Інформація по темі "" | Публікації по тегу
21.06.21
5374 0
Друкувати
Обране

Зміни законодавства щодо виконання військового обов'язку та ведення військового обліку

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон № 1357. Цей Закон вносить зміни до 43 законодавчих актів. У статті будуть розглянуті ті зміни законодавства, які важливо знати працівникам органів державної влади та місцевого самоврядування, посадові обов'язки яких пов'язані з виконанням завдань у сфері оборонної роботи.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 р. № 2232-XII.

Закон № 1357 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 р. № 1357.

Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI.

Закон № 2145 — Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIII.

Закон № 2745 — Закон України «Про фахову передвищу освіту» від 6 червня 2019 р.

№ 2745-VIII.

Закон № 1556 — Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII.

Закон № 1951 — Закон України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних» від 16 березня 2017 р. № 1951-VIII.

Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР.

Положення № 618 — Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 29 жовтня 2012 р. № 618/2012.

Порядок № 607 — постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів» від 12 листопада 2014 р. № 607.

Порядок № 921 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921.

Порядок № 271 — Порядок надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 16 травня 2013 року.

Головною новиною Закону № 1357 є встановлення нового виду військової служби. Так, частину 6 статті 2 Закону № 2232, яка визначає види військової служби, доповнено абзацом 9, який саме і встановлює новий вид військової служби — «військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період».

Впровадження нового виду військової служби є достатньо логічним та направлене на удосконалення засад комплектування Збройних Сил України.

До встановлення цього виду військової служби громадяни України проходили службу у військовому резерві. Порядок проходження цієї служби ре-гулювався Положенням № 618, яке на час написання цього матеріалу є чинним.

Положення № 618 визначає порядок добору, умови прийняття громадян України на службу у військовому резерві Збройних Сил України та про-ходження ними служби у військовому резерві. Але призов резервістів для проходження військової служби передбачався під час мобілізації.

Наразі статтю 2 Закону № 2232 доповнено частиною 10, відповідно до якої на військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період призиваються громадяни, які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву. Тобто призов резервістів може відбуватися і в особливий період.

Щодо першої категорії громадян, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві, то питань не повинно виникати. Це працівники, які мають контракт на проходження служби у військовому резерві. Щодо другої категорії, то тут поки що є питання, яке потребує проведення певної роботи.

До військового оперативного резерву, відповідно до положень постанови № 607, зараховуються військовозобов’язані (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях), призначені для доукомплектування органів військового управління, військових частин та підрозділів бойового складу Збройних Сил, органів управління, військових частин та підрозділів інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку. У військово-облікових документах поки що немає відмітки про те, що військовозобов’язаний зарахований до військового оперативного резерву або включений до Єдиного реєстру військовозобов’язаних.

Автор вважає, що це питання буде урегульовано нормативно найближчим часом. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1357 Кабінету Міністрів України надається шість місяців для прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього закону. Крім того, працівники, відповідальні за ведення військового обліку та проведення роботи у оборонній сфері, повинні будуть уточнити, при проведенні звірок з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, хто з військовозобов’язаних включений до військового оперативного резерву.

Статті 33, 34, 35, 37 і 38 Закону № 2232, які регулюють військовий облік громадян України, викладено у новій редакції. Так, змінами, внесеними до статті 33 Закону № 2232, разом з обліком призовників та військовозобов’язаних окремо започатковано нову категорію обліку — це облік резервістів.

На час написання цієї статті Порядок № 921 ще не визначає порядок ведення військового обліку резервістів. Не передбачено, як заповнювати розділ «Відомості про військовий облік працівника» Особової картки П-2 для резервістів. Вочевидь, слід очікувати змін до нормативних документів що-до ведення військового обліку.

Закон № 1357 доповнює Закон № 2232 статтею 39-1, яка регулює порядок призову на військову службу осіб з числа резервістів в особливий період, встановлює для них гарантії на час проходження військової служби.

Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Тобто призов у такому разі буде відбуватися на підставі указу Президента України у короткі терміни і тільки у особливий період.

Призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються командирами військових частин — стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву, та керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — стосовно громадян України, які після їх звільнення з військової служби зараховані до вій-ськового оперативного резерву.

Важливо знати те, що відповідно до пункту 10 статті 39-1 Закону № 2232 громадяни України, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою 119 КЗпП, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону № 2145, частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону № 2745, частиною другою статті 46 Закону № 1556 (ср. USER_SHOW_ID).

Це означає, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. За здобувачами освіти зберігається місце навчання, за педагогічними, науково-педагогічними працівниками, призваними на військову службу, зберігається попередній середній заробіток, гарантується збереження місця навчання та стипендії здобувачам фахової передвищої освіти та вищої освіти.

Крім цього, пунктом 12 статті 39-1 Закону № 1357 встановлено, що громадянам України, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які на день призову на збірні пункти не працюють, на весь строк виконання ними обов’язків служби в особливий період, враховуючи час проїзду до військової частини і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Закон № 1357 законодавчо закріпив статус територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які стали правонаступниками військових комісаріатів. Закон № 1357 вніс зміни до законів, у яких згадувались військкомати. Тепер замість військкоматів їх функції покладені на ТЦК та СП. Остаточно функції ТЦК та СП урегулює Положення про ТЦК та СП, яке затвердить Кабінет Міністрів України.

Змінами, внесеними Законом № 1357 до КУпАП, значно підвищена відповідальність керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форм власності та громадян України, винних у порушенні правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки надано права розглядати справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Працівникам, посадові обов’язки яких пов’язані з виконанням завдань у сфері оборони, необхідно звернути увагу на те, що Законом № 1357 не тільки значно підвищені розміри штрафів, а і скасовано ряд правових норм, які передбачали відповідальність за конкретні правопорушення у військовій сфері. А саме, змінами, внесеними Законом № 1357, виключено з КУпАП статті 211-1, 211-2, 211-3, 211-4, 211-5, 211-6 КУпАП, які передбачали відповідальність за неявку на виклик у військовий комісаріат, неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників.

Відповідальність за такі порушення тепер передбачена статтею 210-1 КУпАП. Це, безумовно, значно розширило права представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Знайшли при проведенні перевірки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, наприклад, не оповістили військо-возобов’язаного про його виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, і наступає відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. За цією статтею громадяни будуть нести відповідальність у розмірі 1700 до 3400 грн, а посадові особи — у розмірі від 3400 до 5100 грн, при вчиненні такого порушення повторно або вчиненні такого порушення у особливий період — відповідно від 3400 до 5100 грн — на громадян та від 5100 до 8500 грн — на посадових осіб.

Відповідно до змін, внесених до ст. 210 КУпАП, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку буде наступати адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 850 грн, а при повторному порушенні або при вчиненні такого порушення у особливий період (як ми знаємо, зараз з 18.03.2014 р. триває особливий період) розмір штрафу зросте до 850 до 1700 грн.

Для кращого сприйняття інформації про відповідальність за порушення військового законодавства узагальнимо цю інформацію в таблиці:

Порушення

Підстава

Штраф

Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку

Стаття 210 КУпАП

Вперше —

30 — 50 нмдг (510 — 850 грн)

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період —

50 — 100 нмдг (850 — 1700 грн)

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 2101 КУпАП

Вперше — для громадян —

100 — 200 нмдг (1700 — 3400 грн).

Вперше — для посадових осіб —

200 — 300 нмдг (3400 — 5100 грн)

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період: для громадян — 200 — 300 нмдг (3400 — 5100 грн), для посадових осіб — 300 — 500 нмдг (5100 — 8500 грн)

Зіпсування або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату

Стаття 211 КУпАП

Вперше — 30 — 50 нмдг (510 — 850 грн)

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже піддано адміністративному стягненню, а також порушення в особливий період — 50 — 100 нмдг (850 — 1700 грн)

Посилюється також кримінальна відповідальність (внесено зміни до Кримінального кодексу України). Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим коміса-ром, — карається штрафом від 5100 до 8500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Особливо необхідно звернути увагу не те, що ухилення від навчальних (спеціальних) зборів карається штрафом від 8500 до 11 900 грн або ви-правними роботами на строк до двох років.

Кримінальне правопорушення

Підстава

Санкція

Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу

Стаття 335 КК України

Обмеження волі на строк до трьох років

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Стаття 336 КК України

Позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років

Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів служби зовнішньої розвідки України

Частина 1 статті 337 КК України

Штраф від 300 — 500 нмдг

(5100 — 8500 грн)

або виправні роботи на строк до одного року

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів

Частина 1 статті 337 КК України

Штраф від 500 — 700 нмдг

(8500 — 11900 грн)

або виправні роботи на строк до двох років

Законом № 1357 внесено зміни до КЗпП. Так, частина друга статті 24 доповнена словами «відповідний військово-обліковий документ». Тобто, з моменту набрання чинності Законом № 1357, а саме з 23 квітня 2021 року, на законодавчому рівні встановлено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та відповідний військово-обліковий документ.

До внесення змін у цій законодавчій нормі було написано: «та інші документи». У свою чергу, на нормативному рівні пункт 37 Порядку № 921 встановлював обов’язок державних органів, підприємств, установ та організацій перевіряти у громадян під час прийняття на роботу (навчання) наявність військово-облікових документів. Тобто вимога щодо перевірки, під час укладення трудового договору, військово-облікових документів не нова, але вона закріплена тепер на законодавчому рівні та стала обов’язковою.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону № 2232 та пункту 16 Порядку № 921 військово-обліковими документами є: для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення вій-ськовозобов’язаного.

