Лікарняний внаслідок нещасного випадку: нюанси оплати
Якщо стався нещасний випадок
Усі нещасні випадки, профзахворювання та аварії, що сталися із працівниками під час виконання ними їх трудових обов’язків, підлягають розслідуванню роботодавцем. Такі розслідування проводять відповідно до вимог Порядку № 337*.
Зверніть увагу, що 26.01.2023 цей документ був доповнений новим розділом, присвяченим процедурі розслідування нещасних випадків у період дії воєнного (надзвичайного) стану (пп. 14115 — 14129 Порядку № 337).
Докладно ознайомитися з нею ви можете у статті «Нещасний випадок на підприємстві: розслідуємо під час війни» // «Оплата праці», 2023, № 5.
Зазвичай процедура розслідування включає такі етапи.
Етап 1. Оповіщення відповідних органів про нещасний випадок, профзахворювання.
Так, якщо нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння) виявив сам потерпілий, то він негайно повідомляє про це свого безпосереднього керівника, службу охорони праці підприємства, установи, організації або іншу уповноважену особу підприємства, установи, організації (п. 4 Порядку № 337).
У свою чергу керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства, установи, організації:
— терміново організовує надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечує його направлення до закладу охорони здоров’я;
— негайно повідомляє роботодавця про те, що сталося.
Роботодавець же сповіщає про нещасний випадок (профзахворювання) всі відповідні органи (зокрема, територіальний орган Держпраці, територіальний орган ПФУ тощо).
Заклад охорони здоров’я, дізнавшись про нещасний випадок (профзахворювання), має невідкладно передати екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості — з висновком про ступінь тяжкості травм):
— підприємству, установі, організації, де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;
— територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
— територіальному органу ПФУ за місцем настання нещасного випадку.
Етап 2. Розслідування нещасного випадку, профзахворювання.
Після оповіщення всіх відповідних органів на підприємстві, в установі, організації утворюється комісія, яка проводить розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку, профзахворювання і з’ясовує, чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом.
З цією метою в ході розслідування за запитом голови комісії заклад охорони здоров’я формує:
— довідку із зазначенням діагнозу пацієнта (з кодом згідно з МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми (п. 7 Порядку № 337);
— медвисновок про встановлення зв’язку (або його відсутність) погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу потерпілим (п. 44 Порядку № 337).
Етап 3. Оформлення та оповіщення про результати розслідування.
За результатами проведеного розслідування оформлюють:
а) або Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (за формою Н-1*);
* Див. додаток 11 та додаток 111 до Порядку № 337.
Зауважте, якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) було визнано пов’язаним з виробництвом, його позначають великою літерою П (Н-1/П);
б) або Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (за формою П-4*).
* Див. додаток 21 до Порядку № 337.
Один із примірників цього документа роботодавець обов’язково надсилає, зокрема:
- територіальному органу ПФУ;
- самому потерпілому.
А що в цей час відбувається з працівником?
«Нещасний» лікарняний
Працівника, який постраждав від нещасного випадку та був направлений до закладу охорони здоров’я для отримання меддопомоги, має оглянути лікар. На підставі медичних записів про стан здоров’я пацієнта він формує медвисновок.
Зверніть увагу, що такий медвисновок матиме категорію «Захворювання або травма загального характеру». А е-лікарняний, сформований на підставі такого медвисновку, — причину непрацездатності «1» («Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві»). Причому незалежно від наявності у медичному закладі інформації про те, що пацієнт постраждав унаслідок нещасного випадку на підприємстві, в установі, організації.
Відмітка про зв’язок непрацездатності працівника з його професійною діяльністю (нещасним випадком на виробництві) з’явиться у медвисновку пацієнта тільки після того, як завершиться процедура розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку (гострого профзахворювання).
Тоді (на підставі актів за формою Н-1/П або П-4) Пенсійний фонд сам змінить причину непрацездатності в електронному лікарняному працівника (п. 7 розд. ІІ Порядку № 1234*):
— або на причину непрацездатності «11» («Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві»);
— або на причину непрацездатності «12» («Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання»).
Такі зміни роботодавець побачить при перегляді е-лікарняного працівника в кабінеті страхувальника на порталі ПФУ.
Зауважте, в разі оформлення потерпілому паперового листа непрацездатності у ньому буде зазначена (п. 4.6 Інструкції № 532*):
— або причина непрацездатності «2» («професійне захворювання та його наслідки»);
— або причина непрацездатності «4» («нещасний випадок на виробництві та його наслідки»).
Якщо невдовзі потерпілому знов доведеться звернутися за меддопомогою через наслідки нещасного випадку, отруєння, аварії, що сталася на виробництві (вже за наявності актів за формою Н-1/П або П-4), лікар зможе одразу сформувати медвисновок категорії «Захворювання або травма загального характеру» з відміткою про зв’язок випадку непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта (п. 4 розд. IV Порядку № 1066*).
А ось як оплатити такий лікарняний? Про це розкажемо далі.
Порядок оплати
Відповідно до Закону про соцстрахування* нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання є страховим випадком. Тому постраждалий має право на отримання страхових виплат. Зокрема, й допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Підставами для виплати такої допомоги є (п. 1 розд. IV Порядку № 4-1):
— електронний листок непрацездатності з причиною тимчасової непрацездатності «11» чи «12» або паперовий листок непрацездатності з причиною непрацездатності «2» чи «4»;
— акт розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку (за формою Н-1/П) або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (ч. 3 ст. 30 Закону про соцстрахування).
Зауважте, протокол (рішення, наказ, розпорядження) про призначення страхових виплат складати не потрібно. Це не передбачено ані Законом про соцстрахування, ані Порядком № 4-1*.
Важливо! На підставі вказаних документів працівнику виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності (ч. 3 ст. 36 Закону про соцстрахування, п. 1 розд. IV Порядку № 4-1):
— у розмірі 100 % середньої зарплати (тобто незалежно від загального страхового стажу працівника);
— за перші 17 днів (!) тимчасової непрацездатності — за рахунок роботодавця, з 18 дня — за рахунок ПФУ.
Зауважте, якщо за результатами розслідування було складено акт за формою Н-1/НП (нещасний випадок або захворювання, не пов’язаний з виробництвом), допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується в загальному порядку (перші 5 днів — за рахунок роботодавця, починаючи з 6-го дня — за рахунок ПФУ).
Зверніть увагу! Законодавством не передбачено, що обов’язок із виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за «нещасним» лікарняним покладається виключно на того роботодавця, під час роботи у якого стався нещасний випадок (профзахворювання) із працівником.
Тому побачивши у своєму кабінеті страхувальника е-лікарняний з відповідною «нещасною» причиною непрацездатності (або отримавши відповідний паперовий лікарняний від працівника), роботодавець має оплатити перші 17 днів непрацездатності працівника за свій рахунок. Навіть якщо нещасний випадок на виробництві / профзахворювання сталися із таким працівником під час виконання ним трудових обов’язків у попереднього роботодавця (листи ПФУ від 15.06.2023 № 2800-030402-8/3305 та від 06.06.2023 № 2800-030402-8/309605).
Середню зарплату для оплати «нещасних» лікарняних визначають у загальному порядку відповідно до вимог Порядку № 1266*. Тут особливостей немає.
Для отримання фінансування від ПФУ на виплату допомоги роботодавець подає заяву-розрахунок також у загальному порядку. Єдине — слідкуйте, щоб при заповненні заяви-розрахунку «нещасні» лікарняні потрапили до відповідного додатка (додатка 2 «Додаток про тимчасову непрацездатність внаслідок нещасного випадку або профзахворювання»).
І ще один нюанс. Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ* до бази нарахування ЄСВ потрапляє сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Тому виникає запитання —
чи є базою нарахування ЄСВ сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві?
Так. У роз’ясненні, що міститься у категорії 201.04.01 ЗІР, податківці заявили: сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄСВ.
Висновки
- Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виплачується у розмірі 100 % середньої зарплати.
- При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця, починаючи з 18-го дня — за рахунок ПФУ.
- Підставою для виплати допомоги є лікарняний лист із відповідною причиною непрацездатності та акт розслідування (за формою Н-1/П або за формою П-4).
- «Нещасні» лікарняні входять до бази нарахування ЄСВ.
