UA | RU
12.03.18

Працівник працює у вільний від роботи день: коли можна і як компенсувати? Думка Мінсоцполітики

Чи має право роботодавець залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, якщо і сам працівник не проти такого залучення? Якщо так, то як компенсувати працівникові його роботу у вільний від роботи день?


Лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 р. № 238/0/101-18/284

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і в межах компетенції повідомляється.

Вихідні дні встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях відповідно до законодавства правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до статті 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підприємства, установи, організації і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (частина перша статті 56 КЗпП).

Отже, неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи чи кількості днів роботи протягом тижня.

У випадку, зазначеному в листі, на підприємстві встановлено два вихідних дні — субота та неділя. Для окремого працівника запроваджено режим роботи — один день на тиждень (понеділок). Дні з вівторка по п’ятницю є його вільними від роботи днями.

На нашу думку, враховуючи норми частини третьої статті 56 КЗпП, згідно з якою робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у випадку залучення такого працівника до роботи у дні з вівторка по п’ятницю, оплата за роботу в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 72 КЗпП.

Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз’яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423). Роз’яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.

Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко


КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Працівник працює у вільний від роботи день: коли можна і як компенсувати? Думка Мінсоцполітики

Лист, що коментується, є відповіддю Мінсоцполітики на наш запит, який звучав так: «В установі працівник працює на умовах неповного робочого часу з таким графіком роботи: у понеділок — 4-годинний робочий день; вівторок — п’ятниця — вільні від роботи дні; субота і неділя — вихідні дні.

У зв’язку з тим, що у 2018 році святковий день Новий рік (01.01.2018 р.) припав на понеділок, який у загальному випадку є робочим днем для працівника, працівник не працював 01.01.2018 р. Також у зв’язку зі збігом святкового дня Різдва Христова (07.01.2018 р.) з вихідним днем у неділю, цей вихідний день був перенесений на понеділок 08.01.2018 р. Тому 08.01.2018 р. (понеділок) працівник теж не працював. У результаті обсяг роботи працівником не виконаний.

Чи має право роботодавець залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, якщо і сам працівник не проти такого залучення? Якщо так, то як компенсувати працівникові його роботу у вільний від роботи день?».

Давайте пояснимо, чому власне і виникло таке запитання до «трудового» Міністерства.

При встановленні працівникові неповного робочого тижня або поєднання неповного робочого тижня та неповного робочого дня, роботодавець і працівник повинні визначити в індивідуальному порядку графік виходу на роботу для цього працівника, а саме вказати робочі дні, вільні від роботи дні і вихідні дні.

Вихідними днями вважаються вихідні дні, визначені для установи загалом. Так, згідно зі ст. 52 КЗпП для працівників встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи впровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Що ми маємо в результаті? Положеннями КЗпП визначені робочі і вихідні дні. Але немає в ньому такого поняття, як «вільний від роботи день», а саме немає визначення тих днів, протягом яких працівник не працює згідно з його індивідуальним графіком роботи.

А це дуже важливо. Наприклад, для виконання вимоги про «святково-вихідне» перенесення: у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. 3 ст. 67 КЗпП). Детальніше про дотримання цієї норми при неповному робочому тижні або поєднанні неповного робочого тижня і неповного робочого дня див. в «ОП», 2018, № 2, с. 18.

Як залучити до роботи у вихідний день, у КЗпП прописано. А ось як це зробити для залучення до роботи у «вільний від роботи день» — ні. Саме через такі пробіли в трудовому законодавстві у нас і виникли запитання до Мінсоцполітики: чи можна залучити працівника до роботи у вільний від роботи день і як йому компенсувати роботу в такий день?

На жаль, на перше запитання, а саме чи можна залучити працівника до роботи у вільний від роботи день, Мінсоцполітики не відповіло в листі, що коментується. Хоча таке запитання і звучало в запиті!

Проте в листі, що коментується, «трудове» Міністерство висловило свою думку з приводу другого запитання: як компенсувати роботу у вільний від роботи день. Так, Мінсоцполітики вважає: у випадку залучення працівника у вільні від роботи дні робота в ці дні може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі відповідно до ст. 72 КЗпП. 

Тобто фактично Мінсоцполітики пропонує компенсувати роботу у вільний від роботи день за аналогією з компенсацією роботи у вихідний день. Адже ст. 72 КЗпП якраз і містить норми про компенсацію за роботу у вихідний день — надання іншого дня відпочинку або оплата в подвійному розмірі.

Оскільки Мінсоцполітики стосовно компенсації прирівнює роботу у вільний від роботи день до роботи у вихідний день, то вважаємо, що і в питанні можливості залучення до роботи у вільний від роботи день також слід виходити з норм про залучення до роботи у вихідний день. Про можливість роботи у вихідний день йдеться в ст. 71 КЗпП. Про що говорять положення цієї статті?

Так, у загальному випадку робота у вихідний день заборонена. Залучення до роботи у вихідний день допускається з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) установи в таких виняткових випадках:

— для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

— для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя або нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

— для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота установи в цілому або її окремих підрозділів;

— для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу або скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

При цьому залучати до роботи у вихідний день за будь-яких обставин заборонено: вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до 3 років (ст. 176 КЗпП); працівників молодше 18 років (ст. 192 КЗпП), а також батьків, які виховують дітей у віці до 3 років без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів, піклувальників, одного з прийомних батьків і одного з батьків-вихователів дитини у віці до 3 років (ст. 1861 КЗпП).

Залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку* можливо тільки з їх згоди і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII).

* Громадянами похилого віку визнають осіб, що досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, а також осіб, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більше 1,5 року.

Що маємо в результаті щодо вільного від роботи дня? Залучати до роботи працівників, які не потрапляють під обмежуючі норми (вагітні жінки, жінки з дітьми до 3 років), у вільний від роботи день можна у виняткових випадках, зазначених вище. Якщо таких виняткових випадків у роботодавця немає, то і залучати працівника до роботи у вільний від роботи день (навіть за наявності згоди працівника) не можна.

Якщо ж за наявності вищезгаданих обставин роботодавець залучив працівника до роботи у вільний від роботи день, то компенсується це одним із способів — наданням іншого дня відпочинку або оплатою в подвійному розмірі. Спосіб компенсації узгоджується між працівником і роботодавцем.

Залучили працівника до роботи у вільний від роботи день без наявності законодавчо визначеної причини? Якщо вже так сталося, правильно компенсуйте йому роботу в цей день — надайте інший день відпочинку або оплатіть у подвійному розмірі.

Адже за залучення працівника до роботи у вільний від роботи без наявності законодавчо встановлених обставин роботодавцеві «світить» штраф у розмірі 1 мінзарплати (зараз — 3723 грн.) як за порушення інших вимог трудового законодавства (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Тоді як ненадання компенсації за роботу у вільний від роботи день уже слід розглядати як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). А за таке порушення роботодавцеві погрожує штраф у розмірі 10 мінзарплат (зараз — 37230 грн.).

Повернемося до ситуації в запиті. За його умовами працівник не виконав установлений обсяг роботи через збіг його робочого дня зі святковим днем і «святково-вихідним» перенесенням. Проте його обсяг завдань заздалегідь визначений. Отже, така ситуація не підпадає під виняткові випадки, визначені на законодавчому рівні, для залучення у вільний від роботи день. Тобто у випадку, наведеному в запиті, у роботодавця немає підстав для залучення працівника до роботи у вільний від роботи день навіть за наявності згоди працівника на роботу в такий день.

Звичайно, можна залучити працівника за цивільно-правовим договором. У такому разі цивільно-правовий договір не повинен містити ознак трудового договору / трудових відносин. Проте такий спосіб залучення підходить тільки госпрозрахунковим підприємствам. Пояснюється це особливою увагою контролюючих органів до цивільно-правових договорів, укладених у бюджетних установах.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці

 

 
Газета «Оплата праці»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (0)
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі