2324 0

Новий Реєстр податкових накладних — останні зміни

20.11.14
Під завісу ери широкого застосування Реєстру виданих та отриманих податкових накладних Мінфін підкоригував його форму («БТ», 2014, № 45, с. 5). Напевно це вже останні зміни у цьому документі, адже після запровадження електронного адміністрування ПДВ (з 01.01.15 р.) необхідність у веденні всеосяжних Реєстрів відпаде. Залишиться лише їх значно урізана версія. Сьогодні «віддамо шану» цьому документу та проаналізуємо останні зміни. Адже за грудень потрібно заповнити новий Реєстр.

Починаємо з 1 грудня

Наказ Мінфіну України від 22.09.14 р. № 958 набере чинності з 01.12.14 р. (див. с. 21 цього номера). Отже, саме з 1 грудня потрібно реєструвати ПН у новому Реєстрі.

Нагадаємо, що з 1 грудня зміниться і форма ПН (див. «БТ», 2014, № 45, с. 14).

Сподіваємось, що до цього «визначного» моменту розробники програмного забезпечення встигнуть внести корективи до програм, якими користуються платники ПДВ. Адже, на відміну від ПН, які поки ще можна складати на паперових носіях, Реєстр «живе» виключно в електронній формі. Тому, щоб не мати зайвого клопоту з перенесенням записів із старої форми Реєстру до нової форми, бажано отримати нове програмне забезпечення до 1 грудня.

Час для цього ще є.

Поки комп’ютерні генії роблять свою роботу, ми розберемось із змінами, що відбулись у формі Реєстру та в порядку його складання.

 

Зміни у формі Реєстру

Візуально форма Реєстру майже не змінилась (див. с. 12). Перше, що впадає в око, — це суттєве збільшення кількості граф в обох розділах. Але є ще досить багато дуже важливих «дрібничок».

1. Шапка. У шапці Реєстру змінились дані документа, яким його затверджено. Замість тексту «Наказ Міністерства доходів і зборів України 25.11. 2013 № 708» тепер записано «Наказ Міністерства фінансів України 22 вересня 2014 року № 958».

Крім того, із шапки Реєстру зникло поле «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість», яке втратило свою актуальність ще з 01.01.14 р. Оскільки Свідоцтва платникам ПДВ уже майже рік не видають.

2. Розділ I. У розділі I «Видані податкові накладні» з’явились нові графи.

По-перше, це давно очікувані графи для відображення операцій з продажу ліків та медвиробів, за якими нараховують ПДВ за ставкою 7 % (гр. 10 та 11).

По-друге, розділено на дві окремі графи операції, за якими ПДВ не нараховується:

• операції, звільнені від оподаткування, будемо відображати у гр. 13;

• операції, які не є об’єктом оподаткування, — у гр. 14.

Нагадаємо. Звільнені операції вказані у ст. 197 та підрозд. 2 розд. XX ПКУ. До таких операцій віднесені, зокрема, постачання продуктів дитячого харчування; освітні послуги; постачання послуг з охорони здоров’я тощо. Їх відображають у ряд. 5 декларації з ПДВ.

Операції, які не є об’єктом оподаткування, вказані у ст. 196 ПКУ, зокрема, емісія або продаж цінних паперів за грошові кошти; надання страхових послуг; розрахунково-касове обслуговування тощо. Ці операції відображають у ряд. 3 декларації з ПДВ.

Ще одна відмінність між такими операціями: на звільнену операцію потрібно виписати «пільгову» ПН (з позначкою «Без ПДВ» у гр.12 розд. III ПН). А от на операції, які не є об’єктом оподаткування, ПН взагалі не складають. Однак до Реєстру такі операції теж потрібно заносити (абзац п’ятий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 958). Їх записують на підставі первинних документів. При цьому в гр. 4 «вид документа» потрібно поставити позначку «БО» (документ бухгалтерського обліку).

3. Розділ II. У розділі II «Отримані податкові накладні» з’явились ще більше нових граф.

По-перше, у гр. 9 потрібно буде вказати показник ЧВ (частка використання), за яким проводиться первинний розподіл «вхідного»ПДВ за товарами/послугами, котрі придбані для подвійного використання (для оподатковуваних та неоподатковуваних операцій).

Нагадаємо, що ПН, отримані на таке придбання, записують в Реєстр одним рядком, а вартість товарів та суму «вхідного» ПДВ розподіляють між «оподатковуваними» та «пільговими» графами. Раніше коефіцієнт розподілу доводилось «тримати в голові». Хіба що можна було підглянути у ряд. 15 декларації з ПДВ. Тепер для нього виділили спеціальну графу Реєстру. Отже, процес розподілу можна буде досить просто автоматизувати.

По-друге, придбання для оподатковуваних операцій (раніше їх вписували у гр. 9 та 10 Реєстру) рознесли аж на 6 окремих граф. Тобто залежно від того, за якою ставкою ПДВ (20 %, 7 % чи 0 %) обкладається операція, в котрій передбачається використати придбані товари/послуги.

Зрозуміло, що у випадку, коли ви придбали ліки для подальшого продажу, цю операцію потрібно вписати до гр. 12 та 13. Саме там будемо відображати придбання для операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 7 %.

А от що робити, коли придбані товари/послуги призначені для одночасного використання в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками? Наприклад, комунальні послуги, канцтовари тощо.

Жодних вимог про необхідність вести окремий облік витрат, пов’язаних із кожним видом операцій, які обкладаються ПДВ за різними ставками, в законодавстві немає. Та і право на ПК не залежить від того, за якою ставкою обкладається та чи інша операція. Головне, щоб вона обкладалась ПДВ.

Обережно! Коефіцієнт ЧВ, про який ми згадували вище, не має жодного відношення до розподілу «вхідного» ПДВ між гр. 11, 13 та 15 розд. II Реєстру.

На наш погляд, можливі два підходи до розподілу «вхідного» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками:

1) взагалі не розподіляти. Тобто включити всю суму ПДВ до графи, яка відповідає операціям, де переважно використовуються придбані товари/послуги.

Так, якщо у вас основна маса продажів обкладається ПДВ за ставкою 20 %, то усі придбання для одночасного використання в оподатковуваних операціях можна включити до гр. 10 та 11 Реєстру. Якщо ж у вас більшість операцій обкладається ПДВ за ставкою 7 % (аптека), то оплату оренди приміщення аптеки, можна включити до гр. 12 та 13 Реєстру.

Навряд чи сподобається такий підхід податківцям, але негативних наслідків для платника не буде, адже методики розподілу в Порядку № 958 немає;

2) розподілити пропорційно обсягу продажів за різними ставками ПДВ. Цей варіант набагато складніший. Доведеться розраху­вати коефіцієнти розподілу для кожної ставки ПДВ. Але це рівняння з багатьма невідомими і в прямому і в переносному значенні.

По-перше, які дані використовувати для розрахунку коефіцієнтів розподілу — поточного періоду чи попередніх періодів?

Аналогію з розподілом за ст. 199 ПКУ, на наш погляд, проводити не варто, тому в кожному звітному періоді потрібно розрахувати свій коефіцієнт. Оскільки новий Реєстр будемо використовувати лише у грудні, то й дані для розподілу потрібно буде взяти саме за грудень.

По-друге, доки не буде запов­нено розд. I декларації з ПДВ, платник не зможе розподілити «вхідний» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками. Тому Реєстр доведеться заповнювати в два етапи:

• на першому проводимо первинну реєстрацію ПН. Усі ПН «заганяємо» до гр. 10 та 11 Реєстру;

• на другому (на початку січня) перед тим як подати електронну копію Реєстру податківцям, перерозподіляємо дані гр. 10 та 11 між гр. 10 — 15.

