Інформація по темі "" | Публікації по тегу
23.08.11
1685 0
Друкувати
Обране

НАЛОГОВЫЙ КОДЕКС: ИЗУЧАЕМ ЗАНОВО (комментарий к изменениям, внесенным Законом № 3609) (Экологический налог)

Практически весь предыдущий номер занял текст Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по совершенствованию отдельных норм Налогового кодекса Украины» от 07.07.2011 г. № 3609-VI. Масштаб произошедших изменений в налоговом законодательстве требует не менее масштабных комментариев. Как мы и обещали, уже сегодня готовы поделиться нашим мнением по поводу всех ключевых «усовершенствований».


Елена Уварова, юрист Издательского дома «Фактор»,
Людмила Солошенко, Екатерина Скрипкина, 
Игорь Хмелевский, экономисты-аналитики Издательского дома «Фактор»

 

 

Перечень основных документов, используемых в номере

 

КоАП — Кодекс об административных правонарушениях от 07.12.84 г. № 8073-X.

КАСУ — Кодекс административного судопроизводства Украины от 06.07.2005 г. № 2747-IV.

НКУ — Налоговый кодекс Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI.

Закон № 3609 — Закон Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины по совершенствованию отдельных норм Налогового кодекса Украины» от 07.07.2011 г. № 3609-VI.

Закон № 2756 — Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с принятием Налогового кодекса Украины» от 02.12.2010 г. № 2756-VI.

Закон о налоге на прибыль — Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» в редакции от 22.05.97 г. № 283/97-ВР.

Закон об НДС — Закон Украины «О налоге на добавленную стоимость» от 03.04.97 г. № 168/97-ВР.

Закон об РРО — Закон Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» от 06.07.95 г. № 265/95-ВР.

Закон № 889 — Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц» от 22.05.2003 г. № 889-IV.

Закон № 1058 — Закон Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» от 09.07.2003 г. № 1058-IV.

Закон № 2464 — Закон Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI.

Закон № 2181 — Закон Украины «О порядке погашения обязательств перед бюджетами и государственными целевыми фондами» от 21.12.2000 г. № 2181-III.

Закон № 509 — Закон Украины «О государственной налоговой службе в Украине» от 04.12.90 г. № 509-XII.

Закон № 877 — Закон Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» от 05.04.2007 г. № 877.

Закон об обращениях граждан — Закон Украины «Об обращениях граждан» от 02.10.96 г. № 393/96-ВР.

Инструкция № 59 — Инструкция о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденная приказом Минфина Украины от 13.03.98 г. № 59.

Положение № 978 — Положение о регистрации плательщиков налога на добавленную стоимость, утвержденное приказом ГНАУ от 22.12.2010 г. № 978.

П(С)БУ 16 — Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Расходы», утвержденное приказом Минфина Украины от 31.12.99 г. № 318.

Указ № 727 — Указ Президента Украины «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» от 03.07.98 г. № 727/98.


Экологический налог

 

Достаточно серьезные изменения в правила взимания экологического налога, внесенные в НКУ Законом № 3609, касаются в основном той составляющей этого налога, которая уплачивается за выбросы загрязняющих веществ в атмосферу передвижными источниками загрязнения. Хотя, строго говоря, такое название — лишь отголосок прежнего механизма уплаты экосбора непосредственно теми, кто фактически осуществлял указанные выбросы, используя тот или иной вид топлива в процессе эксплуатации передвижных источников загрязнения. С начала этого года, как известно, законодатель попытался существенно упростить администрирование экологического налога в этой части, переложив обязанность по его уплате с плательщиков на налоговых агентов, реализующих топливо.

Напомним, что в соответствии с п. 241.2 НКУ (в исходной редакции) к налоговым агентам отнесены субъекты хозяйствования, которые:

осуществляют оптовую торговлю топливом (п.п. 241.2.1);

осуществляют розничную торговлю топливом, кроме тех, которые реализуют топливо, приобретенное у оптовых торговцев (п.п. 241.2.2).

Анализируя в свое время (см. статью «Налоговый кодекс: знакомимся с проектом» // «Налоги и бухгалтерский учет», 2010, № 81) возможные последствия введения института налоговых агентов применительно к эконалогу за выбросы в атмосферу передвижными источниками загрязнения, мы предположили, что замысел законодателя состоял в обложении экологическим налогом каждой первой продажи топлива (оптовой или розничной). Как нам тогда представлялось, оптовики, которые приобрели топливо непосредственно у отечественных производителей, а также импортеры топлива (по сути те же оптовики) согласно п.п. 241.2.1 НКУ должны выступать налоговыми агентами по отношению к розничным продавцам ГСМ, которые при дальнейшей реализации такого топлива в рознице экологический налог в бюджет не уплачивают и, следовательно, налоговыми агентами по отношению к розничным покупателям не являются (однако вправе включить его в цену ГСМ, чтобы за счет таких покупателей возместить свои расходы на уплату налога оптовикам).

В случае же осуществления розничной продажи топлива производителями либо импортерами они сами согласно п.п. 241.2.2 НКУ, т. е. в качестве розничных торговцев, должны выступать налоговыми агентами по отношению к розничным покупателям. Еще один случай, который укладывается в рамки указанного подпункта, имеет место тогда, когда производитель продает партию ГСМ непосредственно розничному торговцу (понимаем, что такой случай довольно редкий, но все же теоретически возможен). Поскольку такая операция не считается для производителя торговлей (аргументы см. в статье «Юридическое лицо может быть розничным покупателем» // «Налоги и бухгалтерский учет», 2007, № 21), то такой розничный торговец, купивший партию ГСМ не у оптовика, должен выступать налоговым агентом.

Однако законодатель не учел тот факт, что при таком правовом регулировании остается непонятным статус субъектов хозяйствования, реализующих топливо не для дальнейшей розничной продажи, а таким же оптовикам, как и они сами. Если подходить к вопросу формально (а именно так и подошли налоговики, свидетельством чему — консультация в ЕБНЗ под кодом 300.02), то такие субъекты должны включать в цену топлива сумму экологического налога, поскольку подпадают под определение субъекта, осуществляющего оптовую продажу топлива.

Между тем, такой подход ведет к двойному (а то и многократному) налогообложению одной и той же партии ГСМ, против чего мы возражали в статье «Оптовая продажа ГСМ: нюансы уплаты эконалога» («Налоги и бухгалтерский учет», 2011, № 36 — 37). Там же предлагался и выход из сложившейся ситуации: если топливо продается субъекту хозяйствования для дальнейшей его оптовой реализации, то этот момент должен быть оговорен в договоре и в таком случае эконалог в цену топлива на этом этапе включаться не должен. Он будет включен в цену топлива только на последнем этапе его реализации субъекту, который будет осуществлять розничную торговлю топливом конечным потребителям.

Как видим, такой способ, с одной стороны, позволяет уйти от перекосов в налогообложении, однако с другой — нарушает целостность общего замысла законодателя облагать эконалогом каждую первую продажу топлива (оптовую или розничную).

Закон № 3609 устраняет все накопившиеся противоречия достаточно радикально. Для этого, во-первых, иначе, чем прежде, устанавливаются объект и база обложения эконалогом в этой части, и во-вторых, переопределяется круг лиц, которые с 1 октября этого года будут считаться налоговыми агентами. При этом из нового перечня налоговых агентов выделяются две отдельные категории, каждая из которых по-своему исчисляет, уплачивает и отчитывается по этому налогу. Расскажем обо всем по порядку.

Итак, согласно новой редакции ст. 241 НКУ налог, взимаемый за выбросы в атмосферный воздух загрязняющих веществ передвижными источниками загрязнения в случае использования топлива, удерживается и уплачивается в бюджет налоговыми агентами (п. 241.1). По сравнению с предыдущей формулировкой из этого предложения исчезла связь эконалога с реализацией топлива, причина чего станет понятна дальше. Одновременно с этим за ненадобностью из НКУ исключен термин «пункт продажи топлива» (см. п.п. 14.1.210), поскольку после указанной даты отчетность налоговыми агентами должна будет подаваться не по месту нахождения таких пунктов продажи, а по месту нахождения на учете в органах ГНС таких налоговых агентов. Указанное требование содержится в п.п. 250.2.2 НКУ, изложенном в новой редакции.

В свою очередь, к налоговым агентам теперь относятся субъекты хозяйствования, которые:

1) осуществляют торговлю на таможенной территории Украины топливом собственного производства и/или передают топливо заказчику или по его поручению другому лицу, изготовленное из давальческого сырья такого заказчика (п.п. 241.2.1);

2) осуществляют ввоз топлива на таможенную территорию Украины (п.п. 241.2.2).

В связи с этим объектом и базой обложения эконалогом в этой части будут (см. п.п. 242.1.4 НКУ в редакции Закона № 3609) объемы и виды топлива, в том числе изготовленного из давальческого сырья, реализованного или ввезенного на таможенную территорию Украины налоговыми агентами, кроме:

объемов топлива, вывезенных с таможенной территории Украины в таможенных режимах экспорта или реэкспорта и/или переработки на таможенной территории Украины, удостоверенных должным образом оформленной ГТД;

мазута и печного топлива, которые используются в процессе производства тепло- и электроэнергии.

Даже беглый взгляд на приведенные выше нормы позволяет понять, что обновленный подход к взиманию эконалога «за топливо» на порядок прозрачнее и четче того, который был введен с 01.01.2011 г. и потерпел фиаско из-за собственной непродуманности, что особенно проявлялось при продаже ГСМ одним оптовым торговцем другому (на эти его огрехи мы указали выше). Хотя в п.п. 241.2.1 НКУ после его изложения в новой редакции все равно осталось упоминание о торговле топливом, такое упоминание уже не является определяющим. Новые правила связывают необходимость уплаты эконалога в общем случае не с первой продажей топлива или видом торговли, в рамках которого такая продажа состоялась, а с фактом первого появления топлива в Украине (производством либо ввозом).

Логика законодателя, как нам кажется, была такой. Любое топливо, которое может нанести потенциальный вред атмосферному воздуху (правда, только после его сжигания в процессе эксплуатации передвижных источников загрязнения), появляется на территории любого государства только двумя путями: вследствие его изготовления внутри страны (как по классической, так и по давальческой схеме) либо импорта из-за рубежа. При этом главной целью хозяйственной деятельности как внутренних производителей, так и импортеров является реализация такого топлива, причем первые могут реализовывать его как внутри страны, так и на экспорт (понятно, что вывезенное топливо не окажет вредного воздействия на «отечественный» атмосферный воздух). Значит, достаточно обложить эконалогом производителей топлива (в момент продажи собственной готовой продукции или передачи заказчику продукции, изготовленной из давальческого сырья, но без учета топлива, вывезенного за рубеж) и его импортеров (в момент ввоза топлива на таможенную территорию) — и вопрос будет решен.

Такой обновленный подход, конечно, потребовал и других корректив к существующим на сегодня правилам, как то:

введение специальных ставок эконалога для налоговых агентов — импортеров (п. 244.2 НКУ), которые привязаны к видам топлива, классифицированным по УКТ ВЭД. Действующие ранее ставки, приведенные в п. 244.1 этого Кодекса, остались без изменений, но будут теперь предназначаться исключительно для налоговых агентов в случае осуществления ими торговли на таможенной территории Украины топливом собственного производства. Обращаем внимание: и старые, и новые ставки следует применять с учетом п. 2 подразд. 5 разд. ХХ «Переходные положения» НКУ, т. е. уменьшая их в течение этого и будущего года вдвое, в 2013 году — на четверть и лишь с 1 января 2014 года учитывать в полном размере;

— установление разных порядков исчисления налога (для налоговых агентов — производителей — ежеквартально, для налоговых агентов — импортеров — на дату подачи ГТД для таможенного оформления) и его уплаты (в течение 10 календарных дней после последнего дня предельного срока подачи налоговой декларации — первыми из них и до либо в день подачи таможенной декларации — вторыми). А вот декларирование сумм налога и теми и другими происходит в одни и те же сроки и по одному и тому же территориальному принципу (повторим — отчетность предоставляется по месту нахождения налоговых агентов на учете в органах ГНС).

Заметим, что имеет право на существование и другое прочтение п.п. 250.2.2 НКУ относительно обязанности предоставления отчетности налоговыми агентами. Поскольку в этом подпункте речь идет о топливе, реализованном налоговыми агентами, можно допустить, что налоговые агенты — импортеры от дополнительной отчетности после уплаты «таможенного» эконалога будут освобождены. Хотя, конечно же, надежда на такой поворот событий крайне мала, стоит дождаться или получить самому соответствующие разъяснения на этот счет. Время пока есть — все новинки Закона № 3609 в отношении экологического налога, описанные выше, вступят в действие с 1 октября 2011 года.

Как обычно, законодатель не позаботился о качественном урегулировании переходных положений, поэтому не совсем ясно, как быть субъектам хозяйствования, выполняющим функции налоговых агентов по эконалогу в течение III кв. Ведь раньше все они должны были подавать отчетность по месту нахождения пунктов продажи топлива, что для розничного торговца ГСМ означало необходимость отчитаться в каждом регионе, где размещены его АЗС. Теперь же при буквальном прочтении выходит, что отчет за III кв. текущего года должен быть один, сводный, поскольку по новым правилам предоставляться он будет по месту нахождения таких налоговых агентов на учете в органах ГНС.

В то же время подача такой отчетности по-старому, на наш взгляд, выглядит логичнее — это позволило бы закрыть вопрос с декларированием налоговых обязательств по эконалогу для лиц, которые в IV квартале уже не будут налоговыми агентами, без лишних организационных проблем. Правда, тут возникает дополнительный вопрос насчет того, обязаны ли они подать пустые декларации за IV квартал, но, судя по всему, при поиске ответа на него без дополнительных разъяснений центрального налогового ведомства не обойтись.

В остальном правила взимания экологического налога не претерпели никаких изменений. К сожалению, парламент пока не счел нужным на уровне закона снять животрепещущую на сегодня проблему с поголовной уплатой эконалога за размещение отходов, вызванную появлением крайне фискальных разъяснений налоговиков (см. письма ГНАУ от 06.05.2011 г. № 12789/7/15-0817 // «Налоги и бухгалтерский учет», 2011, № 55 и от 01.07.2011 г. № 17870/7/15-0817 // «Налоги и бухгалтерский учет», 2011, № 59 вместе с редакционными комментариями к ним).

На практике возникает немало вопросов и по поводу уплаты эконалога за выбросы в атмосферный воздух загрязняющих веществ стационарными источниками загрязнения, особенно у субъектов предпринимательства, использующих в хозяйственной деятельности бытовые стационарные источники (в частности, отопительные котлы). Надо сказать, что в этой части после вступления в силу НКУ нормативные требования к эксплуатации таких источников остались такими же, как и в эпоху уплаты экосбора, поэтому определенную пользу налогоплательщикам может принести статья «Разрешения на эксплуатацию источников загрязнения» (см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2010, № 28). Вместе с тем в планах редакции — подготовка тематического номера газеты, посвященного всем нюансам взимания эконалога в условиях действия НКУ, в том числе и с учетом нововведений Закона № 3609.

 

env_icon Отримуйте новини поштою!

Ми будемо надсилати вам найсвіжіші матеріали кожного тижня

Для цього вкажіть своє ім'я та електронну скриньку

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Податки & бухоблік»



коментарі
(0)
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 30 грн