

Методика № 630 регулює оренду державного майна. Якщо ж йдеться про комунальне майно, тоді необхідно керуватися місцевими методиками розрахунку орендної плати, затвердженими органами місцевого самоврядування. Втім, якщо така методика не прийнята на місцевому рівні, застосовуйте Методику № 630 (абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 157).

Докладніше про надання приміщень у використання підрозділам ЗСУ та відшкодування ними комунальних послуг читайте у матеріалі «Відшкодування комунпослуг за час дислокації ЗСУ» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 27.

Також про особливості оренди в умовах воєнного стану читайте у матеріалі «Оренда в умовах воєнного стану: вивчаємо нові правила» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 22.

Відшкодування «комуналки» підрозділом ЗСУ

Спершу звернемося до роз’яснення Мінфіну, викладеного у листі від 11.05.2022 № 05120-02/277-ЗПІ/234. У ньому міністерство намагалося відповісти на запитання: як місцеві ради можуть компенсувати витрати на комунальні послуги та енергоносії закладам, у яких дислокувалися підрозділи ЗСУ? Ключове слово тут — «намагалося», адже чіткої відповіді документ, на жаль, не містить. Однак розберемося, що ж у ньому все-таки зазначено.

Як випливає зі ст. 87 БКУ*, видатки на забезпечення функціонування установ ЗСУ фінансуються з держбюджету.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Водночас до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи належить вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам ЗСУ службових приміщень і житлових площ, інших об’єктів, комунально-побутових послуг, здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг. Це передбачено ст. 36 Закону № 280*.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Утім, як ми вже зазначали вище, передача державного та комунального майна в безоплатне користування та позичку заборонена.

Також Мінфін у своєму листі наголосив, що видатки на напрями, які висвітлені у зверненні, доцільно здійснювати за тими кодами КПКВК, за якими утримуються відповідні заклади, та в межах бюджетних призначень таким закладам.

І як видно із листа Мінфіну, чіткого визначення, хто саме має проводити видатки на відшкодування комунальних послуг, спожитих підрозділами ЗСУ, немає.

Тож продовжуємо дотримуватися своєї думки і вважаємо, що найкращим варіантом використання приміщень бюджетних установ для розташування підрозділів ЗСУ буде надання їх саме в оренду. У такому разі підрозділ ЗСУ, як орендар, відшкодує фактично спожиті ним комунальні послуг і жодних питань з цього приводу не буде.

Нагадаємо: до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов’язується надавати орендарю балансоутримувач (п. 4 Методики № 630).

Аналогічну норму щодо невключення до орендної плати витрат на утримання орендованого майна зазвичай містять і місцеві методики, розроблені на основі Методики № 630.

Отже, сторони договору оренди просто не можуть установити такий розмір орендної плати, який би покривав витрати орендодавця на комунальні послуги.

Вартість комунальних послуг, спожитих орендарем, не включається до орендної плати, а має сплачуватися орендарем окремо.

До речі, на користь цього свідчить і п. 3.1 Примірного договору оренди. Так, до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна. Зокрема, серед них: комунальні послуги, послуги з управління об’єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо.

Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками послуг.

При цьому слід застосовувати Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю, розроблений з урахуванням оновленого законодавства щодо оренди державного та комунального майна (далі — Примірний договір відшкодування) затверджений наказом № 1576*.

* Наказ ФДМУ «Про затвердження Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) та надання комунальних послуг орендарю» від 05.09.2023 № 1576.

Балансоутримувач укладає або продовжує дію договорів про надання комунальних та інших послуг, здійснює оплату за спожиті послуги відповідно до їх умов. Орендар, зі свого боку, відшкодовує балансоутримувачу його витрати за договорами про надання комунальних та інших послуг (п. 1.1 Примірного договору відшкодування).

Виходячи з п. 6.5 розд. ІІ Примірного договору № 820*, протягом п’яти робочих днів із дати укладання договору про оренду балансоутримувач зобов’язаний надати орендареві для підписання два примірники договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг.

* Примірний договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затверджений постановою КМУ від 12.08.2020 № 820.

Орендар, зі свого боку, протягом десяти робочих днів із моменту отримання цих примірників повинен:

— підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору

або

— подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню ним за договором.

Отже, під час розв’язання організаційно-правових питань, пов’язаних з орендою приміщення, сторонам необхідно визначити порядок розрахунків за спожиті комунальні послуги.

На який фонд відшкодувати комунальні послуги?

Оскільки отримані орендодавцем кошти зараховуються як відшкодування здійснених витрат та відносяться на відновлення касових видатків, то і відшкодовувати їх потрібно саме за тим фондом, за яким фактично були проведені видатки орендодавцем.

Тож якщо орендодавець здійснив видатки на оплату комунальних послуг за загальним фондом, то і відшкодовувати такі видатки слід саме за загальним фондом.