Для розрахунку коефіцієнтів скористаємось даними про обсяги поставок (без ПДВ) із вже заповненого розділу I нової декларації з ПДВ (див. таблицю на с. 14).

  

Коефіцієнти для розподілу «вхідного» ПДВ між операціями,

 які обкладаються ПДВ за різними ставками

Показник

Операції, які обкладаються ПДВ за ставкою:

20 %

7 %

0 %

Обсяг постачання

Рядок 1.1 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р.

Рядок 1.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р.

Рядки 2.1 + 2.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р.

Загальний обсяг оподатковуваних операцій

Рядки 1.1 + 1.2 + 2.1 + 2.2 нової декларації з ПДВ за грудень 2014 р.

Коефіцієнти розподілу

 

 

 

Формули для рахунку суми «вхідного» ПДВ в Реєстрі(1)

 

 

 

 

 

 

(1) Якщо придбані товари/послуги крім того, що частково використовуються в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками, використовуються частково ще й у операціях, які не обкладаються ПДВ (приймають участь у розподілі за ст. 199. ПКУ), то до кожної з наведених формул потрібно додати ще один множник — коефіцієнт розподілу ЧВ (показник гр. 9 Реєстру).

(2) СПДВ — це ставка ПДВ, за якою обкладались товари/послуги при їх придбанні (число 20, 7 чи 0).

 

Увага! Розподіл проводимо лише за тими товарами/послугами, які одночасно використовуються в операціях, котрі обкладаються ПДВ за різними ставками.

До речі, доцільність розподілу «вхідного» ПДВ між операціями, які обкладаються ПДВ за різними ставками, дуже сумнівна. Навіть у новій формі декларації з ПДВ, яка теж почне застосовуватись із грудня 2014 року (наказ Мінфіну України від 23.09.14 р. № 966), податковий кредит за операціями, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % та 0 %, потрібно буде декларувати згорнуто (ряд. 10.1.1 нової Декларації з ПДВ).

Однак маємо те, що маємо. Принаймні, найближчим часом безробіття не загрожує бухгалтерам.

4. Підписи в Реєстрі. У формі Реєстру зникло спеціальне поле для підпису фізичної особи — підприємця, яка зареєстрована платником ПДВ. Тепер для цього будуть використовувати загальне поле «Керівник».

Принципового значення це не має, адже електронні копії Реєстрів «підписують» за допомогою електронних цифрових підписів. А порядок такого підписування не змінився.

Крім того, розшифрували, які саме особи можуть (мають відповідні повноваження) підписати Реєстри. По суті, комплект підписів у формі Реєстру тепер має такий саме вигляд, як у декларації з ПДВ.

 

Порядок заповнення Реєстру

У п. 5 розд. I Порядку № 958 тепер вказано, що в Реєстрі окремо обліковуються операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ за основною ставкою, ставкою 7 % чи нульовою ставкою. Таке ж розмежування передбачено і для придбаних товарів/послуг, які будуть використовуватись в операціях, що обкладаються ПДВ за різними ставками. Те, що оновлені форми це дозволяють, ми вже з’ясували. Крім того, з’явились ще деякі новації.

1. Умовний ІПН. Нарешті правила заповнення Реєстру «догнали» правила заповнення ПН, які не видають покупцям. У п. 2 розд. III Порядку № 958 передбачено, що у разі якщо платник податку виписує ПН, де у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН, то при заповненні гр. 6 Реєстру також проставляється умовний ІПН.

Порядок № 708 оперував ще застарілими поняттями: коли замість ІПН покупця і в ПН і в Реєстрі ставили 0 (нуль). Після того, як правила заповнення ПН змінились на початку 2014 року, логічно було переносити дані про умовний ІПН покупця із ПН до гр. 6 Реєстру. Згодом із цим погодились і податківці та розмістили відповідну консультацію в підкатегорії 101.21 ЗІР ДФСУ. Тепер такий порядок запов­нення гр. 6 Реєстру легалізовано.

2. Касовий метод. У п. 2 розд. IV Порядку № 958 передбачили спеціальні правила для ведення Реєстру платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань*. Такі платники заносять до Реєстру ПН у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації. Якщо часткова оплата, то до розд. II Реєстру заносяться показники ПН у розмірі отриманої частки компенсації з пропорційним вирахуванням суми ПДВ. Звісно, що сумарні показники часткових записів про ПН не повинні перевищувати загальні показники ПН.

* Детальну інформацію про особливості обліку ПДВ за касовим методом ви знайдете у «БТ», 2012, № 15, с. 39.

По суті в цій частині автори Порядку № 958 узаконили вже усталену практику відображення в Реєстрі ПЗ та ПК за касовим методом.

А от що новенького, так це спеціальні позначки до виду документа (гр. 5 розд. II Реєстру). До «стандартного» позначення виду документа додається літера «К». Наприклад, ПНПК — паперова ПН, за якою сума ПДВ уключається до ПК за касовим методом — у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації.

3. Бухдовідки. У п. 2 розд. IV Порядку № 958 підкориговані правила складання бухдовідок для коригування ПК.

Як і раніше, йдеться про те, що цей документ складають до ПН, митних декларацій та інших документів, які дають право на формування ПК. Але при цьому прибрали згадку про необхідність урахувати норми п. 198.6 ПКУ. Раніше контро­лери посилання на цю норму розглядали як підставу для заборони включати до ПК суми ПДВ за ПН, які «старші» за 365 днів. Ці вимоги були дискримінаційними щодо платників, котрі придбали товари/послуги для неоподатковуваних операцій та отримали правильну ПН, але не мали права на ПК. Якщо через рік ситуація змінилась і такі товари/послуги почали використовувати в оподатковуваних операціях, то нелогічно заперечувати право на ПК, адже правильну ПН платник своєчасно (протягом 365 днів) відобразив у своєму Реєстрі, а тепер змінює напрямок використання товарів/послуг.

Сподіваємось, що позиція фіскалів у цьому питанні стане більш лояльною, хоча сама норма п. 198.6 ПКУ нікуди не ділась і надалі вимагає підтверджувати ПК правильно складеними ПН**. При цьому право на ПК зберігається протягом 365 календарних днів з дати складання ПН.

** З 01.01.15 р. до ПК можна буде включати лише ПН, які зареєстровані в ЄРПН.

Серед підстав для складання бухдовідок тепер згадують коригування ПК при здійсненні контро­льованих операцій (ряд. 16.7 декларації з ПДВ). Якщо обсяг постачання за звичайною ціною менше ніж обсяг постачання за фактичною ціною, то покупець має скласти бухдовідку на таку контро­льовану операцію. У ній вказують номер та дату ПН, номенклатуру товарів/послуг, фактичну та звичайну ціни придбання таких товарів/послуг, суму коригування (зменшення) ПК.

Цю бухдовідку записують у розд. II Реєстру таким чином: у гр. 2 — дата її складання, у гр. 3, 4, 6, 7 — відповідно дата складання, порядковий номер ПН (РК), найменування та ІПН постачальника, який її склав, у гр. 5 — зазначається вид документа «БО», до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується здійс­нення контрольованої операції з постачання, та літери «КО». Наприклад, БОПНПКО — коригування ПК на підставі бухдовідки до паперової ПН, складеної за контрольованою операцією. При цьому суми у гр. 10, 11, або гр. 12, 13, або гр. 14, 15 зазначають зі знаком «мінус».

 

Документи та скорочення статті

Порядок № 958 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну України від 22.09.14 р. № 958.

Порядок № 708 — Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів від 25.11.13 р. № 708 (втратить чинність з 01.12.14 р.).

ІПН індивідуальний податковий номер.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

 



Теги: зміни
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)