Харчування тренерів та спортсменів: як забезпечити?

Загальні вимоги щодо забезпечення харчування

Порядок забезпечення харчуванням тренерів та спортсменів під час навчально-тренувальних зборів визначено Положенням № 617*.

* Положення про порядок організації і проведення офіційних спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів та порядок матеріального забезпечення їх учасників, затверджене наказом Мінмолоді та спорту від 09.02.2018 № 617.

Навіщо взагалі потрібні навчально-тренувальні збори?

Їх метою є підготовка спортсменів до участі у спортивних змаганнях різного рангу.

Мета навчально-тренувальних зборів, їх тривалість та максимальна кількість спортсменів, які беруть у них участь, визначають відповідно до Класифікації навчально-тренувальних зборів згідно з додатком 1 до Положення № 617.

При цьому, як випливає з п. 5 розд. ІІ Положення № 617, організатор навчально-тренувального збору в установленому порядку видає розпорядчий документ, яким зокрема, визначає:

— напрям навчально-тренувального збору;

— строки проведення;

— місце проведення;

— кількісний склад учасників;

— обсяги та джерела фінансування;

— матеріально-відповідальна особа;

— особа, відповідальна за дотримання учасниками заходу правил безпеки;

— кошторис витрат;

— поіменний склад учасників навчально-тренувального збору.

До основних напрямів витрат на проведення спортивних заходів, які здійснюються з відповідних бюджетів, виходячи з фінансових можливостей організатора заходу, належать, зокрема, витрати на оплату проїзду, проживання, харчування, добових учасникам спортивних заходів. Це прямо передбачено п. 1 розд. V Положення № 617.

Такий кошторис складають за формою, наведеною у додатку 3 до Положення № 617.

Також зауважте: витрати на забезпечення учасників спортивних заходів харчуванням, лікарськими засобами та виробами медичного призначення здійснюються за нормами витрат та відповідно до порядків, затвердженими (п. 4 розд. V Положення № 617):

— постановою № 689* — для спортивних заходів державного і міжнародного рівня, що проводяться на території України, а також спортивних заходів, що проводяться установами, закладами та організаціями за рахунок коштів держбюджету;

— Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями — для спортивних заходів місцевого значення, спортсменів комунальних закладів фізичної культури і спорту, а також дитячо-юнацьких спортивних шкіл, засновниками яких є місцеві осередки всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, які отримують фінансову підтримку з відповідного бюджету;

— відповідними центральними органами виконавчої влади — для ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, рятувальних, інших спецслужб.

* Постанова КМУ «Про затвердження норм витрат на проведення спортивних заходів державного та міжнародного рівня» від 18.09.2013 № 689.

Окрім того, органи місцевого самоврядування для проведення спортивних заходів місцевого значення, спортсменів відповідних закладів фізичної культури і спорту, а також дитячо-юнацьких спортивних шкіл, засновниками яких є місцеві осередки всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, які отримують фінансову підтримку з відповідного бюджету, можуть встановлювати інші норми витрат в межах наявних фінансових ресурсів.

У яку чергу проводити видатки?

У період дії воєнного стану передусім слід з’ясувати, в яку чергу можливо здійснити заплановані видатки. Для цього необхідно звернутися до норм Порядку № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590.

Першочерговими залишаються видатки на національну безпеку і оборону. Тоді як переважну більшість видатків можливо здійснювати у другу чергу.

Нагадаємо: нещодавно до Порядку № 590 були внесені зміни, згідно з якими перелік видатків другої черги було викладено у новій редакції. Детальніше про це читайте у матеріалі «Оновлений Порядок № 590: вивчаємо разом» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 10 (ср. USER_SHOW_ID).

Серед видатків другої черги, визначених п. 19 Порядку № 590, зокрема, зазначені видатки на виконання заходів і завдань державної програми розвитку фізичної культури і спорту (організація і проведення спортивних заходів, участь у змаганнях, функціонування та фінансова підтримка закладів та організацій сфери фізичної культури і спорту).

Тож якщо навчально-тренувальні збори проводяться в рамках виконання державної програми розвитку фізичної культури і спорту, то видатки на харчування тренерів та спортсменів саме можливо провести в рамках таких видатків.

В іншому разі харчування тренерів та спортсменів можна здійснити в рамках видатків другої черги на оплату кейтерингових послуг та/або послуг гарячого харчування.

Який КЕКВ застосувати?

Відповідь на це запитання свого часу надало Казначейство у листі від 05.10.2015 № 14-09/907-2406.

Як зазначило Казначейство, у разі проведення спортивного заходу, як-то навчально-тренувальні збори або спортивні змагання, видатки на забезпечення продуктами харчування або виплату компенсації за них на період проведення заходу необхідно здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

До речі, це чітко прописано і в п.п. 24 п. 2.2.4 Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Однак майте на увазі: якщо видатки на харчування проводяться в рамках виконання державної програми розвитку фізичної культури і спорту, то планувати і здійснювати їх потрібно за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» (п.п. 2.2.8.2 Інструкції № 333).