Інформація по темі "" | Публікації по тегу
28.10.21
1827 0
Друкувати
Обране

Годинна тарифна ставка + підсумований облік робочого часу: загадки індексації

Лист від 27.09.2021 № 5207/0/290-21/51 є відповіддю Мінсоцполітики на наш запит щодо порядку індексації заробітної плати працівників з погодинною оплатою праці з підсумованим обліком робочого часу.

Пояснимо проблему.

У загальному випадку сума індексації заробітної плати працівника може складатися з суми поточної індексації та індексації-різниці.

Щоб визначити суму поточної індексації, роботодавцеві необхідно знати місяць останнього підвищення окладу (тарифної ставки) за конкретною посадою (професією) (назвемо його «базовий місяць») та величину приросту індексу споживчих цін.

Що стосується індексації-різниці, то вона може виникнути в місяці підвищення окладу (тарифної ставки), якщо розмір підвищення доходу НЕ перевищує суму індексації, яка склалася в місяці такого підвищення.

Індексація-різниця дорівнює різниці двох величин: (1) індексації, що склалася в місяці підвищення окладу, і (2) розміру підвищення зарплати працівника. Виплачується індексація-різниця в розмірі, визначеному в місяці підвищення окладів, до місяця наступного підвищення окладів. Надалі в умовах інфляції до суми індексації-різниці може додатися ще й сума поточної індексації. І до місяця наступного підвищення окладу (тарифної ставки) загальна сума індексації працівника складатиметься з індексації-різниці і поточної індексації.

Звісно, мати справу з індексацією-різницею бухгалтери не бажають, бо можна легко заплутатися в розрахунках. Тож домовляються з роботодавцями, щоб розмір підвищення зарплати перевищував суму можливої індексації.

Якщо у працівника за його посадою (професією) встановлено оклад (місячну тарифну ставку) та поденний/потижневий облік робочого часу, то визначити, чи є перевищення, просто.

У місяці підвищення окладу (тарифної ставки) розраховуємо зарплату з використанням нового та старого окладів (тарифної ставки) з розрахунку повного відпрацьованого часу та з урахуванням усіх постійних складових зарплати, які були встановлені у місяці підвищення. Далі визначаємо різницю (суму підвищення зарплати) та порівнюємо її з сумою індексації, яка склалася в місяці підвищення окладу.

Якщо сума підвищення більша за суму індексації — супер! Індексації-різниці немає. А право на поточну індексацію в умовах інфляції в загальному випадку може виникнути тільки на третій місяць після підвищення окладу.

Тепер ускладнимо ситуацію. У працівника не оклад (місячна тарифна ставка), а годинна тарифна ставка. Якщо у нього звичайний облік робочого часу (тобто поденний чи потижневий), то також питань немає. Беремо норму робочого часу в місяці підвищення тарифної ставки та розраховуємо суму зарплати (з урахуванням постійних складових) виходячи з нової та старої тарифної ставки. Далі різницю між цими двома величинами порівнюємо з сумою можливої індексації, що склалася в місяці підвищення годинної тарифної ставки, та визначаємо, чи буде індексація-різниця.

Піднімаємо рівень складності. Працівник займає посаду (має професію), оплата праці за якою здійснюється за годинною тарифною ставкою, плюс за ним ведеться підсумований облік робочого часу.

У чому складність? Для таких працівників розраховують на обліковий період:

1) календарну норму робочого часу (плановий показник), яка передбачає повне використання робочого часу;

2) норму робочих днів (годин), установлену графіком виходу на роботу (змінності).

Яку з двох норм використовувати для цілей визначення права на індексацію працівника? Відповідь на це запитання Мінсоцполітики в листі, що коментується, прямо не дає. Проте воно зазначає, що

ВАЖЛИВО!

порівняння суми доходу до і після підвищення має здійснюватися з урахуванням тарифної ставки до та після підвищення та всіх складових зарплати в місяці підвищення.

Звісно, такі складові зарплати повинні мати постійний характер.

Тобто в місяці підвищення годинної тарифної ставки визначаємо окремо виходячи з тарифної ставки після та до підвищення загальну суму зарплати працівника, що візьме участь у порівнянні, а саме: суму основної зарплати, оплати роботи в нічні години, у святкові та неробочі, вихідні дні, доплат та премій, використовуючи норму годин, установлену графіком виходу на роботу, та за наявності суму надурочних годин.

Далі визначаємо різницю та порівнюємо з сумою можливої індексації, що склалася в місяці підвищення тарифної ставки.

Проте оскільки в розрахунку норма годин установлена графіком виходу на роботу (змінності), то може виникнути ситуація, за якої у працівників, що займають однакові посади (мають однакові професії) з однаковими погодинними тарифними ставками та мають один базовий місяць, виявляться різними суми підвищення зарплати.

Чому? Тому що для них графіком виходу на роботу (змінності) встановлена різна норма годин на місяць у місяці підвищення тарифних ставок. У результаті в одних працівників може виникнути індексація-різниця, а в інших ні. Пояснимо на прикладі.

Приклад. На підприємстві працюють охоронники, за якими ведеться підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. Форма оплати праці — погодинна. Останній раз тарифні ставки працівникам піднімали у березні 2020 року. У листопаді проводитиметься чергове підвищення зарплати. Годинна тарифна ставка за професією охоронник буде підвищена з 40 грн/год до 41,20 грн/год.

Припустимо, що охоронники відпрацювали листопад повністю, а саме охоронник 1 — 192 год (нічні — 58 год), охоронник 2 — 184 год (нічні — 64 год), охоронник 3 — 168 год (нічні — 49 год) та охоронник 4 — 176 год (нічні — 55 год). Оплата нічних — 35 % тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час.

Сума індексації, що склалася в листопаді від базового березня 2020 року, — 252,17 грн . Розрахуємо суму підвищення доходу для охоронників з найбільшою та найменшою нормою годин, а саме для охоронників 1 та 3.

Охоронник 1:

(41,20 х 192 + 41,20 х 58 х 0,35) - (40 х 192 + 40 х 58 х 0,35) = 254,76 (грн).

Охоронник 3:

(41,20 х 168 + 41,20 х 49 х 0,35) - (40 х 168 + 49 х 40 х 0,35) = 222,18 (грн).

Як бачите, в охоронника 1 сума підвищення доходу (254,76 грн) вища за суму можливої індексації (252,17 грн). Тож індексації-різниці не буде. А ось охороннику 2 в листопаді потрібно буде нарахувати індексацію-різницю в сумі 29,99 грн (252,17 грн - 222,18 грн).

Не подобається такий розвиток подій? Тоді слід або підняти тарифні ставки на більшу суму, щоб позбавитись від індексації-різниці, або прописати власний механізм проведення індексації працівникам із погодинною оплатою праці та підсумованим обліком робочого часу. Мінсоцполітики дає на це добро.

Ушакова Лілія

Оплата праці, жовтень, 2021/№ 20

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі