24063 5

Оплата праці та соціальна сфера: що приготував 2015 рік

27.01.15
Відомий політичний діяч Бенджамін Франклін говорив: «Витрачайте менше, ніж заробляєте, — ось вам і філософський камінь». Судячи з усього, наші політичні діячі вирішили зробити цей вислів девізом нового бюджетного року. Але засмучує той факт, що менше витрачати вони вирішили на оплату праці бюджетників і соцсферу. Які ж «сюрпризи» чекають на нас у поточному році? Це питання детально обговоримо в цій статті.

Основні зміни в оплаті праці бюджетників, а також шляхи скорочення витрат на соціальну сферу прописано в Законі про Держбюджет-2015 і Законі № 76, які опубліковані на с. 4 і 19 цього номера відповідно. Крім того, є новації, привнесені іншими нормативними документами. Аналізом норм зазначених документів ми наразі й займемося.

 

НОВІ СОЦСТАНДАРТИ, ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Почнемо обговорення з нових соціальних стандартів, установлених Законом про Держбюджет-2015.

 

Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата

З початком 2015 року та й практично протягом усього року розміри мінзарплати та прожиткового мінімуму залишаться на рівні 2014 року. Лише з грудня 2015 року законодавці запланували підвищення цих показників.

Розміри прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць визначено ст. 7 Закону про Держбюд­жет-2015. Наведемо їх у табл. 1.

 

Таблиця 1

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір прожиткового мінімуму, грн.

01.01.2015 р. — 30.11.2015 р.

01.12.2015 р. — 31.12.2015 р.

Діти віком до 6 років

1032,00

1167,00

Діти віком від 6 до 18 років

1286,00

1455,00

Працездатні особи

1218,00

1378,00

Особи, які втратили працездатність

949,00

1074,00

Загальний показник

1176,00

1330,00

 

Розміри мінзарплати за місяць установлені ст. 8 Закону про Держбюджет-2015 (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

Період

Розмір мінімальної зарплати, грн.

01.01.2015 р. — 30.11.2015 р.

1218,00

01.12.2015 р. — 31.12.2015 р.

1378,00

 

Інші державні гарантії

1. Згідно зі ст. 9 Закону про Держбюджет-2015 рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 установлюється в процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму та становить для:

— працездатних осіб — 21 %;

— дітей — 85 %;

— осіб, які втратили працездатність, і інвалідів — 100 %.

Як і раніше, розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не повинен перевищувати 75 % рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. Крім того, на 2015 рік продов­жено дію п. 11 ст. 15 Закону № 1768 (у частині збільшення державної соціальної допомоги).

2. Статтею 9 Закону про Держбюджет-2015 передбачено, що у 2015 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у дошкільних навчальних закладах (далі — ДНЗ) відповідно до Закону про дошкільну освіту збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Чому дорівнює цей показник у 2015 році, ви можете довідатися з консультації фахівця Міносвіти, наведеної на с. 46 цього номера.

 

Податок на доходи фізосіб

Насамперед зауважимо: з початком нового року ПКУ зазнав небачених змін, про які ми детально поговоримо в одному з найближчих номерів нашої газети.

Є зміни й у сплаті податку на доходи фізосіб (далі — ПДФО). Проте працівників бюджетних установ вони навряд чи зачеплять. Далі вкажемо, на що звернути увагу під час справляння цього податку.

По-перше, у 2015 році граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) не змінився і становить 1710 грн. Пояснення просте: цей показник залежить від величини прожиткового мінімуму для працездатної особи, що діє на 1 січня податкового року. Оскільки на 01.01.2015 р. його розмір залишився таким самим, яким був на 01.01.2014 р., то в цьому питанні без змін.

Як і раніше, для батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 і пп. «а» та «б» п.п. 169.1.3 ПКУ), граничний розмір зарплати для застосування ПСП, визначають так:

— для одного з батьків — 1710,00 грн. х кількість дітей;

— для іншого — на загальних підставах.

По-друге, не змінилися і самі розміри ПСП. Як ви пам’ятаєте, у п.п. 169.1.1 ПКУ зазначено: ПСП надають у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи. Ця норма повною мірою повинна була запрацювати з 01.01.2015 р. (до 31.12.2014 р. пільга надавалася в розмірі 50 % розміру прожиткового мінімуму згідно з абз. 8 п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ). Проте Законом № 71 запровадження ПСП у розмірі 100 % перенесли на 2016 рік.

Таким чином, як і раніше, розмір загальної ПСП дорівнює 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи. Решту видів пільг розраховують виходячи із загальної: підвищені ПСП надають в розмірі, що дорівнює 150 % загальної ПСП, максимальну ПСП — у розмірі, що дорівнює 200 % загальної ПСП (див. табл. 3).ср. USER_SHOW_ID

 

Таблиця 3

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП, грн.

Максимальна зарплата для застосування ПСП, грн.

Звичайна ПСП (п.п. 169.1.1 ПКУ)

609,00

(1218,00 х 50 %)

1710,00

(1218,00 х 1,4, округлені до найближчих 10 грн.)

Звичайна ПСП на дітей (п.п. 169.1.2 ПКУ)

609,00 х кількість дітей віком до 18 років

Для одного з батьків — 1710,00 х кількість дітей віком до 18 років;

для іншого 1710,00

Підвищена ПСП на дітей (пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ)

913,50

(609,00 х 150 %) х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП (пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ)

913,50

(609,00 х 150 %)

1710,00

Максимальна ПСП (пп. «а» — «ґ» п.п. 169.1.4 ПКУ)

1218,00

(609,00 х 200 %)

1710,00

 

ПСП застосовують виключно до зарплати за одним місцем її нарахування (його працівник визначає сам) з дня отримання роботодавцем (пп. 169.2.1, 169.2.2 ПКУ):

заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП;

документів, що підтверджують право на її застосування. Нагадаємо, що Порядок надання документів для застосування податкової соціальної пільги затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Важливо! Якщо працівник має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, то до його зарплати застосовують одну ПСП за підставою, що передбачає її найбільший розмір.

Виняток, як і раніше, установлено лише для осіб, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Для них ПСП підсумовують: на дитину-інваліда (дітей-інвалідів) надають підвищені ПСП, а на дитину, яка не є інвалідом, — звичайну ПСП.

По-третє, змінилася ставка ПДФО для великих зарплат. Так, раніше, якщо база обкладення ПДФО в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної зарплати, установлений на 1 січня звітного податкового року, то до суми перевищення застосовували ставку 17 %. Тепер згідно зі змінами, унесеним до п. 167.1 ПКУ, ставка становить 20 %. Таким чином, якщо база оподаткування становить:

— до 10 мінімальних зарплат (у 2015 році — до 12180 грн.), то ставка ПДФО становить 15 %;

— понад 10 мінімальних зарплат, — 20 % на суму перевищення.

Увага! База оподаткування — це різниця між нарахованим доходом і сумою утриманого єдиного соцвнеску, а також ПСП, у разі її застосування.

Підкреслимо, що нові правила слід застосовувати до доходів, нарахованих після 01.01.2015 р.

 

Військовий збір: дію продовжили, об’єкти розширили

Спочатку законодавці планували обмежити дію військового збору конкретною датою — 31.12.2014 р. Однак у новому році відмовитися від додаткових надходжень до бюджету за рахунок такого платежу не змогли.

Отже, у 2015 році продовжуємо сплачувати війсь­ковий збір за ставкою 1,5 % доти, доки Верховна Рада не прийме рішення про завершення реформи Збройних Сил України (оновлений п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ). Але це ще не все.

Тепер об’єктом обкладення військовим збором є всі доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Це означає, що військовий збір потрібно справляти з тих самих доходів, з яких утримують ПДФО. Зокрема, ідеться про такі доходи:

1) зарплата, нарахована платнику збору у зв’язку з трудовими відносинами;

2) лікарняні. При цьому, як і раніше, з допомоги по вагітності та пологах військовий збір не справляємо;

3) будь-які виплати за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД);

4) стипендії, розмір яких перевищує 1710 грн. У такому разі суму перевищення обкладають військовим збором. Що стосується сум будь-яких заохочень (премій), які виплачують студенту (учню, аспіранту та ін.) зі стипендіального фонду, то їх обкладають військовим збором повністю.

Оскільки до об’єктів обкладення ПДФО належить і грошове забезпечення, що виплачується військовослужбовцям або особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, то з 01.01.2015 р., як це не парадоксально, утримувати військових збір потрібно і з таких доходів. При цьому про компенсацію такого збору (як у випадку з ПДФО) мова не йде.

Важливо! Тепер військовий збір потрібно утримувати і з грошового забезпечення військовослужбовців.

У питаннях нарахування, утримання та сплати (перерахування) збору до бюджету змін немає. До речі, звітність з цього збору досі не затверджено.

 

Єдиний соціальний внесок

Декілька важливих змін є й у сплаті єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Усі вони внесені Законом № 77, який набув чинності 28.12.2014 р. Які саме — обговоримо далі.

Мінімальний ЄСВ. Важливим нововведенням 2015 року стало таке правило: якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) не перевищує мінзарплату за відповідний місяць, то нараховувати ЄСВ потрібно на розмір мінзарплати (новий абз. 10 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

 

Приклад 1. Працівник працює на 0,5 ставки. У січні 2015 року йому нарахували зарплату в розмірі 700 грн.

Сума ЄСВ, нарахованого на зарплату, становитиме: 1218 грн. х 36,3 % = 442,13 грн.

 

Зверніть увагу, що в такому порядку сплачують ЄСВ:

а) лише в частині нарахувань на зарплату (грошове забезпечення). Це правило стосується всіх бюджетних установ, у тому числі військових частин, які виплачують грошове забезпечення (новий абз. 3 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ);

Важливо! Утримувати ЄСВ потрібно, як і раніше, з фактично нарахованого доходу.

б) у частині нарахувань на лікарняні (новий абз. 3 ч. 6 ст. 8 Закону про ЄСВ);

 

Приклад 2. Працівник хворів протягом усього місяця. Його страховий стаж становить менше 3 років. За новими правилами допомогу йому виплачують у розмірі 50 % середньої зарплати*. Сума лікарняних становить 800 грн.

1. Сума ЄСВ, нарахованого на лікарняні, становитиме: 1218 грн. х 33,2 % = 404,38 грн.

2. Утримати ЄСВ потрібно з фактично нарахованого розміру лікарняних, що становитиме: 800 грн. х 2 % = 16 грн.

 

* Згідно з ч. 1 ст. 24 оновленого Закону про соцстрахування допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують так: при страховому стажі до 3 років — 50 % середньої зарплати, від 3 до 5 років — 60 %, від 5 до 8 років — 70 %, більше 8 років — 100 %. Зміни щодо надання та оплати лікарняних ми розглянемо в одному з найближчих номерів газети. Однак для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця поки що діють колишні ставки.

 

в) лише стосовно основних працівників. Для сумісників ЄСВ нараховують на фактичний розмір зарплати. Такий висновок можна зробити з абз. 11 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.

А що робити з внутрішніми сумісниками? За усними роз’ясненнями представників Держфіскальної служби, стосовно таких працівників для цілей ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ з мінзарплатою порівнюють загальну зарплату (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом), нараховану працівнику одним роботодавцем. Сподіваємося, що незабаром щодо цього питання з’являться офіційні роз’яснення фіскалів.

Нове правило нарахування ЄСВ не застосовують:

а) при нарахуванні зарплати працівникам-інвалідам;

б) якщо працівник відпрацював частину місяця у зв’язку з тим, що був прийнятий/звільнений протягом місяця та нарахована зарплата є менше мінімальної. Підстава — у ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ ідеться про мінімальну зарплату за повністю відпрацьований місяць (тобто місяць перебування у трудових відносинах).

Виходить, якщо працівник частину місяця (або увесь місяць) був у відпустці без збереження зарплати, то ЄСВ потрібно сплатити з мінзар­плати.

Якщо нараховано перехідні виплати (відпускні, лікарняні, декретні), то для цілей порівняння з мінімальною зарплатою такі виплати потрібно відносити до місяців, за які їх нараховано.

Отже, бюджетним установам, які планували сплату ЄСВ у частині нарахувань на зарплату працівників з неповним робочим часом виходячи з фактичного розміру їх зарплати, будуть потрібні додаткові кошти для сплати ЄСВ за новими правилами. А знайти їх за умов тотальної економії буде складно.

Зниження ставки ЄСВ — для бюджетників умови є нереальними. Щоб вивести зарплати з тіні, законодавці передбачили зменшену ставку ЄСВ (п. 3 розд. ІІ Закону № 77). Однак умови для її застосування (їх чотири) є настільки «драконівськими», що бюджетним установам навряд чи світять пільгові ставки.

Підвищені штрафи за порушення законодавства з ЄСВ. З 01.01.2015 р. Законом № 77 збільшено розміри штрафів, які контролюючі органи застосовують до платників ЄСВ, зокрема:

— за несплату (несвоєчасну сплату) ЄСВ збільшений розмір штрафу з 10 до 20 % від несвоєчасно сплаченої суми;

— за донарахування органом фіскальної служби несвоєчасно нарахованого ЄСВ — з 5 до 10 % від донарахованої суми за кожний повний чи неповний звітний період, але не більше 50 % від донарахованого ЄСВ.

Додатково встановлений штраф за неподання звіту з ЄСВ — 170 грн. і за повторне порушення — 1020 грн. 

 

Середній заробіток мобілізованих працівників

У цьому питанні — без змін. Як і раніше, установи повинні виплачувати мобілізованим працівникам середній заробіток за рахунок своїх коштів (а також обкладати його ЄСВ, ПДФО та військовим збором). Порядок компенсації таких виплат з держбюджету досі не затверджено.

Водночас у квітні 2015 року мине рівно рік, як військова служба за призовом у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, стала одним із видів військової служби. При цьому, як ви пам’ятаєте, ст. 119 КЗпП зобов’язує зберігати за працівниками, які проходять військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, місце роботи (посаду) і середній заробіток, але не більш одного року. Тому роботодавці мають повне право після закінчення року з того часу, як працівника мобілізували, звільнити його за п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за умови, звичайно, що він до цього часу не повернеться на роботу).

 

Посадові оклади за ЄТС

Законом про Держбюджет-2015 не передбачено збільшення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, виходячи з розміру якого розраховують посадові оклади за Єдиною тарифною сіткою. Тому посадові оклади працівників у 2015 році залишаються на рівні грудня 2014 року.

На сьогодні відомо, що Кабмін планує підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду лише з 1 грудня 2015 року.

 

Посадові оклади держслужбовців і працівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування

На 2015 рік підвищення посадових окладів таких працівників не заплановано*. І лише у грудні 2015 року зі збільшенням мінзарплати посадові оклади працівників, які менше її розміру, у штатних розписах будуть установлені на рівні мінзарплати (1378 грн.).

* Зауважимо, що набуття чинності новим Законом України «Про державну службу» від 17.11.2011 р. № 4050-VI перенесено на 2016 рік.

 

Зарплата високооплачуваних працівників: тепер не більше 7 мінзарплат

Нагадаємо, що торік Законом № 1622 високопоставленим чиновникам наказали виплачувати зарплату лише в розмірі посадового окладу. Це обмеження стосувалося членів Кабміну, народних депутатів, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (див. роз’яснення Мінсоцполітики від 09.09.2014 р. № 3761/0/10-14/13// «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 39).

Цього року список претендентів на обмеження розміру зарплати істотно збільшився. Однак, водночас, підняли й максимальну планку виплачуваного їм доходу.

Так, з початком нового року максимальний розмір зарплати (грошового забезпечення, суддівської винагороди) становить 7 мінзарплат (з січня по листопад — 8526 грн.) для таких осіб:

— народних депутатів і членів уряду;

— прокурорів і суддів**;

працівників держорганів (крім Нацантикорупційного бюро та Нацагентства з попередження корупції);

працівників інших бюджетних установ.

** З 01.01.2015 р. посадовий оклад судді місцевого суду повинен був становити 15 мінзарплат. Однак Законом № 76 його розмір обмежили 10 мінзарплатами (новий п. 1 ч. 3 ст. 129 Закону про статус суддів).

Таке обмеження встановлене абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76. Виняток становить грошове забезпечення (зарплата) військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та працівників, які беруть участь в АТО.

Про які держоргани йдеться в цій нормі? Це питання ми порушили неспроста, адже в чинному законодавстві немає визначення поняття «державний орган». На це, свого часу, звертало увагу й Мінсоцполітики в роз’ясненні від 09.09.2014 р. № 3761/0/10-14/13, підкресливши, що термін «державні органи» ширший, ніж термін «органи державної влади».

Нагадаємо, що Мінсоцполітики пропонувало в цьому питанні виходити з конституційного розподілу держвлади в Україні, а саме:

а) законодавча влада — Верховна Рада України;

б) виконавча влада:

— Кабінет Міністрів;

— міністерства, інші центральні органи виконавчої влади;

— місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади та входять до системи органів виконавчої влади (ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.99 р. № 586-XIV).

Отже, обмеження, установлене абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76, поширюється на керівників місцевих державних адміністрацій: обласних (міських), а також районних держадміністрацій (уключаючи райони в м. Києві);

в) судова влада — Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Також Мінсоцполітики підкреслювало, що Конституція України визначає інші держоргани, а саме такі, як: Центральна виборча комісія, Національний банк України, Рахункова палата, Генеральна прокуратура України, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення, правові засади діяльності яких установлюються окремими законами, а присвоєння статусу державного органу передбачене їх статутними документами.

Крім того, під обмеження зарплати потрапили також усі працівники інших бюджетних установ. Тобто дія абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76 поширюється також на органи місцевого самоврядування, заклади охорони здоров’я, навчальні заклади, заклади культури та інші заклади, що утримуються як за рахунок держбюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів. Безу­мовно, кількість працівників таких закладів, які отримують такі високі зарплати, можна на пальцях перерахувати. Але все ж таки такі є. Тому підкреслимо: навіть якщо зарплата працівника складається повністю з обов’язкових виплат, передбачених законодавством, але при цьому перевищує 7 мінзарплат (8526 грн.), нарахувати такому працівнику потрібно лише 8526 грн. Підстава — абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76.

Увага! При визначенні максимального розміру зарплати не враховують (абз. 2 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76):

— лікарняні;

— відпускні за період перебування в щорічній відпустці;

— допомогу для оздоровлення та матдопомогу для вирішення соціально-побутових питань.

 

Приклад 3. У січні 2015 року працівник хворів. Його зарплата за відпрацьовані дні становила 6200 грн. Крім того, за цей місяць йому нарахували лікарняні в сумі 2500 грн.

Оскільки зарплата працівника не перевищила 8526 грн., то в січні 2015 року йому виплачують її в повній сумі (тобто 6200 грн.), а також лікарняні в сумі 2500 грн.

 

Підкреслимо, що відпускні та лікарняні працівникам розраховують у загальному порядку, установленому законодавством виходячи з нарахованої зарплати. Виходить, що після запровадження цього обмеження до розрахунку середньої зарплати за кожний місяць 2015 року потрапить не більше 8526 грн.

Зверніть увагу! За рахунок економії бюджетних коштів, створеної в результаті скорочення чисельності працівників згаданих вище органів, максимальний розмір зарплати може бути підвищений до 10 мінзарплат.

 

Антисоціальними повноваженнями наділили керівників всіх держорганів

Минулий рік для держслужбовців центральних органів влади, які здійснюють контроль і нагляд у відповідних галузях і сферах, і центральних органів виконавчої влади, функції яких можуть здійснювати відповідні міністерства, став роком випробувань. Керівникам таких держорганів було наказано скоротити витрати за рахунок обмеження трудових прав працівників.

На жаль, у 2015 році законодавці пішли ще далі. Так, згідно з п. 9 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76 керівники всіх органів виконавчої влади та інших держорганів з метою раціонального використання бюджетних коштів повинні вжити заходів щодо:

1) скорочення чисельності працівників цих органів на 20 %;

2) надання працівникам відпусток без збереження зарплати. При цьому встановлено, що тривалість такої відпустки керівники мають право визначати самостійно залежно від бюджетних призначень. Для них ст. 26 Закону про відпустки в частині обмеження строку відпустки без збереження зарплати не діє.

Таким чином, при оформленні держслужбовцем відпустки без збереження зарплати, що перевищує строки, установлені Законом про відпустки (15 календарних днів), як підставу в наказі про надання відпустки потрібно буде вказувати — «п. 9 розд. III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII».

Наслідки надання таких тривалих відпусток без збереження зарплати відомі. Так, період відпустки, що перевищує 15 календарних днів, не зараховують до стажу для надання щорічної відпустки. Річ у тім, що п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки передбачено включення до такого стажу лише відпусток без збереження зарплати, наданих згідно зі ст. 25 і 26 цього Закону.

І щоб розбавити цю бочку дьогтю хоча б трохи медом, законодавці дозволили держслужбовцям, направленим у відпустки за згаданою вище підставою, підробляти, хто як може. Установлено, що в цей період на них не поширюється обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, установлене ст. 7 Закону про корупцію;

3) встановлення працівникам режиму роботи на умовах неповного робочого часу. При цьому керівники не зобов’язані повідомляти працівників не пізніше ніж за два місяці про встановлення такого режиму та погоджувати з ними такий режим — ст. 32, 56 КЗпП для них не діють;

4) зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, установлених у граничних розмірах;

5) перегляду укладених договорів на придбання товарів, робіт і послуг.

Як бачимо, таких заходів приписано вжити керівникам усіх держорганів. У попередньому розділі статті ми детально розповіли про те, які саме установи до них належать.

Важливо! Оскільки органи місцевого самоврядування не є держорганами, то зазначені заходи їх не стосуються.

Зверніть увагу: п. 9 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76 не поширюється на органи, які беруть участь: в АТО, здійсненні заходів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів в разі захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

 

Скорочення та обмеження чисельності працівників окремих установ

На 2015 рік Законом № 76 заплановано скорочення чисельності працівників судів і прокуратури. Зокрема, тепер загальна чисельність працівників:

1) апарату Верховного Суду не може перевищувати величину, визначену з розрахунку 4 посади працівників на одну посаду судді;

2) апарату суду має бути не більше величини, визначеної з розрахунку 3,7 посади працівників на одну посаду судді, виходячи із загальної кількості посад суддів у цілому в місцевих та апеляційних судах;

3) органів прокуратури має становити 15000 осіб;

4) органів Міністерства внутрішніх справ (за винятком Нацгвардії) — 210000 осіб (раніше — 245000 осіб). При цьому за рахунок держбюджету передбачено утримання 152000 осіб, у тому числі осіб рядового та начальницького складу з розрахунку не більше 300 осіб на 100000 населення.

Підкреслимо: скорочення чисельності працівників МВС та органів прокуратури, а також розрахунки зі звільненими особами з таких органів наказано здійснити до 31.12.2015 р. (п. 3 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76).

 

На працівників підрозділів МВС по боротьбі з організованою злочинністю чекають нові умови оплати праці

Законом № 76 підкориговано норми Положення № 3720, яким визначено порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС. Зокрема, вилучені норми, що визначають умови:

а) оплати праці працівників. Замість цього встановлено, що такі умови визначить Кабмін;

б) соціального забезпечення. Замість цього встановлено, що правові та соціальні гарантії працівникам таких підрозділів і членам їх сімей надають відповідно до Закону про міліцію та інших актів законодавства.

 

Науковий ступінь і вчені звання: невизначеність з надбавками для науково-педагогічних працівників вишів

Нагадаємо, що ч. 2 ст. 59 нового Закону про вищу освіту встановлений фіксований розмір доплат для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників: за науковий ступінь доктора філософії і доктора наук відповідно 15 і 20 % посадового окладу, за вчене звання доцента та старшого дослідника — 25 %, професора — 33 %.

У свою чергу, п. 3 ч. 5 розд. XV Закону про вищу освіту було передбачено поетапне підвищення доплат для науково-педагогічних працівників з 2016 року до зазначених максимальних розмірів (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 39, с. 14). Тепер Законом № 76 ця норма вилучена. Що маємо у результаті?

По-перше, продовжує діяти ч. 2 ст. 59 нового Закону про вищу освіту, де зазначено про встановлення працівникам доплат у максимальному розмірі.

По-друге, є пп. «в» і «г» п. 3 наказу № 557, згідно з якими за наявність вченого звання та наукового ступеня встановлюють надбавки, які не повинні перевищувати граничних розмірів, визначених цими підпунктами. Таке формулювання дозволяє встановлювати виплати в будь-якому розмірі (у визначених межах) залежно від рішення керівника та наявного фонду оплати праці.

І тепер незрозуміло, в якому розмірі виплачувати надбавки — суворо в максимальному розмірі чи ж у межах ФОП? Ураховуючи, що норму про поетапне підвищення розміру надбавок скасували, виходить, що все ж слід керуватися, як і раніше, наказом № 557. Тим більше що у 2015 році Закон про вищу освіту слід застосовувати в порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015). Підкреслимо: поки що такий порядок не затверджений.

 

Індексація грошових доходів: в очікуванні на особливий порядок

На жаль, у цьому питанні не обійшлося без протиріч. З одного боку, ст. 5 Закону про індексацію доповнили новим абзацом, в якому зазначено таке: проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ і бюджетів інших фондів соцстрахування (п. 31 ч. І Закону № 76).

Виходить, що тепер індексація є виплатою необов’язковою і її можна виплачувати в межах ФОП? Однак не поспішатимемо з висновками, оскільки разом із цією нормою діють дві інші, а саме:

п. 14 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76, де зазначено: порядок проведення індексації зарплати, грошового забезпечення, пенсійних і соціальних виплат має затвердити Кабмін за результатами першого півріччя 2015 року;

ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015, згідно з якою норми Закону про індексацію у 2015 році слід застосовувати в порядку та розмірах, установлених Кабміном, у межах фінансових ресурсів.

Таким чином, як і раніше, чекаємо на особливий порядок проведення індексації від Кабміну. До цього моменту нараховувати індексацію потрібно за старими правилами.

 

Виплати суддям у разі звільнення (відставки)

Законом № 76 передбачена виплата додаткової суддівської винагороди суддям при звільненні (відставці).

Так, згідно з новою ч. 9 ст. 129 Закону про статус суддів із моменту закінчення повноважень судді до моменту прийняття рішення про його звільнення (відставку) йому виплачують суддівську винагороду в розмірі однієї мінзарплати в розрахунку за повний календарний місяць.

Однак слід пам’ятати, що цю норму у 2015 році застосовують у порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015). Підкреслимо, що досі такий порядок не затверджено.

 

Грошова допомога помічнику депутата

Частиною 6 ст. 34 Закону про статус народного депутата передбачена виплата грошової допомоги помічнику-консультанту народного депутата в разі його звільнення внаслідок дострокового припинення повноважень депутатом (за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради).

Законом № 76 розмір такої допомоги зменшено до однієї середньої місячної зарплати помічника-консультанта (раніше вона становила три місячні зарплати помічника).

 

Скасування доплат за роботу в чорнобильській зоні

2015 рік ознаменувався скасуванням низки пільг чорнобильцям (про це ми розповімо детально далі в підрозділі статті «Соціальна сфера: перегляд і скасування пільг»). Не стали винятком і особи, які працюють на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. Стаття 39 Закону № 796, яка передбачала встановлення їм доплат, виключена. Однак доплату у розмірі 1827,00 грн. за постійну роботу в зоні відчуження збережено. Строк дії постанови КМУ від 29.12.2014 р. № 717 продовжено до 01.01.2016 р.

Також виключено ст. 45 Закону № 796, яка передбачала збереження за працівниками середньої зарплати та стажу роботи при звільненні у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення на період до 4 місяців.

Крім того, є деякі протиріччя щодо надання щорічних відпусток чорнобильцям 4 категорії. Річ у тім, що таких осіб Закон № 76 позбавив усіх пільг, як і викреслив із законодавства існування зони посиленого радіологічного контролю, перебування в якій і надавало право на пільги. Тим часом продовжує діяти ст. 47 Закону № 796, згідно з якою працівники, які працюють (перебувають у відрядженні) у зоні посиленого радіологічного контролю, мають право на більш тривалу щорічну відпустку. Крім того, чорнобильцям 4 категорії, як і раніше, лікарняні оплачують у розмірі 100 % незалежно від стажу. Цей момент ми обов’язково уточнимо в Мінсоцполітики та проінформуємо вас.

 

Педнавантаження та надбавки педагогам, оклади медикам, наповнюваність класів: без змін… поки що

Ви, імовірно, знаєте, що наприкінці минулого року законодавці розглядали різні шляхи щодо економії бюджетних коштів. Це і збільшення годин педнавантаження, скасування низки доплат і надбавок, збільшення наповнюваності класів… Добре, що всього цього так і не сталося. Але! Чиновники залишили собі «запасний аеродром». Так, ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015 установлено, що деякі законодавчі норми у 2015 році застосовуються в порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Ось декілька з них:

п. «ж» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров’я, де йдеться про порядок установлення посадових окладів у державних закладах охорони здоров’я;

ст. 57 Закону № 1060, якою встановлені гарантії педагогічним, науково-педагогічним працівникам (виплата надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення тощо);

ст. 25 Закону про середню освіту, ст. 22 Закону про позашкільну освіту, ст. 30 Закону про дошкільну освіту, де йдеться про максимальне педагогічне навантаження, а також установлення доплат за додаткові види педагогічної діяльності;

ст. 14 Закону про середню освіту, ч. 2 ст. 18 Закону про позашкільну освіту, ч. 2 ст. 14 Закону про дошкільну освіту, де йдеться про максимальну наповнюваність класів (груп).

Це лише неповний перелік законодавчих норм, на яких чекає особливий порядок застосування. Підкреслимо, що на сьогодні відповідні порядки Кабміном ще не затверджені.

 

Посвідчення застрахованої особи

Законом № 76 дію низки норм, що стосуються посвідчення застрахованої особи, припинено до 01.01.2017 р. Зокрема, щодо:

— перевірки роботодавцем під час прийняття на роботу посвідчення застрахованої особи;

— отримання роботодавцем такого посвідчення в територіальному органі ПФУ;

— уключення до персональної облікової картки застрахованої особи номера посвідчення;

— порядку видачі посвідчення та відповідальності за порушення, пов’язані з ним.

 

СОЦІАЛЬНА СФЕРА: ПЕРЕГЛЯД І СКАСУВАННЯ ПІЛЬГ

Значна кількість змін пов’язана з наданням громадянам пільг і гарантій. Розглянемо їх детальніше.

 

Пільги на безоплатне користування житлом: умови надання знову переглянули

Нагадаємо, що минулого року Законом № 1166 був переглянутий порядок надання пільг на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, працівникам установ культури, бібліотек, музеїв, фахівцям із захисту рослин, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типа, а також пенсіонерам із числа таких працівників.

Тоді було встановлено: пільги зазначеним категоріям працівників і пенсіонерів надають, якщо розмір їх середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців не перевищує розміру ПСП, у порядку, визначеному Кабміном.

Які ж умови для надання пільг законодавці пропонують сьогодні? Як і раніше, для надання права на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням орієнтуються на розмір ПСП (1710 грн.). Проте тепер з ним порівнюватимуть дохід не самого пільговика, а його сім’ї (з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців). Нагадаємо, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначають згідно з Порядком № 426.

Відповідні зміни внесено Законом № 76 до абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону № 1060, абз. 2 п. «і» ч. 1 ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров’я, абз. 2 ч. 5 ст. 29 Закону про культуру, ч. 3 ст. 30 Закону про бібліотеки, ч. 3 ст. 28 Закону про музеї, ч. 5 ст. 20 Закону про захист рослин.

Підкреслимо: згідно з п. 2 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76 норми цього Закону в частині обліку середньомісячного сукупного доходу сім’ї при наданні пільг набирають чинності з 01.07.2015 р.

 

Обмеження в наданні пільг іншим особам

Окремим категоріям осіб соціальні пільги збережено. Однак тепер обов’язкова умова для їх надання — розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати 1710 грн.

Зокрема, у такому порядку надаватимуть окремі види пільг таким особам:

— дітям працівника міліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов’язків, а також непрацездатним членам сім’ї, які перебували на його утриманні (нова ч. 5 ст. 23 Закону про міліцію);

— працівникам міліції, звільненим зі служби за віком, у зв’язку з хворобою або за вислугою років (нова ч. 7 ст. 22 Закону про міліцію);

— чорнобильцям (нові ч. 3 ст. 22 і ч. 2 ст. 24, ч. 7 ст. 30 Закону № 796);

— ветеранам війни (нові ч. 6 ст. 14, ч. 7 ст. 15, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII). Крім того, з п. 6 ст. 16 цього Закону вилучена норма про компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортної установи особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною;

— ветеранам праці (нові п. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII). Крім того, з п. 6 ст. 9 цього Закону вилучено норму про компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортної установи особам, які мають особливі трудові заслуги перед Вітчизною;

— жертвам нацистських переслідувань (нові ч. 6 ст. 61, ч. 6 ст. 62, ч. 6 ст. 63, ч. 6 ст. 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III).

 

Пільги чорнобильцям: для 4 категорії їх уже немає

Насамперед зазначимо: Законом № 76 з п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.91 р. № 791а-XII і ст. 2 Закону № 796 вилучили всі норми про зону посиленого радіологічного контролю. Виходить, що тепер такої зони начебто й немає.

Можливо, тому одночасно виключили і ст. 23 Закону № 796, яка встановлювала пільги та гарантії чорнобильцям, віднесеним до 4 категорії.

Чорнобильців, віднесених до інших категорій, так суворо всіх пільг не стали позбавляти. Однак і для них дещо «урізали». Зокрема:

а) за чорнобильцями 1 категорії усі пільги зберегли, але норми ст. 20 Закону № 796, якою вони встановлені, у 2015 році застосовуватимуть у порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держ­бюджет-2015);

б) чорнобильців 2 і 3 категорії позбавили права на щорічне забезпечення санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок (виключено п. 2 ч. 1 ст. 21, п. 2 ст. 22 Закону № 796). Решта пільг і компенсацій, що надаються таким особам відповідно до ст. 21 і 22 Закону № 796, застосовуватимуться в порядку та розмірах, установлених Кабміном, виходячи з наявних фінансових ресурсів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015).

Постраждалі діти, зазначені в п. 1 — 6 ст. 27 Закону № 796, і їх батьки вже не мають права на:

— безоплатне виховання (утримання) дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах (не старше 8 років) і щомісячну грошову допомогу;

— безоплатний проїзд в межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад;

— щорічне безоплатне забезпечення путівками на оздоровлення;

— щомісячні виплати сім’ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом, батьки якої стали інвалідами I або II групи або померли унаслідок Чорнобильської катастрофи, а також на кожну дитину, яка проживала в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення;

— надання путівки для оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах під час вагітності жінкам, які проживають на території радіоактивного забруднення;

— виплату грошової компенсації батькам постраждалих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні.

 

Зайнятість населення: окремі пільги канули в Лету

Законом № 76 скасовано низку норм Закону про зайнятість. Розповімо, про які пільги доведеться забути.

1. Статтею 49 Закону про зайнятість окремим категорія громадян при настанні певних умов гарантувався достроковий вихід на пенсію за наявності необхідного стажу (наприклад, при звільненні працівника з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, якщо на день звільнення залишилося не більше 1,5 року до виходу на пенсію). Тепер ця норма виключена. При цьому встановлено, що пенсії, призначені на цій підставі до 28.12.2014 р. (тобто до набуття чинності Законом № 76) працюючим пенсіонерам не виплачуються.

2. Статтею 28 Закону про зайнятість для молодих працівників, залучених до роботи в селах і селищах, які уклали трудовий договір на строк не менше трьох років з підприємствами (установами та організаціями), розташованими в таких населених пунктах, передбачалося надання житла та виплата одноразової адресної допомоги (за переліком професій, затверджених Кабміном). Тепер ця норма скасована.

3. З абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону про зайнятість вилучили норму про виплату компенсації ЄСВ за рахунок держбюджету роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 цього Закону. А Фонд соцстрахування на випадок безробіття і Фонд соцзахисту інвалідів зможуть компенсувати такий ЄСВ лише за наявності фінансових ресурсів.

 

Організація харчування в навчальних закладах

Насамперед у ч. 1 ст. 25 Закону № 1060 уточнили, що на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів покладається організація та відповідальність за харчування в навчальних закладах не лише державної, а й комунальної форми власності.

Зміни поширюються на порядок організації харчування в професійно-технічних навчальних закладах (далі — ПТНЗ). Установлено, що в таких закладах харчування організовують лише для учнів таких категорій, як:

— діти-сироти;

— діти-інваліди/інваліди I — III групи;

— діти, позбавлені батьківської опіки;

— діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768 (малозабезпечених сімей).

Однак органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні витрати з місцевих бюджетів.

Відповідні зміни внесено як до ч. 5 ст. 41 Закону № 1060, так і до абз. 7 ст. 22 Закону про ПТО, ст. 19 Закону про охорону дитинства.

Щодо інших норм з організації харчування учнів інших навчальних закладів і надання відповідних пільг, то для більшості з них є застереження: вони застосовуватимуться в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів відповідних бюджетів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015).

 

Батьківська плата за харчування дітей у ДНЗ

У цьому питанні основним нововведенням є збільшення розміру вартості, яку вносять батьки (особи, які їх замінюють) за харчування дитини в дошкільному навчальному закладі (далі — ДНЗ). Відповідну інформацію наведемо в табл. 4.

 

 

 

Таблиця 4

Плата за харчування дітей у ДНЗ (оновлена ч. 5 ст. 35 Закону про дошкільну освіту)

Було (від вартості харчування на день)

Стало (від вартості харчування на день)

— у міській місцевості

Не більше 50 %

Не менше 60 %

— у сільській місцевості

Не більше 30 %

Не менше 40 %

 

Таким чином, якщо раніше було установлено максимальний розмір плати за харчування, яку вносять батьки, то тепер встановлено мінімальний. Це означає, що за рішенням місцевих органів влади розмір плати може становити більше 60 (40) %.

Крім того, Законом № 76 приведено у відповідність до чинного законодавства абз. 2 ч. 5 ст. 35 Закону про дошкільну освіту. Тепер у ньому зафіксовано: від плати за харчування дитини звільняються батьки (особи, які їх замінюють) у сім’ях, де сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Держбюджет для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини в державних і комунальних ДНЗ.

Згідно зі ст. 9 Закону про Держбюджет-2015 такий рівень у 2015 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму. Чому дорівнює цей показник у 2015 році, ви можете довідатися з консультації фахівця Міносвіти, опублікованої на с. 46 цього номера.

Нагадаємо, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть установлювати додаткові пільги щодо батьківської плати за харчування дітей у ДНЗ за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (п. 2.2 Порядку № 426).

Однак слід пам’ятати, що у 2015 році положення ч. 5 ст. 35 Закону про дошкільну освіту застосовуватимуться в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів відповідних бюджетів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015).

 

Проїзд учнів і педагогів до місця навчання та назад

Законом № 76 підкориговано порядок організації проїзду учнів і педагогів до місця навчання та назад.

Нагадаємо, що раніше згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 14 Закону № 1060 місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування були наділені повноваженнями щодо забезпечення в сільській місцевості регулярного безоплатного підвезення до місця навчання та додому дітей дошкільного віку, учнів і педагогічних працівників. При цьому діти, які проживають у сільській місцевості на відстані більше 3 км від школи, в обов’язково порядку забезпечувалися безоплатним регулярним підвезенням до школи та із школи рейсовим транс­портом або транспортом підприємств, установ та організацій (ч. 3 ст. 53 Закону № 1060).

Ці норми кореспондувалися з п.п. 4 п. «а» ст. 32 Закону про місцеве самоврядування, згідно зі яким органи місцевого самоврядування забезпечували регулярне безоплатне підвезення до місця навчання та додому школярів (зауважте: про педагогів не йшлося, але на місцевому рівні могла бути затверджена цільова соціальна програма забезпечення безоплатним підвезенням педагогів навчальних закладів).

Тепер у всіх трьох перелічених вище нормах зазначено: місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів (вихованців, студентів) і педагогічних працівників до місця навчання та додому в порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування. На ці цілі вони повинні передбачати відповідні витрати з місцевих бюджетів.

Крім того, відповідну норму закріпили в ч. 5 ст. 9 Закону № 2998, абз. 6 ч. 3 ст. 5 Закону про охорону дитинства, абз. 11 ст. 37 Закону про ПТО, у ч. 1 ст. 21 Закону про середню освіту, ч. 8 ст. 20 Закону про дошкільну освіту.

Виходить, що віднині в законодавстві немає норм про:

а) обов’язкове безоплатне підвезення до місця навчання та додому дітей дошкільного віку і педагогічних працівників у сільській місцевості. Тепер органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати лише пільговий проїзд таких осіб (який, у принципі, не виключає безоплатного);

б) обов’язковий пільговий проїзд учнів (вихованців) ПТНЗ і загальноосвітніх навчальних закладів. Місцеві органи влади тепер лише можуть забезпечувати пільговий проїзд таким особам.

При цьому слід пам’ятати, що у 2015 році норми щодо забезпечення пільгового проїзду застосовуватимуться в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів відповідних бюджетів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015).

 

Забезпечення безоплатними підручниками учнів шкіл

З 2015 року безоплатно отримувати підручники в загальноосвітніх навчальних закладах можуть лише такі категорії учнів, як:

— діти-сироти;

— діти-інваліди/інваліди I — III групи;

— діти, позбавлені батьківської опіки;

— діти з сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону № 1768 (малозабезпечених сімей).

Решта категорій учнів отримуватимуть підручники за плату. Відповідні зміни внесено як до ч. 2 ст. 35 Закону № 1060, так і до п.п. 6 п. «б» ст. 32 Закону про місцеве самоврядування (п. 4 ч. 6 і п. 2 ч. 16 Закону № 76).

Крім того, встановлено, що учнів шкіл, які вивчають мови національних меншин, забезпечуватимуть підручниками в порядку, установленому Кабміном.

 

Ліквідація і реорганізація навчальних та інших закладів соціального значення: заборону скасовано

Частиною II Закону № 76 визнано недійсними низку законодавчих актів, що встановлюють мораторій на ліквідацію (закриття) і реорганізацію навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та культури (переважно в сільській місцевості). Як вплине це рішення на існування деяких закладів, покаже час.

При цьому рішення про реорганізацію та ліквідацію таких закладів приймають виключно місцеві ради (щодо комунальної власності) і засновники таких закладів (щодо державної власності). Інакше кажучи, тепер для закриття або реорганізації закладу не потрібна згода територіальної громади.

Відповідні зміни внесено до ч. 4 ст. 36 Закону № 1060, абз. 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону про місцеве самоврядування, ч. 6 ст. 11 Закону про середню освіту, ч. 7 ст. 14 Закону про позашкільну освіту, абз.1 ч. 6 ст. 16 Закону про дошкільну освіту, ч. 5 ст. 6 Закону № 400. Виключена також ч. 12 ст. 48 Закону про фізкультуру.

 

Доля методкабінетів

Наприкінці минулого року багато розмов точилося навколо планів законодавців щодо ліквідації методичних кабінетів сфери освіти.

Зараз можемо з упевненістю сказати, що про ліквідацію не йдеться, але скорочення їх працівників, на нашу думку, не уникнути. Так, обласним, Київській державним адміністраціям доручено оптимізувати мережу районних (міських) методичних кабінетів і скоротити витрати на їх утримання (п. 12 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76).

 

Вартість навчання в ДЮСШ визначить Кабмін

Законом № 76 змінено підхід до стягнення плати за навчання в дитячо-юнацьких спортивних школах. Якщо на сьогодні в цьому питанні керуються наказами Міносвіти або Мінсім’ямолодьспорту (залежно від того, в чиєму віданні знаходиться заклад), то тепер порядок і розмір плати за навчання встановлюватимуться Кабміном (нові ч. 7 ст. 10 Закону про фізкультуру, абз. 4 ч. 2 ст. 26 Закону про позашкільну освіту). Останньому для розробки відповідного документа надано 3 місяці (п. 16 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76).

Але хороша новина все ж таки є: для дітей з багатодітних, малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, навчання в ДЮСШ залишиться безоплатним.

 

Заняття фізкультурою в навчальних закладах: не така вже і потрібна штука, як виявилося…

Тут відразу два неприємних, на наш погляд, нововведення.

По-перше, зі ст. 26 Закону про фізкультуру вилучена ч. 3, яка передбачає, що в дошкільних закладах обов’язково вводять посади фахівців із фізичної культури.

По-друге, у школах і ПТНЗ кількість обов’язкових уроків фізкультури на тиждень тепер залишається не менше двох (раніше — трьох). Однак, як і раніше, місцеві органи можуть приймати рішення про введення додаткових уроків фізкультури в школах за умови наявності коштів у відповідних бюджетах (ч. 5 ст. 26 Закону про фізкультуру). Однак ця норма застосовуватиметься в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів відповідних бюджетів (ч. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015).

 

ІНШІ ЗМІНИ

 

Скасування пільгового проїзду в громадському транспорті

З 01.06.2015 р. для учасників війни, ветеранів праці, осіб, які мають заслуги перед Вітчизною, скасовано пільги на безоплатний проїзд у громадському транспорті. Право на пільговий проїзд залишилося у інвалідів I і II групи, дітей-інвалідів та осіб, які супроводжують інвалідів або дітей-інвалідів (не більше однієї особи).

 

З початком 2015 року фіскали і фінінспекція відновлять перевірки

Протягом січня — червня 2015 року контролюючі органи проводитимуть перевірки виключно з дозволу Кабміну або за бажанням самого підконт­рольного суб’єкта. Але для Держфіскальної служби та Держфінінспекції зробили виняток (п. 8 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76). Отже, з початком нового року такі органи проводитимуть перевірки на загальних підставах.

 

Зміни у виплаті пенсій

Розмір окремих пенсій зменшили. З нового року таким категоріям працівників пенсію призначатимуть у розмірі 60 % від суми місячної зарплати (грошового забезпечення, грошового утримання), з якої сплачено ЄСВ (раніше виплата становила 70 % місячного заробітку):

— прокурори та слідчі прокуратури;

— держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування;

— наукові (науково-педагогічні) працівники;

— народні депутати;

— судді.

Умови та порядок перерахунку призначених пенсій таким працівникам затвердить Кабмін.

Позбавлення пенсій. Для окремих категорій працівників, які мають право на підвищену пенсію, передбачені додаткові підстави для позбавлення права на таку пенсію.

Так, прокурори та слідчі прокуратури, звільнені з роботи у зв’язку з притягненням їх до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, позбавляються права на пільгову пенсію. У таких випадках їм призначають пенсію на загальних підставах. Аналогічна норма встановлена і для осіб, звільнених з військової служби, наукових (науково-педагогічних) працівників, посадових осіб місцевого самоврядування, народних депутатів, суддів.

ПДФО з великих пенсій. З 01.01.2015 р. суми пенсій (разом з їх індексацією) або щомісячного довічного грошового утримання, розмір яких перевищує 3654 грн., у сумі такого перевищення обкладатиметься ПДФО за ставкою 15 %.

 

Нормативні документи

 

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2015 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Закон № 1622 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII.

Закон № 1166 — Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. № 1166-VII.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон про місцеве самоврядування — Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про соцстрахування — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 1060 — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон про вищу освіту — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.

Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Закон про позашкільну освіту — Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. № 1841-III.

Закон про середню освіту — Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV.

Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.

Основи законодавства про охорону здоров’я — Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII.

Закон про культуру — Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.

Закон про музеї — Закон України «Про музеї і музейну справу» від 29.06.95 р. № 249/95-ВР.

Закон про захист рослин — Закон України «Про захист рослин» від 14.10.98 р. № 180-XIV.

Закон про міліцію — Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII.

Закон про ПТО — Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.

Закон про охорону дитинства — Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III

Закон № 2998 — Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.93 р. № 2998-XII.

Закон № 400 — Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України» від 17.10.90 р. № 400-XII.

Закон про фізкультуру — Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.93 р. 3808-XII.

Закон про статус народного депутата — Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Закон про статус суддів — Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон про корупцію — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.

Положення № 3720 — Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затверджене постановою ВРУ від 16.12.93 р. № 3720-ХII.

Наказ № 557 — наказ Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердженні схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Порядок № 426 — Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затверджений постановою КМУ від 31.03.2003 р. № 426. 



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (5)
Саша
06.02.2015
а як стосується обмеження максимальний розмір зарплати(8526грн) внутрішніх сумісників??????
Алена
06.02.2015
Саша, и еще с этой статьи: "Тому підкреслимо: навіть якщо зарплата працівника складається повністю з обов’язкових виплат, передбачених законодавством, але при цьому перевищує 7 мінзарплат (8526 грн.), нарахувати такому працівнику потрібно лише 8526 грн. Підстава — абз. 1 п. 10 розд. III «Прикінцеві положення» Закону № 76".
Яра
23.07.2015
чому працівникам тисменицького тубдиспансеру скасували виплату допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексацію заробітної плати
Віктор
14.08.2015
Чи має право на пільги сільський
Віктор
14.08.2015
Чи має право на пільги сільський медик пенсіонер якщо його дохід перевищує 1710 грн , а якщо на члена сімї то ні