Три топових запитання-відповіді щодо «перехідних» лікарняних
Коли треба нараховувати «перехідні» лікарняні?
Сформований е-лікарняний стає доступним для перегляду у день його створення. І тут деякі бухгалтери-поспішайки хочуть відразу нарахувати лікарняні, хоча б за перші 5 днів. Особливо це стосується ситуації, коли лікарняний відкрито наприкінці місяця та ці перші 5 днів припадають на кінець місяця, так звані — «перехідні» лікарняні.
Так ось, робити цього не можна. Пояснимо чому.
Підстава для надання матеріального забезпечення з’явиться лише після того, як статус лікарняного зміниться на «готовий до сплати». Але це відбудеться не раніше ніж через 7 днів після закриття лікарняного листка (після відкриття — для лікарняного по вагітності та пологах)*.
Протягом цих 7 днів лікар може вносити зміни та й узагалі скасувати листок непрацездатності. Тому поспішати не треба.
Призначати працівнику матеріальне забезпечення необхідно не пізніше ніж за 10 робочих днів з дня набуття е-лікарняним статусу «готовий до сплати» для звичайного лікарняного та 3 робочих дні для лікарняних по вагітності та пологах (ст. 24 Закону про соціальне страхування*).
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105.
Рішення про призначення лікарняних приймається страхувальником або уповноваженою ним особою. Ось після цього і можна нараховувати лікарняні, і ніяк не раніше. Бо як ми вже визначили, е-лікарняний може бути взагалі скасовано.
Сума лікарняних нараховується тільки після прийняття рішення страхувальником або уповноваженою особою
Коли треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП?
Як ви знаєте, за працівниками з основним місцем роботи (без інвалідності) треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з суми не менше за МЗП (п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ*).
Ось тут і виникає питання, коли треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП за «перехідними» лікарняними.
І тут знову деякі бухгалтери-поспішайки хочуть швидко нарахувати лікарняні хоча б за 5 днів у місяці настання хвороби. Це вони роблять для того, щоб визначитися, яка буде база нарахування ЄСВ у місяці відкриття лікарняного. Але це робити не треба та не можна (див. вище чому).
А що ж робити з вимогою сплатити ЄСВ з МЗП у місяці початку лікарняного.
Давайте розглянемо умовний приклад.
Приклад. Працівник (основний, без інвалідності) хворів з 25 серпня по 9 вересня 2025 року. Сума зарплати за відпрацьовані 16 робочих днів серпня склала 6095,24 грн. Сума зарплати за відпрацьовані 15 днів вересня — 5454,55 грн. Сума лікарняних дорівнює 3200 грн, з них за серпень — 1400 грн, а за вересень — 1800 грн.
При закритті серпня ЄСВ треба нарахувати на суму фактично нарахованої зарплати:
6095,24 x 22 % = 1340,95 (грн).
ЄСВ з МЗП при визначенні бази ЄСВ за серпень нараховувати не треба, незважаючи на те, що сума фактично нарахованої зарплати (6095,24 грн) менша за МЗП (8000 грн).
Про це зазначають податківці у своєму роз’ясненні (категорія 204.04.01 ЗІР).
Так, для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума допомоги по тимчасовій непрацездатності буде визначена після надання листка непрацездатності).
Якщо після розподілу суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
З місяцем початку хвороби (серпнем) розібрались. Тепер перейдемо до вересня.
17 вересня е-лікарняний отримав статус «готовий до сплати». Отже, можна приймати рішення уповноваженому із соціального страхування. Та після прийняття рішення нараховувати лікарняний за весь період хвороби (з 25 серпня по 9 вересня 2025 року).
У вересні, коли будуть нараховані «перехідні» лікарняні, треба буде окремо визначити загальну фактичну базу нарахування ЄСВ за серпень та загальну фактичну базу нарахування ЄСВ за вересень. Потім базу нарахування за серпень порівняти з МЗП та базу нарахувань за вересень порівняти з МЗП.
У випадку необхідності треба нарахувати ЄСВ на додаткову базу за вересень та за серпень.
Отже, у прикладі, що розглядається, фактична база нарахування ЄСВ за серпень дорівнює:
6095,24 + 1400 = 7495,24 (грн).
База нарахування ЄСВ за серпень менша МЗП, тому треба буде нарахувати ЄСВ на додаткову базу за серпень.
Сума ЄСВ, яка нарахована на лікарняні за серпень, становитиме:
1400 x 22 % = 308, 00 (грн).
Додаткова база з ЄСВ за серпень становитиме:
8000 - 7495,24 = 504,76 (грн).
Сума ЄСВ, нарахована на додаткову базу за серпень, дорівнюватиме:
504,76 x 22 % = 111,05 (грн).
Сума ЄСВ, нарахована на суму зарплати за відпрацьовані дня за вересень, становитиме:
5454,55 x 22 % = 1200,00 (грн).
Сума ЄСВ, нарахована на суму лікарняних за вересень, становитиме:
1800 x 22 % = 396,00 (грн).
База нарахування ЄСВ за вересень дорівнює:
5454,55 + 1800 = 7254,55 (грн).
Отже, база нарахування ЄСВ за вересень теж є меншою за МЗП. Тому на суму додаткової бази за вересень треба нарахувати ЄСВ.
Додаткова база з ЄСВ за вересень становить:
8000 - 7254,55 = 745,45 (грн).
Сума ЄСВ на додаткову базу з ЄСВ за вересень:
745,45 x 22 % = 164,00 (грн).
У випадку «перехідної» хвороби додаткову базу з ЄСВ за місяць, в якому почалася хвороба, визначайте після нарахування загальної суми лікарняних (у наступному місяці)
Як відобразити «перехідні» лікарняні у додатку Д1?
Багато запитань приходить і про відображення «перехідних» лікарняних у додатку Д1. Тут також нічого не фантазуємо та відштовхуємось від факту нарахування сум зарплати, лікарняних та ЄСВ.
В якому місяці нараховано лікарняні — у тому місяці в додатку Д1 й відображаємо суму лікарняних. Кожен місяць, на який припала хвороба, показуємо в окремому рядку
В якому місяці нараховано — у тому місяці в додатку Д1 і відображаємо.
Як це треба робити, покажемо на рисунках.
Рис. 1. Фрагмент додатка Д1 за серпень 2025 року
На рис. 1 зазначено, як треба було відобразити суму зарплати, нараховану працівнику за відпрацьовані дні серпня, та суму нарахованого ЄСВ.
Як бачите, визначати додаткову базу з ЄСВ та нараховувати на неї ЄСВ у серпні не потрібно.
Покажемо на рис. 2, як треба відобразити дані по працівнику, який хворів, у вересні.
Рис. 2. Фрагмент додатка Д1 за вересень 2025 року
Як бачимо на рис. 2, саме у вересні треба відобразити суму нарахованих лікарняних, як за серпень, так і за вересень та відобразити суму нарахованого ЄСВ. Обов’язково відобразіть суму ЄСВ, яка нарахована на додаткову базу за серпень (рядок 4) та за вересень (рядок 5).
Висновки
- Лікарняні можна нараховувати лише після присвоєння е-лікарняному статусу «готовий до сплати» та прийняття рішення страхувальником, не раніше.
- У місяці відкриття «перехідного» лікарняного ЄСВ нараховується лише на фактичну зарплату. Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП перевіряють після визначення повної бази з урахуванням лікарняних.
- «Перехідні» лікарняні у додатку Д1 відображаються у місяці їх фактичного нарахування, незалежно від того, за який місяць вони належні.
- У додатку Д1 окремо покажіть суми додаткової бази та ЄСВ, донарахованого на неї, за місяць початку хвороби та за місяць закінчення хвороби.
Оплата праці, Жовтень, 2025/№ 19
у Facebook
у Viber
у Telegram
