Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння

1. Затвердити такі, що додаються:

• перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників;
• Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 632 «Про реалізацію статті 54 Закону України «Про освіту» та статті 48 Закону України «Про вищу освіту» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 18 — 19, ст. 845).

Прем’єр-міністр України А. Яценюк

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників

КВАЛІФІКАЦІЙНІ КАТЕГОРІЇ

Спеціаліст вищої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст

ПЕДАГОГІЧНІ ЗВАННЯ

Викладач-методист

Учитель-методист

Вихователь-методист

Педагог-організатор — методист

Практичний психолог — методист

Керівник гуртка — методист

Старший вожатий — методист

Старший викладач

Старший учитель

Старший вихователь

Майстер виробничого навчання I категорії

Майстер виробничого навчання II категорії

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників

1. Цей Порядок регулює питання присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників.

2. Кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» присвоюються педагогічним працівникам з освітнім ступенем магістра, які займають такі посади:

• вчитель;
• викладач;
• вихователь;
• соціальний педагог по роботі з дітьми-інвалідами; соціальний педагог;
• логопед закладу охорони здоров’я та соціального забезпечення; завідувач логопедичного пункту;
• методист;
• педагог-організатор;
• практичний психолог;
• концертмейстер;
• художній керівник;
• вихователь-методист;
• музичний керівник;
• інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету.

3. Педагогічним працівникам присвоюються такі педагогічні звання:

• викладач-методист — викладачам усіх спеціальностей; педагогам професійного навчання;
• учитель-методист — учителям усіх спеціальностей;
• вихователь-методист — вихователям; музичним керівникам, інструкторам з фізкультури;
• педагог-організатор-методист — педагогам-організаторам;
• практичний психолог — методист — практичним психологам;
• керівник гуртка — методист — керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи;
• старший вожатий — методист — старшим вожатим;
• старший викладач — викладачам усіх спеціальностей;
• старший учитель — учителям усіх спеціальностей;
• старший вихователь — вихователям-методистам;
• майстер виробничого навчання I (II) категорії — майстрам виробничого навчання.

4. Кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» присвоюються атестаційною комісією навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» та педагогічні звання присвоюються атестаційною комісією відповідного органу управління освітою.

5. Кваліфікаційна категорія присвоюється у разі призначення на посаду педагогічного працівника, на якій передбачено її присвоєння:

• особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на таку посаду, — «спеціаліст»;
• особі, яка має науковий ступінь, — «спеціаліст вищої категорії».

6. Кваліфікаційні категорії і педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам за результатами атестації, що проводиться у порядку, встановленому МОН.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Присвоєння педзвань і кваліфкатегорій: вивчаємо бачення Уряду

Постановою, що коментується, прийнято одразу два документи, які стосуються присвоєння педагогам кваліфікаційних категорій і педагогічних звань:

• Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Перелік);
• орядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Порядок).

Що сказати про них коротко? Оновлений Перелік змінив свого попередника — Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 632.

А ось поява Порядку викликала здивування. Річ у тім, що присвоєння кваліфікаційних категорій і педзвань здійснюють за результатами атестації. Загалом це зафіксовано і в п. 6 Порядку. Зараз процедуру атестації педпрацівників здійснюють згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930).

Тоді виникає запитання: як між собою співвідносяться положення новозатвержденого Порядку і вже звичного нам Типового положення № 930? З цим питанням нам і належить розібратися. Допоможе прояснити їх нам головний спеціаліст відділу державно-громадського управління освітою Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН — Ольга Малишева. Тож за справу!

СПИСОК КВАЛІФКАТЕГОРІЙ І ПЕДЗВАНЬ: БЕЗ ЗМІН

Ми порівняли стару та нову версії Переліку. Що отримали в результаті?

Зверніть увагу! Список кваліфікаційних категорій і педзвань не змінився.

Що загалом і добре, оскільки такий список ураховує увесь спектр кваліфікаційних категорій і педзвань, які наразі існують у працеоплатних нормативно-правових актах.

