Інформація по темі "" | Публікації по тегу
08.07.21
9303 0
Друкувати
Обране

Допомога на оздоровлення: ви запитували — ми відповідаємо

До написання цієї статті нас підштовхнули кілька запитань читачів щодо допомоги на оздоровлення. Це, зокрема: до якої частини відпустки вона надається, чи враховується при розрахунку доплати до МЗП, чи входить до розрахунку лікарняних та відпускних тощо. Давайте розглянемо ці питання.

Нормативка

У бюджетній сфері правила надання допомоги на оздоровлення регламентовані законами України, постановами КМУ та галузевими наказами. Важливі нюанси (порядок, умови, коло отримувачів тощо) прописують також і в Положенні про надання матеріальної допомоги, яке є додатком до колективного договору.

Як правило, «оздоровчі» працівникам виплачують один раз на рік при наданні щорічної відпустки. Порядок надання матдопомоги окремим категоріям працівників-бюджетників, для яких вона є обов’язковою, ми розглядали у статтях «Оздоровчі» працівникам органів місцевого самоврядування», «Матеріальна допомога до відпустки держслужбовцям та працівникам держорганів», «Матеріальна допомога на оздоровлення для працівників з оплатою праці за ЄТС» // «ОП», 2020, № 11 та «Допомога на оздоровлення працівникам охорони здоров’я в КНП», «Матеріальна допомога на оздоровлення працівникам бюджетних медзакладів» // «ОП», 2020, № 12.

У цій статті розглянемо практичні ситуації щодо матеріальної допомоги на оздоровлення у форматі «запитання-відповідь».

Допомога при поділі відпустки

Держслужбовець хоче поділити щорічну основну відпустку на три частини: 5, 10 і 15 днів. До якої з цих частин відпустки він має право отримати «оздоровчі»?

Відносини у сфері держслужби регулює профільний Закон про держслужбуЗакон про держслужбу1. Він визначає види і тривалість відпусток держслужбовців. Порядок і умови надання щорічних відпусток визначені законодавством про працю (ст. 59 Закону про держслужбу). Зокрема, в частині поділу (ст. 12 Закону про відпустки), перенесення та продовження відпусток (ст. 80 КЗпП, ст. 11 Закону про відпустки).

1Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Допомога на оздоровлення держслужбовцям є обов’язковою та виплачується один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати разом із наданням щорічної основної відпустки (ст. 57 Закону про держслужбу).

У випадку поділу щорічної відпустки на частини «оздоровчі» виплачуються працівникові лише один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника (лист Мінсоцполітики від 19.09.2017 р. № 2416/0/101-17).

У ситуації, що розглядається, допомога на оздоровлення за бажанням працівника може бути виплачена до будь-якої з частин поділеної відпустки, наприклад, до першої її частини тривалістю 5 днів. Чинне законодавство не містить вимоги щодо виплати допомоги на оздоровлення до більшої частини щорічної основної відпустки або до основної безперервної її частини. Разом із цим варто пам’ятати, що така допомога виплачується тільки один раз на рік. І отримавши її з першою частиною відпустки, працівник не матиме права на її виплату вдруге з наданням наступної частини відпустки.

«Оздоровчі» і відпускна компенсація

Вихователька дошкільного навчального закладу (ДНЗ) звільняється. У щорічній відпустці в поточному році вона не була, допомогу на оздоровлення не отримувала.

Чи можна виплатити допомогу на оздоровлення при звільненні працівниці разом із компенсацією за дні невикористаної відпустки?

Держава забезпечує виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки (ст. 57 Закону про освіту2). Коло посад таких працівників окреслює постанова № 9633, до якого, до речі, входить посада вихователя ДНЗ.

2Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

3Постанова КМУ «Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963.

Чітка прив’язка «оздоровчих» до факту надання щорічної відпустки унеможливлює їх виплату разом із компенсацією за невикористані дні відпустки (без надання відпустки). Але у ситуації, що розглядається, працівниця може оформити відпустку з наступним звільненням, відповідно до ст. 3 Закону про відпустки. І тоді в неї з’явиться право на отримання допомоги на оздоровлення.

Стаж роботи та виплата допомоги на оздоровлення

Художній керівник театрального гуртка міського будинку культури прийнятий на роботу у квітні 2021 року. У зв’язку з необхідністю санаторного лікування (наявність путівки) йому надана відпустка на 24 календарних дні в липні 2021 року. Чи має він право на «оздоровчі», чи йому потрібно відпрацювати більше 6 місяців для їх отримання?

За загальними правилами працівник у перший рік роботи має право на відпустку повної тривалості, безперервно відпрацювавши на підприємстві більше шести місяців (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Разом із цим скористатися відпусткою повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік мають право, зокрема, працівники, які мають путівку для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Працівники у сфері культури державних і комунальних закладів культури мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки в межах фонду оплати праці, затвердженого на відповідний рік, у розмірі посадового окладу (постанова № 10264). Перелік закладів культури визначений у п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону про культуру5, перелік посад працівників культури містить постанова № 1026. Обмежень щодо стажу роботи нормативка не містить.

4Постанова КМУ «Питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» від 09.12.2015 р. № 1026.

5Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

Отже, «оздоровчі» надаються один раз на рік незалежно від стажу роботи. Головна умова їх виплати — факт надання щорічної відпустки. І вихід працівника у відпустку раніше шестимісячного строку відпрацювання на одному місці роботи не позбавляє працівника права на допомогу на оздоровлення. Це також зазначили фахівці Мінсоцполітики у листі від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15 (ср. USER_SHOW_ID).

Підсумуємо: заклад «будинок культури» належить до закладу культури, який зазначений п. 17 ч. 1 ст. 1 Закон про культуру, посада «керівник художній» є в переліку посад у постанові № 1026, факт надання щорічної відпустки також маємо.

Отже, як підтверджує нормативка, працівник-новачок не обмежений у праві на отримання допомоги на оздоровлення. Разом із цим виплата «оздоровчих» на кожного працівника обмежена фондом оплати праці, затвердженим кошторисом на відповідний рік. У таких випадках нюанси надання допомоги на оздоровлення працівникам-новачкам варто прописати в Положенні про виплату матеріальної допомоги (наприклад, при виплаті допомоги на оздоровлення встановити обмеження відпрацюванням не менш ніж шести місяців тощо). Та в будь-якому разі рішення про виплату «оздоровчих» приймає керівник відповідного органу влади за наявністю фонду оплати праці.

Допомога не підлягає поверненню

Посадовій особі ОМС виплачена допомога на оздоровлення разом із відпускними (за 3 дні до початку відпустки). Але працівник захворів напередодні свого відпочинку і у зв’язку з хворобою жодного дня відпустки не використав. Відпустку переніс на інший період. Чи повертати «оздоровчі» за таких умов?

Виплата допомоги на оздоровлення посадовим особам органів місцевого самоврядування (ОМС) є обов’язковою та надається один раз на рік у розмірі посадового окладу разом із наданням щорічної відпустки (ч. 5 ст. 21 Закону № 24936). Та за наявності фінансових можливостей вона надається у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати (п.п. 3 п. 2 постанови № 2687).

6Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

7Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Зарплата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону про відпустки). Разом із нею виплачується допомога на оздоровлення.

У разі збігу щорічної відпустки і хвороби працівника, засвідченої у встановленому порядку, відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена (ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки).

Допомога на оздоровлення прямо прив’язана до надання щорічної відпустки. Разом із цим чинне законодавство не містить вимог щодо повернення допомоги в разі невикористання наданої відпустки. Фахівці Мінсоцполітики у листі від 07.10.2016 р. № 1382/13/84-16 також вважають, що у разі невикористання відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, надані до відпустки «оздоровчі» не повертаються. На практиці трапляються ще і трагічні випадки, коли працівник отримав матдопомогу до відпустки, відпустку не використав у зв’язку із хворобою та помер. У такій ситуації матдопомога також не повертається.

Матдопомога «зверху» МЗП

Як ураховувати допомогу на оздоровлення при розрахунку доплати до МЗП «зверху» чи «всередині»?

Відповідно до ст. 31 Закону про оплату праці розмір заробітної плати за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче розміру МЗП. У разі роботи на умовах неповного робочого часу або не повністю виконаної норми праці за місяць, порівняння з МЗП проводимо пропорційно відпрацьованому часу. Тобто доплата до МЗП прив’язана до відпрацьованого часу.

До МЗП включаємо виплати, що є складовими фонду оплати праці, нараховані за відпрацьований час (оклад, доплати, надбавки, премії тощо). Не включаємо до мінзарплати виплати, які прямо зазначені у ч. 2 ст. 31 Закону про оплату праці (доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

Також не входять до МЗП виплати, розраховані виходячи з середнього заробітку (лікарняні, відпускні, компенсація за невикористану відпустку, оплата курсів підвищення кваліфікації, відрядження, оплачене за середнім заробітком, тощо).

Тобто ці виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а є середнім заробітком, який розраховується згідно з положеннями Порядку № 100 (лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282). Також фахівці Мінсоцполітики вважають, що допомога на оздоровлення, яка розрахована виходячи із середнього заробітку, не повинна включатися до МЗП (лист від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282). Бо вона також не пов’язана з виконаною нормою праці і не залежить від відпрацьованого працівником часу. Ми вважаємо, що і «оздоровчі», які виплачують у розмірі окладу, також ураховуються «зверху» МЗП.

«Оздоровчі» при розрахунку відпускних

Чи включати суму допомоги на оздоровлення до розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні відпускних, якщо така виплата нарахована у розрахунковому періоді?

Правила розрахунку відпускних регламентовані Порядком № 100. При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору (п. 3 Порядку № 100). Це, між інших, основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо. А також до розрахунку середньої зарплати при обчисленні відпускних (компенсацій за дні невикористаних відпусток) включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога по тимчасовій непрацездатності.

Разом із цим у п. 4 Порядку № 100 перелічені виплати, які не враховуються при розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускних. Серед них прямо зазначені одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо). Отже, при обчисленні відпускних суму нарахованої допомоги на оздоровлення не включаємо у розрахунок.

«Оздоровчі» у розрахунку лікарняних

Чи включати суму допомоги на оздоровлення до розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні лікарняних, якщо така виплата нарахована у розрахунковому періоді?

Механізм обчислення середньої зарплати для розрахунку лікарняних (як перших 5 днів за рахунок роботодавця, так і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС) визначає Порядок № 1266. Відповідно до п. 3 цього Порядку середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Середня зарплата обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Об’єднаного звіту (Податкового розрахунку), який подається до ДФС (п. 32 Порядку № 1266).

Отже, у розрахунку лікарняних беруть участь зарплатні доходи, які увійшли до бази нарахування ЄСВ і відображені у Податковому розрахунку.

Матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер і належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5). Відповідно вона є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, суму допомоги на оздоровлення включаємо до розрахунку повністю, оскільки вона входить до бази стягнення ЄСВ у складі зарплати.

Долга Ірина

Оплата праці, липень, 2021/№ 13

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
60
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×