Адмінвідповідальність у сфері закупівель: що змінилося з 14 червня?
Закон № 4240: кого стосується?
Основна суть змін, унесених Законом № 4240, полягає в удосконаленні чинних норм КупАП* щодо притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за вчинення правопорушень, пов’язаних з використанням публічних коштів.
* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.
Тож із цією метою насамперед унесено зміни безпосередньо до ст. 2123 КУпАП, завдяки яким посилено відповідальність посадових осіб розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств державного та комунального сектору економіки за порушення у сфері оприлюднення інформації про використання публічних коштів.
Також Законом № 4240 унесено аналогічні зміни до ст. 2 Закону № 183*. Як наслідок, норми цього Закону нарешті узгоджено з приписами КУпАП.
* Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 № 183-VIII.
Зауважте: інформація про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, визначена ст. 3 Закону № 183.
Крім того, норми Закону № 4240 безпосередньо стосуються й замовників у частині адміністративної відповідальності за порушення закупівельного законодавства. Далі пояснимо детальніше, на що варто звернути увагу замовникам.
Збільшено строк притягнення до адмінвідповідальності
Зміни, унесені Законом № 4240, зокрема, стосуються збільшення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Так, відтепер адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 — 6 ст. 16414 КУпАП, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Донедавна такий строк становив шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Нагадаємо, за які саме порушення закупівельного законодавства Держаудитслужба може накладати адміністративні штрафи, керуючись ч. 3 — 6 ст. 16414 КУпАП.
Штрафи за порушення закупівельного законодавства
|
Види порушень |
Розмір штрафу |
|
Згідно з ч. 3 — 4 ст. 16414 КУпАП штраф може бути накладено на посадову / уповноважену / службову особу замовника за такі дії: |
|
|
— придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель відповідно до вимог закону; — застосування конкурентного діалогу, або торгів з обмеженою участю, або переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом; — невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону; — відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення); — укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; — внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом; — внесення недостовірних персональних даних до електронної системи закупівель та неоновлення у разі їх зміни; — порушення строків оприлюднення тендерної документації |
Від 25500 до 51000 грн. Від 51000 до 85000 грн — за повторні дії протягом року |
|
Згідно з ч. 5 — 6 ст. 16414 КУпАП штраф може бути накладено на керівника замовника за такі дії: |
|
|
— невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом; — укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених законом |
Від 34000 до 170000 грн |
Розширено повноваження Держаудитслужби
Завдяки Закону № 4240 повноваження представників органів державного фінансового контролю (тобто представників Держаудитслужби) з 14.06.2025 значно розширено. Визначимо, яких саме повноважень це стосується.
По-перше, фахівці Держаудитслужби отримали право здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за неоприлюднення, несвоєчасне оприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено Законом № 183.
Про це свідчать зміни, унесені до ст. 10 Закону № 2939*. Саме в цій статті прописано права органів державного фінансового контролю. Отже, наразі накладати адмінстягнення за такий вид порушень Держаудитслужба може самостійно, без звернення до суду.
По-друге, відтепер фахівці цього органу мають право збирати та отримувати персональні дані особи у випадках, передбачених законом, з метою здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Таке право аудиторів наразі закріплено в ст. 10 Закону № 2939.
По-третє, Законом № 4240 запроваджено механізм, який полягає у систематичній перевірці аудиторами повноти, точності, достовірності звітності, іншої інформації, яка підлягала оприлюдненню відповідно до Закону № 183.
Та головне — факт притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності наразі є підставою для включення об’єкта контролю до планів проведення заходів з державного фінансового контролю за ініціативою органів Держаудитслужби. Таким є припис нової ч. 3 ст. 4 Закону № 183.
Ба більше, у разі отримання запиту від органу Держаудитслужби щодо забезпечення виконання вимог Закону № 183, керівники розпорядників та одержувачів бюджетних коштів зобов’язані надати відповідну інформацію. Строк надання такої інформації — п’ять робочих днів з дати отримання запиту.
З огляду на запроваджені новації, кількість ревізій Держаудитслужби значно зросте. Як підготуватися до цього установам? Як варіант — ви можете запровадити в установі внутрішній контроль за оприлюдненням інформації відповідно до вимог Закону № 183.
Висновки
- З 14.06.2025 збільшено строк накладання адміністративного стягнення з шести місяців до одного року за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 — 6 ст. 16414 КУпАП.
- Повноваження Держаудитслужби значно розширено. Важливо, що відтепер фахівці Держаудитслужби можуть накладати адмінстягнення за порушення у сфері оприлюднення інформації про використання публічних коштів самостійно, без звернення до суду.
у Facebook
у Viber
у Telegram