Проте й без ремарки в цьому питанні ми не обійдемося. У Переліку фігурує таке педзвання, як «старший вожатий — методист». Посада старшого вожатого є педагогічною посадою (Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963).

Урегульовано й основні оплатні питання щодо цієї посади. Зокрема, за наявність педзвання «старший вожатий — методист» передбачено підвищення окладу на 10 % (п.п. «д» п. 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102). Зауважимо, зазначене підвищення здійснюється тільки за періоди роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання.

Саму посаду старшого вожатого передбачено Типовими штатними нормативами позашкільних навчальних закладів, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 31.10.2012 р. № 1230. При цьому в загальноосвітніх навчальних закладах така посада не вводиться, оскільки не передбачена Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205.

Як бачимо, в деяких навчальних закладах посада старшого вожатого є, як і існують основоположні норми з оплати праці щодо цієї посади. Проте не все так гладко. Як ми вже зазначили, педзвання «старший вожатий — методист» передбачене Переліком. Проте педзвання присвоюють за результатами атестації, яку наразі проводять відповідно до Типового положення № 930. У свою чергу, в Типовому положенні № 930 немає згадки про педзвання «старший вожатий — методист».

Чи може старший вожатий атестуватися для отримання педзвання «старший вожатий — методист» і згодом розраховувати на підвищення окладу за наявність такого педзвання? Так, педпрацівник може атестуватися для отримання педзвання «старший вожатий — методист». Подробиці — нижче, в роз’ясненні фахівця МОН.

Коментар фахівця МОН

Відповідно до Переліку за результатами атестації педагогічним працівникам, які обіймають посаду старшого вожатого, як і раніше, може присвоюватися педагогічне звання «старший вожатий — методист».

Питання атестації педагогічних правників, у тому числі й старших вожатих, одночасно врегульовують два нормативно-правових акти — Перелік та Типове положення № 930.

Враховуючи, що Типове положення № 930 не суперечить Переліку у частині вирішення питання щодо присвоєння педагогічного звання «старший вожатий — методист», вищевказані нормативно-правові акти застосовуються одночасно. Таким чином, присвоєння цього педагогічного звання здійснюється згідно з Переліком за результатами атестації, що проводиться відповідно доТипового положення № 930.

З набранням чинності постановою КМУ від 23.12.2015 р. № 1109 педагогічним працівникам присвоюються педагогічні звання, визначені Переліком.

Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 06.12.2010 р. № 1205, передбачено введення у загальноосвітніх навчальних закладах лише посади педагога-організатора. Це зрозуміло, адже педагогів, які обіймали посади старших піонервожатих, ще у 1991 році слід було перевести на посади педагогів-організаторів, а при зарахуванні педагогічних працівників на роботу з цього часу їх посада мала називатися не «старший піонервожатий», а «педагог-організатор».

Неправильне найменування посади педагогічного працівника позбавляє його права на зарахування періоду роботи на посаді старшого вожатого до спеціального стажу та в подальшому несприятливо впливає на можливість призначення пенсії за вислугу років. Тому для забезпечення трудових прав педагогічних працівників місцевим органам управління освітою та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів не рекомендовано вводити посади старших вожатих.

Відповідно до Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 31.10.2012 р. № 1230, посади вожатого та старшого вожатого можуть вводитися в оздоровчих закладах для дітей та молоді, крім закладів, що здійснюють свою діяльність відповідно до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою КМУ від 28.04.2009 р. № 422: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням і туристські бази.

Проте в таких закладах також передбачено замість цих посад вводити посади вихователів та старших вихователів.

Тепер про підвищення посадового окладу за педагогічне звання «старший вожатий — методист». Відповідно до п.п. «д» п. 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102,підвищення посадового окладу на 10 % здійснюють особам, яким присвоєно це звання. Підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання.

Отже, педагогічному працівнику, призначеному на посаду старшого вожатого, за умови відповідності вимогам, установленим п. 5.2 Типового положення № 930, за результатами атестації може присвоюватися педагогічне звання старший вожатий — методист.

МОЛОДОМУ ПЕДАГОГУ — КВАЛІФКАТЕГОРІЯ «СПЕЦІАЛІСТ»

Кваліфікаційну категорію «спеціаліст» присвоюють особі, яка вперше працевлаштується на посаду педагогічного працівника та має освітній ступінь магістра (абз. 2 п. 5 Порядку). У цьому випадку присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст» можливе тільки за тими педпосадами, які припускають наявність кваліфкатегорії.

Одразу ж зауважимо: цей припис поширюється й на осіб з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, яких уперше призначають на посаду педагога. Річ у тім, що згідно з п.п. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII після набуття чинності цим Законом диплом спеціаліста прирівнюється до диплома магістра.

Підхід, викладений в абз. 2 п. 5 Порядку, відповідає позиції п. 4.3 Типового положення № 930. МОН висловлювала аналогічну думку в листі від 22.02.2011 р. № 1/9-118.

Пояснюється все просто: проходження атестації при прийнятті на роботу педагога одразу після вишу не закріплено. Водночас, на думку профільного Міністерства, наявність в особи повної вищої освіти вже надає право на присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст».

Важливо! Для встановлення кваліфікаційної категорії «спеціаліст» педагогу після вишу (з дипломом магістра або спеціаліста), який уперше призначається на педпосаду, проведення атестації не потрібно. Надалі за підсумками атестації педагогу можуть бути присвоєні вищі кваліфікаційні категорії.

З таким висновком повністю погоджується і фахівець МОН.

Коментар фахівця МОН

Певні труднощі на місцях виникали під час вирішення питання щодо присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст». Деякі керівники навчальних закладів навіть вважали, що першою категорією, яку мають присвоювати атестаційні комісії за результатами атестації працівнику з повною вищою освітою, має бути кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Втім, така думка є хибною і суперечить існуючим нормативним актам в галузі освіти і трудового права.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на посаду педагогічного працівника, присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону Україну «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Закономприрівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Важливо! Педпрацівнику без проведення атестації присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст», якщо він уперше призначається на цю посаду і має диплом «спеціаліста» або «магістра».

Про це свідчить і п. 4.3 Типового положення № 930, згідно з яким випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст».

За результатами першої атестації такого молодого спеціаліста, яка проводиться зазвичай через 2 — 3 роки після початку педагогічної діяльності, атестаційна комісія може присвоїти йому кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».

Необхідно зауважити, що атестаційною комісією І рівня за результатами атестації педагогічного працівника кваліфікаційна категорія «спеціаліст» може бути присвоєна лише у разі визнання його таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст ІІ категорії» або більш високій кваліфікаційній категорії.

ОСОБІ З НАУКОВИМ СТУПЕНЕМ — КВАЛІФКАТЕГОРІЯ «СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ»

Особі, в якої є науковий ступінь (кандидат або доктор наук), при призначенні на педагогічну посаду присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (абз. 3 п. 5 Порядку). Знову ж таки підкреслимо, що цей припис стосується тільки випадків призначення на ті педпосади, за якими передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій. На це МОН звертало увагу в листі від 30.12.2015 р. № 1/9-632.

Визнаємо, що такий підхід цілком справедливий. Але питання співвідношення його з вимогами Типового положення № 930 все ж є.

Чи треба проводити атестацію? Питання тягнеться з припису про те, що кваліфікаційні категорії присвоюють тільки за результатами атестації, яка проводиться відповідно до Типового положення № 930. При цьому особи, які мають науковий ступінь, як правило, працевлаштуються на посади педагогів до загальноосвітніх навчальних закладів. На базі таких навчальних закладів можуть функціонувати тільки атестаційні комісії I рівня. А ось присвоювати вищу кваліфікаційну категорію можуть тільки атестаційні комісії II і III рівнів. Виходить, що виконати умову про атестацію неможливо?

Поспішаємо заспокоїти. При працевлаштуванні на педпосаду особи, яка має науковий ступінь, проводити атестацію не потрібно. При прийнятті такій особі одразу присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

Коментар фахівця МОН

З метою залучення до роботи в загальноосвітніх та інших навчальних закладах висококваліфікованих працівників та їх матеріального заохочення Порядком встановлено: особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.

Зазначена норма застосовується лише при призначенні на педагогічні посади осіб, які мають наукові ступені. Таким працівникам присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», яка найбільшою мірою узгоджується з високою кваліфікацією і професійним досвідом запрошеного на роботу фахівця.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV призначення на посаду педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Так, у разі призначення на посаду педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу особи, яка має науковий ступінь, місцевий орган управління освітою у наказі про призначення зазначає про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», як це передбачено п. 5 Порядку.

Зазвичай кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам присвоюються за результатами атестації. При призначенні на посаду педагогічного працівника особи з науковим ступенем з присвоєнням найвищої кваліфікаційної категорії йдеться про особливий випадок, який є винятком із загального правила.

Важливо! При призначенні на посаду педпрацівника особи, яка має науковий ступінь, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється без проведення атестації і прийняття рішення атестаційною комісією. У подальшому атестація такого фахівця здійснюється за загальними правилами.

Необхідність установлення такого порядку обумовлена створенням умов для забезпечення належних умов оплати праці висококваліфікованих спеціалістів, у послугах яких мають гостру потребу деякі навчальні заклади, а також уникненням зайвого бюрократизму при присвоєнні кваліфікаційної категорії таким працівникам при укладенні з ними трудового договору. Добре відомо, що раніше нерідко траплялися випадки, коли таким спеціалістам після укладення трудового договору присвоювалася кваліфікаційна категорія «спеціаліст». Це, безумовно, не сприяло матеріальному зацікавленню та викликало справедливе обурення фахівця високої кваліфікації.

Чи може надалі бути знижена присвоєна при прийнятті на роботу кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»?

Так, може. Пояснимо чому. Надалі педпрацівник, якому при прийнятті на роботу була присвоєна вища кваліфікаційна категорія на підставі абз. 3 п. 5 Порядку, атестується на загальних підставах. Отже, за наявності вагомих підстав атестаційна комісія може прийняти рішення про зниження його кваліфікаційної категорії.

Коментар фахівця МОН

У ході процедури атестації нерідко виявляється, що працівником знижено рівень професійної діяльності та показники у роботі, а робота такого педагога характеризується як незадовільна. Внаслідок цього атестаційна комісія змушена визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, та встановити йому категорію, яка відповідає його кваліфікації та якості виконуваної ним роботи.

У п. 3.13 Типового положення № 930 визначено, які рішення можуть приймати атестаційні комісії всіх рівнів. Підпунктом третімцієї норми встановлено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Отже, своїм рішенням атестаційна комісія має право визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії та присвоїти йому більш низьку кваліфікаційну категорію.

Атестаційні комісії можуть ухвалювати рішення про невідповідність працівника лише тим кваліфікаційним категоріям, які вонимають право присвоювати. Так, атестаційна комісія І рівня може прийняти остаточне рішення про визнання працівника таким, що не відповідає раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям «спеціаліст другої категорії» та «спеціаліст першої категорії».

Якщо атестаційна комісія І рівня за результатами атестації працівника, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», прийняла рішення про визнання працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, вона повинна порушити клопотання перед комісією вищого рівня про визнання педагога таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Таке право надано атестаційним комісіям І рівня п. 2.12 Типового положення № 930. Остаточне рішення у таких випадках приймає атестаційна комісія ІІ або ІІІ рівня.

За рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія може бути знижена не лише на один ступінь, а й до найнижчої кваліфікаційної категорії «спеціаліст». При цьому критерієм присвоєння нижчої кваліфікаційної категорії має бути лише відповідність працівника вимогам, установленим пп. 4.3 — 4.6 Типового положення № 930.

Резолютивна частина рішення атестаційної комісії повинна узгоджуватися з описовою частиною атестаційного листа. Тобто якщо працівник визнається таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, то в описовій частині рішення повинно бути зрозуміло та обґрунтовано зазначено, у чому саме його рівень професійної діяльності не відповідає вимогам до тієї категорії, яку йому встановили раніше, і за якими критеріями його професійна діяльність не відповідає вимогам до тієї чи іншої кваліфікаційної категорії.

Як бачимо, атестація — це випробування на відповідність працівника професійній кваліфікації, він має своєю працею у міжатестаційний період довести відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, а у разі неспроможності підтвердити існуючу на момент атестації категорію, вона має бути знижена.

Увага! При проведенні атестації працівника, якому раніше при прийнятті на роботу установлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» через наявність наукового ступеня на підставі п. 5 Порядку, атестаційна комісія може прийнятирішення про невідповідність педпрацівника цій кваліфікаційній категорії. Це допустимо і не суперечить вимогам Порядку № 1109.

Чи виконувати вимогу щодо відповідності між діяльністю за педпосадою і науковим ступенем?

Зауважимо, що при присвоєнні кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» особі, яка має науковий ступінь, вимогу про відповідність між діяльністю за педпосадою і науковим ступенем Порядком не висунуто. Але тут спадає на думку норма п. 4.7 Типового положення № 930: присвоєння кваліфікаційних категорій без дотримання послідовності в їх присвоєнні здійснюється, зокрема, педпрацівникам, у яких є науковий ступінь. Проте для цього має бути виконана умова: за педпосадою діяльність за профілем співпадає з наявним науковим ступенем.

Виходить, що положення абз. 3 п. 5 Порядку суперечить п. 4.7 Типового положення № 930? Дійсно, це так. Необхідність у приведенні у відповідність норм Типового положення № 930 очевидна.

І як же діяти, поки зміни не внесені? А діяти треба так. З 12.01.2016 р. (з дати набуття чинності Порядком) при прийнятті на педпосаду особі з науковим ступенем установлюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» незалежно від того, є чи ні зв’язок між її педдіяльністю та науковим ступенем.

Коментар фахівця МОН

Дійсно, в абз. 3 п. 5 Порядку не висунуто вимоги щодо установлення відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника, якого призначають на педагогічну посаду.

Відзначимо, що така відповідність має бути при установленні доплати за наявність наукового ступеня, передбаченої наказом МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557. Так, як зазначено у п.п. «г» п.п. 3 п. 4 цього наказу, відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу, установи освіти та наукової установи. Тобто право установлення відповідності наукового ступеня працівника профілю його діяльності покладається накерівника навчального закладу.

Але у нашому випадку мова йде не про установлення доплати, а про умови при прийнятті на роботу. І тому згідно з п. 5 Порядкуособі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» незалежно від того, відповідає науковий ступінь профілю діяльності працівника чи ні.

Незважаючи на те, що Порядком не висунуто вимоги щодо установлення відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника, органи управління освітою та керівники навчальних закладів при призначенні на педагогічні посади фахівців з науковим ступенем зацікавлені, щоб науковий ступінь працівника відповідав профілю його діяльності.

У п. 4.7 Типового положення № 930 сказано: педагогічні працівники, які мають наукові ступені, якщо їх діяльність за профілемзбігається з наявним науковим ступенем, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Зверніть увагу! Із набранням чинності Порядком вказана норма п. 4.7 Типового положення № 930 потребує змін. Проте вже з 12.01.2016 р. можна при прийнятті на педагогічну посаду установлювати вищу кваліфікаційну категорію особам, які мають науковий ступінь, незважаючи на те, чи є відповідність між педдіяльністю і науковим ступенем.

З ЯКОЇ ДАТИ ЗАСТОСОВУВАТИ НОРМИ ПОСТАНОВИ, ЩО КОМЕНТУЄТЬСЯ

Постанова, що коментується, набула чинності 12.01.2016 р. При цьому вона не містить особливих приписів з приводу застосування її норм. Тому п. 5 Порядку також слід реалізовувати з 12.01.2016 р. Це означає: присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» без атестації особі, яка має науковий ступінь, можна тільки при працевлаштуванні такої особи на педпосаду починаючи з 12.01.2016 р.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)

ОПЛАТА ПРАЦІ, ЛЮТИЙ, 2016/№ 4/1