Іду в довгоочікувану відпустку. Заздріть!

Автор: Білова Наталя, податковий експерт

Кожен працівник має право на оплачувану щорічну відпустку. Це право йому гарантують ст. 45 Конституції України, ст. 2 КЗпП і ст. 2 Закону про відпустки.

На період перебування у відпустці за працівником зберігаються його місце роботи (посада) і заробітна плата.

Давайте, друзі, детально розберемося з тим, що є щорічною відпусткою, кому саме та на яких умовах вона надається.

Види щорічних відпусток

Щорічні відпустки ст. 4 Закону про відпустки і ст. 74 КЗпП поділяють на два види: основна та додаткові (див. рисунок).

Щорічна відпустка — тільки для працівника

Право на щорічну відпустку, як і на інші види відпусток, мають усі фізособи, які працюють у роботодавця за трудовим договором. Причому таке право гарантоване незалежно від того, ким є працівник — громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом, а також від того, працює він у режимі повного, неповного чи скороченого робочого часу.

Не важливі тут і статус роботодавця — юридична чи фізична особа, а також її форма власності, вид діяльності та галузева приналежність (ст. 2 Закону про відпустки).

Урахуйте: відпустка не належить особам, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. Чому? Та тому, що відносини з ними регулює не трудове, а цивільне законодавство.

Щорічну основну відпустку надавайте всім працівникам в обов’язковому порядку! Адже вона гарантована державою.

А як справи зі щорічною додатковою відпусткою? Ось вона належить не всім, а тільки деяким категоріям працівників — за особливі умови та характер праці. Перелічимо їх у таблиці.

Категорії працівників, які мають право на щорічну додаткову відпустку

Щорічні додаткові відпустки, передбачені ст. 7 і 8 Закону про відпустки (див. таблицю вище), надають понад щорічну основну відпустку і тільки за однією підставою, обраною працівником (ст. 10 Закону про відпустки). Виняток становлять категорії працівників, відмічені у списках № 1290-1 і № 1290-2 знаком «*», — вони мають право на щорічні додаткові відпустки за декількома підставами одночасно.

А ось якщо щорічні додаткові відпустки надають відповідно до інших норм законодавства, як, наприклад, одному з батьків ВІЛ-інфікованої дитини (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1972), то на такі відпустки зазначене обмеження не поширюється.

Щорічні додаткові відпустки працівники можуть використовувати як одночасно із щорічною основною відпусткою, так і окремо від неї.

Черговість надання щорічних відпусток установлюйте графіком відпусток. Детально про нього ви могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 35.

Загальна тривалість щорічних відпусток

Тривалість щорічних відпусток визначають Закон про відпустки, інші закони та нормативно-правові акти. В основному це документи, що регламентують діяльність працівників окремих професій.

Запам’ятайте: розраховують тривалість щорічних відпусток у календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи підприємства (ст. 5 Закону про відпустки). Тобто, наприклад, робота на умовах неповного робочого часу (неповного робочого дня та/або неповного робочого тижня) не зменшує тривалість щорічних відпусток.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток за відпрацьований робочий рік не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).

Щорічні основна та додаткові відпустки надавайте з таким розрахунком, щоб працівники використовували їх, по можливості, до закінчення робочого року

При визначенні періоду, протягом якого працівник перебуватиме у щорічній відпустці (як в основній, так і в додатковій), не враховуйте святкові та неробочі дні. Виходить, що на ці дні відпустка подовжується, але вони не оплачуються (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки).

Святкових і неробочих днів у нас у країні 11 (ст. 73 КЗпП). Перелічимо їх:

1 січня — Новий рік;

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України;

один день (неділя) — Пасха (Великдень) (у 2015 році — 12 квітня, у 2016 році — 1 травня);

один день (неділя) — Трійця (у 2015 році — 31 травня, у 2016 році — 19 червня).

Що стосується вихідних днів, то вони увійдуть до загальної тривалості відпусток, як будь-які інші календарні дні.

Тривалість щорічної основної відпустки

Тривалість щорічної основної відпустки може бути різною для різних категорій працівників. Проте в будь-якому разі вона має становитине менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік (ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки).

Відпрацьований робочий рік починають відлічувати з дня прийняття працівника на роботу

Водночас Закон про відпустки, КЗпП та інші нормативно-правові акти для окремих категорій працівників передбачають більшу тривалість щорічної основної відпустки (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 33, с. 12). Так, наприклад, інваліди I і II груп мають право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 30 календарних днів, а інваліди III групи — не менше 26 календарних днів. Якщо у вас працюють особи віком до 18 років, то тривалість їх щорічної основної відпустки не може бути менше 31 календарного дня.

Важливо! Право на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи мають тільки ті працівники, які безперервно пропрацювали в на підприємстві не менше 6 місяців (абзац п’ятий ст. 10 Закону про відпустки).

Якщо ж працівник бажає піти у відпустку до закінчення такого 6-місячного періоду і роботодавець не проти цього, то тривалість його відпустки розраховують пропорційно відпрацьованому часу.

Утім, ця умова стосується не всіх новачків. Деякі категорії новоприйнятих працівників мають право взяти повну відпустку і до закінчення 6-місячного строку (детальніше про це читайте на с. 9).

Тривалість щорічних додаткових відпусток

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Максимальну тривалість такої відпустки визначаєСписок № 1290-1.

Конкретну ж тривалість «шкідливої» відпустки роботодавець установлює в колективному або трудовому договорі залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці. Максимальну тривалість цієї відпустки для окремих категорій працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, установлює Список № 1290-2.

Конкретну тривалість «особливої» відпустки з урахуванням такого максимуму підприємство встановлює самостійно в колективному або трудовому договорі пропорційно часу, відпрацьованому працівником у цих умовах.

Відпустка за ненормований робочий день. Максимальна тривалість цієї відпустки — до 7 календарних днів (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). А конкретну тривалість установлюють в колективному або у трудовому договорі.

Перелік професій, посад працівників, яким установлено ненормований робочий день, із зазначенням конкретної тривалості додаткової відпустки (від 1 до 7 днів включно) зазвичай затверджують на підприємстві як додаток до колективного договору.

У наступній статті з’ясуємо, які періоди включаються до стажу, що дає працівнику право на щорічну відпустку.

висновки

• Щорічні відпустки поділяють на два види: основна та додаткові.
• Право на щорічну відпустку мають усі, хто працює за трудовим договором.
• Тривалість щорічної основної відпустки має бути не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік.

ПОДАТКИ ТА БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, КВІТЕНЬ, 2016/№ 34