Субвенції: надання, отримання, використання
Що таке міжбюджетні трансферти?
Насамперед розглянемо, що таке взагалі міжбюджетні трансферти.
Визначення цього поняття наведено в п. 32 ч. 1 ст. 2 БКУ*.
* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.
Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Види міжбюджетних трансфертів зобразимо схематично.
Види міжбюджетних трансфертів
Під базовою дотацією слід розуміти трансферт, який надається з державного бюджету місцевим бюджетам для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій.
Під реверсною дотацією розуміють кошти, які передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій.
Базова та реверсна дотації є двома грошовими потоками протилежних за напрямом руху, які призначені для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій і функціонують між державним бюджетом, з одного боку, та місцевими бюджетами, з іншого.
Міжбюджетні відносини з приводу перерахування базової та реверсної дотацій виникають між державним бюджетом та обласними бюджетами, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами, бюджетами територіальних громад.
Конкретний алгоритм розрахунку цих дотацій визначено БКУ.
Базова дотація перераховується з державного бюджету місцевим і служить основним інструментом підвищення фіскальної спроможності місцевих бюджетів.
Оскільки ця дотація надається місцевим бюджетам із загального фонду державного бюджету, то основними її джерелами виступають загальнодержавні податки і збори, які надходять до загального фонду державного бюджету.
Реверсна дотація перераховується в протилежному до базової дотації напрямку — з місцевих бюджетів до державного для горизонтального вирівнювання податкового потенціалу територій.
Додаткові дотації можуть бути різними. Наприклад: додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів унаслідок надання пільг, установлених державою; додаткова дотація на здійснення переданих із державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я тощо.
У цій же статті зосередимо увагу саме на субвенціях.
Субвенції — це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Таке визначення наведено в п. 48 ч. 1 ст. 2 БКУ.
Види субвенцій
Субвенції можуть надаватися від:
- державного бюджету до місцевих;
- місцевих бюджетів до державного;
- одного місцевого бюджету до іншого.
Розглянемо кожен із цих варіантів.
Субвенції від державного бюджету до місцевих. Порядок та умови надання міжбюджетних трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам визначає Кабмін. На сьогодні такі умови прописані в Порядку № 1132*.
* Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, затверджений постановою КМУ від 15.12.2010 № 1132.
У держбюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
Надання окремих видів субвенцій унормовано окремими нормативними актами. Докладніше про це розповімо дещо згодом. А зараз зупинимося на загальних правилах для всіх видів таких міжбюджетних трансфертів.
ВАЖЛИВО!
Казначейство перераховує місцевим бюджетам відповідно до розпису державного бюджету в рівних частинах:
— базову дотацію щодекади в останній день декади, за III декаду грудня — до 25-го числа;
— освітню і медичну субвенцію двічі на місяць — до 10-го та 25-го числа
Це передбачено п. 2 Порядку № 1132.
Субвенції з держбюджету місцевим бюджетам, крім освітньої та медичної субвенцій, перераховує Казначейство в обсягах, установлених законом про держбюджет на поточний рік, на рахунки відповідних місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, згідно з розписом державного бюджету (у разі перерахування зі спеціального фонду держбюджету — також у межах і за рахунок відповідних надходжень).
Де шукати всі види субвенцій та їх обсяги, які передбачені на поточних рік із державного бюджету місцевим? Усе дуже просто. Їх перелік знайдете в додатках до закону про Державний бюджет України. Наприклад, на 2024 рік такий перелік наведено в додатках 5 та 6 до Закону № 3460*.
* Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.
Органи Казначейства перераховують протягом двох операційних днів після подання платіжних документів головних розпорядників коштів субвенції з державного бюджету на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, для здійснення передбачених ними видатків (п. 5 Порядку № 1132).
Суми субвенцій з державного бюджету місцевим перераховуються протягом двох операційних днів після подання платіжних документів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Казначейства. Це передбачено п. 7 Порядку № 1132.
Субвенції з місцевих бюджетів до державного. Передусім зазначимо, що субвенції від місцевих бюджетів до державного бюджету передаються зазвичай на виконання програм соціально-економічного, культурного розвитку регіонів тощо.
Наразі також досить поширеним явищем є надання субвенції з місцевого бюджету до державного на підтримку підрозділів ЗСУ. Таке надання коштів також здійснюється з метою виконання відповідної місцевої програми.
Для таких субвенцій наказом № 793* передбачено КПКВК 9800 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів», який наразі у своєму складі має КПКВК:
— 9810 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування»;
— 9820 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».
Після отримання зазначених коштів субвенції від місцевого бюджету розпорядник коштів держбюджету має внести відповідні зміни до спеціального фонду кошторису в частині доходів та відповідних видатків за процедурою, визначеною для внесення змін за власними надходженнями розпорядників коштів.
Щодо виконання державного бюджету зазначені операції відображаються в обліку як доходи за такими кодами бюджетної класифікації доходів, як:
41010600 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів»;
41011000 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування»;
41011100 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».
Субвенції від одного місцевого бюджету до іншого. Види таких міжбюджетних трансфертів визначені у ст. 101 БКУ.
ВР АР Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів (ч. 2 ст. 101 БКУ):
1) субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;
2) субвенції н а виконання інвестиційних проектів, у т. ч. на будівництво або реконструкцію об’єктів спільного користування;
3) дотації та інші субвенції.
УВАГА!
Умови надання таких субвенцій визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено БКУ
Це чітко передбачено ч. 2 ст. 101 БКУ.
Механізм перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами також визначає Порядок № 1132.
Так, субвенції з одного місцевого бюджету іншому перераховують органи Казначейства в обсягах, установлених рішеннями відповідних рад про бюджет, із (п. 11 Порядку № 1132):
— загального фонду такого бюджету в межах річних бюджетних призначень згідно з розписом бюджету, з якого надаються субвенції, на рахунки загального фонду бюджету, якому вони надаються, відкриті в органах Казначейства;
— спеціального фонду такого бюджету в межах річних бюджетних призначень та відповідних надходжень згідно з розписом бюджету, з якого надаються субвенції, на рахунки спеціального фонду бюджету, якому вони надаються, відкриті в органах Казначейства.
Одержані суми субвенцій та дотацій з одного місцевого бюджету іншому мають бути перераховані протягом двох операційних днів після подання платіжних документів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Казначейства. Це передбачено п. 12 Порядку № 1132.
При цьому учасники розрахунків у графі «призначення платежу» платіжної інструкції додатково зазначають норму рішення ради про бюджет, якою передбачено надання відповідної субвенції.
Надання та отримання субвенцій під час воєнного стану
Надання субвенцій під час воєнного стану має певні особливості. Розглянемо їх.
Протягом тривалого часу було можливо надавати субвенції між місцевими бюджетами без договору. Але наразі норма щодо укладання договору відновлена. Тож майте на увазі: для надання субвенцій між місцевими бюджетами договір обов’язково має бути. Про це ми докладно розповіли в матеріалі «Бюджетний процес в умовах воєнного стану: маємо новини» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 17.
Нюанси укладання таких договорів Мінфін пояснив у листі від 04.05.2023 № 05240-12-6/12215. Докладніше про це читайте в матеріалі «Договори про надання міжбюджетних трансфертів: нюанси укладення роз’яснив Мінфін» // «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 19.
Коротко нагадаємо головне.
Функції органів місцевого самоврядування (далі — ОМС), їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації (далі — ВА). Про це зазначено в п.п. 2 п. 22 «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ.
Таким чином, в умовах воєнного стану рішення про передачу коштів як міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету можуть ухвалювати ВА, обласні, районні та Київська міська військові адміністрації. Це передбачено п.п. 2 п. 1 постанови № 252*. Ідеться, звісно, про території, де створені та діють ВА.
На територіях, де створено ВА, договір про передачу міжбюджетного трансферту підпише начальник ВА. Адже безпосереднє керівництво ВА здійснюють їхні начальники (ч. 7 ст. 4 Закону № 389*).
* Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Саме начальник ВА укладає від імені територіальної громади, відповідної ВА договори згідно із законодавством. Це чітко визначено в п.п. 7 ч. 6 ст. 15 Закону № 389.
Також варто звернути увагу на припис п.п. 7 п. 1 постанови № 252. Так, проєкт рішення місцевої ради, ВА про передачу коштів як міжбюджетного трансферту (крім міжбюджетних трансфертів, передбачених пп. 1, 4 ч. 2 ст. 101 БКУ) до відповідного місцевого бюджету іншої області та/або м. Києва в обов’язковому порядку підлягає погодженню Мінфіном шляхом надання відповідного листа.
Порядок такого погодження Мінфін виклав у листі від 07.10.2022 № 05120-03-6/23079.
Зокрема, ОМС або ВА для отримання погодження має надіслати Мінфіну письмове звернення. До цього звернення необхідно додати такі документи:
— проєкт рішення про передачу коштів між місцевими бюджетами та пояснення до основних положень проєкту рішення;
— оригінал або завірену в установленому порядку копію звернення органу влади (ОМС чи військової адміністрації), до бюджету якої передаються такі кошти;
— розрахунки та обґрунтування передачі коштів між місцевими бюджетами із зазначенням причин та обставин, у зв’язку з якими приймається рішення про передачу коштів, а також проблем, на вирішення яких будуть спрямовані ці кошти, та очікуваний результат (ефект) від їх використання;
— інформацію про стан виконання бюджету, з якого надається міжбюджетний трансфер (% виконання річного плану, приріст доходів загального фонду без трансфертів до відповідного періоду минулого року, оцінку виконання доходів місцевого бюджету, наявність / відсутність зобов’язань у видатковій частині (в т. ч. за захищеними статтями)), інформацію щодо місцевого боргу.
Надіслати зазначені документи слід через систему електронного документообігу (АСКОД). Якщо такої можливості немає, тоді можна надіслати документи на офіційну електронну адресу Мінфіну (inform@minfin.gov.ua).
Докладно про це ми розповідали в матеріалі «Передача міжбюджетних трансфертів: як узгодити з Мінфіном?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 39.
Особливості надання та отримання окремих видів субвенцій
Розглянемо особливості надання та отримання деяких видів субвенцій, які протягом уже кількох років є, так би мовити, постійними. І почнемо з найпопулярнішої субвенції — освітньої.
Освітня субвенція. Така субвенція надається відповідно до ст. 1032 БКУ та Порядку № 6*.
До Порядку № 6 у 2024 році було внесено зміни, докладно про які ви можете прочитати в матеріалі «Освітня субвенція: оновлено порядок та формулу» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 11.
Головним розпорядником освітньої субвенції є МОН.
Розпорядники субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішеннями про такі бюджети відповідно до законодавства.
Які ж саме заклади освіти можуть скористатися освітньою субвенцією?
Така субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників таких типів закладів та установ освіти:
1) початкові школи, гімназії (крім дошкільних підрозділів таких закладів), ліцеї;
2) спеціальні школи;
3) заклади спеціалізованої освіти — мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою;
4) дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри, інклюзивно-ресурсні центри;
5) заклади професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти, а саме на оплату праці з нарахуваннями викладачів, які викладають предмети згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою № 1392*;
6) заклади фахової передвищої освіти і коледжі державної власності, фінансове забезпечення яких з 01.01.2018 здійснюється з місцевих бюджетів, та заклади фахової передвищої освіти і коледжі комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти, а саме на оплату праці з нарахуваннями викладачів, які викладають предмети згідно з Держстандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою № 1392.
ВАЖЛИВО!
Основний напрям спрямування коштів субвенції — це заробітна плата з нарахуваннями педагогічних працівників
Нагадаємо: перелік посад педагогічних працівників ви можете знайти в Переліку № 963*.
Кошти освітньої субвенції можна перерозподілити.
Так, за результатами місячного / квартального звіту про виконання місцевих бюджетів облдержадміністрація має право подати головному розпоряднику субвенції пропозиції щодо перерозподілу обсягу субвенції між обласним бюджетом, бюджетами територіальних громад (у межах видатків регіону).
Також відповідні місцеві ради мають право (п. 12 Порядку № 6):
— передавати субвенцію та залишки субвенції минулих років у вигляді міжбюджетного трансферту іншим місцевим бюджетам;
— перерозподіляти у межах відповідного місцевого бюджету обсяг субвенції між відповідними типами закладів та установ освіти (крім субвенції, розрахованої для приватних закладів загальної середньої освіти (далі — ЗЗСО)), що визначені у ст. 1032 БКУ, для забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педпрацівникам;
— розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду відповідними рішеннями, а також додатково понад обсяги субвенції планувати та здійснювати з місцевих бюджетів поточні та капітальні видатки закладів та установ освіти, визначені у ст. 1032 БКУ, включаючи погашення бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства.
Крім того, варто пам’ятати про заборону щодо напрямів використання коштів освітньої субвенції, передбачену п. 10 Порядку № 6.
Так, НЕ допускається спрямування субвенції на:
— закупівлю товарів, робіт і послуг, які безпосередньо не пов’язані із здійсненням видатків, зазначених у п. 3 Порядку № 6;
— оплату посередницьких послуг;
— здійснення заходів, метою яких є отримання прибутку.
Пунктом 10 Порядку № 6 визначено умови фінансування ЗЗСО з малою кількістю учнів.
За рахунок субвенції не здійснюється фінансування ЗЗСО (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить:
— з 1 вересня 2016 року — менше 25 осіб;
— з 1 вересня 2025 року — менше 45 осіб;
— з 1 вересня 2026 року — менше 60 осіб.
Багато запитань завжди викликає можливість застосування залишків коштів освітньої субвенції.
Так, за загальним правилом, визначеним п. 3 Порядку № 6, залишки коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються в наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції на оновлення матеріально-технічної бази відповідних закладів та установ освіти.
Насамперед залишки можна спрямовувати на такі видатки, як:
— придбання шкільних автобусів для перевезення дітей із ЗЗСО, які оптимізовані / об’єднані / реорганізовані або будуть оптимізовані / об’єднані / реорганізовані;
— оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, засобами навчання та обладнанням для навчальних кабінетів початкової школи, фізики, хімії, біології, географії, математики, інформатики;
— придбання підручників і посібників (у т. ч. електронних) для закладів освіти;
— оновлення навчальної та матеріально-технічної бази ЗЗСО, які оптимізовані / об’єднані / реорганізовані або повністю укомплектовані і до яких будуть довозитися учні ЗЗСО;
— здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки;
— ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) ЗЗСО;
— підключення закладів освіти до Інтернету, насамперед у сільській місцевості;
— будівництво нових туалетних приміщень і реконструкція, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень ЗЗСО, в яких початкову освіту здобувають не менш як 20 осіб, їх облаштування санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проєктної документації.
Для коштів цієї субвенції наказом № 793 передбачено окремий КПКВК 1030 «Надання загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції».
Залежно від того, про який саме заклад освіти йдеться, застосовується відповідний КПКВК: 1031 «Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції», 1032 «Надання загальної середньої освіти спеціальними закладами загальної середньої освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, за рахунок освітньої субвенції» тощо.
І наостанок щодо звітування та інформування про використання коштів освітньої субвенції.
Обласні та Київська міська держадміністрації подають щомісяця до 10-го числа МОН звіт про використання субвенції.
Зі свого боку, МОН щомісяця до 20-го числа інформує Мінфін про використання субвенції.
Казначейство інформує щомісяця до 15-го числа МОН та Мінфін про обсяги перерахованої субвенції та касові видатки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, а також касові видатки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, проведені за рахунок залишків субвенції, збережених на рахунках відповідних місцевих бюджетів (окремо за загальним і спеціальним фондом), за формою, розробленою Мінфіном і погодженою з Казначейством.
Субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Ця субвенція надається відповідно до вимог ст. 1033 БКУ та Порядку № 88*.
Головним розпорядником субвенції є МОН.
Розпорядниками субвенції за місцевими бюджетами є структурні підрозділи з питань освіти і науки місцевих органів виконавчої влади та ОМС, визначені рішенням відповідної місцевої ради про такий бюджет згідно із законодавством.
Перелік закладів, які підпадають під дію Порядку № 88, наведено в п. 3 цього Порядку.
Зокрема, субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в:
— закладах дошкільної освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу);
— ЗЗСО (крім спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів);
— закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності.
При цьому особами з особливими освітніми проблемами вважаються сліпі діти та діти із зниженим зором, глухі та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у т. ч. з розладами аутичного спектру).
Кошти субвенції можуть спрямовуватися на:
— проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку, особам з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти, а також особам з особливими освітніми потребами, які в закладах професійної (професійно-технічної) освіти одночасно з набуттям кваліфікацій професійної (професійно-технічної) освіти здобувають загальну середню освіту;
— придбання спецзасобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти.
При цьому на придбання зазначених спецзасобів має використовуватися не більш як 35 % загального обсягу субвенції. А за наявності в закладі декількох осіб з особливими освітніми потребами з однаковими порушеннями в разі потреби можлива закупівля спецзасобів корекції психофізичного розвитку для спільного користування.
Типовий перелік допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти, затверджений наказом № 414*.
Тепер щодо залишків коштів за цією субвенцією.
Як визначено в п. 11 Порядку № 88, залишки коштів за субвенцією, які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів територіальних громад, органи Казначейства перераховують в останній робочий день такого періоду до обласного бюджету, з якого надана субвенція, і зберігають на рахунках відповідних місцевих бюджетів для їх подальшого розподілу за рішенням обласних рад (обласних військових адміністрацій) в наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції.
Залишки коштів за субвенцією, які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджету м. Києва, зберігаються на зазначених рахунках і використовуються в наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції.
І декілька слів щодо звітування.
Обласні та Київська міська держадміністрації подають МОН щокварталу до 10-го числа наступного місяця інформацію про використання субвенції.
Зі свого боку, МОН подає зведену інформацію про використання субвенції щокварталу до 30-го числа наступного місяця Мінфіну.
Субвенція на виконання інвестиційних програм (проєктів). Ще один вид субвенції, який надається фактично вже на постійній основі, — це субвенція на виконання інвестиційних програм (проєктів).
Така субвенція надається відповідно до умов ст. 105 БКУ та Порядку № 520*.
УВАГА!
Надається субвенція виключно на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної форми власності
Кошти субвенції спрямовуються на (п. 2 Порядку № 520):
- впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
- будівництво і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери;
- розвиток дорожнього та комунального господарства;
- здійснення екологічних та природоохоронних заходів;
- здійснення спільних заходів, які передбачені угодами щодо регіонального розвитку.
Умови надання цієї субвенції прописані в п. 3 Порядку № 520. І однією з важливих умов є надання субвенції на виконання інвестиційних програм (проєктів) виключно за умови співфінансування.
Конкретні умови співфінансування наведемо в таблиці.
Умови співфінансування під час витрачання коштів субвенції на виконання інвестиційних програм (проєктів)
|
Вид бюджету |
Умови співфінансування |
|
Бюджети сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення |
Не менш як 1 % від обсягу субвенції |
|
Бюджет АР Крим, обласні і районні бюджети, бюджет м. Севастополя, міст республіканського АР Крим та обласного значення |
Не менш як 3 % від обсягу субвенції |
|
Бюджет м. Києва |
Не менш як 5 % від обсягу субвенції |
Для отримання субвенції місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи місцевих рад подають інвестиційні програми (проєкти), які передбачається виконувати за рахунок субвенцій, на розгляд Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.
Зі свого боку, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації:
— розглядають подані інвестиційні програми (проєкти) з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати реалізацію завдань інноваційного розвитку відповідного регіону та введення в дію передбачених ними об’єктів у планованому або наступних за планованим двох бюджетних періодах;
— подають до 1 березня року, що передує планованому, головним розпорядникам бюджетних коштів пропозиції щодо виконання за рахунок субвенцій пріоритетних і соціально важливих інвестиційних програм (проєктів).
Головні розпорядники бюджетних коштів також зі свого боку:
1) опрацьовують подані Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями пропозиції і визначають орієнтовні обсяги субвенцій, виходячи з чисельності населення та рівня соціально-економічного розвитку регіону за такими основними показниками, як:
- обсяг промислового виробництва;
- обсяг валової продукції сільського господарства;
- обсяг інвестицій в основний капітал;
- рівень щільності населення;
- рівень безробіття населення;
- розмір доходів населення в розрахунку на одну особу;
- розмір середньомісячної заробітної плати працівників;
2) застосовують під час визначення орієнтовних обсягів субвенцій у разі потреби показники, які характеризують особливості відповідної галузі (сфери діяльності);
3) подають Мінфіну обґрунтовані пропозиції щодо виконання інвестиційних програм (проєктів) для визначення обсягів субвенцій адміністративно-територіальним одиницям під час складання проєкту держбюджету на планований бюджетний період.
Залишки субвенцій на кінець бюджетного року
Наприкінці року зазвичай залишаються невикористані кошти субвенцій. У зв’язку з цим у розпорядників бюджетних коштів виникає логічне запитання: що з ними робити? Пояснимо.
На кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спецфонду держбюджету та щодо субвенцій зі спецфонду держбюджету на рахунках спецфонду місцевих бюджетів. Ці залишки спрямовують на покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення таких коштів. Це передбачено ч. 2 ст. 57 БКУ.
Залишки коштів субвенцій, надані із загального фонду держбюджету, не використані на кінець бюджетного періоду, в останній робочий день такого періоду органи Казначейства перераховують до держбюджету. Про це свідчить п. 14.4 Порядку № 938*.
До речі, саме в додатках до законів про держбюджет, про які ми вже згадували вище, йдеться і про фонди, з яких надаються кошти субвенцій. Тож таку інформацію шукайте саме там.
Крім того, якщо субвенції, надані з державного до місцевих бюджетів на виконання певних державних програм, виконання яких у наступному році не передбачено, то заходи за такими програмами слід встигнути виконати до кінця поточного року. Інакше залишок коштів за такими субвенціями має бути повернуто до держбюджету.
Щодо субвенцій від одного місцевого бюджету до іншого, то залишки коштів за такими субвенціями, не використані на кінець бюджетного періоду, в останній робочий день такого періоду перераховують до бюджету, з якого вони надані. Це загальне правило визначено в п. 14.4 Порядку № 938, і воно діє, якщо інше не передбачено рішенням про місцевий бюджет, з якого надані субвенції.
Якщо ж використання коштів таких субвенцій у наступному році дозволено, тоді від ОМС (або відповідної ВА) слід отримати письмовий дозвіл на таке використання.
Крім того, у разі можливості використання коштів субвенції в наступному році, слід внести відповідні зміни до договору про надання субвенції. Звісно, це стосується випадків, коли в договорі обумовлено конкретний строк використання коштів субвенції.
Головні управління Держказначейської служби спільно з місцевими фінорганами та розпорядниками бюджетних коштів щорічно проводять роботу зі збереження на рахунках відповідних місцевих бюджетів залишків коштів невикористаних субвенцій або їх повернення відповідно до норм чинного законодавства.
Обсяг субвенцій з держбюджету, не використаних на кінець бюджетного періоду, органи Казначейства перераховують в останній робочий день такого періоду до державного бюджету. Це випливає з п. 9 Порядку № 1132.
Отже, процес повернення коштів субвенцій є автоматичним, і будь-які додаткові документи для цього подавати до Казначейства не потрібно.
ВИСНОВКИ
- Субвенція є видом міжбюджетного трансферту.
- Субвенції можуть надаватися від державного бюджету до місцевих, від місцевих бюджетів до державного, від одного місцевого бюджету до іншого.
- Умови надання субвенцій між місцевими бюджетами визначаються відповідним договором сторін, якщо інше не встановлено БКУ.
- В умовах воєнного стану рішення про передачу коштів у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету можуть приймати ВА, обласні, районні та Київська міська військові адміністрації.
у Facebook
у Viber
у Telegram