Отже, починаючи від 23 квітня 2021 року громадянин при укладенні трудового договору, у випадках, передбачених законодавством, зобов’язаний подати разом з іншими документами військовий квиток, або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, або посвідчення про приписку до призовної дільниці. А як же у такому разі поступати при укладенні трудового договору з жінкою? Чи необхідно вимагати подання нею військово-облікового документа при укладанні трудового договору? Адже більшість жінок не має військово-облікових документів. Водночас є достатня кількість жінок, які проходили військову службу, що у теперішній час не рідкість, та які мають спеціальність (професію), споріднену з військово-обліковими спеціальностями, і за станом здоров’я, віком придатні до військової служби, є військовозобов’язаними і повинні мати військово-облікові документи. Як діяти у такому випадку, частина 2 статті 24 КЗпП відповіді, на жаль, не дає. Із самого змісту цієї статті видно: «у випадках, передбачених законодавством», тож слід чекати визначення законодавством, у яких саме випадках при укладенні трудового договору обов’язково надається військово-обліковий документ.

Іншими змінами, внесеними до КЗпП, встановлюються пільги та гарантії для працівників, які проходили такий вид військової служби, як військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період.

Так, пункт 9 статті 42 КЗпП доповнений словами «військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особливий період». Тим самим пільга щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці поширюється на категорію осіб, які проходили військову службу за призовом осіб із числа резервістів у особливий період, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Змінами, внесеними до статті 196 КЗпП, для осіб, які звільнені з військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, встановлюються додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Стаття 196 КЗпП — це відсилочна (бланкетна) норма, яка направляє нас до Закону № 5067, пункт 4 частини 1 статті 14 якого встановлює, що серед інших категорій, до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, відноситься молодь, що звільнилася із військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.

Це є важливим тому, що наразі звітність по квотним категоріям подається у об’єднаному звіті з ЄСВ у складі звітності з ПДФО.

Порядок № 271 встановлює, що належність цих громадян до квотної категорії та дія квоти протягом відповідного періоду підтверджуються відповідними документами: копією військового квитка — для молоді віком до 35 років, яка звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення служби) і яка вперше приймається на роботу (протягом трьох років з дня укладення першого трудового договору після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби). На жаль, зміни до цього документа щодо військової служби осіб з числа резервістів в особливий період на час написання цього матеріалу не внесені. Але можна передбачити, що до квотної категорії, яка має додаткові гарантії у працевлаштуванні, буде відноситися молодь віком до 35 років протягом трьох років з дня укладення першого трудового договору, яка звільнилась з військової служби осіб з числа резервістів в особливий період і протягом шести місяців вперше приймається на роботу.

Відповідно до статті 197 КЗпП працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення військової служби за призовом осіб з числа резервістів в особливий період надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Що стосується призову власника — фізичної особи на військову службу за призовом осіб з числа резервістів в особливий період, то змінами, внесеними до частини 3 статті 47 КЗпП, передбачено, що він (власник — фізична особа) повинен виконати свої обов’язки, передбачені статтею 47 КЗпП (яка передбачає обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку), протягом місяця після звільнення з військової служби без застосування санкцій та штрафів.

Необхідно також звернути увагу, що Законом № 1357 внесена зміна до пункту 5 частини 7 статті 10 Закону № 504, якою надано право надавати за бажанням працівника щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві особам, звільненим після проходження військової служби за призовом особам з числа резервістів в особливий період, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання.

Змінами, внесеними до Закону № 1951, встановлено, що Єдиний реєстр буде вестись не тільки на військовозобов’язаних, а і на призовників та ре-зервістів.

Органами ведення Реєстру визначено районні (об’єднані районні), міські (районні у місті, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

Змінами, внесеними до статті 14 цього Закону, визначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію про персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, у сфері міграції, податкової політики, охорони державного кордону, освіти та науки, охорони здоров’я, від пенсійного фонду, офісу Генерального прокурора, Державної судової адміністрації, Національної поліції України.

Підіб’ємо підсумки: Законом № 1357 встановлений новий вид військової служби — «військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період», визначений порядок призову на цей вид військової служби, пільги та гарантії працівникам, які будуть проходити цей вид військової служби.

Також Законом передбачено реформування місцевих органів військового управління шляхом створення на базі військових комісаріатів територі-альних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Водночас визначена нова категорія військового обліку — військовий облік резервістів, упорядкування питання належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Усі ці питання потребують подальшого уточнення у нормативних документах.

Васильєв Юрій

Спецвипуск «Публічна служба», червень, 2021

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі