Договір не виконано: як правильно його закрити?

Як закрити невиконаний договір?

Традиційно, наприкінці року замовникам слід перевірити договори, укладені у 2025 році, та переконатися, що всі зобов’язання виконані належним чином. Як вбачається з ситуації читача, жодна зі сторін не виконала своїх зобов’язань за договором. Далі з’ясуємо, якими мають бути подальші дії установи в такому разі.

За загальним правилом сторони мають виконувати зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору та вимог ЦКУ*. У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

* Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.

Так, якщо сторони не мають наміру змінити умови виконання зобов’язань, наприклад продовжити такий договір на наступний рік, вихід тільки один — розірвати договір.

Правові підстави для зміни та розірвання договору передбачено ст. 651 ЦКУ.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим.

Отже, якщо ваш контрагент (підрядна організація) не виконала зобов’язання, передбачені договором, а строк дії такого договору спливає, замовник може розірвати правовідносини за згодою сторін або в односторонньому порядку. Все залежить від того, які підстави для розірвання прописано у вашому договорі.

Крім того, ч. 2 ст. 651 ЦКУ дозволяє розірвати договір за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Таким правом замовник може скористатися у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. При цьому істотним порушенням договору вважається, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Втім, у ситуації читача навряд чи доцільно звертатися до суду з позовом про розірвання договору та вимагати повернення коштів чи відшкодування збитків. Тому найліпший варіант — розірвати договір за згодою сторін або в односторонньому порядку, звісно, якщо це передбачено договором або законом.

За таких умов сторона, яка бажає розірвати договір, повинна повідомити про це іншу сторону. Розірвання договору здійснюється в такій самій формі, що й сам договір, який розривається (якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту). Про це свідчить положення ст. 654 ЦКУ.

Таким чином, для «закриття» невиконаного договору бюджетній установі слід зв’язатися зі своїм контрагентом та узгодити подальший порядок дій.

Зокрема, необхідно:

1) оформити рішення (протокол) про внесення змін до договору;

2) оформити та надіслати контрагенту додаткову угоду про розірвання договору. Серед іншої інформації в цій угоді обов’язково слід зазначити причину розірвання договору, відсутність претензій та дату, з якої такий договір розірвано.

Після цього бюджетна установа повинна «закрити» такий договір із урахуванням вимог закупівельного та бюджетного законодавства.

Яку інформацію оприлюднювати в ЕСЗ?

Для правильного завершення договору замовнику варто дотримуватися приписів закупівельного законодавства, зокрема постанови № 1178*.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

Перелік закупівельних документів, які підлягають оприлюдненню в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ), залежить від того, чи є укладений договір закупівельним у розумінні Закону № 922*.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Так, якщо замовник має справу із закупівельним договором, він має:

— по-перше, оприлюднити в ЕСЗ повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси, а також безпосередньо зміни до договору (тобто додаткову угоду про розірвання договору). Строк для оприлюднення таких документів — три робочих дні з дня внесення змін;

— по-друге, залежно від функціоналу електронного майданчика у своєму електронному кабінеті поставити позначку про розірвання договору та зазначити причину його розірвання;

— по-третє, оприлюднити в ЕСЗ звіт про виконання договору про закупівлю. Такий обов’язок виникає у разі настання однієї з трьох подій: закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання сторонами такого договору або його розірвання. Для виконання цього завдання відведено 20 робочих днів із дня настання такої події. В ситуації читача такий строк слід відлічувати від дати укладання додаткової угоди про розірвання договору.

Інша справа, якщо йдеться про «закриття» прямого договору, укладеного на підставі п. 11 постанови № 1178. Докладно про такі договори читайте в матеріалі «Договори до 100 тис. грн: яку інформацію оприлюднювати та як вносити зміни?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2025, № 45). У такому разі у замовника клопоту з оприлюдненням закупівельних документів жодного. Адже він може оприлюднити зазначені документів в ЕСЗ за власним бажанням.

Які документи подати до Казначейства?

Після цього бюджетна установа має зняти (зменшити) бюджетні зобов’язання за раніше укладеним договором. У цьому питанні слід орієнтуватися на норми Порядку № 309*.

* Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.

Так, у разі зміни бюджетних зобов’язань розпорядник повинен подати до Казначейства:

— Реєстр бюджетних зобов’язань, зазначивши від’ємну суму змін бюджетних зобов’язань за договором. Тобто слід проставити суму укладеної додаткової угоди про розірвання договору зі знаком мінус;

— додаткову угоду, яка підтверджує зменшення бюджетних зобов’язань за договором.