«КРУшні» штрафи: кому і чого остерігатись?

Перш за все нагадаємо: наразі йдеться про Державну аудиторську службу. Контрольно-ревізійних управлінь (КРУ), як і взагалі служби, уже давно не існує.

Але багато хто з бюджетників і досі продовжує називати фахівців Держаудитслужби «КРУшниками», і, до речі, всі чудово розуміють, про кого саме йдеться. ☺

Давайте звернемося до основних нормативних документів, якими керуються фахівці Держаудитслужби. Так, права фахівців Держаудитслужби визначено ст. 10 Закону № 2939¹. І одним з їх прав є накладення у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративних стягнень (п. 9 ст. 10 Закону № 2939).

¹ Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.93 № 2939-XII.

Право накладення адміністративних стягнень також підтверджує і п.п. 9 п. 4 Положення № 43².

² Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою КМУ від 03.02.2016 № 43.

Зазначимо: під час складання матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень фахівці Держаудитслужби керуються положеннями Порядку № 168³.

³ Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений наказом Державної аудиторської служби в Україні від 01.12.2016 № 168.

За що штрафують?

Працівникам Держаудитслужби надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені п’ятьма статтями КпАП.

Згрупуємо їх у таблиці нижче.

Адмінправопорушення, за які мають право штрафувати працівники Держаудитслужби

Тепер розглянемо докладніше кожне з цих правопорушень.

Порушення умов видачі векселів

Одразу з назви ст. 163¹² КпАП зрозуміло, що протоколи за нею складають за порушення видачі векселів.

За таке правопорушення загрожує адмінштраф у розмірі від 6800 до 8500 грн.

Але, відверто кажучи, за цією статтею фахівці Держаудитслужби складають протоколи вкрай рідко.

До того ж чи багато бюджетних установ використовують у своїй діяльності векселі? Тож імовірність того, що вас оштрафують за цією статтею, швидше, теоретична.

Порушення порядку припинення юрособи

Протоколи за ст. 166⁶ КпАП складають у разі виявлення порушень під час проведення ревізій установ, які ліквідуються. У свою чергу, це також справа зовсім не буденна.

Відповідно, і накладення штрафів за такі правопорушення є рідкістю.

Проте все-таки нагадаємо: порушення порядку припинення юрособи тягне за собою накладення штрафу від 1700 до 4250 грн.

Порушення законодавства з фінансових питань

А ось такі правопорушення є найбільш поширеними.

Тож працівники Держаудитслужби складають протоколи здебільшого саме за ст. 164² КпАП.

Що ж слід розуміти під порушеннями законодавства з фінансових питань? Розшифруємо. Зокрема, це:

• приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

• відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

• внесення неправдивих даних до фінансової звітності;

• неподання фінансової звітності;

• несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;

• несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану ДП або КП та звіту про його виконання;

• перешкоджання працівникам Держаудитслужби у проведенні ревізій та перевірок;

• невжиття заходів щодо відшкодування винними особами збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Перелічені вище порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 136 до 255 грн.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених правопорушень, караються штрафом у підвищеному розмірі — від 170 до 340 грн.

Порушення бюджетного законодавства

Стаття 164¹² КпАП є другою за кількістю складених працівниками Держаудитслужби протоколів, але першою за кількістю порушень, за які вона застосовується.

І це цілком зрозуміло. Адже ст. 116 БКУ визначено щонайменше 40 порушень бюджетного законодавства.

Серед них, зокрема:

• включення недостовірних даних до бюджетних запитів;

• порушення встановлених строків подання бюджетних запитів або їх неподання;

• порушення порядку або строків подання, розгляду і затвердження кошторисів;

• визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників;

• порушення порядку або строків подання і затвердження паспортів бюджетних програм;

• взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, установлених чинним бюджетним законодавством;

• нецільове використання бюджетних коштів;

• порушення вимог БКУ при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і строків здійснення такої оплати;

• порушення встановлених порядку або строків подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності в неповному обсязі;

• невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку;

• здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів тощо.

Саме за перелічені вище порушення працівники Держаудитслужби складають протоколи найчастіше.

За порушення бюджетного законодавства передбачено штраф від 510 до 1445 грн залежно від виду порушення.

Повторні дії, вчинені особою, яку протягом року було притягнуто до адмінвідповідальності за такі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу вже від 850 до 1700 грн.

Порушення закупівельного законодавства

Порушення за ст. 164¹⁴ КпАП посідають третю сходинку за кількістю складання протоколів контролюючими органами.

До закупівельних порушень належать, зокрема, такі, як:

• порушення порядку визначення предмета закупівлі;

• неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;

• придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону;

• укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;

• невиконання рішення АМКУ як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено чинним законодавством;

• укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель тощо.

Майте на увазі: саме ці порушення є «найдорожчими» з-поміж усіх вищеперелічених.

Адже за порушення законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг посадовим особам може «світити» штраф від 1700 до 17000 грн залежно від виду порушення.

А за повторні дії протягом року оштрафують уже на 3400 — 85000 грн.

Від протоколу до постанови

Протоколи від імені органів Держаудитслужби відповідно мають право складати уповноважені на те посадові особи.

У разі вчинення адміністративного правопорушення кількома особами протокол складають стосовно кожної з таких осіб.

Якщо ж одна особа скоїла кілька адмінправопорушень, оформлюють протокол щодо кожного з них.

Протокол складають у двох примірниках. Його підписує як посадова особа, яка склала протокол, так і особа, яка притягається до відповідальності.

У разі, якщо особа, котра притягається до відповідальності, відмовляється підписати протокол, до нього вносять запис про це.

Один примірник протоколу під розписку вручають особі, яка притягається до адмінвідповідальності, інший — залишається в органі Держаудитслужби.

Таку вимогу передбачено п. 5 розд. ІІ Порядку № 168 (ср. USER_SHOW_ID).

Так, «винна» особа має право, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого юриста, оскаржити постанову по справі.

Також ця особа може відмовитися давати пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів.

Для підписання протоколу «винну» особу запрошують у визначений час до органу Держаудитслужби.

Якщо ж вона не являється, факт неявки засвідчують в окремому акті.

У такому разі, а також у випадку, якщо така особа відмовилась отримати протокол під розписку, другий його примірник надсилають їй рекомендованим листом протягом п’яти календарних днів із дня складення протоколу.

Та, звісно, складання протоколу про адміністративне правопорушення — це лише пів справи.

Далі справу про порушення має бути розглянуто і винесено постанову.

А от хто саме виносить постанову, залежить від статті порушення.

Так, справи про адмінправопорушення за ст. 164² та ч. 3 — 7 ст. 166⁶ КпАП розглядають та накладають адмінстягнення уповноважені посадові особи Держаудитслужби. Це передбачено п. 1 розд. ІІІ Порядку № 168.

Перелік цих посадових осіб визначено ст. 234¹ КпАП (керівник, заступники та інші посадові особи, визначені керівником).

Це чорним по білому прописано у ст. 234¹ КпАП. І хоча сам порядок розгляду таких справ чомусь досі не визначено Порядком № 168, логічно припустити, що він аналогічний до порядку розгляду справ за ст. 164² та ч. 3 — 7 ст. 166⁶ КпАП.

Повідомлення про розгляд справ про адмінправопорушення у вигляді офіційного рекомендованого листа, підписаного уповноваженою особою Держаудитслужби, має бути надіслано особі, яка притягається до адмінвідповідальності. Або ж таке повідомлення може бути вручено зазначеній особі під розписку.

Якщо ж ця особа відсутня, то таку справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про розгляд справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.

За результатами розгляду справи виноситься одна з таких постанов:

1) постанова про накладення адміністративного стягнення;

2) постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Майте на увазі: якщо при розгляді справи уповноважена посадова особа Держаудитслужби дійде висновку, що порушення має ознаки кримінального правопорушення, вона має передати матеріали прокурору або органу досудового розслідування (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 168).

Тепер щодо розгляду справ за іншими статтями.

Справи про адмінправопорушення, передбачені ст. 163¹² та 164¹² КпАП, розглядаються судом.

Виходячи з вищезазначеного, також судом розглядаються справи за ч. 3 — 5 ст. 164¹⁴ КпАП.

У такому разі постанову у справі виносить уже суд, а не уповноважена посадова особа Держаудитслужби.

Такі справи розглядаються за місцем вчинення правопорушення на підставі сформованих справ, які передаються до суду органами Держфінінспекції.

Ну що ж, тепер ви знаєте, за які порушення можуть оштрафувати працівники Держаудитслужби. А повідомлений — значить озброєний.

Нехай штрафи та всілякі неприємності оминають вас стороною.