Головна / Статті / Закупівлі та публічні кошти / Мінекономрозвитку: щодо спрощених закупівель

	Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
27	01	02	03	04	05	06	07
28	08	09	10	11	12	13	14
29	15	16	17	18	19	20	21
30	22	23	24	25	26	27	28
31	29	30	31

65628 41

Друкувати

Обране

Мінекономрозвитку: щодо спрощених закупівель

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у зв'язку з надходженням численних звернень суб’єктів сфери публічних закупівель щодо застосування спрощених закупівель згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – Закон), який набрав чинності 20.10.2019 та введено в дію 19.04.2020, повідомляє.

Загальні положення Закону містять низку нововведень, зокрема статтею 3 Закону змінено сферу його застосування. Так, Закон застосовується до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону. При цьому замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (далі – система) у порядку, передбаченому цим Законом.

Спрощена закупівля − це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону (пункт 28 частини першої статті 1 Закону).

Ураховуючи зазначене та відповідно до частини першої статті 3 Закону, спрощені закупівлі здійснюються замовниками визначеними пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1,5 мільйона гривень.

Поряд з цим замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання), здійснюють спрощені закупівлі за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 1 мільйона гривень; робіт дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 5 мільйонів гривень.

Водночас відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати систему.

Отже, замовник з 19.04.2020 обов’язково здійснює спрощені закупівлі в порядку, визначеному Законом, у разі придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Поряд з цим, у разі прийняття замовником рішення про використання системи для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник керується Інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, затвердженої наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (в редакції наказу ДП “ПРОЗОРРО” від 17.04.2020 № 18) (далі – Інструкція).

Варто також зазначити, що Інструкцією передбачено можливість використання системи з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору юридичними особами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які не є замовниками у розумінні Закону.

Так, відповідно до пункту 3 Інструкції допорогові закупівлі – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону, або суб’єктом підприємницької діяльності, що не є замовником в розумінні Закону на будь-яку суму.

У свою чергу, відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, користувачами системи є зокрема державні та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, державна або комунальна частка у статутному капіталі яких становить 50 і більше відсотків та які не є замовниками у розумінні Закону.

В яких випадках замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, а в яких – ні?

Закон містить положення щодо обов’язкового оприлюднення замовниками звіту про договір про закупівлю, укладений без використання системи (далі – звіт).

Так, звіт оприлюднюється замовником у разі якщо:

- замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг), що підтверджується договором або будь-яким іншим документом (наприклад, видаткова або товарно-транспортна накладна, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) без використання системи (у тому числі без використання електронних каталогів) на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень. Варто також зазначити, що оскільки в даному випадку Закон не визначає нижню межу суми такого придбання, то замовник оприлюднює звіт у разі здійснення такої закупівлі на суму від 0,01 до 50 тисяч гривень;

- замовником здійснено придбання товару (товарів), робіт або послуги (послуг) без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, визначених частиною сьомою статті 3 Закону, за умови що вартість такого придбання перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону;

- замовником придбано товар з використанням електронних каталогів − звіт формується системою автоматично;

- замовником здійснено придбання товарів, робіт або послуг, визначених пунктом 21 частини п’ятої статті 3 Закону (гемопоетичні стовбурові клітини та/або роботи і послуги, що пов'язані з їх придбанням) без використання системи, незалежно від вартості такої закупівлі.

При цьому, враховуючи вимоги пункту 13 частини першої статті 10 Закону, замовник оприлюднює звіт протягом трьох робочих днів з дня, яким датовано договір чи інший документ, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).

Звіт про договір, не оприлюднюється замовником у разі якщо:

замовником укладено договір про закупівлю із застосуванням порядкупроведення спрощених закупівель, визначеного статтею 14 Закону;
замовником здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною п’ятою статті 3 нової редакції Закону (за винятком закупівлі гемопоетичних стовбурових клітини та/або робіт і послуг, що пов'язані з їх придбанням);
замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснено придбання предмету закупівлі, що міститься в переліку предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною шостою статті 3 Закону.

Як оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо предметом договору є придбання декількох предметів закупівлі?

Перелік інформації, яку повинен містити звіт, визначений частиною третьою статті 3 Закону.

Так, в звіті зазначається: дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг); назва предмета закупівлі; ціна договору.

Отже, замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону, та вартість яких окремо не перевищуватиме суму 50 тисяч гривень.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги наявний реалізований в системі функціонал щодо оприлюднення звіту, у разі якщо за таким договором (або іншим документом) здійснюється придбання одразу декількох предметів закупівлі, замовник може оприлюднити в системі декілька звітів, в яких буде вказано реквізити (дату укладення та номер) одного і того самого договору (іншого документу, що підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг)).

При цьому в кожному такому звіті замовник може визначити один предмет закупівлі, а в полі з інформацією про ціну договору вказати вартість придбання окремого такого предмету закупівлі (не загальну ціну договору).

Чи треба коригувати в річному плані ті закупівлі, сума яких не перевищує вартісні межі, визначені частиною першою статті 3 Закону?

Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.

Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану зокрема вноситься інформація про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше відповідних вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону, та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту.

Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може відкоригувати потреби у річному плані з урахуванням нової редакції Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи при цьому інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту за потреби.

Варто також зазначити, що плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель.

Чи можна завершити допорогові закупівлі, розпочаті до введення в дію цього Закону?

Відповідно до вимог нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.

Таким чином, відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, завершуються виключно ті процедури закупівель, що були передбачені статтею 12 попередньої редакції Закону.

При цьому закупівлі, які розпочаті до введення в дію цього Закону, за якими станом на 18.04.2020 не укладено договір, мають здійснюватися з дотриманням вимог щодо вартісних меж нової редакції Закону.

Чи є винятки для застосування спрощених закупівель?

Сфера застосування замовником спрощених закупівель визначається вартісними межами, визначеними Законом для товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Разом з тим Закон містить винятки застосування замовником спрощених закупівель у разі здійснення придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає зазначеним межам. Перелік таких випадків визначений частиною сьомою статті 3 Закону.

При цьому у разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

У свою чергу, Закон містить перелік випадків, коли Закон не застосовується. Ці випадки встановлені частиною п’ятою статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, − додатково частиною шостою статті 3 Закону.

При цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону зазначені закупівлі не включаються до річного плану.

Для наочності та однозначного розуміння викладеного наводимо таблицю рішень, яка містить список можливих умов, що визначають застосування замовником того чи іншого виду закупівлі та вимоги щодо оприлюднення в системі інформації про закупівлі (Таблиця 1).

Які етапи проведення спрощених закупівель?

Порядок застосування спрощених закупівель визначений статтею 14 Закону. Спрощена закупівля складається з послідовних етапів, визначених частиною другою статті 14 Закону.

Для однозначного розуміння дій та рішень замовника на кожному етапі цього виду закупівлі особливості кожного етапу та ключові відмінності з алгоритмом проведення відкритих торгів наведено в таблиці (Таблиця 2).

Принагідно інформуємо, що Київською школою економіки розроблено та спільно з Мінекономіки опрацьовано схему загального алгоритму проведення спрощеної закупівлі, яка міститься за посиланням https://cep.kse.ua/scheme

Як змінювати істотні умови договору, який укладено за результатами спрощеної процедури та договору, який передбачає оприлюднення звіту?

Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.

Поряд з цим основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначені статтею 41 Закону.

Таким чином, оскільки договір, укладений за результатами спрощеної процедури закупівлі, є договором про закупівлю в розумінні Закону, на нього розповсюджуються вимоги визначені статтею 41 Закону, зокрема обмеження щодо зміни його істотних умов, встановлені частиною п’ятою статті 41 Закону, та вимоги щодо оприлюднення інформації про зміни до його істотних умов, визначені частиною сьомою статті 41 Закону.

Водночас оскільки договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону, вимоги статті 41 Закону на нього не розповсюджуються.

Лист МЕРТУ 3304-04/28729-06 від 05.05.2020