Бюджетні запити

Етапи планування місцевих бюджетів

Насамперед пригадаємо процедуру планування місцевих бюджетів, щоб з’ясувати, на якому саме етапі слід складати та подавати бюджетні запити.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року.

Загальний порядок складання проєктів місцевих бюджетів унормовано ст. 75 БКУ, і він передбачає здійснення таких кроків.

1. Міністерство фінансів України згідно з ч. 1 ст. 75 БКУ* доводить місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до прогнозів місцевих бюджетів та проєктів місцевих бюджетів.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Місцеві держадміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад отримують листи від Мінфіну з особливостями складання розрахунків до проєктів бюджетів. Зокрема, під час складання проєктів місцевих бюджетів на 2024-2026 роки слід керуватися листом Мінфіну від 07.08.2023 № 04110-08-2/21527.

Такі листи мають бути доведені до виконавчих органів місцевих рад та враховані у роботі з формування місцевих бюджетів. На підставі цих листів планово-економічний відділ виконкому (у разі його створення), готує листи «Щодо підготовки бюджетних запитів на відповідний рік» для головних розпорядників бюджетних коштів.

2. Згідно з типовими формами бюджетних запитів, які на сьогодні затверджені наказом № 648*, відповідно до ст. 34 та 75 БКУ та з урахуванням особливостей складання проєктів місцевих бюджетів, місцеві фіноргани розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів» від 17.07.2015 № 648.

Складанню інструкції з підготовки бюджетних запитів передує розпорядження голови відповідної місцевої ради про заходи щодо забезпечення складання проєкту бюджету.

3. Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання місцевому фіноргану у строки та в порядку, встановлені цим органом.

При цьому саме головні розпорядники забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевому фіноргану бюджетних запитів, які повинні містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проєкту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевого фінансового органу.

4. На основі результатів аналізу керівник місцевого фіноргану ухвалює рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проєкту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд виконавчим органам відповідних місцевих рад.

При цьому місцеві фіноргани на будь-якому етапі складання і розгляду проєктів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів.

5. Мінфін у тижневий строк з дня схвалення Кабміном проєкту закону про держбюджет забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічних вимог та інших показників щодо складання проєктів місцевих бюджетів, а також пропозицій щодо форми проєкту рішення про місцевий бюджет (типової форми рішення).

6. Мінфін у тижневий строк з дня прийняття проєкту закону про держбюджет у другому читанні забезпечує доведення виконавчим органам відповідних місцевих рад визначених таким законом показників міжбюджетних відносин (включаючи обсяги міжбюджетних трансфертів для відповідних бюджетів) і текстових статей, а також організаційно-методологічних вимог щодо складання проєктів місцевих бюджетів.

Тепер щодо підготовки рішення про місцевий бюджет та складання проєкту місцевого бюджету.

Як випливає з п.п. 1 п. «а» ст. 28 Закону № 280*, виконавчий орган відповідної сільської, селищної чи міської ради складає та подає на розгляд раді Проєкт місцевого бюджету.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Зі свого боку, сільський, селищний, міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради місцевого бюджету (п. 9 ч. 4 ст. 42 Закону № 280).

При цьому проєкт рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної місцевої ради схвалює виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Разом з проєктом рішення місцевий бюджет обов’язково подають:

1) пояснювальну записку, яка має містити:

а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проєкту місцевого бюджету;

б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих відповідною місцевою радою податкових пільг;

в) пояснення щодо основних положень проєкту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;

г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних проєктів;

ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;

2) проєкт показників зведеного бюджету міської територіальної громади (у складі якої утворені райони у місті);

3) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних проєктів, що враховані в бюджеті, за умови якщо реалізація таких програм (проєктів) триває більше одного бюджетного періоду;

4) перелік інвестиційних проєктів на середньостроковий період;

5) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу;

6) переліки та обсяги довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів комунальної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства;

7) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

8) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проєкту відповідного бюджету;

9) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає місцева держадміністрація або виконавчий орган відповідної місцевої ради.

Рішення про місцевий бюджет визначає:

1) загальні суми доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді, місцевого боргу і гарантованого обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій з урахуванням положень ст. 17 БКУ;

3) доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

4) фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення);

5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до рішення);

6) обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проєктів;

7) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (у додатках до рішення);

8) розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;

9) додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету.

Також існує перелік захищених статей видатків. Він визначений ст. 55 БКУ. Проте в умовах воєнного стану зазначена стаття БКУ не застосовується. У цей період слід керуватися черговістю проведення видатків, визначеною Порядком № 590*.

* Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

Тепер безпосередньо щодо затвердження місцевого бюджету.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 та п. 17 ч. 1 ст. 43 Закону № 280 питання затвердження відповідного місцевого бюджету належить до повноважень місцевих рад.

Схвалений виконавчим органом місцевої ради проєкт рішення про місцевий бюджет подається на розгляд та затвердження відповідною радою (сільською, селищною, міською).

Розгляд проєкту рішення про місцевий бюджет у раді здійснюється за процедурою, визначеною регламентом, який затверджується радою (п. 1 ч. 1 ст. 26 та п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону № 280).

ВАЖЛИВО!

Місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому

Це передбачено ч. 2 ст. 77 БКУ.

Для наочності покроковий алгоритм затвердження місцевого бюджету зобразимо схематично.

Алгоритм затвердження місцевого бюджету

Засади складання бюджетних запитів

Бюджетний запит — це документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції до проєкту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.

Таке визначення наведено у ч. 9 ст. 2 БКУ.

Для чого взагалі необхідно складати бюджетні запити?

Складання бюджетних запитів дозволяє визначити та проаналізувати пропозиції, необхідні для реалізації бюджетних програм, досягнення поставлених цілей та оцінки очікуваних результатів програм.

Під час складання бюджетних запитів головні розпорядники бюджетних коштів на підставі плану своєї діяльності розподіляють людські, матеріальні та інші ресурси, необхідні для виконання конкретної бюджетної програми.

Як ми вже зазначали вище, типові форми бюджетних запитів затверджені наказом № 648. При цьому місцеві фіноргани повинні забезпечувати розроблення та доведення до головних розпорядників інструкцій з підготовки бюджетних запитів згідно з типовими формами бюджетних запитів та з урахуванням особливостей складання проєктів місцевих бюджетів (п. 3 наказу № 648).

Загальні підходи до підготовки інструкції можна взяти із наказу № 450*, яким затверджено Інструкцію з підготовки бюджетних запитів для головних розпорядників коштів державного бюджету (далі — Інструкція № 450). Так, зазначена Інструкція «запрацювала» з 09.03.2023. Відповідно попередня Інструкція № 687** втратила чинність. Докладно про це читайте у матеріалі «Підготовка бюджетних запитів: вивчаємо нову Інструкцію» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 11 (ср. 031233400).

* Наказ Мінфіну «Про затвердження Інструкції з підготовки бюджетних запитів» від 21.12.2022 № 450.

** Інструкція з підготовки бюджетних запитів, затверджена наказом Мінфіну від 06.06.2012 № 687.

Майте на увазі: норми Інструкції № 450 стосуються виключно держбюджету. Тоді як місцеві бюджети мають керуватися місцевими інструкціями. Втім зазвичай останні базуються на нормах саме Інструкції № 450. Тож далі розглянемо саме її вимоги.

Так, бюджетний запит складається на середньостроковий період (плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди) відповідно до Бюджетної декларації та Інструкції № 450. Це передбачено п. 6 Інструкції № 450.

Інформація, яка включається до бюджетного запиту, має характеризувати направленість дій головного розпорядника на досягнення цілей державної політики, визначених у Бюджетній декларації, через реалізацію визначених ним бюджетних програм.

При цьому головний розпорядник має забезпечувати узгодженість стратегічного та бюджетного планування шляхом визначення набору заходів та результативних показників бюджетних програм, які є необхідними та достатніми для виконання показників досягнення цілей державної політики в середньостроковій перспективі.

Бюджетний запит повинен містити інформацію про всі бюджетні кошти, використані головним розпорядником у попередньому році та які він планує використати у поточному році й у середньостроковому періоді, та всі бюджетні програми, які реалізовані, реалізуються та пропонуються до реалізації у відповідному бюджетному періоді.

Видатки та надання кредитів, розподіл граничних показників

Під час розрахунку видатків та надання кредитів і розподілу граничних показників, отриманих від Мінфіну, головні розпорядники коштів держбюджету застосовують підходи, визначені Інструкцією № 207*.

* Інструкція з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації, затверджена наказом Мінфіну від 21.07.2022 № 207.

При цьому вони можуть уточнювати показники спецфонду з урахуванням очікуваних або фактичних надходжень до нього.

Головні розпорядники включають до бюджетних запитів:

— обсяги довгострокових зобов’язань за енергосервісом;

— довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства на відповідні бюджетні періоди;

— показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проєктів (у разі їх наявності).

Бюджетні запити також можуть включати надання держдопомоги суб’єктам господарювання. У такому разі головні розпорядники мають додати до бюджетного запиту копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги або лист про звільнення від обов’язку повідомлення про нову держдопомогу.

Про це зазначено у розд. ІІІ Інструкції № 450.

Електронна чи паперова форма?

Наразі бюджетні запити подаються в електронній або паперовій формі.

При цьому перевага надається саме електронній формі. Втім, подання бюджетного запиту в такій формі має свої особливості.

Зокрема, в електронній формі бюджетні запити подають через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади чи спеціальний вебмодуль цієї системи.

Для кожної із форм бюджетного запиту окремо слід застосовувати засоби кваліфікованого електронного підпису або кваліфікованої електронної печатки.

Бюджетний запит у паперовій формі подається у разі, якщо:

— у головного розпорядника відсутні система електронного документообігу, інтегрована до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, або спеціальний вебмодуль цієї системи;

— бюджетний запит містить інформацію з обмеженим доступом, вимогу щодо захисту якої встановлено законом.

У всіх інших випадках слід подавати бюджетні запити саме у електронній формі.

Головний розпорядник забезпечує відповідність бюджетного запиту, складеного в автоматизованій системі ведення державного бюджету (АІС «Держбюджет»), бюджетному запиту, поданому до Мінфіну.

Форми бюджетних запитів

Форми бюджетних запитів були змінені наказом № 450. Відповідно у 2023 році бюджетні запити вже складали і подавали за новими формами.

Наразі обов’язковими є такі форми бюджетних запитів:

— Форма БЗ-1 (загальна), наведена у додатку 1 до наказу № 450;

— Форма БЗ-2 (індивідуальна), наведена у додатку 2 до наказу № 450.

Зверніть увагу: Форма-3 (додаткова), яка була раніше передбачена Інструкцією № 687, наразі не подається. Тобто з 2023 року додатковий бюджетний запит складати не потрібно.

Заповнення форм бюджетних запитів

Детальний порядок заповнення форм БЗ-1 та БЗ-2 наведений у розд. V та VI Інструкції відповідно.

Тож далі зосередимося лише на ключових вимогах.

І насамперед пам’ятайте: всі вартісні показники у формах слід наводити у тисячах гривень з округленням до десятої.

Форма БЗ-1 призначена для відображення інформації про досягнення цілей державної політики у сферах діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, за рахунок коштів загального та спеціального фондів у межах граничних показників, доведених Мінфіном та уточнених головним розпорядником у частині спеціального фонду відповідно до п. 1 розд. III Інструкції № 450.

У Формі БЗ-1 слід навести цілі державної політики та показники їх досягнення, а також розподіл видатків та надання кредитів за бюджетними програмами.

Інформацію у Формі БЗ-1 зазначають з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією. Якщо ж головний розпорядник включає до бюджетного запиту цілі державної політики та показники їх досягнення, не передбачені Бюджетною декларацією, такі цілі і показники слід визначати на підставі Інструкції № 207.

Форма БЗ-2 призначена для відображення детальної інформації про характеристики бюджетних програм, що пропонуються до виконання у середньостроковому періоді.

Форма БЗ-2 заповнюється за кожною бюджетною програмою окремо.

УВАГА!

Інформація, зазначена у Формі БЗ-2, має узгоджуватися з інформацією, наведеною у Формі БЗ-1

Інформацію у Формі БЗ-2 формують з урахуванням пропозицій, поданих головним розпорядником Мінфіну під час складання Бюджетної декларації, а також положень та показників, визначених Бюджетною декларацією.

Характеристики бюджетної програми, наведені у Формі БЗ-2, повинні мати зв’язок з цілями державної політики та показниками їх досягнення, зазначеними у пункті 2 Форми БЗ-1.

Мету, завдання бюджетної програми, напрями використання бюджетних коштів слід визначати відповідно до Правил № 1098*. Тоді як результативні показники бюджетних програм потрібно визначати відповідно до Загальних вимог № 1536**.

* Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджені наказом Мінфіну 29.12.2002 № 1098.

** Загальні вимоги до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджені наказом Мінфіну від 10.12.2010 № 1536.

ВАЖЛИВО!

Інформація, наведена у Формі БЗ-2, є основою для формування паспорта бюджетної програми

Для вашої зручності покажемо порядок заповнення обидвох обов’язкових форм у таблиці нижче.

Порядок заповнення бюджетних запитів

Оскільки вище ми розглянули вимоги Інструкції № 450, які стосуються державного бюджету, то й приклади заповнення бюджетних запитів наведемо щодо установи, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету.