1) загальне підвищення окладів за ЄТС у зв’язку зі збільшенням з 01.01.2018 р. розміру ПМПО (1762 грн.);
2) підвищення на 10 % згідно з постановою КМУ «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» від 11.01.2018 р. № 22 (далі — постанова № 22).
Зауважимо, що з 01.01.2018 р. підвищилися на 10 % посадові оклади педпрацівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з держбюджету місцевим бюджетам*. Типи навчальних закладів, яким спрямовується освітня субвенція на оплату праці з нарахуваннями педпрацівників, наведені у ст. 1032 БКУ. До таких навчальних закладів відносять, зокрема, загальноосвітні навчальні заклади (далі — ЗНЗ).
* Детальніше про зазначене підвищення йшлося у газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 5, с. 23.
При цьому згідно з абз. 1 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді за нормами, встановленими у пп. 5, 7 і 8 розд. ІV Порядку № 100, визначається середньоденний (годинний)заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів) (абз. 2 п. 10 Порядку № 100).
Коефіцієнт коригування визначають шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення посадових окладів, на оклад, який був у такого працівника до підвищення.
У ситуації, що розглядається, з 01.01.2018 р. у педагогічного працівника відбулося 2 зарплатних підвищення, тому цілком доцільно виникає запитання: чи враховуються при коригуванні суми компенсації за невикористану відпустку обидва «січневих» підвищення, чи лише те, що стосується підвищення розміру його тарифного розряду за ЄТС?
Щоб відповісти на це запитання, слід перш за все з’ясувати, що представляє собою підвищення «+ 10 % посадового окладу». Це окреме підвищення (як, наприклад, підвищення окладу за педзвання, тип навчального закладу) чи це збільшення окладів на 10 % по відношенню до їх розмірів?
Фахівці МОН у листі від 30.01.2018 р. № 1/9-64 надали роз’яснення, що підвищення посадових окладів педпрацівників на 10 % з 01.01.2018 р. — це окреме підвищення. Тому, застосовуючи це підвищення при розрахунку зарплати педпрацівникам, потрібно враховувати п. 5 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557. Цим пунктом передбачено, що в разі, коли працівникам навчальних закладів передбачено підвищення окладів за декількома підставами, то абсолютний розмір кожного підвищення визначається виходячи з розміру посадового окладу (ставки зарплати) без урахування іншого підвищення.
Проте з таким роз’ясненням Міністерства нам важко погодитися. На нашу думку, підвищення «+ 10 % окладу» слід розглядати не як установлення окремого додаткового підвищення до посадового окладу (про це взагалі не йдеться в постанові № 22), а як збільшення окладів на 10 % по відношенню до їх розмірів, встановлених на 01.01.2018 р. за ЄТС. Адже п. 1 постанови № 22встановлено, що визначені в додатку 2 до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 посадові оклади підвищуються (збільшуються) з 01.01.2018 р. на 10 %. У цьому додатку затверджено Схему тарифних розрядів посад педагогічних та інших працівників, і саме за нею визначається діапазон посадових окладів за ЄТС, які з 01.01.2018 р. мають збільшитися на 10 %.
Аналогічного висновку дійшли й фахівці ЦК Профспілки працівників освіти в листі від 06.02.2018 р. № 02-5/86 (ср. 031233400). Вони висловили свою незгоду з позицією МОН та попросили відкликати вищезазначений лист МОН.
Враховуючи зазначене і той факт, що підвищення посадових окладів на 10 % згідно з постановою № 22 відбулося відповідно до актів законодавства, таке підвищення повинно бути підставою для проведення коригування. Тому, на наш погляд, для педпрацівників при розрахунку коефіцієнта коригування слід враховувати як загальне підвищення окладів за ЄТС, так і підвищення «+ 10 % посадового окладу». При цьому коефіцієнт коригування потрібно визначати шляхом ділення останнього нового окладу, установленого після двох підвищень (оклад з 01.01.2018 р.), на оклад (тарифну ставку), який був у працівника до таких підвищень.
Розглянемо ситуацію з визначенням коригуючого коефіцієнта для педпрацівників на прикладі за умовами запитання.
Приклад. Учитель вищої категорії ЗНЗ (14-й тарифний розряд) звільняється з роботи 19.03.2018 р. Кількість днів невикористаної ним щорічної відпустки складає 32 календарних дні (далі — к. дн.) Розрахунковий період (березень 2017 року — лютий 2018 року) відпрацьовано повністю. Загальний заробіток за березень — грудень 2017 року становить 62302,18 грн. Зарплата за січень-лютий 2018 року — 15009,28 грн. Визначимо коефіцієнт коригування заробітку за лютий — грудень 2017 року і розрахуємо суму компенсації за невикористану відпустку.
Посадовий оклад учителя вищої кваліфікаційної категорії за 14-м тарифним розрядом за ЄТС дорівнює: з 1 січня 2017 року — 3872 грн.; з 1 січня 2018 року (загальне підвищення за ЄТС) — 4264 грн.
Згідно з постановою № 22 посадовий оклад такого педпрацівника підлягає підвищенню на 10 %. Отже, з 01.01.2018 р. його підвищений посадовий оклад складає 4690,40 грн. (4264 грн. х 1,1).
Отже, беремо до уваги і підвищення окладів за ЄТС, і підвищення «+ 10 % посадового окладу». Тому заробіток за березень — грудень 2017 року (який враховують при розрахунку відпускної компенсації) має бути відкоригований на коефіцієнт 1,2114 (4690,40 : 3872,00).
Далі визначимо відкоригований заробіток за березень-грудень 2017 року:
62302,18 х 1,2114 = 75472,86 грн.
Зарплату за січень-лютий 2018 року не коригують.
Кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку:
365 - 12 = 353 (к. дн.),
де 365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;
12 — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період, включаючи новий неробочий день: 25 грудня — Різдво Христове, яке вже встигли відсвяткувати у 2017 році. Крім того, на розрахунковий період припадає травень 2017 року, в якому 2 травня було ще святковим днем, тому із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключається 12 святкових і неробочих днів.
Середньоденна зарплата дорівнює:
(75472,86 + 15009,28) : 353 = 256,32 (грн.).
Сума компенсації за невикористану відпустку становить:
256,32 х 32 = 8202,24 (грн.).
Автор : Остапчук Олександр, експерт з питань оплати праці