Звільнення від плати за землю: а як же доходи бюджету?
Звільнення від плати за землю
У разі якщо під час воєнного стану в Україні платник податків не має змоги своєчасно виконати свій податковий обов’язок (сплатити податки і збори, подати звітність), він звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ.
При цьому є умова: такий платник податків виконає відповідні обов’язки протягом шести місяців після припинення (скасування) воєнного стану. Це передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та п.п. 4 п. 3 Закону № 2142*.
Це звільнення — загальне. Воно стосується абсолютно всіх платників податків, які не мають змоги виконати свої податкові обов’язки щодо всіх податків під час війни. Не стали винятком і платники плати за землю. Про це свідчать норми Закону № 2120**.
Докладніше про звільнення від плати за землю читайте в матеріалі «Земельний податок: кого звільнили та кому платити?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 17).
Податки = наповнення місцевих бюджетів
Як відомо, місцеві податки і збори є джерелом доходів місцевих бюджетів. Таким джерелом доходів є і плата за землю. Про це свідчить п. 19 ч. 1 ст. 64 БКУ.
Так, до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема, місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з ПКУ.
До місцевих належать податки і збори, встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад територіальних громад (п. 8.3 ПКУ). Зокрема, серед місцевих податків і зборів є й податок на майно (п.п. 10.1.1 ПКУ). У свою чергу, податок на майно встановлюють місцеві ради в частині транспортного податку та плати за землю.
Плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 ПКУ).
Але зменшення таких надходжень веде відповідно і до зменшення доходів місцевих бюджетів. Тож у зв’язку з цим необхідно збалансувати бюджет. Як саме це зробити, розповімо далі.
Внесення змін до місцевих бюджетів
Бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі збалансованості (п. 2 ч. 1 ст. 7 БКУ).
Принцип збалансованості полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний період. У випадку коли з певних причин збалансованість порушено, слід внести зміни до місцевого бюджету.
Як саме і за яких обставин слід вносити зміни до місцевого бюджету, визначено ч. 7 ст. 78 БКУ.
Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалює ВР АР Крим, відповідна місцева рада. Підставою для прийняття такого рішення має бути офіційний висновок місцевого фіноргану про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень).
При цьому зміни до місцевого бюджету вносять, якщо встановлено (ч. 7 ст. 78 БКУ):
— перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету не менше ніж на 5 %. Визначають показник за підсумками першого півріччя та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного періоду;
— недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету більше ніж на 15 %. Визначають показник за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, що враховано в розписі місцевого бюджету на відповідний період.
ВАЖЛИВО!
У випадку недоотримання місцевих податків і зборів вносити зміни до місцевого бюджету необхідно, якщо за підсумками квартального звіту бюджетом недоотримано більш ніж 15 % запланованих доходів. Якщо ж обсяг недоотриманих доходів менший ніж 15 %, то вносити зміни до бюджету необхідності немає
До речі, наразі для внесення змін до місцевого бюджету рішення відповідної місцевої ради не потрібно (п.п. 2 п. 1 постанови № 252***). На це ми вже неодноразово звертали вашу увагу (див. матеріал «Бюджетний процес під час війни» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 13).
Внести зміни до місцевого бюджету можуть виконкоми ОМС, місцеві держадміністрації, військові (військово-цивільні) адміністрації без ухвалення рішення. Для прийняття такого рішення необхідне подання відповідного місцевого фіноргану.
Досягнути тієї самої збалансованості місцевого бюджету можливо шляхом:
— розподілу вільного залишку бюджетних коштів
або
— зменшення видатків бюджету.
Розподіл вільного залишку
Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець року становить вільний залишок бюджетних коштів. Цей залишок може бути використано на здійснення витрат бюджету згідно зі змінами до рішення про місцевий бюджет. Про це свідчить ч. 4 ст. 14 БКУ.
Під час розподілу вільного залишку бюджетних коштів слід урахувати розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету, визначений у рішенні про місцевий бюджет.
Зменшення видатків бюджету
Зазвичай не підлягають зменшенню так звані захищені статті видатків. Перелік таких статей видатків наведено в ч. 2 ст. 55 БКУ.
Однак у період дії воєнного стану норма щодо захищених статей видатків не діє. Про це свідчить абз. 12 п.п. 1 п. 22 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ.
Тож в умовах воєнного стану, за нагальної необхідності, для збалансування місцевого бюджету можна зменшити навіть захищені статті видатків.
Бюджетна бухгалтерія, травень, 2022/№ 17
